Рішення № 136477059, 04.05.2026, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/430/26

Провадження № 2/601/468/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2026 року Кременецький районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Клим Т.П.,

з участю секретаря судового засідання Мельничук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременець цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача в його користь заборгованість за кредитним договором на загальну суму 37720 грн., а також 2662,40 грн. сплаченого судового збору та 8000 грн. витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що 22 червня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір №2550440 про надання споживчого кредиту. Згідно умов цього договору, сума кредиту складає 11500,00 грн., строк договору 30 днів. На виконання зазначеного договору відповідачу, були перераховані грошові кошти у сумі 11500 грн. ОСОБА_1 , в свою чергу, не виконав в повному обсязі обов`язків щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування коштами, внаслідок чого порушив умови зобов`язання.

В подальшому, 26.05.2021 внаслідок укладення Договору факторингу №ККАУ-26052021, право вимоги за договором №2550440 від 22.06.2020, перейшло до позивача, як нового кредитора. Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №2550440 від 22.06.2020 в загальному розмірі 37720,00 гривень, з яких: 11500 грн. сума заборгованості за основним боргом; 26220 грн. сума заборгованості за нараховані проценти, а також понесені судові витрати.

Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 25 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та витребувано докази, надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання не прибув, в поданій позовній заяві просив слухати справу у відсутності представника.

Від представника відповідача адвоката Сідорова В.М. надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що викладені в ній вимоги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. У позовній заяві позивач вказує, що 22.06.2020 між товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір №2550440 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого Відповідачці було надано кредит у розмірі 11500 грн. на умовах визначених кредитним договором, а Споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. За умовами договору №2550440 про надання споживчого кредиту від 22.06.2020 та паспорту споживчого кредиту, Банком кредит надавався строком на 30 днів. Тобто строк дії даного кредитного договору закінчився 21.07.2020. Пунктом 1.5 вказаного договору передбачено: тип процентної ставки фіксована; знижена процентна ставка 0,95% в день від суми кредиту, застосовується в межах строку надання кредиту; стандартна процентна ставка 1.90% в день від суми кредиту.

Оскільки позивачем не додано та матеріали справи не містять доказів, що строк дії спірного кредитного договору був продовжений, а відтак відповідачці безпідставно нараховані відсотки поза межами строку дії договору про надання споживчого кредиту № 2550440 від 22.06.2020. Так, відповідно до п. 1.3 даного договору сума кредиту складає: 11 500,00 гривень; пунктом 1.4 передбачено строк кредиту - 30 днів. Відповідно до п. 1.5 вказаного договору передбачено: тип процентної ставки фіксована; знижена процентна ставка 0,95% в день від суми кредиту, застосовується в межах строку надання кредиту; стандартна процентна ставка 1.90% в день від суми кредиту, а в п. 1.8 вказана орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору, яка складає за зниженою процентною ставкою 14 777, 50 грн. та за стандартною ставкою 18 055,00 грн.

Незважаючи на визначення умовами договору загальної вартості кредиту, заявлена позивачем сума для сплати заборгованості за кредитом значно перевищує суму що визначена у п. 1.8 кредитного договору.

Вважає, що розмір відсотків за користування кредитом в межах строку дії даного договору (з 22.06.2020 по 21.07.2020) має становити 3 933 грн., що розрахована наступним чином: за період з 22.06.2020 по 15.07.2020 становить 2 622 грн. (11 500 грн. х 0,95% (знижена процентна ставка) х 24 дні), та за період з 16.07.2020 по 21.07.2020 становить 1311 грн. ( 11500 грн. х 1,90% х 6 днів). Вказаний розрахунок зроблений в межах строку дії договору. Позивач безпідставно проводив нарахування відсотків за кредитним договором з 22.07.2020 по 11 березня 2021 року.

Окрім того, просить врахувати те, що ОСОБА_1 здійснювала оплату по кредиту, а саме: 15.07.2020 на суму 2622 грн.; 23.07.2020 1748 грн.; 15.08.2020 5025,50 грн.; 12.09.2020 6118 грн., 12.10.2020 -6 555 грн. та 11.11.2020 - 6555 грн. Тобто на погашення кредиту відповідачкою внесено коштів на загальну суму 28 623,50 коп., які безпідставно були зараховані банком на погашення відсотків.

Таким чином, вважає, що сплачені відповідачкою кошти у розмірі 24 690, 50 грн., які складаються із наступного: 28623,50 грн. (сплачені відповідачкою кошти) 3 933 грн. (сума нарахований відсотків в межах строку дії договору) безпідставно були спрямовані першим кредитором на погашення відсотків, та підлягають зарахуванню на погашення тіла кредиту. Враховуючи наведене вважає, що відповідачкою повністю виконані умови кредитного договору та у ОСОБА_1 відсутня заборгованість за вказаним кредитним договором.

Окрім того, звертає увагу на розмір заборгованості ОСОБА_1 по відсотках який зазначений у витязі з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № ККАУ-26052021 від 26 травня 2021 року, а саме: 6555 грн. сума заборгованості по відсотках та 19665 грн. сума заборгованості по прострочених відсотках.

В судове засідання сторони не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату та час судового розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 22 червня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір №2550440 про надання споживчого кредиту, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором М169468, яким погоджено, що сума кредиту становить 11500 грн. (п. 1.3 договору).

Строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених в Розділі 4 цього договору. (п.1.4 Договору).

Згідно п.п. 1.5, 1.5.1. договору тип процентної ставки фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від фактичного виконання споживачам умов договору та становить: знижена процентна ставка 0,95 % в день від суми кредиту зазначеного в пункті 1.4 цього Договору, якщо в цей строк Споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку.

Згідно з п. 1.5.2 Договору, стандартна процентна ставка становить 1,90% в день від суми кредиту зазначеного в пункті 1.4 цього Договору, якщо Споживач не виконав умови, зазначені в пп.1.5.1 Договору для застосування зниженої процентної ставки, та у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п.4.1-4.6 цього Договору.

У пунктах 2.1, 2.5 Договору сторони погодили, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжну картку споживача № НОМЕР_1 або іншу платіжну картку, реквізити якої надані споживачем в особистому кабінеті. Кредит вважається погашеним в день отримання товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом.

Згідно з пунктом 3.1 Договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом в межах строку надання кредиту, визначеного у п.1.4 договору та в межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до розділу 4 цього Договору, за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Згідно з п. 4.2 Договору, Споживач у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 грн. (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом відповідно до п.4.3 Договору.

За змістом п. 4.3 Договору, пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій Споживачем.

Відповідно до Додатку № 1 - Графіку платежів до договору про надання споживчого кредиту №2550440 від 22.06.2020, підписаного відповідачем ОСОБА_1 22.06.2020 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором М169468, споживачу ОСОБА_1 надана сума кредиту: 11500 грн.; дата повернення кредиту: 23.07.2020; сума нарахованих процентів 3277,50 грн., загальна вартість кредиту 14777,50 грн.

Крім того, в матеріалах справи наявний Паспорт споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма)), підписаний відповідачем ОСОБА_1 22.06.2020 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором М169468, зі змісту якого вбачається, що сума кредиту становить 11500 грн.; тип кредиту - кредит; строк кредитування 30 днів.

Спосіб та строк надання кредиту: шляхом перерахування Кредитодавцем грошових коштів за реквізитами платіжної картки зазначеної споживачем не пізніше трьох календарних днів від дати підписання договору. Стандартна процентна ставка, відсотків річних (застосовується якщо протягом строку кредитування (+3 дні) споживач не здійснить повне погашення заборгованості) становить 695,40 % річних (1,90% в день); знижена процентна ставка, відсотків річних (застосовується якщо протягом строку кредитування (+3 дні) споживач здійснить повне погашення заборгованості) становить 347,70 % річних (0,95 % в день). Тип процентної ставки фіксована. Загальні витрати за кредитом: за стандартною процентною ставкою 6555,00 грн.; за зниженою процентною ставкою 3277,50 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 18055,00 грн.; за зниженою ставкою за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 14777,50 грн.. Реальна річна процентна ставка: за стандартною ставкою, відсотків річних 695,40 %; за зниженою ставкою, відсотків річних 347,70%.

