Рішення № 136482333, 13.05.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2026 року Чернігів Справа № 620/397/26

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лукашової О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просить:

визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 21.06.2024 р. №17/д (затверджене 25.06.2024 р.), в частині повернення на доопрацювання документів ОСОБА_1 для призначення одноразової грошової допомоги;

зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги, відповідно до пункту 4 статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у зв`язку із загибеллю її батька, ОСОБА_2 , та призначити відповідну одноразову грошову допомогу у розмірі 15 000000 грн (п`ятнадцять мільйонів гривень).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що законодавець удосконалив правове регулювання спірних правовідносин, розширивши перелік осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, внесенням змін до статті 16-1 Закону №2011 XII, яким до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1 3 пункту 2 статті 16 цього Закону віднесли також і повнолітніх дітей загиблого військовослужбовця. Вважає, що відповідач при розгляді заяви мав керуватися нормами чинними сане на момент розгляду відповідної заяви, а не на момент загибелі військовослужбовця.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Ухвалою суду від 11.03.2026 витребувано докази по справі. Ухвалою суду від 01.04.2026 повторно витребувано докази по справі.

Ухвалою суду від 14.04.2026 залучено до участі в справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що дата смерті військовослужбовця є визначальною обставиною для визначення дати виникнення у відповідних осіб права на отримання одноразової грошової допомоги. Отже, до спірних правовідносин застосовується Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", в редакції на 07.06.2023, день смерті ОСОБА_2 .

У відповіді на відзив позивач наполягає на задоволенні позову з підстав аналогічних, викладеним у позовній заяві.

У запереченнях відповідач вказує на безпідставність доводів позивача та просить відмовити у задоволенні позову.

Третя особа - ОСОБА_3 , в поясненнях вказує, що не заперечує проти призначення частини одноразової грошової допомоги позивачу.

Третя особа - ОСОБА_2 , правом на подання пояснень щодо позову не скористалася.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 загинув під час виконання обов`язків військової служби при безпосередній участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з російською військовою агресією проти України.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження.

Відповідно до Витягу з протоколу комісії Міністерства оборони України №119/168 від 05.06.2024 було прийнято рішення про призначення одноразової грошової допомоги матері та дочці загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 у період дії воєнного стану молодшого сержанта ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 13.06.2023 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 11.04.2024 № 321/КЦ/3615 - в розмірі 2/3 частини 15000000 грн, в сумі 10000000 (Десять мільйонів) грн. 00 коп. у рівних частках кожній.

Відповідно до Витягу з протоколу комісії Міністерства оборони України №17/д від 21.06.2024, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про повернення на доопрацювайня документів для призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - дочки загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 у період дії воєнного стану молодшого сержанта ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 13.06.2023 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 11.04.2024 №321/КЦІ3615. У редакції статті 16-1 Закону, чинній на дату смерті військовослужбовця, зазначено, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають: батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени: сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Відповідно до наданих документів заявниця не відноситься до неповнолітньої дитини загиблого. Також за поданими документами неможливо встановити, чи є повнолітня дочка загиблого військовослужбовця непрацездатною (особою з інвалідністю) і перебувала на його утриманні. Підтверджуючих документів про право або факт призначення пенсії у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на розгляд Комісії не надано.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі відповідно до Конституції України визначено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі Закон 20112-ХІІ, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до ст. 1-2 Закону №2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти (підпункт 2 пункту 1 статті 3 Закону №2011-XII).

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України. (пункт 3 статті 16-2 Закону №2011-XII).

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення). (статті 16-1 Закону №2011-XII).

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України. (пункт 9 статті 16-3 Закону 2011-ХІІ)

Так, на виконання Закону №2011-XII Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 25.12.2013 № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" (далі - Порядок № 975).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 975 розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов`язків військової служби, а також його смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого в період воєнного стану під час виконання ним обов`язків військової служби, та порядок і умови її виплати визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану.

Наказом Міністерство оборони України від 25.01.2023 №45 затверджено Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану (далі Порядок №45), який визначає завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - ОГД), алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів.

Відповідно до пункту 1.3 розділу І Порядку №45, сім`ям загиблих військовослужбовців відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" виплачується ОГД, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Алгоритм опрацювання документів, які подаються для призначення та виплати ОГД визначений в розділі IV Порядку №45.

У цій справі суд встановив, що прийнято рішення повернути документи на доопрацювання з метою надання документів, які відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" підтверджують, що позивач перебувала на утриманні загиблого військовослужбовця (копії документів, виданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії за загиблого, судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні на дату загибелі), що дають право на отримання одноразової грошової допомоги.

