Рішення № 136476487, 13.05.2026, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа №484/7052/25

Провадження №2/484/395/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді - Медведєвої Н.А.

секретар судового засідання - Бикова О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Первомайську в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

13.05.2026 ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , мотивуючи тим, що 04.07.2023 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №864307. Відповідно до умов Договору ТОВ «Селфі Кредит» надало відповідачці кредит на споживчі цілі в сумі 4900 грн 00 коп. Відповідач зобов`язалася в порядку та на умовах, що визначені договором, повернути кредит. Однак зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконала, через, що виникла заборгованість в сумі 27653 грн 60 коп., в тому числі заборгованість за тілом кредиту 4900 грн 00 коп., заборгованість за відсотками 22753 грн 60 коп. 01.02.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги №01022024-1, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» отримало право грошової вимоги за кредитними договорами до боржників ТОВ «Селфі Кредит», в тому числі й до ОСОБА_1 за кредитним договором №864307 від 04.07.2023. Добровільно відповідачка кредитну заборгованість в сумі 27653 грн 60 коп. не погашає. За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму зазначеної кредитної заборгованості, сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн 00 коп.

Ухвалою від 22.12.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, визначені строки подачі заяв по суті.

Ухвалою суду неодноразово розгляд справи відкладався.

В судове засідання представник позивача не прийшов, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачка в судове засідання не прибула, надала відзив на позовну заяву в якому просила у задоволенні позову відмовити, вказавши, що не має достовірної інформації про те, що сума в розмірі 4900 грн 00 коп. перерахована на її картку. Позивачем не надано жодних доказів відповідно до яких ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплатило грошові кошти на користь ТОВ «Селфі Кредит» в якості оплати за відступлення прав вимоги згідно Договору факторингу №01022024-1 від 01.02.2024 та не повідомили її про право відступлення. Також позивачем було непропорційного нараховано відсотки за кредитом. На підтвердження надання юридичних послуг в матеріалах справи не зазначено вартість послуг.

Оскільки учасники справи на судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 04.07.2023 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту №864307, за умовами якого товариство надає споживачу кредит на суму 4900 грн 00 коп., а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.

Згідно із п.1.3-1.4 договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 10 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за довго ром про споживчий кредит (Графік платежів), що є додатком №1 до цього договору.

Відповідно до п.1.5 договору тип процентної ставки фіксована, стандартна процентна ставка становить, 2,2% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору.

Згідно із п.2.1, п.2.2 договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 . Суму кредиту (його частину) товариство перераховує протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору. Дати надання кредиту: 04.07.2023 або 05.07.2023.

Пунктом 5.1 договору визначено, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включено із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п. 5.3 договору.

Договір укладений та підписаний сторонами в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт. ОСОБА_1 договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором Х406.

Також, 04.07.2023 ОСОБА_1 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором додаток №1 до договору Графік платежів та Інформаційне повідомлення від споживача фінансових послуг.

До укладення кредитного договору, 04.07.2023 ОСОБА_1 підписано також Паспорт споживчого кредиту, в якому їй була надана інформація щодо умов кредитування.

Відповідачка у своєму відзиві вказує, що позивачем не надано доказів того, що кошти в сумі 4900 грн 00 коп. були перераховані саме їй, а не були вчинені якісь шахрайські дії.

Однак, твердження відповідачки не заслуговує на увагу виходячи з наступного.

07.05.2026 АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали від 30.03.2026 надало інформацію про те, що 04.07.2023 в сумі 4900 грн 00 коп. на банківську картку № НОМЕР_2 , власником якої є ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_3 ) транзакція була успішною та зарахована на банківську картку № НОМЕР_2 .

Крім того, ТОВ «Селфі Кредит» на виконання своїх зобов`язань за договором надано лист ТОВ «ПЕЙТЕК» від 20.10.2025 №20251020-3027, що перерахувало на картку № НОМЕР_2 , номер якої надано їй позичальником та вказана у кредитному договорі, кредитні кошти в сумі 4900 грн 00 коп. (а.с.27).

Згідно із розрахунку заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №864307 від 04.07.2023, заборгованість станом на 01.02.2024 становить в сумі 27653 грн 60 коп., в тому числі заборгованість за тілом кредиту 4900 грн 00 коп., заборгованість за відсотками 22753 грн 60 коп. (а.с.27-31)

Однак відповідачка добровільно заборгованість не погашає.

З будь-якими заявами відповідачка до позивача не зверталася, причин прострочення зобов`язання не пояснювала.

Відповідачка зазначає, що позивачем не надано жодної платіжної інструкції (належних доказів), відповідно до яких ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплатило грошові кошти в певному розмірі на користь ТОВ «Селфі Кредит» в якості оплати за відступлення прав вимоги згідно Договору факторингу №01022024-1 від 01.02.2024, не додано жодного доказу повідомлення відповідача про зміну первісного кредитора, а тому у ТОВ ФК «Кредит-Капітал» відсутнє право на вимогу щодо погашення йому заборгованості, яка виникла у відповідача перед ТОВ «Селфі Кредит».

Водночас дані свідчення не знайшли свого підтвердження.

01.02.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги №01022024-1, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» отримало право грошової вимоги за кредитними договорами до боржників ТОВ «Селфі Кредит», в тому числі й до ОСОБА_1 за кредитним договором №864307 від 04.07.2023 (а.с.32-36).

Відповідно до п.6.1. Договору факторингу у відповідності до умов цього Договору, Клієнт відступає (передає) Фактору Права Вимоги до Боржників, які виникли у Клієнта внаслідок невиконання Боржниками умов Кредитних договорів, та які входять до Портфелю Заборгованості, а Фактор набуває Права Вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав Вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором.