Згідно застереження у Паспорті споживчого кредиту, наведені обчисленння орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача є репрезентативними та базуються на обраних споживачем умовах кредитування, викладених вище, і на припущенні, що договір про споживчий кредит залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а кредитодавець та споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені договором.

Умовами договору про надання споживчого кредиту та Паспорта споживчого кредиту передбачено штраф у розмірі 552,00 грн. на 4 день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань з повернення кредиту та/або процентів за користування кредитом та 138,00 грн., починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань з повернення кредиту та/або процентів за користування кредитом.

Підписавши 22.06.2020 цей кредитний договір, відповідач взяв на себе зобов`язання своєчасно повернути кредит та проценти за користування кредитом в порядку, передбаченому цим договором.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» 22.06.2020 року надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у сумі 11500 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується інформацією ТОВ «ФК «ВЕР ФОР ПЕЙ» №6514-ВП від 16.12.2025.

Відповідно до відповіді АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260306/55548-БТ від 10.03.2026 на ухвалу суду, відкрито рахунок НОМЕР_2 до платіжної картка № НОМЕР_1 , емітована на ім`я ОСОБА_1 .. На платіжну картку 22.06.2020 були зараховані грошові коштів у сумі 11500 грн..

ОСОБА_1 здійснювала оплату по кредиту на загальну суму 28 623,50 грн., а саме: 15.07.2020 на суму 2622 грн.; 23.07.2020 1748 грн.; 15.08.2020 5025,50 грн.; 12.09.2020 6118 грн., 12.10.2020 -6 555 грн. та 11.11.2020 - 6555 грн.

Відповідно до картки обліку Договору (розрахунку заборгованості) ОСОБА_1 за укладеним Кредитним договором №2550440 за період з 22.06.2020 по 25.05.2021 ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 37720,00 грн. Також кредитором враховано сплачені ним платежі на загальну суму 28623,50 грн..

26.05.2021 ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит- Капітал» уклали Договір відступлення прав вимоги №ККАУ-26052021, згідно якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками, включно і до ОСОБА_1 ..

На підтвердження даних обставин позивачем надані: копія Договору факторингу №ККАУ-26052021 від 26.05.2021, копія витягу з Реєстру Боржників до Договору факторингу №ККАУ-26052021 від 26.05.2021, де відповідач ОСОБА_1 зазначена під №200, копія Акту приймання-передачі Реєстру Боржників до Договору факторингу №ККАУ-26052021 від 26.05.2021, копія Платіжного доручення.

Згідно п.6.2.3 Договору права Вимоги переходять до Нового кредитора з моменті підписання сторонами цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.

З Акту приймання-передачі Реєстру Боржників до Договору факторингу №ККАУ-26052021 від 26.05.2021 та витягу з Реєстру Боржників до Договору факторингу №ККАУ-26052021 від 26.05.2021, вбачається, що ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №2550440 від 22.06.2020 на суму 37720,00 грн.

13.02.2026 позивачем ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» надсилався відповідачу ОСОБА_1 лист, яким останню повідомлено, що ТОВ «Авентус Україна» відступило право грошової вимоги за його кредитним договором ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та про необхідність здійснення оплати на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» за новими реквізитами.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Так, порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У даній справі договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому відповідачка через особистий кабінет на веб-сайті позивача подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту, після чого позивач надіслав відповідачці за допомогою засобів зв`язку на вказаний нею номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді СМС-коду, який заявник використав для підтвердження підписання кредитного договору.

Такий правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28.04.202 у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01.11.2021 у справі №234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

Наявні вище докази у справі у своїй сукупності належним чином свідчать про укладення між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» кредитного договору №2550440 від 22.06.2020 та, відповідно, наявність у відповідача заборгованості.

Суд зазначає те, що ТОВ «Авентус Україна» є не банківською, а фінансовою установою, а тому укладаючи кредитний договір та заповнюючи анкету-заяву на отримання кредитних коштів, позичальник, вказуючи номер карткового рахунку, на який бажає отримати кредитні кошти, діє за власною волею, а фінансова установа, в свою чергу, не має повноважень на встановлення власника такого рахунку, оскільки така інформація є банківською таємницею.

Крім того, відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині першій статті 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Позивач підтвердив своє право вимоги за Договором про надання споживчого кредиту №2550440 від 22.06.2020 згідно Договору факторингу №ККАУ-26052021 від 26.05.2021.