Водночас, суд зазначає, що за правилами частини четвертої статті 16-1 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції Закону України від 09.12.2023 №3515-ІХ; набрав чинності - 29.03.2024) до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Між тим, до набрання чинності Законом України від 09.12.2023 №3515-ІХ (набрав чинності - 29.03.2024) згідно з частиною першою статті 16-1 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Таким чином, до 29.03.2024 право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю (загибеллю) військовослужбовця належало, зокрема, дітям загиблого (померлого військовослужбовця), які не досягли повноліття або дітям загиблого (померлого військовослужбовця), які є утриманцями загиблого (померлого) у розумінні Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням субсидіарного застосування норм Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині змісту юридичної категорії "непрацездатні особи" (тобто або неповнолітнім дітям загиблого або дітям загиблого, які є утриманцями і після досягнення повноліття).

Після 29.03.2024 законодавцем сформульовано нове правило, згідно з яким право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю (загибеллю) військовослужбовця належить дітям загиблого (померлого військовослужбовця) безвідносно до будь-яких кваліфікуючих умов.

Відповідно до абз. 2 п. 2 Постанови № 168 особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Станом на дату смерті військовослужбовця ОСОБА_2 п. 1 ст. 16-1 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначав, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Матеріалами справи підтверджено, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому, на момент загибелі її батька - ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був військовослужбовцем, позивач мав правовий статус повнолітньої особи.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивач не набув права на отримання одноразової грошової допомоги внаслідок смерті батька - ОСОБА_2 .

Щодо посилання позивача на те, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги" від 09 грудня 2023 року № 3515-IX, який набрав чинності 29 березня 2024 року, ст. 16-1 викладено в редакції, яка передбачає, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті, а пунктом 4 встановлено, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", суд зазначає наступне.

Так, за редакцією ст. 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", на яку посилається позивач, дітей, незалежно від умови досягнення чи не досягнення ними повноліття, включено до складу членів сімей загиблих (померлих) осіб, які (члени сім`ї) мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги.

За приписами ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09 лютого 1999 року № 1-рп/1999 зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (абз. 2 п. 2).

Разом із тим, п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги" від 09 грудня 2023 року № 3515-IX встановлено ретроспективну дію цього Закону до правовідносин, що виникли до набрання ним чинності, проте лише стосовно призначення та отримання одноразової грошової допомоги для дітей загиблої (померлої) особи, зачатих за життя загиблої (померлої) особи та народжених після її смерті.

Таким чином, в іншій частині Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги" від 09 грудня 2023 року № 3515-IX поширюється на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності (29 березня 2024 року).

Суд наголошує, що законодавством чітко передбачено, що право осіб на отримання одноразової грошової допомоги виникає на дату загибелі (смерті) військовослужбовця, а тому для визначення кола осіб, що набули таке право підлягає застосуванню законодавство, яке діяло на таку дату. І такі особи можуть реалізувати своє право з дня його виникнення. Водночас, у разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу.

Отже, можливість осіб, у яких виникло право на отримання одноразової грошової допомоги, протягом трьох років реалізувати своє право на отримання вказаної виплати, не означає, що протягом 3 років формується коло таких осіб, як помилково вважає представник позивача. А отже внесені зміни до законодавства щодо розширення категорій осіб протягом 3 років з дати загибелі військовослужбовця, не змінює того, що право осіб на отримання одноразової грошової допомоги виникає на дату загибелі (смерті) військовослужбовця.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позивача не виникло право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її батька.

Також суд відхиляє посилання на позицію Верховного Суду, що викладена у постанові від 26.07.2024 у справі №280/3308/23, оскільки у вказаній постанові основним правовим питанням, яке вирішувалось було поширення дії Порядку №45, щодо поетапної виплати одноразової грошової допомоги, на правовідносини, які виникли та повинні були завершитися до набрання ним чинності, тобто спірним був порядок виплати одноразової грошової допомоги. Водночас у справі, що розглядається спірним є право повнолітньої особи на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю батька до внесення змін в статтю 16-1 Закону №2011-ХІІ. А тому позиція Верховного Суду, що викладена у постанові від 26.07.2024 у справі №280/3308/23 не є релевантною та не підлягає застусуванню.

Разом з тим, суд звертає увагу, що оскаржуваним рішенням Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 21.06.2024 №17/д, документи повернуто позивачу на доопрацювання з метою надання документів, які відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" підтверджують, що вона перебувала на утриманні загиблого військовослужбовця (копії документів, виданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії за загиблого, судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні на дату загибелі), що дають право на отримання одноразової грошової допомоги.

Зазначене не позбавляє права позивача повторно подати заяву з повним переліком документів, як це передбачено Постановою № 168 та Порядком № 975, на усунення зауважень, передбачених спірним рішенням.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Міністерство оборони України ( просп. Повітряних Сил, 6, м. Київ, 03049, код ЄДРПОУ 00034022).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Повний текст рішення складено 13.05.2026.

Суддя Олена ЛУКАШОВА