Рішення № 136477336, 13.05.2026, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 443/1939/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.05.2026 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Васільєва С.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (далі також - ТОВ «Новий Колектор») звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 12000,00 грн.

Позовна заява мотивована тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено кредитний договір №03.12.2020-100004115 від 03.12.2020.

Відповідно до його умов ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредитні кошти у розмірі 4000,00 грн. на визначений договором строк.

28.03.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «Новий Колектор» укладено Договір факторингу № СЦ-28.03.2023, у відповідності до умов якого первісний кредитор відступив позивачу права вимоги до боржників, в тому числі за договором №03.12.2020-100004115 від 03.12.2020.

Відповідач не виконав свого зобов`язання щодо повернення коштів та сплати відсотків ні на рахунки попередніх кредиторів, ні на рахунки позивача ТОВ «Новий Колектор».

З урахуванням викладеного, позивач ТОВ ТОВ «Новий Колектор» просило стягнути з відповідача вказану суму заборгованості за договором, а також судові витрати.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 25.11.2025 дану цивільну справу передано за підсудністю до Красилівського районного суду Хмельницької області, оскільки згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №1792658 від 24.11.2025 та відповіді відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМУ у Львівській області №8861/25 від 24.11.2025 слідує, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 06.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі направлялась на адресу реєстрації відповідача та отримана адресатом 24.02.2026.

Відзиву на позовну заяву, заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

03.12.2020 між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №03.12.2020-100004115, шляхом підписання Заявки, що є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти).

Відповідно до умов даного кредитного договору позичальнику надається кредит на наступних умовах: сума кредиту: 4 000,00 грн., строк на який надається кредит 14 календарних днів, графік платежів: сума кредиту 4000,00 гривень та проценти у розмірі 1120,00 гривень сплачуються до 16.12.2020. Пролонгація строку користування кредитом здійснюється позичальником шляхом сплати ним процентів за весь попередній строк користування кредитом, що надає право позичальнику повернути кредит в останній день пролонгованого строку зі сплатою процентів за цей пролонгований строк. Пролонгований строк дорівнює первинному строку та обраховується з дня сплати процентів, вказаний в цьому абзаці. Кількість пролонгацій не обмежена, однак право на пролонгацію втрачається, якщо в результаті пролонгації загальна сума процентів за договором досягне максимального розміру. Максимальний розмір процентів за договором становить 8 000 грн, після досягнення якого проценти не нараховуються. Фіксована процентна ставка "Економ" - 2% за 1 день користування кредитом, застосовується протягом первинного та пролонгованого строків. Фіксована процентна ставка "Стандарт" - 2,5 % за 1 день користування кредитом, застосовується після/в період закінчення первинного та пролонговано.

Із карточки субконто (виписки) за договором №03.12.2020-100004115 встановлено, що ОСОБА_3 було перераховано кошти в сумі 4000 грн. 03.12.2020.

На підтвердження перерахування коштів позивачем надана квитанція від 03.12.2020 на суму 4 000,00 грн. із призначенням платежу «видача по договору №03.12.2020-100004115», номер карти: НОМЕР_1 .

Тому ТОВ «Споживчий Центр» свої зобов`язання перед відповідачем виконало у повному обсязі.

28 березня 2025 між ТОВ «Споживчий Центр» та ТОВ «Новий Колектор» укладено договір факторингу №СЦ-280325-15, відповідно до умов якого ТОВ «Споживчий Центр» передає (відступає) ТОВ «Новий Колектор» за плату, а останнє приймає права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі і договором, укладеним з ОСОБА_3 , вимоги за кредитним договором вважається відступленим клієнтом факторові з моменту підписання сторонами відповідного Акту приймання-передачі Переліку (Додаток №1).

Відповідно до Акта приймання-передачі Переліку № 1 до Договору факторингу №СЦ-280325-15 ТОВ «Споживчий Центр» (клієнт) передав в паперовому вигляді, а також в електронному вигляді, шляхом направлення даного файлу захищеними каналами зв`язку, а ТОВ «Новий Колектор» (фактор) прийняв Перелік №1, права грошових вимог за якими відступаються згідно Договору.

З переліку №1 додатку №2 до договору факторингу №СЦ-280325-15 слідує, що за кредитним договором №03.12.2020-100004115 від 03.12.2020 укладеним з відповідачем заборгованість становить 12000,00 грн., з яких 4000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 8000,00 грн. - за відсотками.

Згідно карточки субконто, відповідачем сплат не здійснювалось.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Стосовно правонаступництва за борговими зобов`язаннями.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 ЦК України).

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до позивача за кредитним договором №03.12.2020-100004115 від 03.12.2020, укладеним між ОСОБА_3 та ТОВ «Споживчий Центр».

Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК).

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Суд установив, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №03.12.2020-100004115 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кошти в сумі 4000,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитними коштами в порядку, визначеному договором .

03.12.2020 кредитні кошти були перераховані відповідачу.

Отже, факт отримання відповідачем коштів у ТОВ «Споживчий центр» суд вважає доведеним.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданої позивачем заборгованість відповідачки становить 12000,00 грн., з яких: основна сума заборгованості 4 000,00 грн.; заборгованість за відсотками 8000,00 грн.

Разом з цим, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в розмірі 5120 грн., а саме 4000 сума кредиту, та відсотки в розмірі 1 120 гривень (як і вказано у заявці), так як розрахунок заявленої до стягнення заборгованості включає період, який виходить за межі строку кредитування за кредитним договором.

Так, за умовами кредитного договору №03.12.2020-100004115 від 03.12.2020 сторони погодили первинний строк кредитування 14 днів до 16.12.2020.

Пролонгація строку користування кредитом здійснюється позичальником шляхом сплати ним процентів за весь попередній строк користування кредитом, що надає право позичальнику повернути кредит в останній день пролонгованого строку зі сплатою процентів за цей пролонгований строк. Пролонгований строк дорівнює первинному строку та обраховується з дня сплати процентів.

Разом з цим, матеріали справи не містять доказів на підтвердження сплати позивачкою процентів за користування кредитом за первинний період, тобто вона не вчинила дій для підтвердження пролонгації строку дії кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Таким чином, після закінчення строку кредитування, у позивача відсутні правові підстави на стягнення заборгованості по відсотках, позовні вимоги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов ТОВ «Новий колектор» підлягає задоволенню на 42,67 % (5120 грн. х 100 : 12000 грн.), а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1033,64 грн. (2422,4 грн. х 42,67 %/100).

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,263-265, 280-287 ЦПК України, суд,

ухвалив:

позов товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» заборгованість за кредитним договором 03.12.2020-100004115 від 03.12.2020 у розмірі 5120 (п`ять тисяч сто двадцять) грн., з яких: заборгованість по кредиту 4000 грн., заборгованість за процентами 1120 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» 1033 (одна тисяча тридцять три) гривні 64 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий колектор», місцезнаходження: вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, м. Київ, поштовий індекс 01133, код ЄДРПОУ 43170298.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Повний текст судового рішення складено 13.05.2026

Суддя С. В. Васільєв