Рішення № 136486361, 13.05.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Баронін Д. Б.

Справа № 641/1438/26

Провадження № 2/644/3546/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 р. м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Нестеренко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

1. Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до Індустріального районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором №2455381 від 29.05.2020 у розмірі 16400 грн., яка складається з наступного: 5000 грн. заборгованість за кредитом, 11400 грн. заборгованість за відсотками. В обґрунтування позову представник позивача посилався на порушення відповідачкою умов договору щодо порядку повернення кредитних коштів.

1.2 Представниця відповідачки подала до суду відзив, в якому просила у задоволенні позовних вимог відмовити. Вказала, що згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості, відсотки безпідставно продовжували нараховуватися за стандартною ставкою 1,9% на день після закінчення строку кредитування, тобто після 28.06.2020. Посилання позивача на п. 3.1. Договору (про те, що відсотки нараховуються до 90 днів прострочення) є нікчемним, оскільки умови договору, які суперечать нормам матеріального права (зокрема ст. 1048 ЦК України в її тлумаченні Великою Палатою ВС) не підлягають застосуванню. Верховний Суд неодноразово наголошував, що включення до договору положень, які дозволяють кредитору нараховувати «договірні відсотки» після спливу строку кредитування, є зміною законодавчого регулювання наслідків прострочення зобов`язання, що є недопустимим.

Отже, максимальна сума процентів, на яку міг розраховувати кредитор за цим договором, розраховується виключно в межах 30-денного строку кредитування та становила б 2850 грн. Таким чином, вимоги позивача про стягнення процентів у розмірі 11400 грн. є безпідставними та незаконними.

Крім того, на думку представниці відповідачки лист «Про перерахування коштів кредиту» ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» (WayForPay) від 16.12.2025 є неналежним та допустимим доказом в якості перерахування коштів. Вказаний лист є лише інформаційним повідомленням третьої особи і не має статусу банківської виписки, меморіального ордеру чи платіжного доручення з відміткою банку про виконання. Позивачем не надано жодного належного фінансового документа (виписки по рахунку з банку емітента, платіжного доручення, квитанції), який би містив ПІБ отримувача коштів ОСОБА_1 , її РНОКПП або повний номер рахунку (IBAN), на який ці кошти були зараховані. Наявність маскованого номера картки в інформаційному листі посередника не є доказом того, що дана банківська картка взагалі належить відповідачці.

1.3. Представник позивача подав до суду відповідь на відзив. В обґрунтування відповіді на відзив посилається на те, що нарахування відсотків за кредитним договором №2455381 від 29.05.2020 здійснювались в межах строку, встановленого умовами Договору.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, на підтвердження видачі кредитних коштів позивачем до позовної заяви долучено лист ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» про перерахування коштів позичальнику. Наданий представником позивача лист підтверджує перерахування коштів за кредитом, містить усі необхідні реквізити, а, отже, може вважатися первинним документом. Відсутність у матеріалах справи виписок з особових рахунків не свідчить про відсутність у відповідачки заборгованості. Крім того, позивачем під час звернення до суду з позовною заявою було подано клопотання про витребування доказів з метою отримання інформації про підтвердження перерахування коштів саме відповідачці. Ухвалою Індустріального районного суд м. Харкова від 14.04.2026 було задоволено клопотання представника позивача та витребувано у АТ "Універсал Банк" інформацію у строк до 11.05.2026. Із доданого розрахунку заборгованості, вбачається, що відповідачка здійснювала сплату частини заборгованості, такі дії відповідачки свідчать про належне усвідомлення відповідачкою умов договору, фактичне визнання нею існування зобов`язання та підтверджує відсутність заперечень щодо його дійсності та чинності. В постанові Верховного Суду від 23.12.2020 по справі № 127/23910/14-ц зазначено, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

1.4. В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві та у відповіді на відзив просив розглянути справу без його участі.

В судове засідання відповідачка або її представниця не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. Судом встановлено, що 29.05.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №2455381, відповідно до умов якого товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Вищевказаний договір підписано позичальником 29.05.2020 електронним підписом одноразовим ідентифікатором А120869.

Згідно з п.п. 1.3.-1.5.2 договору сума кредиту складає 5000 грн., строк кредиту складає 30 днів, дата повернення кредиту вказується в графіку платежів, що є додатком №1 до цього договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених розділом 4 цього договору.

Тип процентної ставки фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від фактичного виконання споживачем умов договору та становить:

Знижена процента ставка 0,01% в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 1.4 цього договору, якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за дату закінчення такого строку.

