Рішення № 136475969, 12.05.2026, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/592/26

2/709/615/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року селище Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Шарая Л.О.,

за участі секретаря судового засідання - Петраш Т.М.,

розглянувши в залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області у відкритому судовому засіданні, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Короткий виклад позиції позивача та відповідача.

ТОВ «ФК «ЄАПБ» (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.12.2024 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено кредитний договір № 8433105. Вказаний кредитний договір укладений в електронній формі. Підписавши договір відповідач підтвердив, що ознайомлений з наявними схемами кредитування, отримав проект цього кредитного договору разом з додатками, ознайомився з усіма його умовами. 24.12.2025 між ТОВ «Мілоан» та позивачем укладено договір факторингу № 24122025/1, відповідно до якого позивач прийняв за плату належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників. Згідно з реєстром боржників від 24.12.2025 до договору факторингу № 24122025/1 від 24.12.2025 позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 24800,00 грн.

04.05.2025 між ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» та відповідачем укладено кредитний договір № 2508751. Вказаний кредитний договір укладений в електронній формі. Підписавши договір відповідач підтвердив, що ознайомлений з наявними схемами кредитування, отримав проект цього кредитного договору разом з додатками, ознайомився з усіма його умовами. 24.12.2025 між ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» та позивачем укладено договір факторингу № 24122025/2, відповідно до якого позивач прийняв за плату належні ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» права вимоги до боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 24122025/2 від 24.12.2025 позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 23820,00 грн.

05.08.2025 між ТОВ "Сіроко Фінанс" та відповідачем укладено договір позики № 7496392 в електронному вигляді. Підписанням цього договору позики відповідач підтвердив, що ознайомився на сайті https://monto.com.ua/informaciya з повною інформацією щодо кредитодавця та його послуги, що передбачено ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг". 23.12.2025 між ТОВ "Сіроко Фінанс" та позивачем укладено договір факторингу № 23122025/2 згідно з умовами якого, ТОВ "Сіроко Фінанс" відступило право вимоги за кредитним договором на користь позивача, а позивач набув права вимоги до відповідача. Згідно з реєстром боржників № 1 від 23.12.2025 до договору факторингу № 23122025/2 від 23.12.2025 позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 24525,00 грн.

11.06.2025 між ТОВ "Макс Кредит" та відповідачем укладено кредитний договір № 00-10418452. Вказаний кредитний договір укладений в електронній формі. Відповідно до умов договору позичальник підтвердив, що йому в чіткій та зрозумілій формі надано актуальну, достовірну інформацію про споживче кредитування, а також про фінансову послугу у визначеному законодавством обсязі. 23.01.2026 між ТОВ "Макс Кредит" та позивачем укладено договір факторингу № 23012026-МК/ЄАПБ відповідно до умов якого, ТОВ "Макс Кредит" відступило право вимоги за кредитним договором на користь позивача, а позивач набув права вимоги до відповідача. Відповідно до реєстру прав вимоги від 23.01.2026 до договору факторингу № 23012026-МК/ЄАПБ від 23.01.2026 позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 12014,80 грн.

02.08.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем укладено кредитний договір № 03525-08/2025. Вказаний кредитний договір укладений в електронній формі. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтвердив, що ознайомлений з усіма його умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися. 22.12.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та позивачем укладено договір факторингу № 22122025, відповідно до якого позивач прийняв за плату належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 22122025 від 22.12.2025 позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 33440,00 грн.

13.06.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем укладено кредитний договір № 30526-06/2025. Вказаний кредитний договір укладений в електронній формі. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтвердив, що ознайомлений з усіма його умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися. 22.12.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та позивачем укладено договір факторингу № 22122025, відповідно до якого позивач прийняв за плату належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 22122025 від 22.12.2025 позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 19470,00 грн.

Покликаючись на норми ЦК України, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість: за кредитними договорами № 8433105 в сумі 24800,00 грн, № 2508751 в сумі 23820,00 грн, № 7496392 в сумі 24525,00 грн, № 00-10418452 в сумі 12014,80 грн, № 03525-08/2025 в сумі 33440,00 грн, № 30526-06/2025 в сумі 19470,00 грн, а всього - 138069,80 грн та сплачений судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

Рух справи в суді першої інстанції та процесуальні рішення.

06.04.2026 представник позивача Король В.А. в інтересах ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» скерував до Чорнобаївського районного суду Черкаської області позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області Шарої Л.О. від 07.04.2026 відкрито провадження у справі та вирішено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копію вказаної ухвали суду відповідач отримала 11.04.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Сторони в передбачений ч. 7 ст. 279 ЦПК України строк не звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Строк, визначений ч. 3 ст. 279 ЦПК України, для реалізації особами своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків сплив.

У судове засідання сторони не з`явилися. Представник позивача разом із позовною заявою подав клопотання, в якому просив проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не подав, жодних заяв чи клопотань не надіслав. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся за зареєстрованим місцем проживання, однак конверт повернувся без вручення з підстав відсутності адресата.

Згідно з вимогами ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Частиною 8 ст. 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Щодо договору про споживчий кредит № 8433105 від 20.12.2024 суд установив таке.

20.12.2024 відповідач з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» уклав із ТОВ «Мілоан» договір про споживчий кредит № 8433105 (а.с. 11-16).

Відповідно до умов кредитного договору, відповідач отримав у кредит грошові кошти у розмірі 10000,00 грн, строком на 345 днів, із 20.12.2024 до 30.11.2025. Договором встановлено, що комісія за надання кредиту складає 750,00 гривень, яка нараховується за ставкою 7,50 відсотків від суми кредиту одноразово. Комісія за обслуговування кредиту за весь строк кредитування складає 30800,00 грн, що нараховується за ставкою 14.00 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів, який є додатком № 1 до цього договору. Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 0,0010 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів. Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Додатком № 1 до договору про споживчий кредит № 8433105 від 20.12.2024 є графік платежів за договором, додатком № 2 до договору є заява на отримання кредиту (а.с. 18, 19).

Відповідач ознайомлена з паспортом споживчого кредиту № 8433105, в якому зазначені - інформація та контакті дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту (а.с. 20-21).

Суд вважає доведеним укладення між ТОВ «Мілоан» як первісним кредитором та відповідачем договору про споживчий кредит № 8433105 від 20.12.2024. Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності цього договору, він недійсним або неукладеним не визнаний; доказів введення відповідача в оману чи наявності у діях кредитодавця елементів примусу, докучання або неналежного впливу, що могло істотно впливати на свободу вибору або поведінку відповідача, суду не надано.

На підтвердження надання відповідачу коштів на умовах, передбачених договором, до позовної заяви долучено платіжне доручення № 144851096 від 20.12.2024, згідно з яким ТОВ «Мілоан» перерахував на користь ОСОБА_2 10000,00 грн на кредитний рахунок № НОМЕР_1 , де призначенням платежу є кошти згідно договору 8433105 (а.с. 24).

Суд вважає доведеним виконання ТОВ «Мілоан» зобов`язань за договором про споживчий кредит № 8433105 від 20.12.2024 та отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 10000,00 грн. Матеріали справи не містять доказів про належне виконання відповідачем умов цього договору, внаслідок чого наявна заборгованість.

У судовому засіданні досліджено надані позивачем відомості від ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 8433105 від 20.12.2024 (а.с. 25).

24.12.2025 між ТОВ «Мілоан» та позивачем укладено договір факторингу № 24122025/1, у відповідності до умов якого, позивач зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Мілоан», а ТОВ «Мілоан» зобов`язується відступити позивачу права грошової вимоги за кредитними договорами, що йому належать (а.с. 26-28).

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 24.12.2025, позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 24800,00 грн, з яких: 10000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 9800,00 грн - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 5000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою (а.с. 31).

Щодо договору про споживчий кредит № 2508751 від 04.05.2025 суд установив таке.

04.05.2025 відповідач з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем кредитодавця, дистанційно в електронній формі, уклав із ТОВ «Фінансова Компанія «Незалежні Фінанси» договір про споживчий кредит № 2508751 (а.с. 38-43).

Відповідно до умов кредитного договору, відповідач отримав у кредит грошові кошти у розмірі 7000,00 грн, строком на 345 днів, із 04.05.2025 до 14.04.2026. Договором встановлено, що комісія за надання кредиту складає 875,00 гривень, яка нараховується за ставкою 12,50 відсотків від суми кредиту одноразово. Комісія за обслуговування кредиту за весь строк кредитування складає 21560,00 грн, що нараховується за ставкою 14,00 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів, який є додатком № 1 до цього договору. Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 0,0010 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів. Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_2 .

Додатком № 1 до договору про споживчий кредит № 2508751 від 04.05.2025 є графік платежів за договором, додатком № 2 до договору є заява на отримання кредиту (а.с. 44, 45).

Відповідач ознайомлена з паспортом споживчого кредиту № 2508751, в якому зазначені - інформація та контакті дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту (а.с. 46-47).

Суд вважає доведеним укладення між ТОВ «Фінансова Компанія «Незалежні Фінанси» як первісним кредитором та відповідачем договору про споживчий кредит № 2508751 від 04.05.2025. Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності цього договору, він недійсним або неукладеним не визнаний; доказів введення відповідача в оману чи наявності у діях кредитодавця елементів примусу, докучання або неналежного впливу, що могло істотно впливати на свободу вибору або поведінку відповідача, суду не надано.

На підтвердження надання відповідачу коштів на умовах, передбачених договором, до позовної заяви долучено платіжне доручення № 42774634 від 04.05.2025, згідно з яким ТОВ «Фінансова Компанія «Незалежні Фінанси» перерахував на користь ОСОБА_2 7000,00 грн на кредитний рахунок № НОМЕР_2 , де призначенням платежу є кошти згідно договору 2508751 (а.с. 50).

Суд вважає доведеним виконання ТОВ «Фінансова Компанія «Незалежні Фінанси» зобов`язань за договором про споживчий кредит № 2508751 від 04.05.2025 та отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 7000,00 грн. Матеріали справи не містять доказів про належне виконання відповідачем умов цього договору, внаслідок чого наявна заборгованість.

У судовому засіданні досліджено надані позивачем відомості від ТОВ «Фінансова Компанія «Незалежні Фінанси» про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 2508751 від 04.05.2025 (а.с. 51).

24.12.2025 між ТОВ «Фінансова Компанія «Незалежні Фінанси» та позивачем укладено договір факторингу № 24122025/2, у відповідності до умов якого, позивач зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Фінансова Компанія «Незалежні Фінанси», а ТОВ «Фінансова Компанія «Незалежні Фінанси» зобов`язується відступити позивачу права грошової вимоги за кредитними договорами, що йому належать (а.с. 52-53).

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 24.12.2025, позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 23820,00 грн, з яких: 7000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 8820,00 грн - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 8000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою (а.с. 56).

Щодо договору позики № 7496392 від 05.08.2025 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) суд установив таке.

05.08.2025 між ТОВ "Сіроко Фінанс" та відповідачем укладено договір позики № 7496392 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою). Договір укладений у вигляді електронного документа з урахуванням вимог, передбачених Законом України «Про електронну комерцію» (а.с. 62-64).

Відповідно до умов кредитного договору відповідачу надано у кредит грошові кошти у розмірі 7500,00 грн, строком на 30 днів, процентна ставка фіксована 0,01 % в день, що діє протягом строку договору, денна процентна ставка 0,90 % в день, комісія за надання кредиту складає 26,71 %, що у грошовому виразі становить 2003,25 грн.

Згідно з кредитним договором відповідачем у розділі юридичні адреси та реквізити сторін зазначено, зокрема номер свого електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 .

Відповідно до копії довідки ТОВ "Европейська платіжна система" від 12.02.2026 № КД-000034409 відповідачу на електронний платіжний засіб № НОМЕР_1 05.08.2025 зараховано грошові кошти у розмірі 7500,00 грн (а.с. 66).

23.12.2025 між позивачем та ТОВ "Сіроко Фінанс" укладено договір факторингу № 23122025/2, у відповідності до умов якого, позивач зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ "Сіроко Фінанс", а ТОВ "Сіроко Фінанс" зобов`язується відступити позивачу права грошової вимоги за кредитними договорами, що йому належать.

Відповідно до витягу з реєстру боржників № 1 від 23.12.2025, позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 24525,00 грн, з яких: 7500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 21,75 грн - сума заборгованості за відсотками, 15000,00 грн - сума заборгованості за пенею, 2003,25 грн - сума заборгованості за комісією.

Вказана сума заборгованості у розмірі 24525,00 грн також підтверджується розрахунком заборгованості наданим ТОВ "Сіроко Фінанс" за кредитним договором № 7496392 від 05.08.2025 (а.с. 67-68).

Щодо договору кредитної лінії № 00-10418452 від 11.06.2025 суд установив таке.

11.06.2025 між ТОВ "Макс Кредит" та відповідачем укладено договір кредитної лінії № 00-10418452. Договір укладений у у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронну комерцію» (а.с. 80-84).

Відповідно до умов кредитного договору сторони узгодили такі умови кредитування: сума ліміту кредитної лінії - 6000,00 грн; строк дії кредитної лінії - 360 календарних днів; дата повернення кредиту - 06.06.2026; стандартна процентна ставка - 0,94 %; знижена процентна ставка - 0,85 %; комісія за надання кредиту 20,00 % від суми кредиту, що складає 1200,00 грн. Сума кредиту перераховується кредитодавцем на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу НОМЕР_1 .

Відповідач ознайомлена з паспортом споживчого кредиту, в якому зазначені - інформація та контакті дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту (а.с. 86-87).

Згідно з копією додатку до підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів від 30.01.2026, відповідачу, через ТОВ ПрофітГід були перераховані грошові кошти у розмірі 6000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , за кредитним договором № 00-10418452 від 11.06.2025 (а.с. 88).

23.01.2026 між ТОВ "Макс Кредит" та позивачем укладено договір факторингу № 23012026-МК/ЄАПБ, у відповідності до умов якого, позивач зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ "Макс Кредит", а ТОВ "Макс Кредит" зобов`язується відступити позивачу права грошової вимоги за кредитними договорами, що йому належать (а.с. 90-91).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги від 23.01.2026 до договору факторингу № 23012026-МК/ЄАПБ, позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 12014,80 грн, з яких: 6400,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3214,80 грн - сума заборгованості за відсотками, 2400,00 грн - штрафні санкції (а.с. 94).

Вказана сума заборгованості у розмірі 12014,80 грн також підтверджується розрахунком заборгованості наданим ТОВ "Макс Кредит" за кредитним договором № 00-10418452 від 11.06.2025 (а.с. 89).

Щодо договорів про надання фінансового кредиту № 03525-08/2025 від 02.08.2025 та № 30526-06/2025 від 13.06.2025 суд установив таке.

02.08.2025 відповідач з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» уклав із ТОВ «Стар Файненс Груп» договір про надання фінансового кредиту № 03525-08/2025 (а.с. 100-104).

Відповідно до умов кредитного договору, відповідач отримав у кредит грошові кошти у розмірі 8000,00 грн, строком на 120 днів, із 02.08.2025 до 29.11.2025. Договором встановлено, що комісія за надання кредиту складає 800,00 гривень, яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту. Проценти за користування кредитом складають 0,90 % в день на залишок заборгованості. Кредитні кошти надаються відповідачу на його рахунок, включаючи реквізити платіжної картки 4441-11хх-хххх-7976.

Відповідач ознайомлена з паспортом споживчого кредиту, в якому зазначені - інформація та контакті дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту (а.с. 106-107).

Суд вважає доведеним укладення між ТОВ «Стар Файненс Груп» як первісним кредитором та відповідачем договору про надання фінансового кредиту № 03525-08/2025 від 02.08.2025. Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності цього договору, він недійсним або неукладеним не визнаний; доказів введення відповідача в оману чи наявності у діях кредитодавця елементів примусу, докучання або неналежного впливу, що могло істотно впливати на свободу вибору або поведінку відповідача, суду не надано.

На підтвердження надання відповідачу коштів на умовах, передбачених договором, до позовної заяви долучено копію довідки ТОВ Універсальні платіжні рішення № 3426_260316171427 від 16.03.2026, згідно з якою 02.08.2025 об 11:25:02 відповідачу було успішно перераховано грошові кошти на суму 8000,00 грн на карту № НОМЕР_3 (а.с. 108).

Суд вважає доведеним виконання ТОВ «Стар Файненс Груп» зобов`язань за договором про надання фінансового кредиту № 03525-08/2025 від 02.08.2025 та отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 8000,00 грн. Матеріали справи не містять доказів про належне виконання відповідачем умов цього договору, внаслідок чого наявна заборгованість.

Також, 13.06.2025 відповідач з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» уклав із ТОВ «Стар Файненс Груп» договір про надання фінансового кредиту № 30526-06/2025 (а.с. 112-116).

Відповідно до умов кредитного договору, відповідач отримав у кредит грошові кошти у розмірі 11000,00 грн, строком на 120 днів, із 13.06.2025 до 10.10.2025. Договором встановлено, що комісія за надання кредиту складає 1100,00 гривень, яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту. Проценти за користування кредитом складають 0,90 % в день на залишок заборгованості. Кредитні кошти надаються відповідачу на його рахунок, включаючи реквізити платіжної картки 4441-11хх-хххх-7976.

Відповідач ознайомлена з паспортом споживчого кредиту, в якому зазначені - інформація та контакті дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту (а.с. 118-119).

Суд вважає доведеним укладення між ТОВ «Стар Файненс Груп» як первісним кредитором та відповідачем договору про надання фінансового кредиту № 30526-06/2025 від 13.06.2025. Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності цього договору, він недійсним або неукладеним не визнаний; доказів введення відповідача в оману чи наявності у діях кредитодавця елементів примусу, докучання або неналежного впливу, що могло істотно впливати на свободу вибору або поведінку відповідача, суду не надано.

На підтвердження надання відповідачу коштів на умовах, передбачених договором, до позовної заяви долучено копію довідки ТОВ Універсальні платіжні рішення № 3426_260316171306 від 16.03.2026, згідно з якою 13.06.2025 о 14:30:10 відповідачу було успішно перераховано грошові кошти на суму 11000,00 грн на карту № НОМЕР_3 (а.с. 120).

Суд вважає доведеним виконання ТОВ «Стар Файненс Груп» зобов`язань за договором про надання фінансового кредиту № 30526-06/2025 від 13.06.2025 та отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 11000,00 грн. Матеріали справи не містять доказів про належне виконання відповідачем умов цього договору, внаслідок чого наявна заборгованість.

22.12.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та позивачем укладено договір факторингу № 22122025, у відповідності до умов якого, позивач зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Стар Файненс Груп», а ТОВ «Стар Файненс Груп» зобов`язується відступити позивачу права грошової вимоги за кредитними договорами, що йому належать (а.с. 124-125).

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 22.12.2025, позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 03525-08/2025 від 02.08.2025 в сумі 33440,00 грн, з яких: 8000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 8640,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 16000,00 грн - сума заборгованості за штрафом, 800,00 грн - сума комісії за видачу кредиту (а.с. 128) та за кредитним договором № 30526-06/2025 від 13.06.2025 в сумі 19470,00 грн, з яких: 11000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5940,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 2530,00 грн - сума заборгованості за штрафом (а.с. 129).

Вказані суми заборгованості у розмірі 33440,00 грн також підтверджується розрахунком заборгованості наданим ТОВ «Стар Файненс Груп» за кредитним договором № 03525-08/2025 від 02.08.2025 (а.с. 109-110) та у розмірі 19470,00 грн також підтверджується розрахунком заборгованості наданим ТОВ «Стар Файненс Груп» за кредитним договором № 30526-06/2025 від 13.06.2025 (а.с. 121-123).

Застосовані норми права та висновки суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі, якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами, якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавіто-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Статтею 1050 ЦК України встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Нормами ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Висновки суду.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитних договорів, вони недійсними не визнані. Також відсутні докази того, що наведені умови договорів, їх форма і порядок укладення суперечать положенням ЦК України, або іншим актам цивільного законодавства, а також, що волевиявлення відповідача було обмеженим і не відповідало його внутрішній волі. Викладені істотні умови, права і обов`язки сторін, зокрема, способи та терміни погашення кредиту погоджені сторонами, про що свідчить їх підписання ними.

Судом встановлено, що відповідач не виконав свої зобов`язання за кредитними договорами, не повернув позивачу грошові кошти та проценти за користування грошовими коштами, тому суд дійшов висновку про задоволення позову у цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача простроченої заборгованості по тілу кредиту, відсотків за користування кредитними коштами та комісії за надання кредитів у період строків кредитних договорів.

Разом з тим, позивач за кредитним договором № 8433105 від 20.12.2024 просить стягнути з відповідача заборгованість по комісії за обслуговування кредиту у розмірі 9800,00 грн, заборгованість за неустойкою у розмірі 5000,00 грн; за кредитним договором № 2508751 від 04.05.2025 заборгованість по комісії за обслуговування кредиту у розмірі 8820,00 грн, заборгованість за неустойкою у розмірі 8000,00 грн; за кредитним договором № 7496392 від 05.08.2025 заборгованість за пенею у розмірі 15000,00 грн; за кредитним договором № 00-10418452 від 11.06.2025 заборгованість за штрафними санкціями у розмірі 2400,00 грн; за кредитним договором № 03525-08/2025 від 02.08.2025 заборгованість за штрафом у розмірі 16000,00 грн; за кредитним договором № 30526-06/2025 від 13.06.2025 заборгованість за штрафом у розмірі 2530,00 грн.

Відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Приймаючи до уваги те, що заборгованість за пенею, штрафними санкціями та неустойкою нарахована відповідачу після 24.02.2022, у період дії в Україні воєнного стану, у зв`язку з чим позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача за кредитними договорами заборгованості за неустойкою, штрафними санкціями та пенею на загальну суму 48930,00 грн до задоволення не підлягає.

Водночас, щодо стягнення з відповідача заборгованості по комісії за обслуговування кредиту за кредитним договором № 8433105 від 20.12.2024 у сумі 9800,00 грн, заборгованості по комісії за обслуговування кредиту за кредитним договором № 2508751 від 04.05.2025 у сумі 8820,00 грн, суд зазначає наступне.

За загальним правилом, передбаченим ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У приватному праві недійсність (нікчемність чи оспорюваність) може стосуватися або «вражати» договір, правочин, акт органу юридичної особи, державну реєстрацію чи документ.

Усталеним в судовій практиці та цивілістичній доктрині є поділ недійсних правочинів на нікчемні та оспорювані.

У ЦК України закріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного.

Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (ч. 3 ст. 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов`язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов).

Натомість нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (ч. 2 ст. 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним». Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не «породжує» (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною в договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг банку, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит додатка 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги банку, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту (уключаючи комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення та інші платежі), кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб (страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів та інших осіб, а також інші обов`язкові платежі), які сплачуються споживачем згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (крім платежів, що згідно із законодавством України не включаються до загальних витрат за споживчим кредитом).

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11, ча. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.

Наведене дає підстави для висновку, що положення кредитних договорів № 8433105 від 20.12.2024 та № 2508751 від 04.05.2025, якими передбачено сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості суперечать положенням ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», а тому таке положення є нікчемним.

Суд установив, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження фактичного надання відповідачу будь-яких послуг, передбачених умовами кредитного договору, за які могла б стягуватися комісія за обслуговування кредитної заборгованості. Матеріали справи не містять доказів здійснення позивачем конкретних дій на користь відповідача, які б свідчили про надання окремої платної послуги. Сам по собі факт укладення кредитного договору не є достатньою підставою для стягнення комісії без доведення реальності та змісту відповідних послуг.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 18620,00 грн, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 155251 від 17.03.2026 позивачем при поданні цієї позовної заяви до суду сплачений судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості, а саме у розмірі 70519,80 грн, що становить 51,07 % від заявлених позовних вимог, з відповідача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 1699,60 грн.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 141, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про споживчий кредит № 8433105 від 20.12.2024 укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , у сумі 10000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; заборгованість за договором про споживчий кредит № 2508751 від 04.05.2025 укладеним між ТОВ «Фінансова Компанія «Незалежні Фінанси» та ОСОБА_1 , у сумі 7000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; заборгованість за договором позики № 7496392 від 05.08.2025 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) укладеним між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 , у сумі 9525,00 грн, з яких: 7500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 21,75 грн - сума заборгованості за відсотками, 2003,25 грн - сума заборгованості за комісією; заборгованість за договором кредитної лінії № 00-10418452 від 11.06.2025 укладеним між ТОВ "Макс Кредит" та ОСОБА_1 , у сумі 9614,80 грн, з яких: 6400,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3214,80 грн - сума заборгованості за відсотками, за договором про надання фінансового кредиту № 03525-08/2025 від 02.08.2025 укладеним між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 , у сумі 17440,00 грн, з яких: 8000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 8640,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 800,00 грн - сума комісії за видачу кредиту, за договором про надання фінансового кредиту № 30526-06/2025 від 13.06.2025 укладеним між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 , у сумі 16940,00 грн, з яких: 11000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5940,00 грн - сума заборгованості за відсотками, а всього - 70519 (сімдесят тисяч п`ятсот дев`ятнадцять) гривень 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 1699 (одна тисяча шістсот дев`яносто дев`ять) гривень 60 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України http://ck.ck.court.gov.ua.

Ознайомитись з повним текстом ухвали суду, в електронній формі, сторони можуть за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вул. Лісова, 2, м. Бровари, Київська область, 07400.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.О. Шарая