Ухвала суду № 136472274, 11.05.2026, Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/505/26

Провадження № 2/134/453/2026

УХВАЛА

іменем України

11 травня 2026 рокуКрижопільський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді: Лабая О.В.

за участю секретаря Трачук С.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Панасюка В.Б.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Крижопільської селищної ради про визнання права на спадщину за заповітом,

встановив:

У провадженні Крижопільського районного суду Вінницької області знаходиться вказана цивільна справа.

Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 27 березня 2026 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано у Крижопільської державної нотаріальної контори відомості про осіб, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; належним чином завіреної копії спадкової справи до майна померлого ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2

Листом від 10.04.2026 року Крижопільської державної нотаріальної контори повідомлено, що спадкові справи за 1990 рік передані на зберігання до Вінницького обласного державного нотаріального архіву.

Судом поставлено на обговорення питання про отримання відомостей з Вінницького обласного державного нотаріального архіву відомостей про осіб які прийняли спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; належним чином завіреної копії спадкової справи до майна померлого ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що не вбачає необхідності отримання від Вінницького обласного державного нотаріального архіву, оскільки інші спадкоємці відсутні.

Представник відповідача Крижопільської селищної ради поклався на думку суду.

Суд залухавши думку учасників справи дослідивши матріали справи суд прийшов до наступного висновку.

Позивач ОСОБА_2 звернувся із позовною заявою до Крижопільської селищної ради про визнання права на спадщину за заповітом

В обґрунтування заявлених вимог позивач. покликається на те, що являється спадкоємцем за заповітом після смерті баби ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно частина житлового будинку садибного типу з погосподарськми будівлями та спорудами, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 . Право власності ОСОБА_3 на частину зазначеного житлового будинку підтверджується свідоцтвом про право особистої власності на домоволодіння, належну половину житлового будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_3 заповіла позивачу на підставі заповіту від 29 січня 1985 року. Адреса житлового будинку є АДРЕСА_1 (колишні адреси АДРЕСА_3 ). При зверненні до нотаріуса позивач отримав відмову, оскільки правовстановлюючий документ порваний та містить неоговорені дописки. Спадщину після смерті ОСОБА_3 позивач прийняв шляхом вступу у володіння спадковим майном у відповідності до ст. 549 ЦК України (1963 року), оскільки останнній проживав разом із нею на день смерті. У позовній заяві зазначено, що інші спадкоємці відсутні.

Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 27 березня 2026 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано у Крижопільської державної нотаріальної контори відомостей про осіб які прийняли спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; належним чином завіреної копії спадкової справи до майна померлого ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2

Листом від 10.04.206 року Крижопільської державної нотаріальної контори повідомлено, що спадкові справи за 1990 рік передані на зберігання до Вінницького обласного державного нотаріального архіву.

Відповідно до положень п. 24 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 "Про судову практику у справах про спадкування", у спорах про спадкове право відповідачами є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням потрібного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад (постанова ВС від 28.10.2020 у справі № 761/23904/19). У справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку його відсутності, усунення від права на спадкування, неприйняття ним спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування (постанова Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 265/6868/16-ц)

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За положеннями ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 6 ст. 84 ЦПК України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Згідно з ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи характер спору, для з`ясування кола спадкоємців після смерті ОСОБА_3 та встановлення наявності спадкової справи, позицію представника позивача суд вважає за необхідне витребувати у з Вінницького обласного державного нотаріального архіву відомостей про осіб які прийняли спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; належним чином завіреної копії спадкової справи до майна померлого ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2

Керуючись 81, 84, 260, 261, 365, 366 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Витребувати з Вінницького обласного державного нотаріального архіву відомостей про осіб які прийняли спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; належним чином завіреної копії спадкової справи до майна померлого ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

Копію ухвали направити на виконання в до Вінницького обласного державного нотаріального архіву. (21028, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7).

Встановити строк виконання ухвали протягом 10 днів з дня вручення її копії або у разі неможливості виконання у встановлений строк повідомити про це суд із зазначенням причин.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя