Рішення № 136478712, 13.05.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року м. Житомир справа № 240/24491/25

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 25.09.2025 №064150010602 про відмову у призначенні пенсії за віком та лист про відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 30.09.2025 №0600-0206- 8/85417.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 з 16.09.2025 відповідно до п.1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 1058-IV із зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 24.02.2008 до 26.12.2008, з 02.03.2009 до 24.04.2009, з 01.10.2010 до 31.12.2010, з 04.01.2011 до 28.02.2011 відповідно до пільгової довідки №403 від 29.08.2022.

В обгрунтування позову зазначає, що протиправно не зараховано до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 24.02.2008 до 26.12.2008, з 02.03.2009 до 24.04.2009, з 01.10.2010 до 31.12.2010, з 04.01.2011 до 28.02.2011 відповідно до пільгової довідки №403 від 29.08.2022.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у відзиві просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що до пільгового стажу за Списком №1 не зараховано період роботи з 24.02.2008 по 26.12.2008, з 02.03.2009 по 24.04.2009, з 01.10.2010 по 31.12.2010, з 04.01.2011 по 28.02.2011, оскільки в довідці від 29.08.2022 №812 не зазначено номер робочого місця, проте відповідно до затвердженого наказу по підприємству від 09.04.2008 №9 атестація проводилась по відповідним номерам робочих місць. Окрім того, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області для проведення перевірки довідки від 29.08.2022 №812 на адресу, зазначену в довідці про місцезнаходження первинних документів Дочірнього підприємства "Електромонтаж-420" 04.01.2023 (вих. №0600-1002- 8/1481) направлено лист щодо надання первинних документів для проведення перевірки та узгодження дати її проведення. Від Дочірнього підприємства "Електромонтаж-420" отримано лист відповідь від 09.01.2023 №1 (вх. №1068/8 від 12.01.2023), в якому зазначено, що для проведення перевірки первинні документи по громадянину ОСОБА_1 відсутні. Довідку від 29.08.2022 №403 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видану ДП "Електромонтаж-420" неможливо взяти до уваги, оскільки дана довідка не відповідає додатку 5 Порядку №637 (завірена одним підписом). Таким чином, за наданими документами та згідно даних індивідуальних відомостей про застраховану особу, що містяться в системі персоніфікованого обліку страховий стаж становить 36 років 08 місяців 29 днів. Пільговий стаж за Списком №1 становить 04 роки 10 місяців 11 днів, що є недостатнім для призначення пенсії.

Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області у відзиві просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що предметом спору у даній справі є зарахування до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 24.02.2008 по 26.12.2008, з 02.03.2009 по 24.04.2009, з 01.10.2010 по 31.12.2010, з 04.01.2011 по 28.02.2011, що було предметом спору справі №240/22643/24. У випадку задоволення позову у даній справі, рішення суду буде дублювати існуюче на даний час зобов"язання пенсійного фонду відповідно до рішення у справі №240/22643/24.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач 16.09.2025 подав до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Після реєстрації заяви позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву позивача та за результатами розгляду такої заяви прийнято рішення від 25.09.2025 № 064150010602 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

У рішенні зазначено, що страховий стаж заявника становить 36 років 08 місяців 29 днів. Пільговий стаж роботи для призначення пенсії становить 04 роки 10 місяців 11 днів.

Враховуючи викладені обставини прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії, у зв"язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. При наданні підтверджуючих документів право може бути переглянуто.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 30.09.2025 №0600-0206- 8/85417 позивачу повідомлено про прийняте рішення.

Позивач вважає протиправними рішення про відмову у призначенні пенсії та лист від 30.09.2025, тому звернувся з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Пунктом 2 Перехідних положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Абзацом першим ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV встановлено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 16 Прикінцевих положень Закону №1058-IV положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі -+ Порядок №637).

Відповідно до пунктів 1 та 3 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку №637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Основним документом, якій підтверджує стаж роботи на підприємстві, є трудова книжка.

Спірним рішенням від 25.09.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Пільговий стаж роботи для призначення пенсії становить 04 роки 10 місяців 11 днів.

Водночас суд звертає увагу, що механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1).

Згідно з пунктом 4.7 розділу IV Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В той же час, суд зазначає, що оскаржуване рішення є необгрунтованим, невмотивованим та таким, що прийнято без з`ясування всіх обставин.

У відзиві відповідач зазначає, що предметом спору у даній справі є зарахування до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 24.02.2008 по 26.12.2008, з 02.03.2009 по 24.04.2009, з 01.10.2010 по 31.12.2010, з 04.01.2011 по 28.02.2011.

Проте, жодного посилання на такі твердження спірне рішення не містить, тому такі доводи суд відхиляє.

Приймаючи рішення про відмову у призначенні пенсії з підстав недостатності пільгового стажу, відповідачем не зазначено, які саме періоди роботи позивача відповідачем не зараховано до пільгового стажу та з яких підстав з посиланням на відповідні правові норми.

Наведені вище обставини свідчать про недбале ставлення пенсійного органу до вирішення такого важливого питання як пенсійне забезпечення особи, яке гарантується статтею 46 Конституції України і визначено законодавцем як джерело існування громадянина держави.

Відтак, встановлені обставини справи дають підстави для висновку, що відповідач у спірному рішення не здійснив повного аналізу обставин, з`ясування яких є необхідним і важливим при розгляді вказаного питання, обмежившись прийняттям рішення, яке фактично носить формальний характер.

З огляду на це суд наголошує, що відповідно до пункту 3 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Суд також звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі Suominen v. Finland, заява №37801/97, пункт 36), відповідно до якої орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

З урахуванням вищевказаного, суд зазначає, що Конституцією України та КАС України прямо передбачений обов`язок суб`єктів владних повноважень дотримуватися принципу належного урядування, відповідно, адміністративні суди під час розгляду та вирішення спорів, що виникають у сфері публічно-правових відносин, мають перевіряти дотримання цього принципу у всіх його аспектах з урахуванням конкретних обставин справи. Фактичне застосування принципу належного урядування є своєрідним "маркером" того як в Україні гарантуються статті 1, 3, 6, 8, 19, 55, 56, 124 Конституції України, а суди застосовують частину другу статті 2 КАС України та статті 3 і 4 Угоди про асоціацію з ЄС.

Відтак, невиконання суб`єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Верховний Суд у постанові від 11 вересня 2023 року у справі №420/14943/21 сформулював правовий висновок про те, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є:

1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення;

2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять легітимну основу такого рішення;

3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих заявником документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення суб`єкта владних повноважень;

4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи;

5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ в Запорізький області не відповідає критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд не бере до уваги посилання ГУПФУ у Закарпатській області на рішення у справі №240/22643/24, оскільки вказаним рішенням на управління не покладено жодних зобов"язань.

Що стосується вимог в частині визнання протиправним та скасування листа про відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 30.09.2025 №0600-0206- 8/85417, суд зазначає, що лист, який оскаржується не є рішенням органу пенсійного фонду про відмову у призначенні пенсії, чи рішенням про незарахування того чи іншого періоду роботи до страхового стажу.

Вказаний лист носить інформаційний характер і не тягне за собою жодних юридичних наслідків для позивача, оскільки вказаним листом лише повідомлено про прийняте ГУПФУ в Запорізькій області рішення.

Відтак, вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо вимог позивача зобов`язального характеру.

Позивач в позові просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 з 16.09.2025 відповідно до п.1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 1058-IV із зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 24.02.2008 до 26.12.2008, з 02.03.2009 до 24.04.2009, з 01.10.2010 до 31.12.2010, з 04.01.2011 до 28.02.2011 відповідно до пільгової довідки №403 від 29.08.2022.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо зарахування страхового стажу/призначення та перерахунку пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Суд не є тим органом, якому надані повноваження в сфері призначення пенсій. Суд не може підміняти компетентний орган, не може перебирати на себе функції призначення пенсії щодо самостійного розрахунку стажу, оскільки такі повноваження не входять до компетенції судів.

Суд уповноважений виключно на перевірку законності та обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, та не уповноважений на підрахунок стажу для призначення пенсії.

Оскільки оскаржуване рішення не містить інформації про періоди роботи, які відповідачем не зараховано до пільгового стажу та про підстави такого не зарахування, суд позбавлений правових підстав для надання правової оцінки таким доводам та прийняття рішення про призначення пенсії, а тому належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії та прийняти рішення з урахуванням висновків суду у даній справі.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

Понесені судові витрати підлягають відшкодуванню пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, (вул. Ольжича, 7,м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341) , Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, 4,м. Ужгород, Закарпатська обл., Ужгородський р-н,88008. РНОКПП/ЄДРПОУ: 20453063), про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 25.09.2025 №064150010602 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до п.1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.09.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду у даній справі.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Капинос

13.05.26