Позивачем в позовних вимогах зазначено, що ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» за договором про надання споживчого кредиту №2550440 від 22.06.2020 на суму 37720,00 грн., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 11500 грн.; сума заборгованості за процентами 26220 грн..

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13 та від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16 зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Наведене спонукає до висновку, що протягом дії договірних відносин, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором та протягом дії останнього сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, а після закінчення строку договору, у випадку наявності невиконаного грошового зобов`язання, у кредитора виникає право вимоги відповідно до частини 2статті 625 ЦК України.

Згідно договору №2550440 про надання споживчого кредиту від 22 червня 2020 року строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених в Розділі 4 цього договору. (п.1.4 Договору).

У розділі 4 пролангація строку кредиту вказано, що строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п.1.4. Договору, якщо між Сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному п.п.4.2.-4.5 Договору. Споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п.4.3 Договору. (п.п.4.1,4.2 Договору).

Пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій Споживачем. Товариство має право, але не обов?язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) Споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені Споживачем Товариству в Особистому кабінеті/зазначені в Договорі. (п.п.4.3,4.4 Договору).

У випадку акцептування Товариством пропозиції (оферти) Споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення Споживачем дій, зазначених в п.4.3 Договору, та нова дата повернення кредиту відображається в Особистому кабінеті. Протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою. Вказаний порядок внесення змін до Договору щодо продовження строку кредиту, Сторони вважають таким, що вчинений в письмовій формі, оскільки, воля Сторін в даному випадку виражена за допомогою технічного засобу зв`язку, що відповідає вимогам, встановленим статтею 207 Цивільного кодексу України до письмової форми правочину. (п.п.4.5,4.6 Договору).

Вперше ОСОБА_1 сплатила відсотки за користування кредитом у розмірі 2622 грн. 15.07.2020.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутнє текстове повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені Споживачем Товариству в Особистому кабінеті/зазначені в Договорі, у зв`язку з чим підстав вважати, що строк кредитування було продовжено (пролонговано), немає.

Суд звертає увагу, що позивач нарахував відсотки після спливу строку договору, посилаючись на умови договору щодо продовження строку користування кредитом (продовження загального строку дії договору) кредитування.

Фактично застосування положень договору про так звану автопролонгацію призводить до нарахування процентів за іншою, значно більшою ставкою та за інший строк користування кредитом, ніж передбачено первісними умовами договору та графіком платежів, що за своєю правовою природою є наслідком порушення позичальником зобов`язання і фактично набуває характеру штрафних санкцій, а не плати за правомірне користування кредитом. За таких обставин підстави для нарахування відсотків після спливу погодженого сторонами строку кредитування відсутні.

Враховуючи умови договору, розмір відсотків за користування кредитними коштами за період з 22.06.2020 по 21.07.2020 - в межах строку кредитування 30 днів, має становити 3 933 грн. Позивачем безпідставно нараховані відсотки з 22.07.2020 по 11.03.2021.

Із змісту наявного у справі розрахунку видно, що ОСОБА_1 на виконання умов договору на погашення заборгованості за користування кредитними коштами було сплачено 28623,50 грн.

З урахуванням того, що умовами кредитного договору передбачено нарахування процентів за користування кредитом виключно в межах строку кредитування 30 днів, а їх подальше нарахування після спливу цього строку є безпідставним, суд визначає, що належний розмір заборгованості складається лише з тіла кредиту та процентів за вказаний період та становить - 15433,00 грн, яка складається з: 11500,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 3933,00 грн. - заборгованість по несплачених відсотках.

Водночас встановлено, що відповідачкою фактично сплачено грошові кошти у сумі, яка перевищує розмір належної заборгованості, у зв`язку з чим внесені платежі повністю покривають як суму отриманого кредиту, так і проценти, нараховані в межах строку кредитування.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність заборгованості за кредитним договором, а тому заявлені позовні вимоги про її стягнення є безпідставними.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу слід покласти на позивача.

На підставі ст.ст. 512, 514, 1077, 1078 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, -

у х в а л и в:

В позові відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі такої скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 13 травня 2026 року.

Головуючий: