Ухвала суду № 136485728, 12.05.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/10119/26

Провадження № 2/638/8260/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Невеніцин Є.В., при прийнятті позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

Встановив:

Представник позивача звернувся до Шевченківського районного суду м.Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №40956-03/2024 від 24.03.2024 у розмірі 49200 грн.

Суддя, вивчивши матеріали заяви, дійшов висновку, що зазначена заява подана з порушенням правил підсудності на підставі наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

За правилами чинного ЦПК України не передбачено альтернативну підсудність за вибором позивача або виключну підсудність для позовних вимог стягнення заборгованості за кредитним договором.

Так, позивач зазначає адресу місця проживання відповідача: АДРЕСА_1 .

Згідно ч. 6 ст. 187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

За отриманою інформації з Єдиного державного демографічного реєстру місце проживання відповідача було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 з 17.08.1993, ОСОБА_1 знятий з реєстрації за вказаною адресою 19.09.2023.

Відповідно до частини 9 статті 28 ЦПК України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Згідно інформації з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери ОСОБА_1 як внутрішньо переміщена особа проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи затверджений постановою КМУ «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 01.10.2014 № 509, абз. 2 п. 1 якої визначено, що довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Згідно з ч. 1 ст.5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Зазначені норми вказують на те, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на певний період. Положеннями ч. 1 ст.5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» зазначену довідку віднесено до документів, що підтверджують місце проживання особи.

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо вказаних осіб та саме він підлягає застосуванню.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29.07.2019 у справі № 409/2636/17, в якій зазначено, що, відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції мав виконати вимоги частини першої статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та з`ясувати, чи включено відповідачів до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, оскільки запроваджені законодавцем заходи спрямовані на те, щоб повідомити усіх учасників розгляду справи про перебування спору на вирішенні суду з метою забезпечення їх участі у відправленні правосуддя.

Таким чином, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи визнається документом, що підтверджує зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання/перебування відповідача при визначені підсудності розгляду справ.

Наявність зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання/перебування відповідача, як внутрішньо переміщеної особи, виключає можливість застосування положень ч.9 ст.28 ЦПК України, та розгляду судом даної справи за останнім відомим зареєстрованим у місцем його проживання, за адресою АДРЕСА_1 , оскільки він знятий з реєстрації 19.09.2023.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що даний спір не підсудний Шевченківському районному суду м.Харкова.

Таким чином, оскільки відповідач не має зареєстрованого місця проживання в Шевченківському районі м.Харкова, проте має зареєстроване місце проживання у Харківській області, справа належить до територіальної юрисдикції Харківського районного суду Харківської області.

Згідно п.9 ст.187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст.31 цього Кодексу.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ст.32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 187, 354 ЦПК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передати до Харківського районного суду Харківської області.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст.261 ЦПК України та може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Є.В.Невеніцин