Рішення № 136471092, 07.05.2026, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/3279/25

Провадження № 2/935/611/26

РІШЕННЯ

Іменем України

07 травня 2026 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Василенка Р.О., із секретарем Криворучко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернувся до суду із позовом в якому просять суд стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором №1308177481963 від 23.03.2023 року у розмірі 11880.4 грн., судовий збір 2422,40 вирати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

В обґрунтування позову вказує, що 23.03.2023 року між ТОВ «ВІВА КАПІТАЛ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1308177481963, який укладено в електронній формі шляхом прийняття (акцепту) пропозиції (оферти) кредитодавця, яка розміщена в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця, та шляхом оформлення заяви на укладання кредитного договору, який підписано одноразововим електроним ідентифікатором. Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит в розмірі 4 000 грн., які перераховані на картковий рахунок відповідача. Вказує, що кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі.

04.10.2023 р. між ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №04102023/2. Згідно даного Договору факторингу 04.10.2023 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 1308177481963 від 23.03.2023 року.

Всупереч умовам кредитного договору відповідач взяті на себе зобов`язання не виконував належним чином у зв`язку із чим утворилася заборгованість, яка становить 11880,4 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4000 грн.; заборгованість за відсотками становить 7880,4грн.

У зв`язку з чим, з метою відшкодування заборгованості звернулися до суду з цим позовом.

Представник позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, в позовній заяві просить розгляд справи проводити без участі представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті суду. Відзиву будь-яких інших заяв чи клопотань, станом на день розгляду справи, до суд не надходило.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України

Суд, дослідив надані докази на засадах змагальності, в межах позовних вимог та дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено,що 23.03.2023 року між ТОВ «ВІВА КАПІТАЛ» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 1308177481963 який підписано одноразовим ідентифікатором (Z2G7Y4), відповідно до умов якого відповідачу надано кредит розмірі 4000 грн., строком на 15 днів, термін повернення кредиту до 07.04.2023 року.

В п. 1.1 договору кредиту вказано, що кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит, в розмірі 4000 грн. 00 коп. (чотири тисячі гривень нуль копійок) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та в правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту "СТАРТ" ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВІВА КАПІТАЛ.

Відповідно до п. 1.9.1. кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 218,5 (двісті вісімнадцять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 0,597 (нуль цілих п`ятсот дев`яносто сім тисячних) процентів від суми кредиту за кожний день користування ним.

Відповідно до довідки від Товариства з обмеженою відповідальністю «Платежі Онлайн» №351/10 від 09.10.20223 року слідує, що ТОВ «ВІВА КАПІТАЛ» здійснили переказ коштів відповідачу ОСОБА_1 згідно договору №1308177481963 на картку № НОМЕР_1 у розмірі 4 000 грн.

04.10.2023 р. між ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», укладений договір факторингу №04102023/2. Згідно даного договору факторингу 04.10.2023 року відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 1308177481963 від 23.03.2023 року. Згідно договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 04.10.2023 року слідує, що ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №1308177481963 в сумі 11880,4 грн.

Відповідно до розрахунку первинного кредитора, заборгованість ОСОБА_1 , за договором кредиту №1308177481963 за період з 23.03.2026 року становить 11880,4 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 4000 грн., заборгованості за відсотками 7880,4 грн.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно статті 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним, що відповідає положенням статті 1055 ЦК України.

Згідно статті 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст. 1077 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з вимогами ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ», як первісний кредитор, свої зобов`язання за кредитним договором від 23.03.2023 року виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в розмірі 4000 грн. на його банківську картку, відповідно до визначених умов договору. Однак відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів та інших платежів за користування кредитом не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Відповідачем не надано суду будь-яких заперечень, власного розрахунку або доказів повернення наданих кредитних коштів. Не надано будь-яких інших належних та допустимих доказів щодо безпідставності вимог позивача, та не отримання грошових коштів на вказану банківську карту.

Щодо стягнення відсотків суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що строк дії кредитного договору становить 30 днів, а доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов договору становить 358,20грн виходячи з розрахунку: 4000 грн (тіло кредиту) х 0,597 % х 15 днів (строк договору).

Відтак, заборгованість ОСОБА_1 за несплаченими відсотками у сумі 7884,40 грн є необґрунтованою та не відповідає умовам укладеного кредитного договору.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача, заборгованості у розмірі 4358,20 грн., яка складається з: заборгованосіт по кредиту 4000 грн; заборгованості по несплаченим процентам 358,20 грн, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами, в тому числі й щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено перелік витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі є витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено висновки, що «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін».

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, а також документи, що свідчать про фактичне надання таких послуг.

В матеріалах справи наявний договір про правничу допомогу №42649746, від 01 січня 2025 укладений між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та адвокатом Лівак Іванною Миколаївною, детальний опис робіт виконаних адвокатом Лівак Іванною Миколаївною, щодо стягнення заборгованості за договором про правничу допомогу № 42649746, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Лівак І.М., на суму 6 000 грн.

В той же час в даному випадку суд враховує, що розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути не тільки доведений та документально обґрунтований, але й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат та його розміру.

З огляду на зазначене, враховуючи критерій реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи, з урахуванням її складності, кількість необхідних процесуальних дій сторони у цій справі, тому суд дійшов до висновку про зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 4 000 грн., які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 888 грн 63 коп.

Враховуючи викладене вище на підставі ст.ст. 512,526, 1049,1054 ЦК України та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 259, 263-265-268, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», ЄДРПОУ: 42649746 заборгованість за кредитним договором № 1308177481963 від 23.03.2023 року у розмірі 4358 (чотири тисячі триста п`ятдесят вісім) грн. 20 коп., судовий збір у розмірі 888 грн 63 коп та 4 000 (чотири тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В решті стягнення заборгованості та розміру витрат на професійну правничу допомогу, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», ЄДРПОУ: 42649746, місцезнаходження: Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари, Київська область.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Суддя Роман ВАСИЛЕНКО