Згідно із п.6.2. цього Договору оформлення відступлення Права Вимоги відбувається в наступному порядку.

Відповідно до п.6.2.1. Договору факторингу за цим Договором Клієнт відступає (передає), а Фактор приймає Права Вимоги в розмірі Портфеля Заборгованості.

Згідно із п.6.2.2. цього Договору для підтвердження дійсності Прав Вимоги, що відступаються, Клієнт надає Фактору Документацію в порядку, передбаченому цим Договором.

Відповідно до п.6.2.3. цього Договору Права Вимоги переходять до Фактора після підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників за формою Додатку 2 цього Договору, та виконання Фактором вимог пункту 7.2 Договору.

В матеріалах справи наявний витяг з реєстру боржників до Договору факторингу №01022024-1 від 01.02.2024, акт приймання -передачі Реєстру боржників від 01.02.2024 до договору факторингу від 01.02.2024 №01022024-1, а також до ОСОБА_1 за кредитним договором № 864307 від 04.07.2023 (а.с.37, на звороті стр.37)

Згідно із п.6.2.4 Договору факторингу відступлення Права Вимоги за цим Договором здійснюється без згоди Боржників.

Відповідно до п.7.1. Договору факторингу Сторони домовились, що Фінансування (ціна Договору) складає 2528538 грн 65 коп. без ПДВ.

Згідно із платіжної інструкції №74877 від 01.02.2024 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перерахувало плату за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу №01022024-1 від 01.02.2024 ТОВ «Селфі Кредит» в сумі 2528538 грн 65 коп. без ПДВ (а.с.38)

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило на адресу ОСОБА_1 досудову вимогу відступлення права вимоги за кредитним договором № 864307 від 04.07.2023, що укладений між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачкою. Вимагало негайно погасити заборгованість у сумі 27653 грн 60 коп. з наданням реквізитів, що підтверджується листом від 12.12.2025 №23360985 (а.с. на звороті 38)

Згідно п. 1 ч. 1ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 ст.513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з положеннями ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (ст.1078 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 та за кредитним договором №864307 від 04.07.2023.

З Договору про споживчий кредит №864307 від 04.07.2023 вбачається, що його укладено в електронній формі.

Відповідно до ст.3 ЗУ "Про електронну комерцію" електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У ст.11 ЗУ "Про електронну комерцію" передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст.12 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно з ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статей 526,527,530ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

На день розгляду справи в суді зобов`язання відповідачем не виконане.

В силу вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором.

Положенням ст.610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правовідносини, встановлені договором, або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконувала взятих на себе зобов`язань згідно умов кредитного договору та порушила умови договору щодо строків сплати кредиту, через, що утворилася заборгованість за тілом кредиту 4900 грн 00 коп.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ст.625 ЦК України).

Таким чином, враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд визнає, що внаслідок невиконання відповідачкою зобов`язання порушено майнові права позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №864307 від 04.07.2023 за тілом кредиту 4900 грн 00 коп.

Отже, позивач просив, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість за процентами за користування кредитними коштами. Однак, відповідачка вказує, що розмір відсотків завищений відносно тіла кредиту.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях.

Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу.

Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України врегульовано правовідносини щодо сплати процентів саме за правомірне користування чужими грошовими коштами, коли боржник одержує можливість законно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу.

А саме - протягом строку кредитування, визначеному в кредитному договорі.

Про таке зазначено у правових висновках Верховного Суду, викладених в постанові від 23.05.2018 по справі № 910/1238/17.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про споживче кредитування» законодавство про споживче кредитування в Україні ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів щодо надання послуг споживачам.

Згідно з частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1,00 %. Зміни до вказаної статті набули чинності з 24 грудня 2023 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Натомість відповідачу, нараховувалися проценти за користування кредитом 2,2% в день, як передбаченого договором.

Згідно з ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Частиною 2 статті 627 ЦК України також передбачено, що у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Передбачений п.17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою: 120 днів 2,5%, 120 днів 1,5%, поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності. Про це зазначено у ч.2 розділу II Прикінцевих і перехідних положень ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Перехідні положення законопроекту застосовуються у разі, якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що, починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року не більше 1 %.

Отже, розмір заборгованості відповідача за процентами згідно з кредитним договором становить 22753 грн 60 коп.:

- з 04.07.2023 до 01.02.2024 з розрахунку 2,20% - 4900 грн 00 коп. (107 грн 80 коп. х 213 днів);

В силу вимог ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не надано суду свого контрозрахунку заборгованості за кредитним договором.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що позов належить задоволенню у повному обсязі.

Крім того, суд вважає за необхідне на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 грн 40 коп.

Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій-третій статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою щодо суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

За такого, дослідичвши матерілаи справи, враховуючи обставини справи, яка є малозначною, обсяг виконаних робіт, а також клопотання відповідача про зменшення розміру судових витрат, суд вважає, що розмір заявлених представником позивача витрат на професійну (правничу) допомогу у сумі 8000 грн 00 коп. не відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг та критерію розумності їхнього розміру, а відтак вважає за необхідне зменшити заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді, до 3000 грн 00 коп.

Керуючись ст.ст.259,263-265,280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за кредитним договором №864307 від 04.07.2023 в 27653 грн 60 коп., в тому числі заборгованість за тілом кредиту 4900 грн 00 коп., заборгованість за відсотками 22753 грн 60 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 грн 40 коп., витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн 00 коп., всього 33076 (тридцять три тисячі сімдесят шість) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Миколаївського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.

Інформація про учасників справи:

Відомості про сторони:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" місцезнаходження за адресою: вул.Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус 4-й поверх, м.Львів, ЄДРПОУ 35234236;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.А.Медведєва