Рішення № 136477579, 12.05.2026, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/991/26

№ 2/688/1103/26

Рішення

іменем України

12 травня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Березюк Н.П.,

секретаря судових засідань Кулеші Л.М.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

05.03.2026 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №7578792 від 13.04.2025 у розмірі 22494,69 грн, що складається з: суми заборгованості за основною сумою боргу 7275 грн., суми заборгованості за відсотками 219,69 грн та суми заборгованості за пенею 15000 грн; за кредитним договором №73983551 від 08.01.2025 у розмірі 37829,10 грн, що складається з: суми заборгованості за основною сумою боргу 16067,10 грн, суми заборгованості за відсотками 7200 грн, суми заборгованості по процентах за понадстрокове користування кредитом 11520 грн, суми заборгованості по комісії за надання кредиту 3042 грн.

Позов мотивований тим, що 08.01.2025 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» кредитний договір №73983551. В подальшому 13.04.2025 ОСОБА_1 уклав з ТОВ ««Сіроко фінанс» договір позики №7578792.

За умовами вказаних кредитних договорів позичальник ОСОБА_1 отримав кредитні кошти на умовах платності користування та зобов`язався повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування коштами та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договорами. Відповідач користувався кредитними коштами, однак не виконав свої зобов`язання щодо повернення наданих йому кредитів.

26.08.2025 ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали договір факторингу №26082025, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №7578792 від 13.04.2025 в сумі 22494,69 грн. 27.03.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали договір факторингу №27/03/25, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №73983551 від 08.01.2025 в сумі 37829,10 грн.

Таким чином за вказаними договорами до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги за зобов`язаннями ОСОБА_1 по зазначених кредитних договорах.

З часу отримання права вимоги до відповідача штрафні санкції не нараховувалися. Всупереч умовам кредитних договорів відповідач ОСОБА_1 не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх (первісних) кредиторів.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив стягнути з відповідача суму заборгованості та судові витрати, здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача.

Доводи та заперечення відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, його представник ОСОБА_3 подала заяву про розгляд справи у відсутності сторони відповідача, просила позов задовольнити частково в межах фактичного залишку тіла кредиту з урахуванням статусу відповідача та фактично здійснення ним платежів, за договором №7578792 6151,50 грн та за договором №73983551 1889,10 грн. У відзиві на позов просила задовольнити позовні вимоги частково, оскільки є військовослужбовцем, що проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 в умовах воєнного стану та брав безпосередню участь у бойових діях, тому вважає, що усі нарахування у вигляді відсотків, пені та штрафних санкцій за обома договорами є незаконними в силу прямого припису п.15 ст.14 Закону України №2011-ХІІ. Вказує, що зазначені суми не підлягали нарахуванню взагалі і відповідно не підлягають стягненню. Відтак усі фактично здійснені платежі в повному обсязі погашали суму основного боргу (тіла кредиту). Згідно кредитного договору №7578792 тіло кредиту складає 7500 грн, він здійснено платежі на загальну суму 1348,50 грн, тому залишок тіла кредиту, який підлягає стягненню становить 6151,50 грн. Згідно кредитного договору №73983551, тіло кредиту становить 24 000 грн, відповідачем здійснено платежі на загальну суму 22110,90 грн, тому залишок тіла кредиту, який підлягає стягненню складає 1889,10 грн. Крім того, зазначив, що позивач не довів факту належного його повідомлення про відступлення права вимоги.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

05.03.2026 позивач звернувся до суду з цим позовом.

09.03.2026 суд отримав інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача, відкрив спрощене позовне провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 07.04.2026.

07.04.2026 суд відклав судове засідання на 12.05.2026 за клопотанням представника відповідача.

20.04.2026 представник відповідача направив до суду відзив на позов з додатками.

22.04.2026 представник позивача направив до суду відповідь на відзив, в якому вказав, що підписавши кредитні договори сторони узгодили умови нарахування відсотків, відповідач погодився і зобов`язався виконувати умови договорів. Заборгованість нараховано первісними кредиторами відповідно до умов договорів станом на дату відступлення права вимоги. Відповідач умови договорів не виконував, отже нарахування відсотків за користування кредитними коштами відповідно до умов кожного кредитного договору є правомірним, а відповідач жодним чином не позбавляється від обов`язку виконання умов кредитного договору та погашення заборгованості в повному обсязі. Крім того, нарахування відсотків здійснювалось на законних підставах, оскільки відповідач не повідомляв первісних кредиторів у відповідності до вимог чинного законодавства про те, що він є військовослужбовцем та на нього поширюються норми Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Також вказав, що законодавством України не передбачено обов`язку нового кредитора мати письмове підтвердження відправлення чи отримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги. При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті заборгованості на рахунки первісного позикодавця і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України. Вважає, що обставини, на які посилається відповідач є необґрунтовані, недоведені, суперечать умовам укладених правочинів, нормам чинного законодавства, а отже, такими, що не підлягають задоволенню та не повинні братись судом до уваги.

