Постанова № 136475106, 13.05.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/3666/25

3/465/39/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

13.05.2026 м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Коліщук З. М. з участю секретаря судового засідання Беднара А.М., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Короїда Ю.М., представника потерпілого Тимощук І.Г., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №31442 від 25.04.2025 водій ОСОБА_1 о 12:30 м. Львів, вул. Академіка Сахарова, 12, керуючи транспортним засобом Ford Transit НОМЕР_1 , перед поворотом ліворуч, не переконався, що це буде безпечно, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом BMW X5 НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки, чим порушив п.2.3.б.; п.10.1.ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 винуватим себе не визнав, пояснив, що керуючи автомобілем рухався по вул. Академіка Сахарова та повертав на вул. Ромацького м. Львова. В цей час автомобіль BMW X5 НОМЕР_2 виїхав на зустрічну смугу руху, щоб оминути затор, як видно з відео, долученого до матеріалів справи. Він, ОСОБА_3 , їхав по своїй смузі руху зі швидкістю приблизно 20 км/год., біля пішохідного переходу пригальмував, пересвідчився в безпеці руху, і показав поворот ліворуч і в цей час перед поворотом відбулось зіткнення. Вважає, що саме в діях ОСОБА_2 є вина.

Представник потерпілого Тимощук І.Г. просила притягнути ОСОБА_1 до відповідальності.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, представника потерпілого, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 311442 від 25.04.2025 року, схему місця дорожньо транспортної пригоди, пояснення ОСОБА_1 від 25.04.2025, пояснення ОСОБА_2 від 25.04.2025, висновок експерта від 18.03.2026 №2911-Е, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 9 КУпАП регламентовано, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягують до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Відповідно до диспозиції ст. 124 КУпАП адміністративним правопорушенням є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктивна сторона складу правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП включає три обов`язкові ознаки: а)діяння (порушення правил безпеки дорожнього руху); б)наслідки (пошкодження транспортних засобів); в)причинний зв`язок між діянням і наслідками.

Згідно пункту 2.3. «б» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001р. №1306 (далі - ПДР), передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до пункту 10.1 ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

З наданого відеозапису з камер зовнішнього відео спостереження вбачається, що водій автомобіля «BMW X5», здійснюючи обгін кількох автомобілів, зіткнувся на перехресті з автомобілем «FORD TRANSIT», водій якого в цей час виконував поворот ліворуч.

Відповідно до схеми місця ДТП дорога містить суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1.

Суд враховує та бере до уваги висновок експерта від 18.03.2026 № 2911-Е та вважає його допустимим, належним доказом відсутності в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки встановлено, що дії водія автомобіля «BMW X5» ОСОБА_2 , який при наявності суцільної лінії дорожньої розмітки 1.1 виконував обгін кількох автомобілів і здійснював обгін автомобіля «FORD TRANSIT» на перехресті, не відповідали вимогам п.14.6.а) ПДР та розділу 34 «Дорожня розмітка» ПДР і перебувають в причинному зв`язку з фактом ДТП. В той час як встановити, чи відповідали дії водія автомобіля «FORD TRANSIT» ОСОБА_1 вимогам п.п.9.2.б), 9.4 ПДР, не надається можливим, оскільки однозначно не встановлено, чи своєчасно водій автомобіля «FORD TRANSIT» ОСОБА_1 подав сигнал світловими покажчиками лівого повороту. Інших невідповідностей вимогам ПДР, які б могли перебувати в причинному зв?язку з фактом ДТП, в діях водія автомобіля «FORD TRANSIT» ОСОБА_1 , з технічної точки зору, не вбачається.

Аналізуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що сам по собі факт зіткнення транспортних засобів не свідчить про безумовне порушення водієм автомобіля Ford Transit НОМЕР_3 ОСОБА_1 вимог п.п. 2.3.б, 10.1 ПДР, оскільки з висновку експерта вбачається, що однозначно встановити несвоєчасність подачі ним сигналу лівого повороту не надалось можливим, а інших невідповідностей вимогам ПДР, які б перебували у причинному зв`язку з виникненням ДТП, у його діях не встановлено. Натомість експертом встановлено, що дії водія автомобіля BMW X5 ОСОБА_2 , який здійснював обгін на перехресті при наявності суцільної лінії дорожньої розмітки 1.1, не відповідали вимогам п.14.6.a ПДР та перебували у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Тобто факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме порушення водієм п.п. 2.3.б, 10.1 ПДР України, що призвело ДТП, суд вважає недоведеним.

Суд дійшов висновку, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б об`єктивно та поза межами розумного сумніву свідчили про порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, яке йому ставиться у провину, та стверджували, що його дії знаходились у причинно-наслідковому зв`язку із настанням ДТП.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно з приписами ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Згідно із вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок відповідно до закону здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов`язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

За таких обставин, суддя приходить до висновку, що допустимими та достатніми доказами не доведено вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає до закриття у зв`язку із відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Згідно п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься, зокрема, при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,

постановив:

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя З. М. Коліщук