Постанова № 136470414, 12.05.2026, Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/751/26

Провадження №3/155/251/26

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2026 м. Горохів

Суддя Горохівського районного суду Волинської області Яремчук С.М., в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Луцького РУП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , не працює, за скоєння нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП

ВСТАНОВИЛА:

16 квітня 2026 року близько 11:15 год. у с. Ощів Луцького району Волинської області громадянка ОСОБА_1 ухилялася від виконання батьківських обов`язків, передбачених ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», а саме: її неповнолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 16 квітня 2026 року під час навчального процесу вчинив бійку з малолітнім ОСОБА_3 , унаслідок чого останній отримав садна потиличної ділянки голови. Таким чином, громадянка ОСОБА_1 не забезпечила належного контролю за поведінкою сина, що призвело до вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала, пояснила, що належно виконує свої батьківські обов`язки, а сина на бійку спровокував ОСОБА_3 .

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, приходжу до наступного висновку.

Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Диспозиція ч. 3 ст. 184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

Диспозиція ст.173 КУпАП, передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Дослідивши матеріали справи, суддя дійшла висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.3 ст.184 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, стверджується матеріалами справи, а саме:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 429461 від 30.04.2026 року;

рапортом на ім`я начальника ВП №2 (м. Горохів) Луцького ГУНП у Волинській області згідно якого встановлено, що надійшла заява про те, що 16 квітня 2026 року о 11:15 під час перебування на навчанні, а саме під час перерви в Ощівській гімназії, неповнолітній ОСОБА_2 наніс декілька ударів у ділянку голови малолітньому ОСОБА_3 , чим спричинив останньому фізичний біль;

письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 16 квітня 2026 року згідно яких встановлено, що 16 квітня 2026 року близько 11:15 год він пішов до їдальні, щоб поїсти. Коли він сів за стіл, за сусіднім столом перебував ОСОБА_4 , який почав його ображати, зокрема сказав: «Син тапочка». На це ОСОБА_3 відповів: «На свою дивись». Надалі хлопець вийшов з їдальні та сів на лавочку, де до нього підійшов ОСОБА_5 і почав шарпати його за кофту та зіштовхувати з лавки. Зазначену ситуацію побачили інші учні та розборонили хлопців. У подальшому ситуація повторилася: ОСОБА_6 знову ображав матір ОСОБА_3 та почав наносити удари кулаками в ділянку голови та спини. Після цього хлопець повідомив про інцидент вчительці;

письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 17 квітня 2026 року згідно яких встановлено, що 16 квітня 2026 року близько 11:15 год він прийшов у їдальню, де побачив, що його брат ОСОБА_7 та ОСОБА_8 між собою сваряться. Він зробив їм зауваження та після цього сів їсти. Надалі хлопець вийшов на вулицю та сів на лавку. Біля нього перебували інші хлопці, також на лавку сів ОСОБА_9 . ОСОБА_2 зробив йому зауваження та запитав, чому він сів саме на цю лавку. У відповідь ОСОБА_8 почав обгризатися, висловлювався нецензурними словами, у зв`язку з чим між ними виникла штовханина, яка тривала кілька хвилин. У подальшому між хлопцями знову виник конфлікт, під час якого ОСОБА_2 взяв ОСОБА_3 за верхній одяг і притиснув до стінки. Після цього, за словами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 почав погрожувати йому циркулем, у зв`язку з чим він наніс декілька ударів долонею в ділянку голови;

письмовими поясненнями ОСОБА_10 від 20 квітня 2026 року, ОСОБА_11 від 20 квітня 2026 року, ОСОБА_12 від 20 квітня 2026 року, ОСОБА_13 від 27 квітня 2026 року, якими підтверджується конфлікт між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що мав місце 16 квітня 2026 року, внаслідок якого ОСОБА_2 наносив удари ОСОБА_3

а також копіями паспортів громадянина України та іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах адміністративної справи.

У відповідності до положень ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП, визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, які надані органом, що склав протокол про адміністративні правопорушення, у судді не має.

За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП.

Із довідки відділення поліції №2 (м.Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області від 04.05.2026 №57875-2026, вбачається, що відповідно до інформаційної підсистеми «Адміністративна практика» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» у продовж року громадянинка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , притягувалася до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП.

Відгуком-характеристикою відділення поліції №2 (м.Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області від 04.05.2026 року стверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жетелька с. Терешківці Луцького району Волинської області. За місцем проживання характеризується позитивно, не працює, скарг від родичів чи односельчан на поведінку ОСОБА_1 протягом останнього часу на адресу відділення поліції чи органів місцевого самоврядування не надходило. Згідно бази ІІТС «ІПНП» до адміністративної відповідальності протягом року притягалася.

Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, яке слід накласти на ОСОБА_1 , суддя враховує фактичні обставини справи, особу правопорушниці, яка раніше притягалася до адміністративної відповідальності, водночас відсутність тяжких наслідків від вчиненого, вважає, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 184 КУпАП у виді штрафу в мінімальному розмірі.

Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відомостей про наявність у правопорушника пільг по сплаті судового збору, які передбачені ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», матеріали справи не містять.

Отже, на підставі ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушниці слід стягнути судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

Керуючись ст.ст. ст. 173, ч.3 ст. 184, 245, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

У випадку добровільної несплати штрафу відповідно до ст.308 КУпАП його розмір стягнути з ОСОБА_1 у подвійному розмірі.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Горохівський районний суд Волинської області

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області Яремчук С.М.