Рішення № 136470900, 11.05.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/11331/25

Категорія 38

2/295/806/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі: судді Кузнєцова Д.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з указаним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за Договорами № 3655811931-116306 від 03.09.2021, № 3755282 від 25.09.2021, № 949173 від 02.10.2021,№ 555155430233 від 05.09.2021 у загальному розмірі 37242,35 грн., також судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000 грн.

Позов мотивує тим, що 03.09.2021 року між ТОВ «ФК» Інакасо Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір позики №3655811931-116306, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» було перераховано відповідачу кошти 1 500 грн. строком на 14 днів із сплатою плати за користування кредитом в розмірі 1,95 % за кожен день користування кредитом. Згідно розрахунку, заборгованість відповідача за указаним договором становить 11 266,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 1 500,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 9 766,00 грн. Також, 29.09.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір №3755282, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачу в якості кредиту кошти в сумі 1 300 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені договором. Згідно розрахунку, заборгованість відповідача за указаним договором становить 9 737,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 1 300,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 8 437,00 грн. Крім цього, 02.10.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір №949173. Загальний розмір наданої позики становить 1 900 грн., процентна ставка 2 %, яка нараховується з другого дня користування позикою до дати повернення позики. Відповідно до розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за указаним договором становить 6 305,08 грн, з яких заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 1 900,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 4 370,00 грн., інфляційні збитки - 30,40 грн., нараховані 3% річних - 4,68 грн. Також 05.09.2021 року між ТОВ «Київська Торгово-інвестиційна компанія» та ОСОБА_1 укладено договір №555155430233, на підставі якого позичальник отримав кредит в сумі 4 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності. Згідно розрахунку, заборгованість відповідача за вказаним договором становить 9 934,27 грн., з яких заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 4 000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 5 934,27 грн. У подальшому, право стягнення заборгованості з позичальника ОСОБА_1 за указаними договорами на підставі ряду договорів про відступлення права вимоги за кредитними договорами перейшло до ТОВ «Факторинг Партнерс».

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. від 17.09.2025 року відкрито провадження у даній цивільній справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Від відповідача відзив на позовну заяву у визначений строк на адресу суду не надійшов.

За змістом ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У наведений в ухвалі процесуальний строк від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Із урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 03.09.2021 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 укладений договір позики №3655811931-116306, відповідно до якого товариство прийняло на себе зобов`язання надати, а позичальник право отримати та обов`язок повернути кредит й сплатити плату за користування кредитом у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування кредитом, у порядку встановленому договором (а.с. 26-31).

Відповідно до пункту 2.2. договору кредит надається у загальному розмірі 1 500 грн.

Згідно пункту 2.3. договору строк період користування кредитними коштами складає 14 днів та починається 03.09.2021 й закінчується 17.09.2021 року.

Відповідно до пункту 2.5 договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплатити товариству плату згідно графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до пункту 2.6 договору розмір фіксованої процентної ставки, встановлений цим договором, не може бути збільшений без письмової згоди позичальника.

Плата за користування кредитом нараховується в процентному значенні, за фактичну кількість днів, користування кредитом, визначену у п.п.2.3 цього договору та починається у дату списання кредитних коштів з рахунку товариства і закінчується у дату зарахування суми кредиту та плати за користування кредитом на рахунок товариства (п.2.7 договору).

Кредит надається одноразово шляхом перерахування коштів виключно на рахунок позичальника, зазначений при подачі заяви про надання кредиту та зазначений у розділі 10 цього договору (пункт 3.2 договору).

Згідно пункту 9.13 Договору за користування грошовими коштами у строк передбачений пунктом 2.3 договору встановлюється процентна ставка у розмірі 702% річних, або 1,95% за один день користування грошовими коштами.

Вказаний договір підписано позичальником за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора H5C776WH. На підтвердження укладення договору та перерахування кредитних коштів позичальнику до позову додана інформаційна довідка ТОВ «Платежі онлайн» (а.с. 71 зворот).

21.12.2021 року укладено договір №21-12/21 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ФК Інкасо Фінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитним договором №3655811931-116306 (а.с. 94-95, 97-98).

10.03.2023 року укладено договір №10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, на підставі якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитним договором №3655811931-116306 (а.с. 119-121, 123-124).

18.02.2025 року укладено договір №18-02/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Коллект центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитним договором №3655811931-116306 (а.с. 132-133, 137-140).

Згідно з розрахунком позивача, заборгованість відповідача за кредитним договором 3655811931-116306 від 03.09.2021 становить 11 266,00 грн., що складається з: заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 1 500,00 грн., заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 9 766,00 грн. (а.с. 87).

Судом також встановлено, що 25.09.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №3755282, за умовами якого відповідачу було надано кредит в сумі 1 300 грн. строком на 15 днів (а.с. 39-43). Проценти за користування кредитом 390 грн., які нараховуються за ставкою 2,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2 договору). Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6 договору).

Пунктом 2.2.3 кредитного договору передбачено, що проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п.1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п. 1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 договору.

Розділ 2.3 договору допускав пролонгацію строку кредитування.

На підтвердження укладення договору та перерахування кредитних коштів позичальнику до позову додана квитанція платіжного сервісу LiqPay (а.с. 74 зворот).

28.12.2021 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт капітал» уклали договір факторингу №28/12-2021-72. Згідно вказаного договору, ТОВ «Вердикт капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі й до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №3755282 від 25.09.2021 року (а.с. 99-101).

10.01.2023 року укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3755282 від 25.09.2021 року (а.с. 125-127, 129-131).

18.02.2025 року укладено договір №18-02/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Коллект центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитним договором №3755282 (а.с. 132-133, 137-140).

