Ухвала суду № 136476646, 12.05.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/5012/26

Провадження №: 1-кс/755/1905/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" травня 2026 р. м. Київ

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72026102500000009 від 16.02.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , звернулася до суду в рамках кримінального провадження № 72026102500000009 від 16.02.2026 року з клопотанням про арешт майна.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що Київською міською прокуратурою здійснюється нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 72026102500000009 від 16.02.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється детективами підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві.

З матеріалів кримінального провадження встановлено, що службові особи ТОВ «Алвес Голд» (код 40630927), на яких відповідно до діючого законодавства України покладено обов`язки щодо сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, у період 2022- 2025 років, при проведенні фінансово-господарської діяльності ухилились від сплати податку на додану вартість в сумі 38 126 887 грн.

У ході досудового розслідування встановлено, що ТОВ «Алвес Голд» за період 01.01.2022 року по 31.12.2025 року приймало участь у 59 публічних закупівлях з очікуваною вартістю лотів 407 158 344,1 грн. ТОВ «Алвес Голд» визнано переможцем у 59 публічній закупівлі поточна сума укладених договорів за результатами закупівлі становить 407 158 344,1 грн.

За результатами опрацювання інформації з баз даних Державної казначейської служби України АС «Є-казна» встановлено, що за період 01.01.2022 року по 31.12.2025 року ТОВ «Алвес Голд» отримало кошти від 6 СГД - розпорядників бюджетних коштів у сумі 253 981 863,70 грн.

Проте, за результатами співставлення та аналізу з баз даних Державної казначейської служби України АС «Є-казна» та даних ЄРПН станом на 28.01.2026 року встановлено, що ТОВ «Алвес Голд» не зареєстровано в адресу вищевказаних СГД податкові накладні на загальну суму 228 761 327,4 грн, в тому числі ПДВ 38 126 887,90 грн.

Вищезазначені факти можуть свідчити про порушення ТОВ «Алвес Голд» податкового законодавства, а саме не відображення у податкової звітності сум фактично отриманих бюджетних коштів за період з 01.01.2022 року по 31.12.2025 року, що призвело до заниження податкового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 38 126 887,90 грн.

Відповідно до висновку судової економічної експертизи документально підтверджено висновки аналітичного продукту №28.24/2.3/76-26 від 04.02.2026 року щодо порушення службовими особами ТОВ «Алвес Голд» за 01.01.2022 року по 31.12.2025 року п. 44.1 ст. 44 п. 185.1 ст. 185 п. 187.1 ст. 187 п. 201.10 ст. 201 п. 200.1 п. 200.4 ст. 200 ПК України № 2755- VI від 02.12.10, що призвело до не сплати до державного бюджету України ПДВ у сумі 38 126 887,90 грн.

Вищезазначені обставини можуть свідчити про порушення ТОВ «Алвес Голд» вимог податкового законодавства, зокрема не відображення у податковій звітності операцій з постачання товарів/робіт/послуг, профінансованих за рахунок бюджетних коштів та фактичного не формування податкових зобов`язань у частині отриманого фінансування.

Вищезазначена злочинна схема забезпечує незаконне виведення безготівкових коштів підприємств реального сектору економіки у тіньовий неконтрольований державою обіг, минаючи при цьому систему оподаткування, органи Державного контролю та фінансового моніторингу що призводить до ненадходження податків до бюджету Держави коштів в особливо великих розмірах.

Відповідно до реєстраційної картки платників податків ТОВ «Алвес Голд» у товариства наявні відкриті рахунки в:

1) АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299), а саме:

- НОМЕР_1 (840-ДОЛАР США);

- НОМЕР_2 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ).

2) АТ АБ «РАДАБАНК» (МФО 306500), а саме:

- НОМЕР_3 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ).

Постановою старшого детектива Територіального управління БЕБ у м. Києві від 12.03.2026 року грошові кошти на вказаних рахунках визнано речовими доказами в даному кримінальному провадженні.

Необхідність накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Алвес Голд» зумовлюється тим, що вони, можливо, отримані в результаті ухилення від сплати податків та обов`язкових платежів, а також являються речовим доказам у вказаному кримінальному провадженні.

З огляду на зміст ст. 98 КПК України та враховуючи вище вказане, сторона обвинувачення приходить до висновку, що грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Алвес Голд», набуті кримінально протиправним шляхом, можуть бути речовим доказом у кримінальному провадженні, що є підставою згідно ч. 3 ст. 170 КПК України для накладення арешту.

Метою арешту грошових коштів, які знаходяться на вказаних рахунках є забезпечення збереження речових доказів, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити. Окрім доводів клопотання прокурор також зазначила, що у рамках даного кримінального провадження у подальшому може бути поданий цивільний позов.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України власник майна не повідомлявся про розгляд клопотання, оскільки існує ризик того, що дізнавшись про внесення та розгляд клопотання, власник майна здійснить відчуження або інше розпорядження належним йому майном, що унеможливить накладення на нього арешту.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно частини другої вказаної статті КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (псуванню, перетворенню, використанню) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна. Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням прокурора, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови і з наведенням мотивів такого рішення.

Постановою детектива Підрозділу детективів ТУ БЕБ у м. Києві ОСОБА_5 від 10.03.2025 року банківські рахунки, відкриті в банківських установах, а саме: АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299), а саме: НОМЕР_1 (840-ДОЛАР США), НОМЕР_2 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ); АТ АБ «РАДАБАНК» (МФО 306500), а саме: НОМЕР_3 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ), визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

У судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Крім того, згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

При розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя також враховує, що арешт майна це тимчасовий захід забезпечення кримінального провадження і на даний час у сторони обвинувачення є необхідність встановити і перевірити обставини та відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, провести ряд слідчих та процесуальних дій у межах кримінального провадження № 72026102500000009.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні прокурора, а також може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням, зважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а тому приходить до висновку, що клопотання прокурора необхідно задовольнити частково.

Разом з тим, слідчий суддя не вбачає підстав для зобов`язання службових осіб банківських установ надати правоохоронним органам інформацію про залишок коштів на рахунках у формі довідки на момент накладення арешту, оскільки даний спосіб зобов`язання банківської установи не відповідає меті вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170-173, 175,309, 372, 392, 532 КПК України, слідча суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72026102500000009 від 16.02.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України - задовольнити частково.

Накласти арешт на грошові кошти ТОВ «Алвес Голд» (код 40630927) в сумі 38 126 887,90 грн, які знаходяться на банківських рахунках, відкритих в наступних банківських установах, а саме:

1) АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299), а саме:

- НОМЕР_1 (840-ДОЛАР США);

- НОМЕР_2 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ).

2) АТ АБ «РАДАБАНК» (МФО 306500), а саме:

- НОМЕР_3 (980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ),

заборонивши проводити будь-які банківські операції, що призведуть до зменшення залишку зазначеної суми грошових коштів на вказаних рахунках, крім обов`язкових платежів до бюджету та призначених для виплати заробітної плати.

В іншій частині клопотання - відмовити. Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

У силу ст. 175 КПК України негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 .

Копію ухвали негайно після її постановлення вручити учасникам процесу, третім особам, власнику майна, які присутні під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копію ухвали надіслати їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську міську прокуратуру.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1