Рішення № 13647003, 26.01.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" січня 2011 р.Справа № 12/187-10-5289 Позивач: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1

про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 1034,86 грн.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Куперман Г.І. довіреність від 04.01.2011р.

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (надалі Представництво) звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1), в якій просить суд розірвати договір оренди № 26/5 від 12.07.2006р. укладений між Малиновською районною адміністрацією м. Одеси та ФОП ОСОБА_1, виселити ФОП ОСОБА_1 на користь Представництва з нежитлового приміщення підвального поверху, загальною площею 13,5 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, а також стягнути з ФОП ОСОБА_1 на користь Представництва заборгованість з орендної плати в сумі 973,99 грн. та пені в сумі 60,87грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.12.2010 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, їй присвоєно №12/187-10-5289 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а саме, за його адресою мешкання, підтвердженою Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 27.12.2010 р., наданою суду позивачем, але у судове засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзиву на позов не надав.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (надалі Орендар), згідно з договором оренди № 26/5 від 12.07.2006р. Малиновською райадміністрацією м. Одеси (надалі Орендодавець), на підставі Розпорядження Малиновської РА № 573/Ш-04 від 12.07.2006р. надано у строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 під пункт побутового обслуговування.

Відповідно до п.1.2. договору строк його дії встановлено з 12.07.2006р. по 12.06.2007р.

За умовами п.2.2. договору, за орендоване приміщення Орендар зобовязався сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеному у додатку 1 до договору, що становила на перший після підписання договору оренди місяць 33,84 грн., 3 урахуванням ПДВ та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначався шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.

Відповідно до вимог п.2.4. договору Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

В порушення вимог п.п. 2.2, 2.4. договору Орендар, починаючи з березня 2010р. не сплачував за користування орендованим приміщенням орендну плату. Так станом на 17.11.2010 р. сума заборгованості Відповідача зі сплати оренди складає 16123,17 грн.

Відповідно до п. 5.1. договору за невиконання або неналежне виконання обов'язків за Договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки у відповідності з чинним законодавством. Відшкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання умов договору.

Згідно п. 5.2. договору за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Пунктом 5.3. договору встановлено, що у разі невнесення Орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу договір підлягає розірванню.

Відповідно до п. 7.5. договору зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться до договору, розглядаються сторонами на протязі 20 днів.

Одностороння відмова від виконання умов договору та внесених змін не допускається.

У відповідності з п. 7.6. договору договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

Пунктом 7.14. договору встановлено, що у випадку зміни юридичних адрес, номеру розрахункового рахунку, місцезнаходження, інших реквізитів, сторони зобовязані у 10-ти денний термін повідомити один одного про зміни, що сталися. У разі невиконання цього пункту договору всі повідомлення, які направлені за юридичною адресою, вважаються отриманими.

За актом прийому - передачі майна по договору № 26/5 від 12.07.2006р., затвердженого головою Малиновської РА 12.07.2006р. Орендодавець передав, а Орендар прийняв у користування підвал площею 13, 5 м2, розташований за адресою: АДРЕСА_2 під пункт побутового обслуговування у задовільному технічному стані.

11.07.2007р. Додатковим погодженням № 1 до договору оренди нежитлового приміщення № 26/5 від 12.07.2006р. внесено зміни до договору, відповідно до п.1, 2 якого у тексті договору оренди назву Орендодавця змінено з Малиновської райадміністрації м. Одеси на Представництво по управлінню комунальною власністю ОМР (надалі Представництво) згідно з рішенням ОМР від 27.06.2006р № 56-V „Про впорядкування роботи виконавчих органів Одеської міської ради з виконання функцій орендодавця нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Одеси” та продовжено термін дії договору до 10.01.2008р.

Додатковим погодженням № 2 до договору оренди нежитлового приміщення № 26/5 від 12.07.2006р. підписаним 05.08.2008р. продовжено термін дії договору оренди до 05.02.2009р.

Додатковим погодженням № 2 до договору оренди нежитлового приміщення № 26/5 від 12.07.2006р. підписаним 05.08.2008р. продовжено термін дії договору оренди до 11.01.2012р. та змінено розмір орендної плати на 132,12 грн. з урахуванням ПДВ та індексу інфляції.

За несвоєчасне внесення орендної плати Представництвом була нарахована пеня в сумі 60,87 грн.

Враховуючи порушення Орендарем порядку та строків внесення орендної плати за користування приміщенням, Представництво 27.08.2010 р. направило ФОП ОСОБА_1 повідомлення за № 01-15\810 в якому повідомило Відповідача про відмову від договору оренди та запропонувало Відповідачу у строк до 15.09.2010р. здійснити фактичну передачу нежитлового підвального приміщення, загальною площею 13,5 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 співробітникам Представництва, підписати акт приймання-передачі та сплатити заборгованість з орендної плати та пеню.

Доказів отримання Відповідачем зазначеного повідомлення Позивач суду не надав.

Враховуючи порушення орендарем порядку внесення плати за користування орендованим приміщенням Представництво звернулося з відповідним позовом до господарського суду Одеської області для захисту свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Стаття 41 Конституції України, ст. 319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приймаючи до уваги, що приміщення, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.5 ст.762, п.1 ст.530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.

Частиною 3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі, зокрема, невиконання сторонами своїх зобовязань.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Пунктом 5.3 вказаного договору визначено, що у разі невнесення орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, договір підлягає розірванню.

Відповідно до ст.782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

У відповідності до ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 27.08.2010р. надіслав відповідачу повідомлення № 01-15/810 в якій запропонував відповідачу розірвати договір оренди, здійснити фактичну передачу нежилого приміщення по акту приймання-передачі та сплатити заборгованість з орендної плати.

Враховуючи не одержання позивачем відповіді на пропозицію у встановлений законом строк, з урахуванням часу поштового обігу та відсутність доказів отримання відповідачем повідомлення, Представництвом обґрунтовано, у відповідності з п.4 ст.188 Господарського кодексу України, передано спір на вирішення суду.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з розрахунку заборгованості наданого Позивачем та не спростованого Відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобовязання з своєчасної сплати орендних платежів систематично не виконувались, внаслідок чого за Відповідачем, станом на 29.10.2010р. утворилась заборгованість з орендної плати в сумі 973,99,71 грн., яку Відповідачем на час розгляду справи не сплачено.

Відповідно до вимог ч.4 ст.291 Господарського кодексу України та вимог ст.785 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до приписів ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.5.2 договору № 26/5 оренди нежитлового приміщення від 12.07.2006р. Відповідач за несвоєчасне внесення орендної плати повинен сплачувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

За приписами ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про розірвання договору оренди № 26/5 від 12.07.2006р., виселення ФОП ОСОБА_1 із нежитлового підвального приміщення, загальною площею 13,5 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, стягнення з Відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 973,99 грн. підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог про стягнення з Відповідача пені в розмірі 60,87грн., перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи „Законодавство” (версія 2.7.9.), наданий Позивачем розрахунок пені суд вважає, що зазначена вимога підлягає частковому задоволенню, а саме на суму 59,89 грн.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими, та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 32,33,44,49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір оренди №26/5 від 12.07.2006р., укладений між Малиновською районною адміністрацією м. Одеси та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1.

3. Виселити фізичну особу підприємця ОСОБА_1 (65007, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) з нежитлового приміщення підвального поверху, загальною площею 13,5 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_2.

4. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (65007, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) заборгованість з орендної плати в сумі - 973 (девятсот сімдесят три) грн. 99 коп., пеню в сумі - 59 (пятдесят девять) грн. 89 коп., витрати на оплату державного мита в сумі 183 (сто вісімдесят три) грн. 26 коп.; витрати на ІТЗ судового процесу в сумі - 231 (двісті тридцять одна) грн. 28 коп.

5. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 28.01.2011 р.

Суддя Цісельський О.В.