Ухвала суду № 136478774, 13.05.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення заяви (клопотання, заперечення)

13 травня 2026 року м. Житомир справа № 240/16311/26

категорія 106030200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лавренчук О.В., розглянувши клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , Національного університету оборони України про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , Національного університету оборони України про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, у якому, зокрема, просить:

7. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 20.06.2022 року по 21.03.2024 року із урахуванням абзацу 4,5,6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

8. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 20.06.2022 по 21.03.2024 у фіксованій величині 4032,12 грн в місяць, відповідно до норм абзацу 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 включно із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Суддя своєю ухвалою від 30.04.2026 прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС 01.05.2026 (вх. від 05.05.2026 №32538/26) представником Військової частини НОМЕР_1 подано клопотання у прохальній частині якого просить суд: "1. Прийняти до розгляду Заява про залишення позовної заяви без руху. 2. Залишити позовну заяву без розгляду". В обґрунтування вказує, що позивач проходив військову службу у військовій частині у період з 20.06.2022 по 21.03.2024 року. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №85 від 21.03.2024 наказано вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби. Цим наказом також визначено, які види грошового забезпечення виплачені, а які належать до виплати. Військова частина вважає, що позивачу було відомо про розмір усіх складових грошового забезпечення з березня 2024 року, а тому позивачем пропущено строк звернення до суду оскільки останній звернувся з позовною заявою до суду лише 26 квітня 2026 року, тобто через 2 роки від дня виключення зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 . Представник відповідача зазначає, що від Позивача до Відповідача ніяких заяв про перерахування індексації за спірний період не надходило. Вважає, що в даній справі можливе застосування досудового врегулювання спору, але позивач не скористався цим порядком. Відповідач вважає, що при подачі позову до суду позивачем не дотримано вимог ст.ст.160, 161, 171 КАС України, а провадження у справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вказаним вимогам КАС України.

Суд, розглянувши клопотання представника відповідача, зазначає наступне.

Щодо строків звернення до адміністративного суду з позовом.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За правилами частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Верховний Суд у постанові від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22 сформував висновок щодо строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці військовослужбовців, відповідно до якого, вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» внесені зміни до КЗпП України.

Зокрема, частини перша та друга статті 233 КЗпП України викладені в новій редакції, згідно з якою працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

З доданих до позову документів вбачається, що станом на дат звернення до суду, позивача з військової служби звільнено не було.

Отже, позивачем не пропущено строк звернення до суду, що свідчить на користь висновку про безпідставність заяви представника Військової частини НОМЕР_1 .

Щодо досудового врегулювання спору, який, на переконання представника Військової частини НОМЕР_1 є обов`язковим, суд зазначає наступне.

Статтею 17 Кодексом адміністративного судочинства України закріплено, що сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом.

Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення позову.

Приписами п. 4 ч. 4 ст. 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не надав доказів звернення до відповідача для досудового врегулювання спору у випадках, в яких законом визначено обов`язковість досудового врегулювання, або на момент звернення позивача із позовом не сплив визначений законом строк для досудового врегулювання спору.

При цьому суд зауважує, що чинним законодавством України не встановлено обов`язкового досудового врегулювання спірних правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачами.

Вказане свідчить про безпідставність заяви представника Військової частини НОМЕР_1 .

Суд звертає увагу представника відповідача, що відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до частини 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені в статті 167 КАС України

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Враховуючи встановлені при розгляду даного клопотання обставини, суд дійшов висновку, що клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 є безпідставним.

Керуючись статтями 167, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Повернути без розгляду клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про "1.Прийняти до розгляду Заява про залишення позовної заяви без руху. 2. Залишити позовну заяву без розгляду" у справі №240/16311/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , Національного університету оборони України про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О.В. Лавренчук