Стандартна процента ставка 1,90% в день застосовується у межах строку надання кредиту зазначеного в п. 1.4 цього договору, якщо споживач не виконав вимоги зазначені в п.п. 1.5.1. договору для застосування зниженої процентної ставки та у межах строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п. 4.1-4.6 цього договору та у межах періоду користування прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦПК України.

Згідно з п. 2.1. договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту.

Згідно з п. 3.1. кредитного договору передбачено, що нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт.

Згідно з п. 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 договору строк кредиту може бути продовжений на кількість днів, зазначену в п. 1.4 договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному п.п. 4.2-4.5 договору.

Споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно), може ініціювати продовження строку користування кредитом відповідно до п.4.3 Договору.

Пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій Споживачем.

Товариство має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) Споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення Споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені Споживачем Товариству в Особистому кабінеті/зазначені в Договорі.

У Графіку платежів, який є Додатком № 1 до Договору, дата повернення кредиту визначена 28.06.2020.

2.2. 29.05.2020 ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» згідно з договором ВП-200417-1 від 20.04.17 було здійснено за дорученням ТОВ "Авентус Україна" переказ коштів у розмірі 5000 грн. на картку номер НОМЕР_2 , номер транзакції в системі WayForPay creditplus-7840242, що підтверджується листом від директора ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» про успішний переказ коштів від 26.12.2025. У листі також вказано, що ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Для цього підприємство внесене в державний реєстр фінансових установ (свідоцтво серія ФК № 1582 від 02.07.2015) та отримало Ліцензію Національного банка України № 21/1064-рк від 08 червня 2023 року.

Згідно з листом АТ «Універсал Банк» від 16.04.2026, банківська картка № НОМЕР_3 належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , 29.05.2020 на цей рахунок були зараховані кошти у розмірі 5000 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості щодо договору №2455381 від 29.05.2020, який складено директором ТОВ «Авентус Україна», борг відповідачки становить 16400 грн., що складається з основного боргу у розмірі 5000 грн., відсотків у розмірі 11400 грн.

У розрахунку вказано, що 26.06.2020 відповідачка здійснила оплату процентів у розмірі 14,50 грн. Відсотки нараховувалися в період з 29.05.2020 по 26.06.2020 за зниженою ставкою 0,01% на день, а з 27.06.2020 по 24.10.2020 за стандартною ставкою 1,90% на день.

2.2. 08.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (новий кредитор) та ТОВ «Авентус Україна» (первісний кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № ККАУ-08022021, у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» (відступає) ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» за плату належні ТОВ «Авентус Україна» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до п. 1.1. Договору кредитор передає новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками.

Внаслідок передачі потрфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказані у реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог кредитора за цим кредитними договорами, вкл. право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та ін. зобов`язань божників за кредитними договорами. (п. 1.2.)

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору про відступлення права вимоги № ККАУ-08022021 від 08.02.2021 ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором 2455381 від 29.05.2020 у загальній сумі 16400 грн.

3. Релевантні джерела права

3.1 Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

3.2. За приписами пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

3.3. Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, яка була чинною на час укладення та виконання спірного кредитного договору з 29.05.2020 по 29.06.2020 вказано, що у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань зі сплати платежів). Норми цього пункту поширюються у тому числі на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

3.4. В постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 05 липня 2019 року у справі № 905/600/18 зроблено правовий висновок про те, що враховуючи положення частини другої статті 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

4. Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. Перш за все, суд звертає увагу на те, що відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

З вищевказаних положень норм матеріального права вбачається, що позивач повинен довести суду наявність кредитних правовідносин між первісним кредитором та боржником, наявність договору факторингу або відступлення прав вимоги між первісним кредитором та новим кредитором, а також правомірність вимог нового кредитора до боржника (факт видачі кредиту боржнику та неповернення кредиту боржником).

4.2. Суд вважає, що позивачем підтверджено укладення кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем, а також підтверджено факт видачі кредиту відповідачці та наступне укладення договору відступлення прав вимоги між первісним кредитором та позивачем щодо спірного договору.

Матеріали справи містять достатні докази, що підтверджують наявність боргу відповідачки за кредитним договором №2455381 від 29.05.2020 в частині заборгованості зі сплати тіла кредиту. Отримання відповідачкою кредитних коштів підтверджується не тільки листом ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», яке здійснило переказ коштів на рахунок відповідачки, а й інформацією АТ «Універсал Банк», згідно з якою банківська картка, на яку було здійснено переказ в сумі 5000 грн. дійсно належить відповідачці ОСОБА_1 .

Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення з відповідачки процентів за користування кредитом суд приходить до наступного.

Відповідачка отримала кредит в розмірі 5000 грн. Відповідно до умов кредитного договору:

- згідно з п. 1.4. договору кредит надається строком на 30 днів. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в розділі 4 цього договору.

- згідно з п. 4.1. договору строк кредиту може бути продовжений на кількість днів, зазначену в п. 1.4 договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному п.п. 4.2-4.5 договору.

До суду не було надано доказів того, що сторони кредитного договору досягли домовленості про продовження строку кредиту, у порядку, визначеному п.п. 4.2-4.5 договору, а тому суд вважає строк користування кредитом таким, що дорівнює 30 дням.

Посилання у п.1.5.2 договору на те, що процентна ставка 1,9 % на день застосовується «у межах періоду користування прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦПК України» не продовжує строку користування кредитом. Таке посилання лише визначає розмір відсотків за прострочення повернення кредиту у встановлений строк. Тобто, з 31-го дня користування кредитом кредит вважається простроченим і в порядку статті 625 ЦК України на нього можуть нараховуватися відсотки на підставі статті 625 ЦК України.

Отже, заборгованість відповідачки за відсотками за вказаним кредитним договором складає 2850 грн. (5000 грн х 1,90% х 30 днів) на підставі пунктів 1.4, 1.5.2 договору. При цьому, інша сума відсотків, яка була нарахована відповідачці поза межами 30-денного строку кредитування, не є сумою відсотків за користування кредитом, а у відповідності до норм ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення виконання кредитного зобов`язання. Така сума відсотків не підлягає стягненню з відповідачки в 2020 році поза межами 30-денного строку кредитування в силу приписів пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, яка була чинною станом на час дії спірного кредитного договору).

Крім того, з цієї суми відсотків слід відрахувати 14,50 грн., які були сплачені відповідачкою згідно з розрахунком первісного кредитора, у зв`язку із чим з відповідачки слід стягнути 2835,50 грн. відсотків.

4.3. Підводячи підсумок суд зазначає, що відповідачка свої зобов`язання з повернення заборгованості за договором кредиту виконала не у повному обсязі, у зв`язку із чим утворилася заборгованість в загальній сумі 7835,50 грн., яку слід стягнути з відповідачки на користь позивача. У задоволенні іншої частини вимог слід відмовити.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією від 06.02.2026 про сплату судового збору в сумі 2662,40 грн. Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково (задоволено 47,77% вимог), суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 1271,82 грн. (2662,40 х 0,4777).

5.2. Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18 вказано, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Представником позивача було надано договір про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025 між позивачем та адвокатським об`єднанням «Апологет», акт №513 наданих послуг від 13.02.2026, детальний опис наданих послуг до акту №513.

Згідно з п.1.1. договору про надання правової (правничої) допомоги клієнт замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надає послуги правової (правничої) допомоги, адвокатського захисту, представництва клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форми власності, та надає інші послуги, необхідні для забезпечення незалежного захисту прав і законних інтересів клієнта.

Згідно з п. 2.3. договору вартість наданих послуг правничої допомоги за 1 (одну) кредитну справу складає: 8000 грн. без ПДВ.

У акті наданих послуг від 13.02.2026 вказано, що виконавцем надано, а клієнтом прийнято послуги згідно Договору про надання правничої (правової) допомоги №0107 від 01.07.2025: боржник ОСОБА_1 сума наданих послуг складає: 8000 грн.

Згідно з п. 6 Акту, клієнт зобов`язується зробити перерахунок суми наданих послуг на рахунок виконавця протягом 1 року з моменту підписання Акту.

Згідно з детальним описом наданих послуг до Акту №513 від 13.02.2026 сторони вищевказаного договору детально описали зміст послуг, які були надані адвокатом.

На думку суду, всі вказані у акті роботи входять до обсягу правової допомоги по цій справі. Однак, розмір витрат на правову допомогу не відповідає критерію пропорційності, враховуючи невисоку складність цієї справи та лише часткове задоволення позову (задоволено лише 47,77% вимог). На думку суду, пропорційним розміром таких витрат є сума в розмірі 3821,60 грн. (8000 х 0,4777).

Враховуючи вищевказані обставини та факт часткового задоволення позовних вимог, суд вважає, що з відповідачки на користь позивача слід стягнути суму в розмірі 3821,60 грн. в порядку відшкодування витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код в ЄДРПОУ 35234236, р/р НОМЕР_5 , місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх) заборгованість за кредитним договором №2455381 від 29.05.2020 у розмірі 7835 грн. 50 коп., що складається з наступного: заборгованість за сумою кредиту 5000 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками 2835 грн. 50 коп.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код в ЄДРПОУ 35234236, р/р НОМЕР_5 , місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1271 грн. 82 коп. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 3821 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Денис БАРОНІН