25.04.2026 представник відповідача направив до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому вказав, що чинна редакції Закону №2011-ХІІ поширює пільгу на всіх військовослужбовців, які в умовах особливого періоду беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення оборони України у зв`язку із збройною агресією РФ без прив`язки до конкретної географічної зони проведення бойових дій. Позивач стверджує, що відповідач мав повідомити первісного кредитора та надати йому відповідні документи і лише після цього пільга набуває чинності, однак ця позиція не ґрунтується на нормах закону. Аналогія із заявочним порядком отримання соціальних виплат в даному випадку неприйнятна, оскільки йдеться не про надання виплати, а про пряму законодавчу заборону нарахування зобов`язань, кредитор не вправі нараховувати те, що закон забороняє, незалежно від того чи був він повідомлений боржником про його статус. Крім того, зазначив, що позивач при обґрунтуванні своєї позиції посилається на лист НБУ від 02.09.2014 №18-112/48620 та лист Міністерства оборони України від 21.08.2014 №322/2/7142, які не є нормативно-правовими документами у розумінні ст. 7 ЦПК України та не є обов`язковими для застосування судом. Відповідач надав всі необхідні документи, що підтверджують його статусу військовослужбовця учасника бойових дій, що є достатньою підставою для застосування пільги незалежно від того чи повідомляв відповідач про свій статус кредитора до пред`явлення позову. Щодо аргументу про погодження умов договору сторонами зазначив, що свобода договору не скасовує імперативні норми закону. Щодо незаконності нарахувань за кредитними договорами зазначив, що у відповідності до ст. 1056-1 ЦК України кредитор не має права збільшувати відсоткову ставку у зв`язку з порушенням споживачем умов договору, одностороннє підвищення ставки після настання прострочення є нікчемним. Крім того, відповідно до ч.2 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» перелік платежів, які кредитор вправі стягувати зі споживача є вичерпним і комісія за надання кредиту, що не є платою за реально надану споживачу окрему послугу, а являє собою додаткову плату за користування коштами, що дублює відсоткову ставку, не входить до цього переліку. Також вказав, що згідно ч.3 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» загальний розмір неустойки (штрафу, пені) не може перевищувати подвійного розміру залишку основного боргу, тому допустима межа 14550 грн (7275 грн. х 2), а заявлена позивачем пеня в розмірі 15000 грн перевищує встановленому законом межу та є нікчемною у частині перевищення 450 грн відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Посилання відповідача на відсутність доказів щодо належного його повідомлення про відступлення права вимоги стосувався виключно перевірки повноти доказової бази позивача, яких позивач так і не надав.

12.05.2026 сторони до суду не з`явилися.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виклад встановлених судом обставин та зміст спірних правовідносин

Суд встановив, що 13.04.2025 ТОВ «Сіроко фінанс» та ОСОБА_1 уклали договір позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) №7578792, за умовами якого відповідач отримав у позику грошові кошти у розмірі 7500 грн на строк до 27.04.2025, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, строком на 15 днів з фіксованою процентною ставкою (базова) 0,01% в день на умовах строковості, зворотності, платності та зобов`язався повернути позикодавцеві суму грошових коштів та сплатити плату за користування кредитними коштами. В договорі сторони погодили розмір комісії в розмірі 14,86% від суми позики, зазначеної в п. 2.1 п. 2 договору, що складає 1114,50 грн, пені 5% в день та проценти за понадстрокове користування позикою в розмірі 5% в день. Денна процентна ставка складає 1%, орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 3723,66%, орієнтовна загальна вартість позики 8625 грн.

Договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора S8jO36, який був надісланий на електронну пошту відповідача, про що свідчить п.30 договору позики «Юридичні адреси та реквізити сторін».

13.04.2025 АТ «Таскомбанк» перерахувало грошові кошти в сумі 7500 грн. на картку відповідача, що підтверджується відповідною інформацією, наданою вказаним банком.

В свою чергу, ОСОБА_1 належним чином зобов`язання за вищевказаним договором не виконував, в результаті чого станом на 26.08.2025 утворилась заборгованість, яка становить 22494,69 грн та складається з заборгованості заосновною сумою боргу 7275 грн, заборгованості за відсотками 219,69 грн., заборгованості за пенею 15000 грн, що підтверджується відповідним розрахунком.

