Ухвала суду № 136472366, 13.05.2026, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/300/26

Провадження № 1/кп/139/11/26

У Х В А Л А

(за результатами підготовчого засідання)

13 травня 2026 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в селищі Муровані Курилівці обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 14 березня 2026 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026020160000107, щодо обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

У С Т А Н О В И В:

08 травня 2026 року з Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області до суду надійшов вказаний обвинувальний акт.

Ухвалою судді від 11 травня 2026 року (а.с. 56) у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

У підготовче судове засідання не з`явився потерпілий, але він подав клопотання про проведення цього засідання без його участі. З урахуванням такого клопотання та думки інших учасників справи, які не заперечили проти проведення підготовчого судового засідання без участі потерпілого, судом на місці постановлено ухвалу про проведення підготовчого судового засідання без участі потерпілого ОСОБА_6 .

В підготовчій частині підготовчого судового засідання обвинуваченому ОСОБА_3 було роз`яснено його право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів.

Обвинувачений заявив, що йому відомо про таке право, однак він погоджується на розгляд справи суддею одноособово. Така позиція була підтримана і захисником, і прокурором.

Під час підготовчого судового засідання заслухано доповідь прокурора Могилів-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_2 (повноваження на а.с. 61-62), яка повідомила, що обвинувальний акт відповідає закону, дотримані вимоги територіальної підсудності, угод на досудовому слідстві не укладено, підстав для закриття, зупинення провадження чи повернення обвинувального акту не вбачає.

Інші учасники підготовчого засідання погодилися з такою позицією.

Оскільки під час підготовчого судового засідання не було встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд, на підставі ч. 1 ст. 315 КПК України ухвалив про проведення підготовки до судового розгляду.

З метою підготовки до судового розгляду, прокурор просила призначити кримінальне провадження до судового розгляду на підставі обвинувального акта у відкрите судове засідання. Заявила про виклик у судове засідання обвинуваченого, потерпілого та свідків, зазначених у реєстрі матеріалів досудового розслідування.

Крім питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду, відповідно до ст. 315 КПК України в підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу в виді тримання під вартою (а.с. 15-51). Так, строк обраного щодо ОСОБА_3 на досудовому розслідуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою закінчується 14 травня 2026 року; на думку прокурора, доведено причетність ОСОБА_3 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, лише запобіжний захід в виді тримання під вартою здатний забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків під час розгляду справи, в іншому випадку цілком ймовірно, що обвинувачений може переховуватись від суду та незаконно впливати на свідків та потерпілого, з яким перебуває у сімейних стосунках (рідний брат).

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник адвокат ОСОБА_4 (повноваження на а.с. 63), які приймають участь в підготовчому засіданні дистанційно, підтримали думку прокурора щодо можливості призначення провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом свідків, не заперечили проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши думки учасників підготовчого провадження, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, суд прийшов до висновку про можливість призначення цього кримінального провадження до судового розгляду.

Так, обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності (ч. 1 ст. 32 КПК України). Підстав для повернення обвинувального акту прокуророві не встановлено. Угоди в провадженні не підписувалися. Не існує підстав для закриття кримінального провадження, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 284 КПК України. Суд не вбачає підстав, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України, для розгляду кримінального провадження у закритому судовому засіданні.

Суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора, підтримане стороною захисту, про виклик до суду для допиту свідків, зазначених у реєстрі матеріалів досудового розслідування.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, оцінивши ступінь обґрунтованості заявленого клопотання про захід забезпечення кримінального провадження та долучені до нього матеріали (а.с. 15-20, 21-51), приходить до таких висновків:

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.

Заявлене прокурором клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу в виді тримання під вартою за процесуальним змістом і формою відповідають вимогам ст. 184 КПК України.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 18 березня 2026 року (а.с. 43-45) встановлено наявність у процесуальній поведінці підозрюваного ОСОБА_3 ризиків, передбачених п.п. 1 і 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 14 травня 2026 року.

Виходячи з аналізу положень ч. 3 та ч. 5 ст. 199 КПК України, суд при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою має лише перевірити доведеність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

З доданих до клопотання прокурора документів та обґрунтування, яке містить це клопотання, слідує, що встановлені ухвалою слідчого судді ризики не зменшилися, а продовжують існувати до теперішнього часу.

