Постанова № 136474375, 12.05.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/2717/26 3/335/788/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Мінаєв М.М., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , її захисника адвоката Лобаченко О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВстановиВ:

17.03.2026 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла справа про адміністративне правопорушення за протоколом серії ЕПР1 № 811631 від 10.03.2026, щодо громадянки ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вказаним протоколом встановлено, що 10.03.2026 о 19 год. 52 хв. в м. Запоріжжя, по вулиці Величара (попередня назва Сергія Тюленіна), біля буд. 13, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керувала транспортним засобом Skoda Kamiq, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння у виді запаху алкоголю з порожнини рота, вираженого тремтіння пальців рук та поведінки, що не відповідає обстановці, але від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою портативного газоаналізатора або в медичному закладі відмовилась, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Від керування відсторонена, про повторність попереджена.

ОСОБА_1 в судовому засіданні факту відмови від проходження огляду не заперечувала, однак вину у вчиненні інкримінованого правопорушення не визнала. Пояснила, що алкогольні напої перед керуванням автомобілем не вживала. В салоні автомобіля, яким вона керувала, дійсно був запах алкоголю, але не від неї, а від пасажирів, які дійсно перед тим вживали алкогольні напої, і яких вона саме через це відвозила за місцем проживання. Свою відмову від проходження огляду ОСОБА_1 пояснила недовірою до поліцейських і побоюванням за своє життя та здоров`я, оскільки її зупинили в темний час доби на неосвітленій ділянці дороги, навколо неї було багато людей у формі, раніше вона в подібних ситуаціях не бувала, тому побоювалась також обману з боку поліцейських. Саме через страх в неї, можливо, тремтіли руки. Вона зателефонувала своєму знайомому, якого не назвала, який порадив їй нікуди не їхати і відмовитись від проходження огляду. Перед складанням протоколу поліцейські роз`яснювали їй, що відмова від проходження огляду тягне таку ж відповідальність, як і керування транспортним засобом у стані сп`яніння. Тому, відразу після складання протоколу вона звернулась за допомогою до адвоката, який порадив негайно прибути до медичного закладу, де з власної ініціативи пройти медичний огляд і отримати відповідний висновок. Вона так і зробила, протягом найближчої години пройшовши такий медичний огляд.

Захисник ОСОБА_1 , адвокат Лобаченко О.В., підтримав доводи своєї підзахисної, а також послався на раніше подані письмові пояснення по суті справи, провадження у якій просив закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Зокрема, у вказаних поясненнях зазначено, що через півтори години після складання протоколу ОСОБА_1 прибула до медичного закладу - Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької Обласної Ради та пройшла офіційне медичне освідчення. Згідно з Висновком на підставі акту медичного огляду №766, стан сп`яніння не виявлено (0.00 проміле). Відмова ОСОБА_1 від «Драгера» на місці зупинки не була спробою приховати стан сп`яніння, оскільки вона негайно підтвердила свою тверезість у спеціалізованому закладі, що має пріоритетне значення перед суб`єктивною оцінкою поліції. Зупинка відбулася під час офіційно оголошеної повітряної тривоги (тривала з 19:43 по 19:53 та 19:59 по 23:33). Перебуваючи у стані сильного душевного хвилювання через загрозу життю, ОСОБА_1 прагнула якнайшвидше дістатися безпечного місця (укриття). Процедура тестування на місці вимагала тривалого перебування на відкритому просторі поруч з автомобілем, що створювало пряму небезпеку, до того ж в автомобілі знаходилася дитина та ще один пасажир. Згідно зі ст. 18 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, вчинена в стані крайньої необхідності. Відмова ОСОБА_1 була продиктована пріоритетом збереження життя та здоров`я. Також поліцейські не роз`яснили ОСОБА_1 право пройти огляд саме в медичному закладі після відмови від технічного засобу на місці, що є порушенням п. 6 Постанови КМУ №1103, а констатували відмову. Згідно з правовою позицією Верховного Суду, порушення процедури огляду є підставою для визнання протоколу недійсним. Згідно з Інструкцією (наказ МВС/МОЗ №1452/735), огляд у закладі охорони здоров`я проводиться не пізніше двох годин після виявлення підстав для нього. Якщо водій протягом 2 годин після зупинки приїхав до лікарні й отримав висновок «тверезий», це спростовує мету правопорушення. Відмова на місці часто трактується як реалізація права на поглиблений огляд у лікаря, а не спроба приховати сп`яніння. Висновок медичного закладу, отриманий у межах 2-х годин, є об`єктивним доказом відсутності стану сп`яніння, що нівелює суспільну небезпеку діяння. Зупинка під час повітряної тривоги додає важливий юридичний аспект стан крайньої необхідності (ст. 18 КУпАП). Водій міг поспішати в укриття або перебувати у стресовому стані через небезпеку, що пояснює відмову витрачати час на «Драгер» посеред вулиці під загрозою обстрілу, це вбачається на відеозапису, де після зупинки ОСОБА_2 повідомляє працівникам поліції, що не вживала алкоголю, а нервується через зупинку. Працівники поліції не забезпечили право водія на безпеку під час процедури оформлення, та не врахували обставини повітряної тривоги.

Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, суд виходить з такого.

Частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Порядок проведення медичного огляду на стан сп`яніння та фіксації його результатів регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (надалі Інструкція № 1452); Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 (надалі Інструкція № 1395); Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (надалі Порядок № 1103).

Зокрема, відповідно до п. 7 Інструкції № 1452, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З наведеного випливає, що об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у формі відмови від походження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, полягає у відмові особи як від проходження огляду поліцейським на місці зупинки, так і від проходження такого огляду у закладі охорони здоров`я.

Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у формі відмови від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та доданими до нього матеріалами, які оформлені з дотриманням вимог, передбачених чинним законодавством України: довідкою з бази даних підсистеми «Інформаційний портал Національної поліції України»; рапортом поліцейського; направленням на проходження медичного огляду, відомостями відеозапису з персонального нагрудного відеореєстратору з номером БК471427, що містяться на диску для лазерних систем зчитування інформації.

Оцінюючи зміст відеозапису, доданого до протоколу, суддя виходить з того, що цим записом зафіксовано, що 10.03.2026 о 19 год. 52 хв. в м. Запоріжжя, по вулиці Величара (попередня назва Сергія Тюленіна), біля буд. 13, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керувала транспортним засобом Skoda Kamiq, реєстраційний номер НОМЕР_2 . В ході спілкування з патрульними поліцейськими останніми було виявлено запах алкоголю, що поширювався із салону вказаного транспортного засобу. У зв`язку з цим у поліцейського виникла підозра у наявності стану алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , про що негайно було їй повідомлено та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки. При цьому особа, що знаходилась на передньому пасажирському місці, заявила, що це від неї йде запах алкоголю. ОСОБА_1 спочатку погодилась пройти огляд на місці зупинки, для чого вийшла із салону автомобіля. Однак після того, як патрульний поліцейський почав готувати газоаналізатор для проведення огляду, ОСОБА_1 раптово відмовилась від цього та почала телефоном розмовляти з невідомою особою. Після цього ОСОБА_1 підтвердила свою відмову від проходження огляду на місці зупинки, а після роз`яснення права на проходження огляду в медичному закладі, - відмовилась і від цього, незважаючи на роз`яснення наслідків цього.

Суд звертає увагу, що під час розгляду справи ОСОБА_1 не заперечувала самого факту відмови від проходження огляду, однак посилалась на мотиви своєї відмови, вважаючи їх поважними.

Оцінюючи доводи ОСОБА_1 , а також доводи адвоката Лобаченко О.В., надані в заперечення проти притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.