За договором факторингу №26082025 від 26.08.2025, укладеного між ТОВ «Сіроко фінанс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» та додатковою угодою до нього від 26.08.2025, останнє отримало право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №7578792. Відповідно до Реєстру боржників №1 від 26.08.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в розмірі 22494,69 грн, з яких: 7275 грн. сумазаборгованості за основною сумою боргу, 219,69 грн. сума заборгованості за відсотками та 15000 грн. сума заборгованості за пенею.

08.01.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73983551, за умовами якого відповідач отримав у кредит грошові кошти у розмірі 24000 грн, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, строком на 30 днів з фіксованою процентною ставкою 0,225% в день на умовах строковості, зворотності, платності та зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів та сплатити плату (проценти) від суми кредиту. Розмір денної процентної ставки сторони погодились визначити у розмірі 0,725%, розмір комісії за надання кредиту 15% від суми наданого кредиту, що становить 3600 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає 1090,50% річних, орієнтовна загальна вартість кредиту складає 29220 грн, що передбачено п.п. 2.2.4 договору.

Відповідно до п. 5.1 договору, перед укладенням (підписанням) договору, позичальник ознайомлюється з паспортом споживчого кредиту та офертою, що містить в тому числі проект договору, політикою конфіденційності, правилами надання коштів та банківських металів у кредит, іншою інформацією про кредитодавця та послуги, які ним надаються, в тому числі на сайті кредитодавця: інформацією, передбаченою Законом України «Про фінансові послуги та фінансові операції», Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про захист персональних даних».

Договір про надання коштів у кредит підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п.12 договору про надання коштів у кредит «Юридичні адреси та реквізити сторін».

Згідно п. 11.1.1. договору, підписанням цього договору про надання коштів у кредит відповідач ОСОБА_1 підтверджує, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/uа/documents-icense/ з повною інформацією щодо кредитодавця та його послугами, в тому числі інформацією, що передбачена ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Перерахування грошових коштів на картку відповідача було здійснено за допомогою технологічного оператора платіжних послуг ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес».

Відповідно до довідки №КД-000109384/ТНПП, виданої 16.01.2026 ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес», 08.01.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» успішно перераховало кошти в сумі 24000 грн на платіжну карту ОСОБА_1 .

Таким чином, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання по кредитному договору №73983551 від 08.01.2025 виконало в повному обсязі, перерахувавши на платіжну картку відповідача ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 24000 грн, а останній їх отримав.

В свою чергу, ОСОБА_1 належним чином зобов`язання за вищевказаним договором не виконував, в результаті чого утворилась заборгованість.

Згідно з розрахунком ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість ОСОБА_1 за договором №73983551 від 08.01.2025 станом на 24.09.2025 становить 37839,10 грн та складається з: 16067,10 грн тіло кредиту, 7200 грн проценти, 11520 грн відсотки за понадстрокове користування кредитом, 3042 грн. комісія.

За договором факторингу №27/03/2025 від 27.03.2025 та додаткової угоди №9 до вказаного договору від 24.09.2025, укладених між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», останнє отримало право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №73983551.

Відповідно до Реєстру боржників №16 від 24.09.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в розмірі 37829,10 грн.

Застосовані норми права.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 цього Кодексу встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч.2 ст.1048 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 сьт.599 ЦК України).

Відповідно до змісту ст. ст. 610, 611, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

За змістом ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Мотиви та висновки суду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

08.01.2025 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73983551. В подальшому 13.04.2025 ОСОБА_1 уклав з ТОВ ««Сіроко фінанс» договір позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) №7578792. Вказані договори підписані накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразових ідентифікаторів, які були надіслані кредитодавцями.

Відповідач отримав кредитні кошти в повному об`ємі, розмір яких визначений в кожному кредитному договорі, які надійшли на його платіжну карту. Суд зазначає, що кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Відтак, укладення договорів у запропонованій формі із запропонованими умовами, відповідало внутрішній волі відповідача ОСОБА_1 , оскільки саме він зареєструвався в інформаційно-телекомунікаційних системах товариств, заповнив заявку, встановленої форми на сайті на отримання кредиту, повідомивши інформацію про власні прізвище, ім`я та по батькові, дату народження, паспортні дані, податковий номер, контактні дані: адресу реєстрації та місця проживання, контактний номер мобільного телефону, адресу електронної пошти, номер банківської карти, обрав суму кредиту, проценти за користування кредитом, суму для виплати та строк виплати, які необхідні для прийняття товариством рішення про надання кредиту. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитні договори з ОСОБА_1 не були б укладені. Відповідач був вільним у виборі фінансової установи для отримання кредитів, а факт отримання коштів підтверджує вільне волевиявлення на вчинення правочину.