Так, підставами вважати, що ОСОБА_3 може переховуватись від суду є те, що останній після вчинення вміненого йому кримінального правопорушення з місця події зник та переховувався від органів досудового розслідування з 14 до 16 березня 2026 року. У клопотанні прокурора зазначено, що наразі у провадженні зібрано достатньо доказів, які викривають ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії особливо тяжкого злочину, за який передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років. Тому, суд погоджується з думкою сторони обвинувачення про те, що усвідомлюючи вказане і перебуваючи на свободі, ОСОБА_3 зможе переховуватися від суду. Така позиція суду узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення в сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втеч. Тому суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику втечі. Крім того, територіальна близькість місця реєстрації та проживання обвинуваченого ОСОБА_3 до лінії Державного кордону України не виключає можливість незаконного перетину кордону поза межами міжнародних пунктів пропуску. Ця обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для переховування від суду. Поєднання можливостей перебувати за межами України, потенційних небезпек у зв`язку із веденням бойових дій на території України внаслідок розв`язання російською федерацією повномасштабної війни проти України та тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому, дають обґрунтовані підстави вважати, що існує ризик залишення ОСОБА_3 території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а тривале перебування за кордоном є одним із способів унеможливлення реалізації судом завдань, передбачених ст. 2 КПК України.

Підставами вважати, що ОСОБА_3 може впливати на свідків і потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, є те, що він особисто знайомий зі свідками, які є його сусідами (це вбачається із адрес місця проживання, зазначених у реєстрі матеріалів досудового розслідування), а одним зі свідків є його рідна матір (зі слів сторони обвинувачення). Крім того, потерпілим у справі визнано рідного брата обвинуваченого. ОСОБА_7 відомі місця проживання та номери телефонів свідків і потерпілого, а тому він зможе шляхом умовлянь, прохань чи погроз примусити вказаних осіб змінити надані ними показання або ж надати неправдиві показання, щоб уникнути кримінальної відповідальності.

У цьому підготовчому засіданні сторона захисту підтримала клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу.

На підставі викладеного, суд, при вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора, враховує тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого ОСОБА_3 злочину, тяжкість можливого покарання, наявність таких ризиків як можливість обвинуваченого переховуватися від суду з метою уникнення покарання та здійснення незаконного впливу на свідка та потерпілого, з якими він перебуває у сімейних стосунках.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

В той же час, п. 1 та п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України дозволяють суду при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який вчинений із застосуванням насильства, та щодо злочину, який спричинив загибель людини.

За таких приписів кримінального процесуального закону та обсягу обвинувачення суд прийшов до висновку про відсутність підстав для визначення ОСОБА_3 застави.

Обвинувачений ОСОБА_3 на підставі ухвали слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 18 березня 2026 року утримується під вартою в ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)». Строк дії ухвали слідчого судді до 14 травня 2026 року. За результатами підготовчого засідання Мурованокуриловецький районний суд прийшов до висновку про необхідність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Частиною 1 ст. 336 КПК України визначено, що судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин; необхідності забезпечення безпеки осіб; проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; введення воєнного стану або під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України; наявності інших підстав, визначених судом достатніми.

Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження (ч. 2 ст. 336 КПК України).

До матеріалів обвинувального акту було долучено клопотання підозрюваного ОСОБА_3 (а.с. 52) про його участь в судовому засіданні дистанційно. В підготовчому судовому засіданні обвинувачений підтримав клопотання про свою участь в судовому розгляді справи в режимі відеоконференції.

Задля необхідності забезпечення оперативності судового провадження в умовах воєнного стану, суд вважає за правильне та доцільне провести судове засідання у цій справі за участі обвинуваченого ОСОБА_3 в режимі відеоконференції між Мурованокуриловецьким районним судом та ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)». При цьому суд враховує, що Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року (з урахуванням змін, внесених відповідними Указами Президента) в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року до 02 серпня 2026 року, а тому, відповідно до положень останнього речення ч. 2 ст. 336 КПК України бажання обвинуваченого щодо його участі в здійсненні дистанційного судового провадження не враховується.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 196, 197, 199, 314, 315, 331, 336 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Завершити підготовку справи до судового розгляду.

У кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, призначити судовий розгляд в залі судових засідань Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області суддею одноособово із повідомленням прокурора та захисника, викликом обвинуваченого, потерпілого, а також свідків, зазначених в реєстрі матеріалів досудового розслідування.

Розгляд справи здійснювати у відкритому судовому засіданні.

Судове засідання призначити на 10-ту годину 19 травня 2026 року.

Роз`яснити учасникам провадження про їх право відповідно до ст. 317 КПК України знайомитися з матеріалами кримінального провадження на підставі їх письмового клопотання.

Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний ухвалою слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 18 березня 2026 року, до 12 липня 2026 року (включно).

Ухвала про продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали направити начальнику державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)», для відома та виконання.

Участь обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , забезпечити в режимі відеоконференції між Мурованокуриловецьким районним судом Вінницької області та УВП № 1 (адреса: м. Вінниця, вул. Брацлавська, 2).

Копію ухвали направити для організації її виконання до УВП № 1 та для відома учаснику, що братиме участь в засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ___