Рішення № 136471306, 12.05.2026, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/170/26

Провадження № 2/288/380/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року селище Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Зайченко Є. О.,

з участю секретаря судових засідань Корнієнко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (далі позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором в якому вказує, що 30 серпня 2024 року між відповідачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» було укладено Договір № 4929875 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, за умовами якого відповідачу було надано грошові кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язувалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої

зобов`язання перед ОСОБА_2 виконало та надало їй кредит в сумі 7000.00 гривень шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану Банком АТ КБ «ПриватБанк», що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ».

Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Первісним

кредитором, 02.06.2025 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 02-1/06/2025 за плату відступило, а ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло право грошової вимоги до Відповідача.

На підставі вищевикладеного, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 30237.50 гривень та понесені судові витрати.

Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження по даній справі із викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, 03 березня 2026 року через підсистему «Електронний суд» надав до суду заяву в якій просив розгляд справи проводити у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує./ а.с.172-175/

Частина третя статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідач та її представник в судове засідання не з`явилися, в матеріалах справи наявна заява представника відповідача про розгляд справи без участі, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі доказів. /а.с.165/

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін, але без їх участі, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів.

Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно зі статтями 274-279 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що 30 серпня 2024 року між товариством - товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та клієнтом ОСОБА_2 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4929875, який 30 серпня 2024 року підписано ОСОБА_2 електронним підписом 39379, за умовами якого: - на умовах, встановлених Договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_2 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Відповідно до п. 1.2. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 7000.00 гривень. Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 36 днів: з 30.08.2024 по 24.08.2025. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. На підставі умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредит на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору. /а.с.119-130/

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_2 виконало та надало їй кредит в сумі 7000.00 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_2 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА».

В Додатку №1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4929875 від 30 серпня 2024 року, який підписано 30 серпня 2024 року клієнтом ОСОБА_2 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 39379, наведено таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. /а.с.131 на звороті аркуша/

30 серпня 2024 року ОСОБА_2 підписано електронним підписом НОМЕР_3 , інформаційне повідомлення - Додаток № 2 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4929875 від 30 серпня 2024 року в якому ОСОБА_2 заначила інформацію про третіх осіб для можливої подальшої взаємодії при врегулюванні її простроченої заборгованості та вказала свої персональні дані. /а.с.131/

Згідно паспорту споживчого кредиту - Інформації, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, кредитором товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» зазначено: - інформацію та контактні дані кредитодавця; - основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, а саме: тип кредиту кредит; сума кредиту 6999.99 гривень, строк кредитування - 361 календарних днів, мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби; - інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, а саме: процентна ставка, відсотків річних 365,00 % річних (або 1,00 % в день); - загальні витрати за кредитом, за стандартною процентною ставкою 25270.00 гривень; - орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за стандартною ставкою 32269.99 гривень; - реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою 2403.24 %; - порядок повернення кредиту; - додаткову інформацію; - інші важливі правові аспекти, паспорт споживчого кредиту підписано 30 серпня 2024 року ОСОБА_2 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 37603. /а.с.117-118/

Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» встановлено порядок надання фінансових послуг товариством. /а.с.106-114/

Відповідно до повідомлення ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» Вих. №1-1006 від 10.06.2025, між Товариством та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було укладено договір на переказ коштів ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 30.08.2024 12:27:11 на суму 7000,00 (сім тисяч гривень 00 копійок) грн, номер картки НОМЕР_4 , номер транзакції в системі iPay.ua - 495150879, призначення платежу: Зарахування 7000.00 гривень на карту НОМЕР_1 . /а.с.92/

Згідно наданого товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» розрахунку заборгованості за Договором №4929875 від 30 серпня 2024 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 02 червня 2025 року заборгованість ОСОБА_2 становить 27857.51 гривень, а саме: - тіло кредиту 7000.00 гривень; - проценти за користування кредитом 19387.52 гривень; - штрафні санкції 3500.00 гривень /а.с. 87-91/

02 червня 2025 року між фактором - товариством з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» та клієнтом товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» укладено договір факторингу № 02-1/06/2025 за умовами п.1.1 якого, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. /а.с.74-78/

Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» повідомлено товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» про те, що в особистих кабінетах боржників та шляхом відправлення текстових повідомлень боржникам повідомлено про відступлення прав вимоги за кредитними договорами: - договір №4929875, дата направлення 03 червня 2024 року. /а.с.99/

27 лютого 2026 року від представника відповідача Зачепіло Зоряни Ярославівни надійшов відзив на позовну заяву, в якій вона зазначила, що провадженні Попільнянського районного суду Житомирської області перебуває справа №288/170/26 за позовною заявою ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4929875 від 30.08.2024 року. По-перше: Позивач просить суд стягнути заборгованість в загальному розмірі 30237.50 (тридцять тисяч двісті тридцять сім гривень)50 копійок.

- сума заборгованості за основним кредитом - 6999.99 грн.;

- сума заборгованості за процентами нарахованих первісним кредитором - 17357.52 грн.:

- сума заборгованості за процентами ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» 5879.9916 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, а саме розмір судового збору - 2422.40 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 10000.00.

Проте позивачем не надано пояснення щодо суми заборгованості кредиту у сумі 30237.50 (тридцять тисяч двісті тридцять сім гривень) 50 копійок.

Належного розрахунку, який би узгоджувався із матеріалами справи, умовами кредитного договору, позивач не представив, хоча в цій частині саме на ньому лежить процесуальний обов`язок доказування, а тому цей конкретний позов не може бути задоволений, оскільки він є необгрунтованим, а позовні вимоги - недоведені.

Надані позивачем виписка та розрахунок заборгованості за кредитом, підготовлені робітниками ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» - є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідачів. Сама позовна заява не містить таких даних, а лише констатує наявність недоказаного розміру всієї суми непогашеного кредиту.

Документами, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені згідно нормам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки лише первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складені під час здійснення господарської операції - є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Проте, позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, та ін.), тому не має підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку та довідці с правильними.

При цьому, матеріали справи також не містять відомостей, що підтверджують факт наявності заборгованості відповідача за кредитним договором у розмірі 30 237,50 (тридцять тисяч двісті тридцять сім гривень) 50 копійок.

По-друге: Відповідач вважає, що Договір, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», який згодом перейшов за договором факторингу ТOB « УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» №02-1/06/2025 від 02.06.2025 року є таким, що порушує мої права як споживача, та підлягає визнанню недійсним в частині нарахування процентів за користування кредитом за Договором № 4929875 від 30.08.2024 року.

В той же час. позивачем. Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» не надано суду доказів оформлення та Укладання між сторонами та відповідно отримання позичальником Умов та Правил надання банківських послуг, Пам?ятки клієнта і Тарифів. щоб в сукупності із Заявою, свідчило про укладений у належній формі договір між сторонами про надання банківських послуг.

Представник звертає увагу суду на процесуальні порушення, а саме: в матеріалах справи відсутні належним чином засвідчені докази. Позивачем до позовної заяви додано копії документів, які не містять відмітки про їх засвідчення.

На підставі вищевикладеного представник відповідача просить врахувати при розгляді даної справи відзив на позовну заяву подану Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості. У задоволенні позовних вимог за позовною заявою поданою Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити повністю, провадження в справі - закрити.

Разом з відзивом представник відповідача надала клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

26 лютого через підсистему «Електронний суд» від представника позивача Лисенка Дмитра Вячеславовича надійшла відповідь на відзив, в якій він просив ухвалити рішення, яким задовольнити повністю позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_2 - задовольнити повністю.

01 жовтня 2025 року на виконання ухвали суду про витребування доказів від 19 лютого 2026 року від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надійшла інформація про те, що ім?я ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ) емітувалась платіжна картка № НОМЕР_4 . На платіжну картку № НОМЕР_4 , банком-емітентом якої є АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», за період з 30.08.2024 - 04.09.2024 року було зарахування коштів у сумі 7000.00 гривень за ініціативою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 42753492) через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ». /а.с.179/

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, з тих підстав, що він не виконує свої зобов`язання з повернення коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість.

За змістом статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

В силу частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Із положень частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VІІІ (далі - Закон № 675-VIII), слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону № 675-VIII, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

За змістом частини шостої статті 11 Закону № 675-VIII, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтю 12 цього Закону.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (статті 12 Закону № 675-VIII).

В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII, електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України), позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Відповідно до статті 514 ЦК України, частини першої статті 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини першої статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до статей 1080, 1084 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Судом встановлено, що між відповідачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» було укладено кредитний договір в якому погоджено умови надання кредиту, строк та порядок його повернення, даний договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, при цьому відповідачем не спростовано факт укладення зазначеного договору.

Відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 30237.50 гривень, яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі - 6999.99 гривень; суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором - 17357.52 гривень; суми заборгованості за

процентами нарахованими ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» - 5879.9916 гривень.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Частина п`ята вказаної статті Закону передбачає, що якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Вимог про визнання кредитного договору або окремих його умов недійсними відповідач не пред`являв.

Відповідно до статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, відповідач мала можливість не вступати у кредитні відносини із первісним кредитором, якщо дійсно вважала розмір процентної ставки несправедливою умовою, натомість він погодився зі своєї сторони такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень та його умови в частині нарахування відсотків не оспорював. Отже, підписавши кредитний договір, ОСОБА_2 засвідчила, що погодилася на отримання у кредит коштів саме на умовах, визначених кредитним договором.

Суд відхиляє твердження представника відповідача про те, що наданий позивачем розрахунок заборгованості не є доказом. Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, виписка з рахунку та деталізований розрахунок заборгованості, що містять дані про дату нарахування, розмір процентів та залишок основного боргу, є належними та допустимими доказами. Відповідач, заперечуючи проти розміру заборгованості, не надав суду власного контррозрахунку та не надав доказів повного або часткового погашення кредиту (квитанцій, чеків), що свідчило б про недостовірність даних позивача. Відтак, заперечення розрахунку без надання альтернативних доказів не спростовує вимог позивача.

Твердження представника відповідача про відсутність «Умов та Правил» та порушення форми договору є безпідставними. Кредитний договір №4929875 від 30 серпня 2024 року був укладений в електронній формі шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію» та ст. 207 ЦК України. Згідно зі ст. 12 Закону «Про електронну комерцію», такий договір за юридичною силою прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Оскільки відповідач підтвердив згоду з усіма умовами (включаючи тарифи та проценти) шляхом введення коду-підтвердження, ці умови є обов`язковими для виконання.

Вимога представника відповідача визнати договір недійсним у частині нарахування процентів у межах даної справи не може бути задоволена. В межах розгляду позову про стягнення боргу суд перевіряє відповідність нарахувань умовам підписаного договору. Оскільки підпис (ідентифікатор) підтверджує ознайомлення з вартістю кредиту, підстав для звільнення відповідача від обов`язку сплати договірних процентів немає.

Суд вважає неспроможними доводи про відсутність належного засвідчення доказів. Позивачем додано копії документів, які засвідчені електронним цифровим підписом (ЕЦП) при поданні через систему «Електронний суд» або містять відмітки про відповідність оригіналу. Більш того, відповідач не навів аргументів, які б ставили під сумнів відповідність цих копій реальним обставинам справи (ч. 2 ст. 95 ЦПК України).

Клопотання відповідача про закриття провадження не підлягає задоволенню, оскільки перелік підстав для закриття провадження (ст. 255 ЦПК України) є вичерпним.

Незгода з розрахунком богу або формою договору не є підставою для закриття провадження, а є предметом розгляду справи по суті.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості.

Представник позивача при зверненні до суду також просить стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 1, 2 частини другої статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (частина третя статті 137 ЦПК України)

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 141 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, позивачем надано: - договір про надання юридичних послуг №01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року, укладений між ТОВ «Українські фінансові операції» та адвокатом Дідух Є.О. /а.с.49-50/; - заявку № 4929875 від 01 липня 2025 року на виконання доручення до Договору №01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року /а.с.95-96/; - акт прийому-передачі наданих послуг №4929875 від 15 грудня 2025 року до договору про надання юридичних послуг №01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року в якому зазначено, що вартість послуги підготовки та подачі позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 становить 10000.00 гривень /а.с.93/; - детальний опис робіт (наданих послуг) №4929875 від 15 грудня 2025 року /а.с.94/.

Дотримуючись принципу справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає, що заявлена сума витрат на правову допомогу є завищеною з огляду на складність та фактичний розгляд справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу у даній справі у сумі 10000.00 гривень є не співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом, обсягом та часом послуг у суді (розгляд даної справи здійснювався за відсутності представника позивача), не відповідають критерію розумності їхнього розміру, співмірності та справедливості. Суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000.00 гривень.

Відповідно до статті частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні до суду позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 2662.40 гривень /а.с.1/, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 514, 516, 610, 612, 626, 628, 634, 638, 1048, 1054, 1055, 1077, 1078, 1080, 1084 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 133, 137, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 352, 354-355 ЦПК України; суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (код ЄДРПОУ: 40966896, місто Київ, вулиця Глибочицька, будинок 40, приміщення 19 літ. «Н», «П», 04070) заборгованість Договором № 4929875 від 30 серпня 2024 року в розмірі 30237.50 гривень, яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 6999.99 гривень, суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором 17357.52 гривень; суми заборгованості за процентами нарахованими ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» - 5879.9916 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (код ЄДРПОУ: 40966896, місто Київ, вулиця Глибочицька, будинок 40, приміщення 19 літ. «Н», «П», 04070) витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 5000.00 гривень та сплачений судовий збір в розмірі 2662.40 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду Є. О. Зайченко