Після підписання кредитних договорів у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у відповідача виникли зобов`язання по поверненню суми отриманого кредиту.

Кредитні кошти надійшли на платіжну картку відповідача. Однак, відповідач своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів, сплати комісії не виконав, у зв`язку з чим має заборгованість.

26.08.2025 ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали договір факторингу №26082025. 27.03.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали договір факторингу №27/03/25. За даними договорами ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за вищевказаними кредитними договорами.

Позивач довів факт передачі права вимоги до відповідача за вищевказаними кредитними договорами відповідно до договорів факторингу, а тому позивач є належною стороною.

Відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань.

За наведених обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та комісією підлягають задоволенню.

Відповідно до положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля. В Україні особливий період розпочався 18.03.2014 і триває дотепер.

Частиною 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» визначено, що військовослужбовці це особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» унормовано, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей.

Згідно посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 , від 24.05.2016 ОСОБА_1 є учасником бойових дій, має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни.

Крім того, відповідач ОСОБА_1 з 19.09.2016 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 та в період з 24.02.2022 бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи в Житомирській, Запорізькій та Сумській областях, що підтверджується даними довідки №383/а від 20.01.2026 року та довідки №119 від 13.02.2025, виданих вказаною військовою частиною.

Таким чином, в період виконання умов кредитного договору та на момент ухвалення судового рішення на відповідача ОСОБА_1 поширюються пільги, передбачені пунктом 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а отже, останній звільнений від сплати процентів за користування кредитом та пені, у зв`язку з чим позов у цій частині не підлягає задоволенню. Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 14.05.2021 року у справі № 502/1438/18 та від 18.01.2023 у справі №642/548/21.

Отже, з відповідача підлягає стягненню за договором позики №7578792 від 13.04.2025 заборгованість за основною сумою боргу та за кредитним договором №73983551 від 08.01.2025 заборгованість за основною сумою боргу та комісією.

Статтею 534 ЦК України передбачено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу.

З наданого позивачем розрахунку слідує, що за кредитним договором №7578792 сплачені ОСОБА_1 на користь первісного кредитора кошти в сумі 1348,50 грн були віднесені в рахунок оплати комісії в сумі 1114,50 грн, відсотків в сумі 9 грн та тіла кредиту в сумі 225 грн.

Оскільки умова про сплату позичальником на користь банку заборгованості за відсотками є незаконною, на підставі ст. 534 ЦК України ці кошти мають бути віднесені на сплату основного боргу та комісії. Тобто, якщо розмір комісії становить 1114,50 грн, то зарахувавши сплачені грошові кошти в сумі 1348,50грн, заборгованість по комісії відсутня. Тоді заборгованість за основним боргом за кредитним договором становить 7266 грн (1348,50 грн сплачених коштів-1114,50 грн комісії=234 грн. залишилось для погашення тіла кредиту, 7500 грн. тіла кредиту-234=7266 грн).

Крім того, з наданого позивачем розрахунку слідує, що за кредитним договором №73983551 сплачені ОСОБА_1 на користь первісного кредитора кошти в сумі 22110,90 грн були віднесені в рахунок оплати комісії в сумі 558 грн, відсотків в сумі 13620 грн та тіла кредиту в сумі 7932,90 грн.

Оскільки умова про сплату позичальником на користь банку заборгованості за відсотками є незаконною, на підставі ст. 534 ЦК України ці кошти мають бути віднесені на сплату основного боргу та комісії. Тобто, якщо розмір комісії становить 3600 грн, то зарахувавши сплачені грошові кошти, заборгованість по комісії відсутня. Тоді заборгованість за основним боргом за кредитним договором становить 5489,10 грн (22110,90 грн сплачених коштів-3600 грн комісії=18510,90 грн. залишилось для погашення тіла кредиту, 24000 грн. тіла кредиту-18510,90=5489,10 грн).

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача слід стягнути прострочену заборгованість за основною сумою боргу по кредитному договору №7578792 від 13.04.2025 - у розмірі 7266 грн та за кредитним договором №73983551 від 08.01.2025 - в розмірі 5489,10 грн.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 3328 грн, позов задоволено частково на 21,14% (12755,10:60323,79х100%), а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 703,54 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 141, 176, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 289, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором №7578792 від 13.04.2025 у розмірі 7266 грн, що складається з суми заборгованості за основною сумою боргу; за кредитним договором №73983551 від 08.01.2025 у розмірі 5489,10 грн, що складається з суми заборгованості за основною сумою боргу, а всього 12755 (дванадцять тисяч сімсот п`ятдесят п`ять) грн. 10 коп.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 703,54 гривень судових витрат.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ 35625014;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складений 12.05.2026.

Суддя: Неоніла БЕРЕЗЮК