Ухвала суду № 136470492, 11.05.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/2184/25

Провадження № 2/159/72/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про вирішення клопотання про витребування доказів

11 травня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Денисюк Т.В.,

з участю секретаря судового засідання - Пустової А.Ф.,

прокурора - Романюк Н.М.,

представника відповідача - Ткачука О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про витребування доказів у цивільній справі за позовом керівника Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ковельської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів пайової участі,

у с т а н о в и в :

У квітні 2025 року керівник Ковельської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Ковельської міської ради про стягнення з ОСОБА_1 677 494,41 грн, з яких: 392152,20 грн безпідставно збережених коштів пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту, 237961,63 грн інфляційних втрат та 47380,58 грн трьох процентів річних за користування безпідставно збереженими коштами пайової участі.

Позов мотивований тим, що у період із 10.12.2019 по 10.02.2021 відповідачем ОСОБА_1 на підставі дозволу на виконання будівельних робіт від 10.12.2019 ВЛ 101210322888 здійснено будівництво об`єкта: «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 ».

Згідно з витягом з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, об`єкт будівництва по АДРЕСА_1 відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 відноситься до коду 1122.2 «Будинки багатоквартирні підвищеної комфортності, індивідуальні».

У подальшому, Державною інспекцією архітектури та містобудування України 22.03.2021 зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками (СС1), якою засвідчено відповідність вказаного закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації. Наведене підтверджується інформацією Державної інспекції архітектури та містобудування, наданою у листі №6562/03/18-24 від 23.12.2024. Як вбачається із витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва пайова участь відповідачем до місцевого бюджету не сплачувалася або не вимагалася.

На час отримання відповідачем дозволу на виконання будівельних робіт та початку будівництва діяли положення статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» такого змісту :

Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об`єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 30 цього Закону.

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками.

У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Також ч.5 ст.30 цього Закону визначалося, що якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об`єкти передаються у комунальну власність.

У разі якщо кошторисна вартість будівництва інженерних мереж та/або об`єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) перевищує розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, орган місцевого самоврядування приймає рішення про відшкодування замовнику різниці між здійсненими витратами та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту.

З листа Ковельської міської ради №1054/3.34/2-25 від 14.02.2025 встановлено, що за час будівництва і до до здачі об`єкта в експлуатацію відповідач ОСОБА_1 із заявою про укладення договору про пайову участь не звертався. Пайовий внесок не сплачував.

01.01.2020 набула чинності норма п. 13 розд І Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (далі Закон №132-ІХ), якою було скасовано обов`язок забудовників укладати договори пайової участі з органами місцевого самоврядування, закріплений у статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Водночас у розділі ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX передбачено порядок пайової участі замовників будівництва об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені.

В абз. 2 п. 2 розд. ІІ Закону №132-IX встановлено: - розмір пайової участі, який протягом 2020 року замовники будівництва перераховують до відповідного місцевого бюджету для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, для житлових будинків 2% вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом);

При цьому замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва. Пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію.

Відповідач не виконав вимог законодавства, відтак безпідставно зберіг кошти, які мав сплатити в місцевий бюджет.

Позивачем розрахований розмір пайової участі з площі квартир об`єкта будівництва 1541,6 квадратних метрів, показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України на дату прийняття об`єкта в експлуатацію 22.03.2021 та встановленої Законом ставки 2% : 392152,20 грн (1541,6 квадратних метрів х 12719 грн = 19607610,4 грн; 19607610,4 грн х 2% = 392 152,20 гривні).

За період з 23.03.2021 - день наступний за днем реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, по 01.04.2025 - дата, яка передує зверненню прокурора до суду із позовом, позивачем нараховано 237961,64 грн - інфляційні втрати та 47380,58 грн річних.

Ураховуючи наведене прокурор просив стягнути з ОСОБА_1 677 494,41 грн, з яких: 392 152,20 грн безпідставно збережених коштів пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту; 237 961,63 грн інфляційних втрат та 47 380,58 грн трьох процентів річних за користування безпідставно збереженими коштами пайової участі. А також 8129,94 грн судового збору.

