Рішення № 136475128, 07.05.2026, Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 692/1945/25

Провадження № 2/692/201/26

07.05.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року Драбівський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чепурного О.П., при секретарі Бубир В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Драбів цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивує тим, що 24.04.2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №1544-8169. Кредитний договір разом з правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з якими позичальник був попередньо ознайомлений. Відповідно до умов кредитного договору відповідачу було надано кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 15000,00 грн.; строк кредитування 365 днів; базовий період 28 днів, знижена % ставка 1,00% в день; стандартна % ставка 1,00 % в день, промо % ставка 0,70 % в день, комісія за видачу кредиту 15,00% від суми кредиту. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач не повернув в повному обсязі кредит, внаслідок чого станом на 22.10.2025 року загальний розмір грошових вимог кредитора до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору становлять 62758,80 грн., що складається з:

- заборгованості за кредитом 18700,00 грн.;

-заборгованості за нарахованими процентами - 31903,80 грн.;

-заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК 9350,00 грн.;

-заборгованості по комісії 2805,00 грн.

Позивач вважає, що його позовні вимоги, викладені в позовній заяві є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом в повному обсязі.

Розгляд вказаної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження на підставі ухвали Драбівського районного суду від 08.01.2026 року.

Ухвалою суду відповідачу був наданий строк для подання заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також строк для подання відзиву на позов.

22.01.2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідачка не погодилася з викладеними у ній обставинами та вважає позов безпідставним з підстав недоведеності погодження наданих кредитних умов, зазначила, що кредитний договір не укладала, відповідно не погоджувала процентну ставку, неустойку та інші кабальні умови кредитування. Жоден наданий позивачем доказ не підтверджує узгодження саме цих, а не інших кредитних умов. Зазначила, що в матеріалах справи відсутні докази часу та способу генерування одноразового ідентифікатора, його направлення їй, підтвердження нею пропозиції щодо укладення договору, зокрема довідка про ідентифікацію клієнта, хронологія вчинення дій щодо укладення кредитного договору у формі електронного правочину. Таким чином, відповідач вважає неукладеним оспорюваного правочину, а саме договору про надання грошових коштів у позику від 24.04.2025 №1544-8169. Окрім того, у відзиві зазначено, про те, що в договорі зазначено два строки кредитування, що призводить до неправильного розуміння його сторонами, та є безпідставними вимоги про стягнення з неї процентів в розмірі 28611,00 грн., а тому просить відмовити в задоволенні цих вимог, оскільки заявлена сума процентів значно перевищує розмір процентів, на який міг би розраховувати пересічний споживач при укладанні подібного договору та в рази більше за тіло кредиту. Окрім того, відповідач вважає, що нарахування процентів за понадстрокове користування позикою в розмірі 9350,00 грн. є протиправним, оскільки прострочення виконання зобов`язань відбулося після 24.02.2022 року, в період дії воєнного стану. Щодо вимоги позивача про стягнення з неї комісії зазначила, що така вимога є незаконною, оскільки кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які комісії, які не є послугою у визначенні закону України «Про споживчий кредит». Вказала, що позивач не надав доказів перерахування кредиту.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цього Кодексу.