Відповідно до розрахунку позивача, заборгованість відповідача за кредитним договором №3755282 від 25.09.2021 року становить 9 737 грн., що складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1 300 грн., заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення прав вимоги у розмірі 8 437 грн. (а.с. 84).

Крім цього, з матеріалів справи слідує, що 02.10.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №949173, за умовами якого відповідач отримав в якості кредиту кошти у розмірі 1 900 грн., строком на 26 днів (а.с. 51).

Відповідно до п. 2.3 договору базова процентна ставка становить 2,00%, яка нараховується з другого дня користування позикою до дати повернення позики.

Цей договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (п. 13).

Довідкою ТОВ «ФК» Фінекспрес» №КД-000015486/ТНПП від 03.03.2025 року, підтверджується те, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання за договором в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором (а.с. 76).

Згідно договору факторингу №25/01/2022/1 від 25.01.2022 року відбулось переуступлення прав вимог, тобто ТОВ «Вердикт Капітал» отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», включно і до ОСОБА_1 (а.с. 105-107).

10.01.2023 року укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №949173 від 02.10.2021 року (а.с. 125-127, 129-131).

18.02.2025 року укладено договір №18-02/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитним договором №949173 (а.с. 132-133, 137-140).

Відповідно до розрахунку позивача, заборгованість відповідача за кредитним договором №949173 від 02.10.2021 року становить 6 305,08 грн., що складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1 900 грн., заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення прав вимоги у розмірі 4 370 грн., інфляційних збитків у розмірі 30,40 грн. та нарахованих 3% річних у розмірі 4,68 грн. (а.с. 86).

Також встановлено, що 05.09.2021 року між ТОВ «Київська Торгово-інвестиційна компанія» та ОСОБА_1 укладено договір позики №555155430233, за умовами якого на підставі заявки на позику від 05.09.2021 року, підписаної позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідач отримав на умовах строковості, зворотності, платності грошові кошти на суму у загальному розмірі 4000.00 грн. на строк 27 календарних дні під проценти, вказані у п. 1.1.1 договору, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві позику та сплатити зазначені проценти. Договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором (а.с. 58-60).

Згідно з пунктом 1.1.1 сторони договору погодили фіксовану процентну ставку: знижену у розмірі 2,19% за день (800,00% річних) від суми позики та стандартну 2,60% за день (950,00% річних) від суми позики, що застосовується у передбачених пунктом 1.1.1.2 випадках.

На підтвердження укладення договору та перерахування кредитних коштів позичальнику до позову додана квитанція сервісу онлайн платежів iPay.ua (а.с. 81 зворот).

18 грудня 2023 року між ТОВ «Київська Торгово-інвестиційна компанія» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №18/12-2023, відповідно до якого позивач набув право вимоги боргу за кредитним договором №555155430233 від 05.09.2021 року (а.с. 111-112, 114-116).

Згідно з розрахунком позивача загальний розмір боргу по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаним договором становить 9 934,27 грн., з яких 4 000 грн. заборгованість за тілом кредиту та 5 934,27 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги (а.с. 82 зворот).

Дані кредитні договори (позики) укладені в електронній формі.

Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписи частин 1, 3 статті 509 ЦК України передбачають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтями 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8, 12 ст. 11 даного Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону № 675-VIII визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 вказав, що важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст.ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

З огляду на викладене та з урахуванням заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 не виконав своїх зобов`язань за договорами № 3655811931-116306 від 03.09.2021, № 3755282 від 25.09.2021, № 949173 від 02.10.2021,№ 555155430233 від 05.09.2021, не повернув отримані в якості кредиту кошти та не сплатив у повному обсязі проценти за користування такими коштами, а тому з нього на користь ТОВ «Факторинг Партнерс», яке у передбаченому законом України порядку набуло право вимоги сплати заборгованості, слід стягнути борг на загальну суму 37 242,35 грн.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача судових витрат, суд зазначає наступне.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Стаття 59 Конституції України закріплює право кожного на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови у задоволення позову - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України до судових витрат відносяться витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких належать, зокрема, і витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що 02 липня 2024 року між ТОВ «Факторинг Партнерс» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» в особі керуючого партнера Бурдюг Т.В. укладено договір №02-07/2024 про надання правової допомоги, за умовами якого (пункт 4.1) сторони передбачили, що вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до цього договору (а.с. 74-76).

Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги №895 від 12.08.2025 вартість наданих послуг становить 9 000 грн.: надання усної консультації (2 год.) 3 000 грн., складання позовної заяви (2 год). 6 000 грн. (а.с. 79). Аналогічна сума витрат на надання правничої допомоги наведена в акті №16 про надання юридичної допомоги від 22.08.2025, витяг з якого доданий до позову (а.с. 80).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі №922/1964/21 звертала увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір винагороди, узгоджений між стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні розміру витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, суд враховує складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час витрачений на їх виконання (надання), а також ту обставину, що справа розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження, а тому вважає, що витрати на правничу допомогу у розмірі 13 000 грн. є неспівмірними зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим представником позивача на надання правничої допомоги. Суд зважує на те, що дана категорія справ є нескладною, типовою, фактично клієнту була надана тільки консультація та складено в його інтересах позов, у зв`язку із чим вважає за доцільне зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 6 000 грн.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 422,40 грн. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду, що підтверджено документально.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за Договорами № 3655811931-116306 від 03.09.2021, № 3755282 від 25.09.2021, № 949173 від 02.10.2021,№ 555155430233 від 05.09.2021 у розмірі 37 242,35 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судовий збір в сумі 2 422,40 грн., а також 6 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Дата складання повного судового рішення 11.05.2026.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя