Постанова № 13648666, 04.02.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 6514/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2011 року                                                                                                     м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді           Катаєвої Е.В.,

секретаря           Височенко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Приватного підприємства „ДІОНІС” до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси, Головного управління державного казначейства України в Одеській області, за участю прокуратури Малиновського району міста Одеси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень –рішень, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось Приватне підприємство „ДІОНІС” (далі ПП „ДІОНІС”) до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси (далі ДПІ), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000122350/0 від 04.03.2010 року (а.с.3-5).

21.10.2010 року позивач надав заяву про зміну позовних вимог до ДПІ та Головного управління державного казначейства України в Одеській області (далі ГУДКУ) - просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення –рішення за формою „В1” від 04.03.2010 року №0000122350/0, від 13.04.2010 року №0000122350/1 та стягнути за рахунок кошт державного бюджету України через ГУДКУ на його користь на поточний рахунок бюджетне відшкодування з податку на додану вартість по деклараціям за березень 2008 року - 121524,65грн., за квітень 2008 року –17045,02грн. (а.с.50-57)

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він відповідно до п.п. 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997року №168/97-ВР „Про податок на додану вартість” (далі Закон України №168/97-ВР), який діяв на час спірних правовідносин, подав до ДПІ декларації за березень та квітень 2008 року та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування. ДПІ провело перевірки достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування по цим деклараціям та склало довідки, в яких жодного порушення з боку ПП „ДІОНІС” не зазначено. Проте 11.02.2010 року ДПІ знов провело перевірку за цими ж питаннями та склало акт від 19.02.2010 року №16/23-310/30410494 «Про результати проведення невиїзної документальної перевірки ПП „ДІОНІС” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по деклараціям за березень, квітень 2008 року», на підставі якого прийняте оскаржуєме податкове повідомлення-рішення.

Позивач вважає, що жодної передбаченої законодавством підстави для проведення вдруге перевірки декларацій та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по деклараціям за березень, квітень 2008 року у відповідача ДПІ не існувало. Акт складений на підставі перевірки, яка проведена з порушенням законодавства, не може бути підставою для прийняття рішення суб’єктом владних повноважень.

Крім того, як в довідках так і в Акті перевірки засвідчили відсутність порушень нарахування сум бюджетного відшкодування з ПДВ з боку ПП „ДІОНІС”. У підприємства наявна вся документація щодо здійснення господарських операцій, яка відповідає вимогам законодавства. Наявність і достовірність цих документів ДПІ не спростована в Акті перевірки. Позивачем дотримані всі вимоги Закон України №168/97-ВР щодо формування податкового кредиту. Позивач, як покупець, не може нести відповідальність за порушення цього законодавства продавцем, а також можливу недостовірність відомостей про них, на що посилається ДПІ в Акті перевірки.

Враховуючи, що згідно Порядку відшкодування ПДВ, затвердженого наказом ДПА України №209/72 від 02.07.1997 року відшкодування ПДВ з бюджету здійснюється органами ДКУ за висновками податкових органів або за рішенням суду, позивач просить винести рішення про стягнення за рахунок кошт державного бюджету України через ГУДКУ на його користь на поточний рахунок бюджетне відшкодування з податку на додану вартість по деклараціям за березень 2008 року- 121524,65грн., за квітень 2008 року –17045,02грн.

У судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини, викладені у заяві та додаткових поясненнях, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача –ДПІ позов не визнав та просили відмовити у позовних вимогах позивачу, посилаючись на правомірність проведення перевірки та її висновків встановленим обставинам.

Представник відповідача ГУДКУ в судовому засіданні 23.12.2010 року також позов не визнала та пояснила, що стягнення сум з податку на додану вартість за рахунок коштів державного бюджету України через ГУДКУ на користь позивача в даному випадку можливо лише за умовою наявності висновку податкових органів, оформленого згідно Порядку відшкодування ПДВ, затвердженого наказом ДПА України №209/72 від 02.07.1997 року, який оформлюється після закінчення процедури узгодження податкових зобов’язань.

Представник прокуратури Малиновського району міста Одеси до судового засідання не з’явився, причини не явки суду не повідомив, був повідомлений про час та день слухання справи належним чином та своєчасно. Суд визнав його не явку не поважною та вважав за можливе розглянути справу у відсутність представника прокуратури Малиновського району міста Одеси

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідачів, дослідивши надані сторонами докази, суд встановив, що ПП „ДІОНІС” зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської Ради 17.03.2000 року, свідоцтво про державну реєстрацію №268152 серії А00 від 17.03.2000 року (а.с.13-25). Взято на податковий облік в ДПІ 13.06.2000 року, зареєстроване платником ПДВ з 23.06.2000 року.

Позивач надав до ДПІ декларацію за березень 2008 року (№25820 від 18.04.2008 року) з розрахунком суми бюджетного відшкодування у сумі 270439 гривень та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування у сумі 270439 гривень, яка визначена у податковій декларації за березень 2008 року (а.с.105-110).

Крім того, позивач надав до ДПІ декларацію за квітень 2008 року (№38979 від 20.05.2008 року) з розрахунком суми бюджетного відшкодування у сумі 61313гривень та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування у сумі 61313 гривень, яка визначена у податковій декларації за квітень 2008 року (а.с.97-104).

На підставі направлення від 06.06.2008року №573 у відповідності до ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу»(діючого на час спірних правовідносин), пп.7.7.5 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997року №168/97-ВР „Про податок на додану вартість” ДПІ з 06.06.2008р. по 20.06.2008р. проведена позапланова документальна перевірка позивача, за результатами якої складена Довідка №77/23-210/30810494 від 27.06.2008 року «Про результати виїзної позапланової документальної перевірки ПП „ДІОНІС” з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації з ПДВ за березень 2008 року»(а.с.77-96)

Також на підставі направлення від 01.07.2008року №659 та у відповідності до ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу», пп.7.7.5 п.7.5 ст.7 Закону України №168/97-ВР ДПІ з 01.07.2008р. по 14.07.2008р. проведена позапланова документальна перевірка позивача, за результатами якої складена Довідка №80/23-210/30810494 від 11.07.2008 року «Про результати виїзної позапланової документальної перевірки ПП „ДІОНІС” з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації з ПДВ за квітень 2008 року» (а.с.59-76)

11.02.2010 року ДПІ на підставі ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу»ДПІ проведено невиїзну документальну перевірку, про що складений акт від 19.02.2010 року №16/23-310/30410494 «Про результати проведення невиїзної документальної перевірки ПП „ДІОНІС” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по деклараціям за березень, квітень 2008 року»(а.с.27-30)

В висновку акту зазначено, що в порушення п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР ПП „ДІОНІС” завищено суму бюджетного відшкодування по деклараціям за березень 2008р. на 135490,0грн., за квітень 2008р. на 17045,01грн. (а.с.27-30).

Позивач надав заперечення на акт перевірки, які податковим органом не прийняті до уваги (а.с.31-32).

За результатами перевірки на підставі акту перевірки ДПІ прийняло податкове повідомлення –рішення за формою „В1” від 04.03.2010 року №0000122350/0, від 13.04.2010 року №0000122350/1, якими зменшено у ПП „ДІОНІС” бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 138569,67грн., у тому числі за березень 2008року у сумі 121524,65грн., за квітень 2008 року –17045,02грн. (а.с.6).

Позивач подав скаргу до ДПІ на податкове повідомлення –рішення за формою „В1” від 04.03.2010 року №0000122350/0 (а.с.33-35), яка залишена без задоволення.

ДПІ 13.04.2010року прийняте податкове повідомлення –рішення за формою „В1” №0000122350/1, яким зменшено у ПП „ДІОНІС” бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 138569,67грн., у тому числі за березень 2008року у сумі 121524,65грн., за квітень 2008 року –17045,02грн.(а.с.58)

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Згідно з п.9 ч.6 ст.11-1 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХП „Про державну податкову службу в Україні”, який діяв на час спірних правовідносин (далі Закон України №509-ХП), підставою для проведення органами державної податкової служби позапланової виїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) є подання платником податків декларації з від’ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис.гривень. Пунктом 7.7.5 Закону України №168/97-ВР встановлено, що протягом 30 днів наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку заявлених в ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Згідно п.п.7.7.7 в п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР у разі з’ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначені підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Саме на підставі ст.7 Закону України №168/97-В ДПІ в червні та липні 2008 року провело виїзні позапланові документальні перевірки ПП „ДІОНІС” з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації з ПДВ за березень та квітень 2008 року. За результатами перевірок складені Довідки.

Відповідно до Довідок №77/23-210/30810494 від 27.06.2008 року та №80/23-210/30810494 від 11.07.2008 року в результаті проведених виїзних перевірок порушень податкового законодавства Приватним підприємством „ДІОНІС” встановлено не було. Проте ДПІ після проведення у 2008 році виїзних перевірок 11.02.2010 року проводить за той же період (березень, квітень 2008 року) невиїзну документальну перевірку.

Суд вважає, що у відповідача були відсутні передбачені законодавством підстави для проведення перевірки позивача 11.02.2010 року. Зазначене підтверджується також тим, що в самому акті перевірки відсутні посилання на передбачені законодавством підстави проведення перевірки. Посилання ж в акті перевірки на п.4 Довідок від 27.06.2008 року та від 11.07.2008 року щодо можливості ДПІ переглянути результати перевірки при отриманні матеріалів, що не підтверджують дані обліку суб’єкта господарювання, який перевіряється, є неспроможними, оскільки таких підстав для перегляду результатів проведеної перевірки законодавством не передбачено. Закон України №509-ХП передбачає можливість перегляду проведеної перевірки при наявності визначених цим Законом умов. В пункті 8 частини 6 статті 11-1 Закону України №509-XII визначена така підстава для проведення виїзної позапланової перевірки, а саме: якщо вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.

Судом достовірно встановлено, що такі підстави для проведення перевірки у відповідача були відсутні. Таким чином у ДПІ були відсутні передбачені законодавством підстави для проведення невиїзної документальної перевірки відносно позивача 11.02.2010р.

Крім того, як в Довідках, так і акті перевірки від 19.02.2010 року не зазначено жодного порушення податкового законодавства з боку позивача. Посилання у висновку Акту на порушення позивачем пп.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України №168/97-ВР є неспроможним, оскільки зазначена норма регулює питання бюджетного відшкодування при наявності від’ємного значення ПДВ. Фактично підставою для складання акту перевірки та прийняття податкового повідомлення –рішення, яким зменшено у ПП „ДІОНІС” бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 138569,67грн. є отримання ДПІ інформації про контрагентів позивача, а саме: відповідь ДПІ у Приморському районі міста Одеси від 13.11.2008 року про неможливість провести перевірку ПП «Антоніна Плюс», так як підприємство не знаходиться за юридичною адресою; відповідь ДПІ у Приморському районі міста Одеси від 17.10.2008 року про неможливість провести перевірку ТОВ «Екотеком», так як підприємство не знаходиться за юридичною адресою; відповідь Васильківської ОДПІ від 27.06.2008 року про те, що підприємство ТОВ «Лама»має статус припинення за рішенням власника.

Проте судом встановлено, що підтверджується Довідками, що позивачем були укладені договори з ТОВ «Лама»на постачання добрива, з ТОВ «Екотеком»на обслуговування виноградників; з ПП «Антоніна Плюс»на обробку ємностей на території винцеху. Всі укладені договори виконані сторонами у повному обсязі (а.с.59-96). В довідках відсутнє встановлення будь яких порушень у веденні та обліку бухгалтерського та податкового законодавства позивача по взаємовідносинам з вказаними контрагентами. Позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними відповідно до вимог п.п. 7.4.5. п. 7.4 статті 7 Закону України №168/97-ВР.

Жодна норма Закону України №168/97-ВР не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

При таких обставинах суд вважає, що позовні вимоги ПП „ДІОНІС” про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень –рішень є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Щодо вимог про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 138569,01грн. за рахунок кошт державного бюджету, то зазначені вимоги при розгляді цієї справи задоволенню не підлягають, оскільки законодавством передбачений певний порядок щодо бюджетного відшкодування. Відповідно до пп.7.7.8 п.7.7.ст.7 Закону України №168/97-ВР, ст.200.15 Податкового кодексу України процедура бюджетного відшкодування припиняється, якщо за результатами перевірки платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п’яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов’язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Тобто у разі закінчення процедури узгодження податкового зобов’язання на користь ПП «ДІОНІС», обов’язок здійснити бюджетне відшкодування виникає у податкового органу безпосередньо із закону.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень –рішень від 04.03.2010 року №0000122350/0, від 13.04.2010 року №0000122350/1.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства „ДІОНІС” до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси, Головного управління державного казначейства України в Одеській області, за участю прокуратури Малиновського району міста Одеси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень –рішень, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення –рішення за формою „В1” від 04.03.2010 року №0000122350/0, від 13.04.2010 року №0000122350/1, якими зменшено у Приватного підприємства „ДІОНІС” бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 138569,67грн., у тому числі за березень 2008 року у сумі 121524,65грн., за квітень 2008 року – 17045,02грн.

В решті позовних вимог –відмовити.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:

04 лютого 2011 року