Щодо недовіри до патрульних поліцейських та побоювання щодо порушення ними прав та законних інтересів ОСОБА_1 суд зауважує, що на дослідженому відеозаписі не зафіксовано будь-якої поведінки з боку патрульних поліцейських, яка вказувала б на неналежне виконання ними своїх службових обов`язків або зловживання службовими повноваженнями.

Щодо відсутності у ОСОБА_1 алкогольного сп`яніння і безпідставності вимоги пройти огляд на стан сп`яніння суд зауважує, що в умовах, коли із салону транспортного засобу явно чутно запах алкоголю, чого сама ОСОБА_1 не заперечувала, патрульний поліцейський мав підстави і навіть був зобов`язаний припускати наявність у водія ознак алкогольного сп`яніння. При цьому у поліцейського були відсутні повноваження перевіряти пасажирів на наявність таких ознак, а тому єдино можливий законний спосіб реагування з боку поліцейського в такій ситуації це перевірка водія на стан алкогольного сп`яніння.

Відтак, висунута ОСОБА_1 вимога про проходження огляду на стан сп`яніння за наведених обставин була обґрунтованою і законною, а тому підлягала виконанню незалежно від фактичної наявності у ОСОБА_1 такого стану та (або) її бажання чи суб`єктивного сприйняття такої вимоги як безпідставної. Більше того, подальша поведінка ОСОБА_1 , яка спочатку погодилась на огляд і через декілька хвилин відмовилась, об`єктивно могли лише посилити припущення поліцейського щодо наявності у неї стану алкогольного сп`яніння, а сама поведінка могла бути розцінена як така, що не відповідає обстановці.

Щодо перебування ОСОБА_1 у стані крайньої необхідності через оголошення повітряної тривоги суд зауважує, що на відеозаписі не зафіксовано того, щоб ОСОБА_1 відмовлялась пройти огляд, посилаючись саме на небезпеку під час повітряної тривоги, не висловлювала вимогу забезпечити її безпеку шляхом переміщення її до укриття чи в інший спосіб. Крім того, повітряна тривога не стала перешкодою для ОСОБА_1 у тому, щоб після складання протоколу з власної ініціативи проїхати до медичного закладу і пройти такий огляд.

Відповідно до ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

З наведеного випливає, що, по-перше, у стані крайньої необхідності може бути вчинене лише діяння в активній формі, а не в формі бездіяльності, а по-друге, - лише діяння з матеріальним складом адміністративного правопорушення, що включає в собі шкідливі наслідки як ознаку об`єктивної сторони правопорушення.

Відтак, в даному випадку посилання на стан крайньої необхідності є безпідставним.

Щодо проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння в медичному закладі з власної ініціативи суд зауважує, що дійсно, відповідно до Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 10.03.2026 № 766, ОСОБА_1 пройшла вказаний огляд 10.03.2026 о 21 год. 50 хв., і в результаті огляді ознак алкогольного сп`яніння не виявлено.

Однак це не спростовує того факту, що перед цим ОСОБА_1 не виконала законну і обґрунтовану вимогу поліцейського пройти такий огляд через обґрунтовану підозру щодо можливості наявності у неї стану алкогольного сп`яніння.

Суд зауважує, що ОСОБА_1 інкриміноване не керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а відмова від проходження огляду на виявлення або спростування наявності такого стану, і тому вказаний висновок не є належним доказом невинуватості ОСОБА_1 .

Порушень встановленої законодавством процедури щодо підстав і порядку проходження огляду на стан сп`яніння, а також фіксації відмови водія від проходження такого огляду, судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, на підставі ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись ст.ст.276-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. (Отримувач: ГУК у Запорізькій області/Запорізька обл./21081300; Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37941997; установа банку: Казначейство України (ЕАП); Номер розрахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300 з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом та у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути подвійний розмір штрафу, а саме 34000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665,60 грн. (шістсот п`ять грн. 60 коп.) (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці з часу набрання нею законної сили.

Суддя М.М. Мінаєв