Судом встановлено, що 24.04.2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1544-8169 продукту «MiniKasa». Предметом договору стало те, що кредитодавець відкрив для позичальника кредитну лінію шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем відсотки за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором. Розділ 4 передбачає порядок та умови надання кредиту, порядок сплати процентів за користування кредитом. Розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту: 15000,00 грн., дата надання/видачі кредиту: 24.04.2025, тип процентної ставки фіксована, базовий період складає 28 календарних днів. Денна процентна ставка становить 0,918% за кожен день користування кредитом. Строк кредитування складає 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення кредиту 23.04.2026 року. Договір підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором А5971. В подальшому сторони уклали дві додаткові угоди, а саме : 04.05.2025 на суму 1000 грн. додаткових коштів з поверненням у строк 365 днів (п.2.4, 2.11 угоди), комісія 15% від суми додаткових коштів та сплатою процентів визначених у п.2.8 угоди та 10.05.2025 на суму 2700 додаткових кошів з аналогічними умовами. Додаткові угоди підписані відповідачкою електронним підписом одноразовими ідентифікаторами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, у постанові від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, у постанові від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, якщо договір про надання фінансового кредиту підписаний за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, то це є доказом укладання між сторонами спірного правочину, якщо сторона яка не визнає його не доведе, що не мала наміру його підписувати. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. По даній справі відповідачка, яка не визнає факт підписання договору, не надала доказів, які б спростували докази позивача, а саме підписаний відповідачкою договір. У Розділі 13 кредитного договору «реквізити сторін» в графі позичальник вказані її паспортні дані, дата народження, РНОКПП, телефон, адреса проживання, електронна пошта, номер особистого електронного платіжного засобу, номер ідентифікатора електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Твердження відповідачки про не укладення нею кредитного договору, оскільки позивачем не підтверджено направлення смс-повідомлення на мобільний номер відповідачки та належність номеру телефону саме їй, суд відхиляє оскільки номер мобільного телефону, який вказаний в кредитному договорі ідентичний з номером мобільного телефону, який вказаний самою ж відповідачкою при направлення позивачу відзиву на позову заяву, що підтверджується накладною №1801101037947 Укрпошта. Враховуючи викладене, суд вважає укладеним кредитний договір, який підписаний позичальником за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора. Досліджений оригінал електронного кредитного договору про відкриття кредитної лінії №1544-8169 підтверджує те, що він підсипаний позивачем. Таким чином сторони договору досягли згоди щодо усіх істотних його умов.

Перерахування відповідачці коштів за кредитним договором підтверджується даними довідки позивача які містить дані про дату платежу, тип операції, назву платіжної системи, номер платежу, маску картки та суми платежу : 15000 грн., 1000 грн., 2700 грн., при цьому дати платежів співпадають з датами укладення угод. Дані докази відповідачкою не спростовані.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором №1544-8169 від 24.04.2025, станом на 22.10.2025 року заборгованість становить 62758,8 грн.:

-заборгованості за основним боргом 18700,00 грн.;

-залишок відсотків - 31903,80 грн.;

-залишок відсотків за ст.625 ЦК України 9350,00 грн.;

-залишок комісій 2805,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк і в порядку, що встановлені договором.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Вищенаведені норми закону та докази свідчать про те, що позивач має право на отримання процентів за користування його коштами. Нарахування процентів позивачем здійснено у межах строків на який надано кредит, відповідачкою не спростовано, те, що розрахунок боргу невірний.

Щодо стягнення комісії за надання кредиту суд зазначає таке.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту. Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Сплата комісії умовами договору передбачена, вона є разовою. За таких обставин, враховуючи, що відповідач взяв на себе обов`язок сплатити разову комісію при отриманні кредиту, а також враховуючи обов`язковість виконання умов договору, позов в цій частині слід задовольнити.

Крім того, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Тому позовна вимога в частині відсотків за ст.625 ЦК України задоволенню не підлягає, як така що нарахована під час дії воєнного стану в Україні.

Заперечення відповідачки щодо несправедливих умов договору суперечать її позиції щодо не підписання нею кредитного договору, проте, суд не вбачає підстав визнавати їх несправедливим, при цьому слід зазначити, що відповідачка мала змогу зменшити розмір відсотків, сплативши борг у коротший термін користування кредитними коштами.

У відповідності з ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якого ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати пропорційно до суми задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 530, 549, 550, 551, 624, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 265, 268, 273,280, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1544-8169 від 24.04.2025 року, а саме по основному боргу 18700 гривень 00 копійок, по відсоткам 31903 гривні 80 копійок, по комісії 2805 гривень 00 копійок, а всього 53408 гривень 80 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судові витрати в розмірі 2061 гривні 46 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий