Постанова № 136485365, 11.05.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/644/26

Провадження № 3/545/215/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.05.2026 суддя Полтавського районного суду Полтавської області Путря О.Г., розглянувши матеріали, які надійшли з військової частини Національної гвардії України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , інші дані суду не відомо,

за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

15.02.2026 року, приблизно о 09 год. 00 хв. військовослужбовець ОСОБА_1 в умовах особливого періоду, під час виконання службових обов?язків, перебував на території військового об?єкту військової частини в стані алкогольного сп?яніння. Дане підтверджується результатами висновку щодо результатів медичного огляду №74 від 15.02.2026 року, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.

ОСОБА_1 у судові засідання, призначені на 24.02.2026 року, 25.03.2026 року, 23.04.2026, 04.05.2026 року, 11.05.2026 року не з`явився, повідомлявся належним чином про місце, день та час слухання справи, шляхом направлення повістки на адресу реєстрації та місця проходження військової служби. Крім того, про день, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення смс- повідомлення на його номер телефону.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в п.п.66-69 рішення у справі «Смірнова проти України», «…сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до інших учасників процесу та суду, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи протягом розумного строку…».

Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

Верховним Судом в пункті 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.172-20 КУпАП при розгляді адміністративного матеріалу, не є обов`язковою.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , оскільки це не суперечить положенням ст. 268 КУпАП.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується матеріалами справи в їх сукупності, а саме протоколом про адміністративне правопорушення, серії НГУ №693524 від 16.02.2026 року (а.с.1), висновком щодо результатів медичного огляду №74 від 15.02.2026 року, згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння (а.с.2), рапортом Т.в.о. командира батальйону оперативного призначення майор ОСОБА_2 (а.с.4), поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , від 16.02.2026 року, які вказали, що 15.02.2026 року о 09-00 год. в місці тимчасової дислокації військової частини, було виявлено ОСОБА_1 , із ознаками вживання алкогольних напоїв, який пояснив їм, що вживав алкогольні напої в умовах особливого періоду, безпосередньо на території військової частини, після чого його було доставлено до медичного закладу для встановлення факту перебування його в стані алкогольного сп?яніння. (а.с.6-7), поясненнями ОСОБА_5 , ОСОБА_6 від 16.02.2026 року, згідно яких вбачається, що в їх присутності складено протокол про адмінправопорушення за ч.3 ст.172-20 КУпАП відносно солдата ОСОБА_1 . Солдату ОСОБА_1 було запропоновано підписати складений протокол, але останній відмовився від підпису без жодних пояснень. (а.с. 8-9).

Таким чином, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.3 ст. 172-20 КУпАП, як виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби в нетверезому стані в умовах особливого періоду.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення та особу ОСОБА_1 обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, необхідно визнати його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП правопорушник зобов`язаний сплатити судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст.ст.283-284,287-289 КУпАП , суд, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн. (одержувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача : Казначейство України ( ЕАП ), рахунок отримувача : UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1,300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Копія платіжного документу подається до суду.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя О.Г.Путря