Відповідач позов заперечує, покликаючись на те, що 28.08.2018 зареєстроване право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0710400000:14:003:0022, цільове призначення для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.08.2018).

На замовлення ОСОБА_1 Ковельським комунальним підприємством «Добробут» видано технічні умови (далі ТУ) № 121 від 20.03.2019 на проведення робіт по влаштуванню зливної каналізації для відводу дощових та талих вод з ділянки для будівництва багатоквартирного житлового будинку та влаштування вуличного освітлення під`їзної дороги по АДРЕСА_1 ; Ковельським управлінням водопровідно-каналізаційного господарства «Ковельводоканал» видано ТУ № 121-Т від 11.04.2019 на приєднання двосекційного багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , перша секція (черга) до централізованих систем водопостачання та водовідведення м. Ковель Волинської області. Названі ТУ є чинними до завершення будівництва об`єкта. Вказаними технічними умовами погоджено підключення колектора зливної каналізації здійснити до існуючого оглядового колодязя по АДРЕСА_2 , влаштування бетонних оголовків на вході і виході колектора, будівництво оглядових колодязів через 50 м; місцем приєднання до каналізаційної мережі визначено існуючу дворову мережу каналізації по АДРЕСА_2 ; точка підключення існуючий колодязь; визначено особливі умови: виконати заміну ділянки мережі каналізації з урахуванням перепідключення до даної ділянки існуючих абонентів. Роботи, передбачені ТУ, з приводу підключення будинку по АДРЕСА_1 до міських мереж водопостачання, водовідведення по АДРЕСА_2 (реконструкція і прокладання нових) заплановані на земельній ділянці по АДРЕСА_2 з кадастровим номером 0710400000:14:003:0042 (постійним користувачем якої станом на березень-квітень 2019 року було РЖКП № 2 і яке погодило проведення відповідних робіт).

Тобто передбачалося будівництво інженерної мережі поза межами його земельної ділянки. Такі роботи були включені в кошторис і відповідно до діючого на час початку будівництва законодавства повинні були бути враховані в рахунок пайової участі.

Однак через зміну власника суміжної земельної ділянки та неможливості виконати роботи по облаштуванню мереж водопостачання і водовідведення без його згоди до завершення судових процесів, ОСОБА_1 лише у квітні 2025 року виконав реконструкцію та прокладання зливової каналізації для відводу дощових та талих вод з наступними розмірами: 5,63; 5,50; 88,17; 6,00; 93,47; 11,48 м.п., та площею 0,0593 га; - реконструкцію та прокладання мережі водовідведення з наступними розмірами: 92,29; 6,00; 92,00; 6,00 м.п., та площею 0,0552 га; - реконструкції та прокладання мережі водопостачання з наступними розмірами: 23,65; 70,14; 68,68; 16,20; 8,04; 2,92 м.п., та площею 0,0548 га. Вартість цих робіт 1 801 531,00 грн.

Рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області №166 від 08.05.2025 «Про передачу на обслуговування підприємствам міста об`єктів соціальної інфраструктури» вирішено прийняти безоплатно у власність Ковельської територіальної громади мережі водовідведення, водопостачання та зливової каналізації за адресою АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 .

На думку відповідача вартість переданого у комунальну власність майна значно перевищує розмір можливої пайової участі, тому повинно бути проведено відповідне зарахування.

Крім того, представник відповідача адвокат Ткачук О.В. заперечує правильність розрахунку прокурором розміру пайової участі з площі квартир об`єкта будівництва та показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України на дату прийняття об`єкта в експлуатацію, оскільки на той час були чинними менші розміри пайової участі встановлені рішенням Ковельської міської ради від 27.12.2012 №32/63 "Про затвердження Положення про порядок залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Ковеля", де розмір пайової участі встановлено на рівні 1,5% від загальної кошторисної вартості будівництва.

Згідно з даними Декларації про готовність об`єкта до експлуатації (СС1 №ВЛ101210322888 від 22.03.2021) загальна кошторисна вартість будівництва становила 3356500,00 грн, відтак розмір пайової участі - 50347,50 грн, відповідно 3 % річних за період 23.03.2021 до 01.04.2025 дорівнює 6083,00 грн, інфляційні - 31764,82 рн.( а.с.168-198).

Прокурор Романюк Н.М. у клопотанні від 19.03.2026 покликаючись на дані щодо середньої вартості житла по регіону та вартості будівництва у інших забудовників повідомила про існування сумніву щодо достовірності розміру кошторисної вартості об`єкта будівництва, зазначеного ОСОБА_1 у Декларації №ВЛ101210322888. З метою самостійної перевірки кошторисної вартості просила витребувати у відповідача на підставі ст.83 ЦПК України докази : оригінал декларації про готовність до експлуатації об`єкта будівництва "Нове будівництво багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 " та оригінал кошторисної (проектно-кошторисної) документації щодо цього об`єкта (а.с.203-206).

Представник відповідача ОСОБА_2 проти задоволення клопотання заперечив, мотивуючи тим, що у відповідача збереглись лише копії запитуваних документів, які долучені до справи. Оригінал Декларації відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 17 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 був поданий до органу державного архітектурно-будівельного контролю при реєстрації. Щодо оригіналу кошторисно-проектної документації, то такі документи зобов`язаний зберігати розробник ТОВ «Саша-К» ЛТД.

Також представник відповідача не погоджується з доводами прокурора про поважність причин пропуску строку звернення до суду із клопотанням про витребування доказів, оскільки розмір загальної кошторисної вартості об`єкта був відомий прокурору при зверненні до суду, не викликав сумніву, не вимагав додаткової перевірки і не використовувався для розрахунку розміру пайової участі. Тому за відсутності зміни позовних вимог відсутні на думку представника підстави для задоволення клопотання.

Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Положеннями статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 43, статті 44 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, або заявити про існування перешкод для самостійного отримання доказів.

Згідно із ст.83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Якщо зі зміною предмета або підстав позову або поданням зустрічного позову змінилися обставини, що підлягають доказуванню, суд залежно від таких обставин встановлює строк подання додаткових доказів.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. ( ч. 1 ст.84 ЦПК України)

Верховний Суд у постанові від 24.07.2024 у справі №646/857/18 звернув увагу на те, що зазначена законодавча регламентація відповідає процедурі повного розкриття доказів (discovery). По суті зазначені норми спрямовані на зміщення акценту зі стадії розгляду справи по суті на стадію підготовчого провадження, під час якого і має відбуватися збір процесуального матеріалу і так званий обмін змагальними паперами, що забезпечує розгляд справи у розумні строки. Зазначене свідчить про посилення ролі підготовчого провадження у структурі загального позовного провадження цивільного судочинства в Україні, дотримання принципів законності, своєчасності розгляду справ та змагальності.

Оцінивши доводи позивача суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про витребування доказів на стадії судового розгляду.

Як на момент подання прокурором позову, так і на сьогодні законодавство, яке визначено позивачем як підстава позову не зазнало змін. Обрана позивачем для розрахунку пайової участі формула не залежить від розміру загальної кошторисної вартості об`єкта, а обгрунтування позову не вимагають перевірки правильності визначенні відповідачем розміру кошторисної вартості у декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Крім того, позивач володів даними щодо розміру загальної кошторисної вартості об`єкта на час подання позову і не клопотав у строк визначений ст.84 ЦПК України про отримання оригіналів документів.

На стадії підготовчого судового засідання позивач визначився із предметом, підставою позову та обсягом наданих суду доказів. Крім того відповідач надав копії запитуваних документів. повідомив про відсутність у нього оригіналів. Відтак відсутні підстави для витребування у відповідача заявлених позивачем доказів.

Керуючись статтями 43,44, 83,84 Цивільного процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання прокурора про витребування у відповідача ОСОБА_1 оригіналів Декларації про готовність об`єкта будівництва та кошторисної документації з будівництва житлового будинку на АДРЕСА_1 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 12.05.2026.

ГоловуючийТ. В. Денисюк