Рішення № 136478691, 13.05.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року м. Житомир справа № 240/28383/25

категорія 106030200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Романченка Є.Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова щодо не нарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 3637,55 гривень (щомісячно) за період з 01.03.2018 по 14.10.2025;

- зобов`язати Житомирський військовий інститут імені С.П.Корольова нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 3637,55 гривень (щомісячно) за період з 01.03.2018 по 14.10.2025;

- зобов`язати Житомирський військовий інститут імені С.П.Корольова нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" за період з 01.03.2018 по дату виплати заборгованих коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період проходження військової служби у Житомирському військовому інституті імені С.П.Корольова з 01.03.2018 по 14.10.2025 позивачу не виплачувалась індексація грошового забезпечення у фіксованому розмірі, що вважає порушенням його права на соціальних захист.

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

До суду від відповідача надійшов відзив, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю за безпідставністю.

Відповідно до положень статей 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Згідно із частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

У спірний період з 01.03.2018 по 14.10.2025 позивач проходив військову службу у Житомирському військовому інституті імені С.П.Корольова.

Позивач, не погоджуючись з діями відповідача щодо невиплати індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 14.10.2025, звернувся із заявою про нарахування та виплату такої індексації, однак відповіді не отримав, відповідач перерахунок не провів.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо невиплати фіксованої суми індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 14.10.2025, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282-XII).

Згідно з статтею 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Частиною 1 статті 2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 Закону №1282-XII встановлено підстави для проведення індексації, зокрема, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (стаття 4 Закону №1282-XII).

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (стаття 6 Закону №1282-XII).

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюються на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначаються Порядком №1078.

Як встановлено пунктом 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Пунктом 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру зокрема грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з пунктом 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Кабінет Міністрів України 30.08.2017 прийняв постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704), якою визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців.

Постанова №704 набрала чинності з 01.03.2018.

Згідно з абзацом 2 пункту 5 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації (фіксованої суми індексації) до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.

Абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 встановлено, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Слід зауважити, що Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, поточної та індексації-різниці.

Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).

Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).

У цьому контексті суд зауважує, що у цій справі правовідносини щодо нарахування й виплати поточної індексації з 01.03.2018 року не є спірними.

Щодо фіксованої суми індексації, то Закон №1282-ХІІ і Порядок №1078 такого поняття не містять.

Проте з 01.12.2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 року до 01.04.2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме:

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково вказує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

З урахуванням того факту, що 01.03.2018 року набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 дають підстави зробити висновок, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивача, відповідачу належало вирішити питання, чи має позивач право на отримання суми індексації-різниці.

Водночас, як слідує з матеріалів справи, відповідач не нараховував і не виплачував позивачу цей вид індексації.

У цьому контексті суд зазначає, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування врахуванню підлягає: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року; сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року; чи перевищує розмір підвищення доходу суму можливої індексації.

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзац 5 пункт 5 Порядку №1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Висновки суду у цій справі узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 09.05.2023 у справі №400/12702/21 та від 18.10.2023 у справі №380/14195/22.

Зі змісту довідки про виплату основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення від 16.04.2026 №331 слідує, що грошове забезпечення позивача в лютому 2018 року становило 17277,20 грн, а в березні 2018 року - 18545,95 грн.

Отже, грошовий дохід позивача збільшився на суму 1268,75 грн (18545,95 грн - 17277,20 грн).

У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн, величина приросту індексу споживчих цін 253,30% (з урахуванням підвищення посадового окладу з січня 2008 року), про що зазначено в листі Міністерства соціальної політики України від 28.09.2021 №5211/0/290-21/51.

Як вже зазначалося, відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножений на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100, а саме: 1762,00 грн * 253,30% / 100 = 4463,15 грн.

Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, у цьому випадку: 4463,15 грн - 1268,75 грн = 3194,40 грн.

Щодо періоду 2023 року, то п. 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" зупинено на 2023 рік дію, зокрема, Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Водночас, оскільки дію Закону №1282-XII було зупинено на 2023 рік, то підзаконний нормативно-правовий акт - Порядок №1078, який прийнятий на виконання вимог частини 2 статті 6 Закону №1282-XII, також не діяв протягом 2023 року.

За таких підстав, за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 у відповідача відсутній обов`язок у нарахуванні та виплаті позивачу індексації-різниці грошового забезпечення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дії відповідача при нарахуванні та виплаті позивачу індексації у спірний період є правомірними.

Що стосується 2024 -2025 років, то відповідно до ст.39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 №3460-IX установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.

Статтею 34 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11.2024 № 4059-IX установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що в 2024 та 2025 роках показник (індекс) інфляції розраховується послідовно та накопичується від початку періоду, тобто з 01 січня 2024 року та з 01 січня 2025 року відповідно.

Тобто, правове регулювання спірних правовідносин було змінено на початку спірного періоду.

В той же час, за даними Держстату, у липні 2024 року по відношенню до червня 2024 року індекс споживчих цін становив 100,0%, за період січень-липень 2024 року - 104,3%. Отже, індекс інфляції за липень 2024 р. становить 104,3%.

Тобто, в 2024 році величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, що стало підставою для нарахування індексації.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачу починаючи з серпня 2024 року індексація нараховувалася, а отже дії відповідача є правомірними.

Також, як вже зазначалося судом, положеннями статті 4 Закону № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до абзацу 9 пункту 5 Порядку №1078 передбачено, що нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.

За даними Держстату, які оприлюднені 12.06.2025 (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0006832-25), у травні 2025 року щодо квітня 2025 року індекс споживчих цін становив 101,3%, за період січень-травень 2025 року - 105,6%, а отже в 2025 році підстави для нарахування індексації виникли з липня місяця, тобто з наступного місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачу з липня 2025 року по день звільнення, тобто до 14.10.2025, індексація грошового забезпечення нараховувалася, що відповідає вищевказаному правовому регулюванню, а отже дії відповідача є правомірними.

При цьому, судом наголошується, що предметом позову є саме питання розрахунку фіксованої щомісячної індексації (індексації-різниці) грошового забезпечення позивача у період з 01.01.2024 по 14.10.2025.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини та їх правове регулювання, суд дійшов висновку, що відповідача діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, а тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Аналогічна позиція висловлена Сьомим апеляційним адміністративним судом у справі №240/15963/25.

Враховуючи викладене, належним способом захисту порушеного буде зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 індексації грошового забезпечення у фіксованій величині 3194,40 грн. в місяць.

Разом з тим, суд зазначає, що позивач має право на виплату індексації-різниці з 01.03.2018 по 31.12.2022 грошового забезпечення у фіксованій величині 3194,40 грн., а не як помилково вказує у позові позивач - 3637,55 грн.

Щодо позовних вимог про нарахування та виплату позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з 01..03.2018 по дату виплати заборгованих сум, то суд зазначає наступне.

У пункті 4 Порядку №1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Стаття 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно зі статтею 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.

Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1- 3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі №240/11882/19.

Враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації-різниці грошового забезпечення з 01.03.2018, суд вважає, що позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати (грошового забезпечення), у зв`язку з порушенням строків виплати такої індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 по день фактичної виплати індексації.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Згідно зі статтею 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова (просп. Миру, 22, корпус ЖВІ, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10004, код ЄДРПОУ: 08183359), про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022.

Зобов`язати Житомирський військовий інституту імені С.П.Корольова здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 індексації грошового забезпечення у фіксованій величині 3194,40 грн. в місяць.

Зобов`язати Житомирський військовий інституту імені С.П.Корольова нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" з 01.03.2018 по день фактичної виплати.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Ю. Романченко

13.05.26