Ухвала суду № 136467395, 08.05.2026, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/747/26

Провадження № 1-кп/382/102/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2026 року м. Яготин

Яготинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_14 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_15 ,

в режимі відеоконференції захисників: обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_16 , обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_17 , обвинуваченого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_18 , обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_19 , обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_20 , обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_21 ,

під час розгляду у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінального провадження № 12024110000000348, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.07.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311 КК України, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Яготинського районного суду Київської області перебуває вищевказане кримінальне провадження.

Ухвалою від 02.04.2026 року призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 08.04.2026 року продовжиено дію запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , без застосування електронних засобів контролю, на час судового розгляду строком на 60 днів та покласти на останнього такі обов`язки: - прибувати до суду за кожним викликом; - повідомляти суд про зміну свого місця проживання та номеру телефону; - не відлучатись з місця проживання без дозволу суду (за винятком отримання невідкладної медичної допомоги або перебування в укритті під час оголошення повітряної тривоги по Київській області); - знаходитись за місцем свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_19 подала клопотання про заміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на більш м`який запобіжний захід. Клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 08 квітня 2026 року ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 діб. Разом з тим, сторона захисту вважає, що на даний час подальше застосування до ОСОБА_6 саме запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є необґрунтованим, непропорційним та таким, що не відповідає вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 177, 178, 181 КПК України та фактичним обставинам кримінального провадження. Судом під час продовження запобіжного заходу фактично не було надано належної оцінки тій обставині, що ОСОБА_6 перебуває під дією запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту вже понад сім місяців. При цьому протягом усього часу дії запобіжного заходу ОСОБА_6 : 1. не допустив жодного порушення покладених на нього процесуальних обов`язків; 2. не порушував умов домашнього арешту; 3. не ухилявся від суду; 4. не здійснював жодного незаконного впливу на свідків; 5. не перешкоджав кримінальному провадженню; 6. своєчасно прибував за всіма викликами суду та сторони обвинувачення. Більше того, досудове розслідування у кримінальному провадженні завершене, обвинувальний акт направлений до суду, а справа перебуває на стадії судового розгляду. Таким чином, значна частина ризиків, на які формально посилається сторона обвинувачення, істотно зменшилась або втратила свою актуальність. У своїй ухвалі від 08.04.2026 року суд послався на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду; можливість впливу на свідків; можливість перешкоджання кримінальному провадженню; ризик вчинення іншого кримінального правопорушення. Разом з тим, зазначені ризики фактично мають абстрактний характер та не підтверджені жодними належними і допустимими доказами. Суд фактично дублював доводи прокурора без наведення конкретних фактичних обставин, які б свідчили про реальне існування таких ризиків саме на даний час. Так, ризик переховування обґрунтовується виключно тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення та можливістю призначення покарання у вигляді позбавлення волі. Також у справі «Ноймайстер проти Австрії» ЄСПЛ прямо вказав, що ризик переховування зменшується зі спливом часу перебування особи під запобіжним заходом. Водночас ОСОБА_6 понад сім місяців належним чином виконує усі покладені на нього обов`язки, що навпаки свідчить про відсутність наміру ухилятись від суду. Крім того, ОСОБА_6 має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, родину, малолітню дитину та проживає разом із сім`єю на території Київської області. Посилання сторони обвинувачення на ризик незаконного впливу на свідків також є необґрунтованим. Як зазначалось стороною захисту у письмових запереченнях, до матеріалів клопотання сторони обвинувачення не було долучено жодних доказів того, що ОСОБА_6 здійснював або намагався здійснювати вплив на свідків чи інших учасників кримінального провадження. Більше того, сторона обвинувачення не надала жодної заяви свідків, жодного повідомлення чи будь-якого іншого доказу існування такого ризику. Фактично твердження прокурора зводяться лише до припущень. Аналогічно необґрунтованими є твердження щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення. Судом не наведено жодного доказу того, що ОСОБА_6 за період перебування під домашнім арештом вчиняв будь-які протиправні дії або мав намір їх вчиняти. При цьому сторона захисту окремо звертає увагу суду на те, що ще у своїх письмових запереченнях наголошувала на відсутності належного обґрунтування самої підозри відносно ОСОБА_6 . Так, стороною обвинувачення не надано доказів отримання ОСОБА_6 грошових коштів саме за збут психотропних речовин, відсутні банківські виписки, відсутні докази безпосереднього збуту наркотичних засобів, а матеріали НСРД не містять доказів координації ним діяльності організованої групи. Навпаки, із матеріалів НСРД вбачається наявність між особами переважно боргових та побутових взаємовідносин. Попри це, щодо ОСОБА_6 вже понад сім місяців застосовується фактично один із найбільш суворих видів запобіжного заходу. Фактично цілодобовий домашній арешт за своїми наслідками майже прирівнюється до ізоляції особи від суспільства. ОСОБА_6 позбавлений можливості: офіційно працевлаштуватись; забезпечувати родину; повноцінно утримувати малолітню дитину; вести нормальне соціальне життя. Подальше застосування такого запобіжного заходу створює для обвинуваченого надмірний та непропорційний тягар.

Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник адвокат ОСОБА_22 підтримали подане клопотання.

Прокурор заперечила проти зміни запобіжного заходу, мотивуючи обґрунтованістю підозри обвинуваченого та наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не зменшилися, а також тим, що з дня постановлення попередньої ухвали нові обставини не з`явилися.

Заслухавши доводи учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Крім цього, згідно з ч. 3 ст. 201 КПК України до клопотання мають бути додані: 1) копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання; 3) підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

Наведені в клопотанні обставини не дають підстави вважати, що на даний час суттєво змінилася обставини та відпали підстави для застосування раніше обраного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, стороною захисту не доведено, що зміною з цілодобового домашнього арешту на певний період доби або особистого зобов`язання буде усунено ризики, які, зокрема, стосуються свідків, які ще не допитані судом. Крім цього, доводи клопотання фактично зводяться до незгоди з ухвалою суду від 08.04.2026 року. У зв`язку з цим, суд вважає, що зміна умов домашнього арешту на певний період доби на даний час не забезпечить дієвості кримінального провадження та виконання процесуальних обов`язків обвинуваченим. Судовий розгляд триває, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які враховувались під час обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу, суттєво не змінились. Доказів протилежного стороною захисту не надано.

Тому оцінюючи доводи сторони захисту, суд вважає їх такими, що не доведені належними доказами та не можуть бути визнані обґрунтованими. Стороною захисту не доведено, що зміною запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на певний період доби або особистого зобов`язаннябуде усунено ризики, які були підставою для обрання (продовження) обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Крім цього, стороною захисту не обґрунтовано, яким чином зміна умов домашнього арешту усуне чи суттєво зменшить існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. У зв`язку з цим, суд вважає, що зміна запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, враховуючи стадію розгляду кримінального провадження, на даний час не зменшить існуючих ризиків, не забезпечить дієвості кримінального провадження.

Суд приходить до переконання про відсутність підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу на домашній арешт на певний період доби або особисте зобов`язання; заявлені ризики не зменшилися; нові обставини не зазначені; під впливом тяжкості покарання, яке можливо загрожує обвинуваченому, він може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, які ще не допитані судом, вчинити інше кримінальне правопорушення, або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

При цьому, застосування щодо обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, окрім цілодобового домашнього арешту, буде недостатнім для запобігання цим ризикам, не забезпечить дієвості кримінального провадження та виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків. Цілодобовий домашній арешт, в даному випадку, виправдано наявністю справжніх інтересів суспільства, що не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

Крім того, стороною захисту не спростовано висновки суду та не надано доказів, які б свідчили про відсутність чи істотну зміну у цьому кримінальному провадженні передбачених ст. 177 КПК України ризиків. Інші доводи сторони захисту не свідчать про зменшення на даний час встановлених ризиків.

З огляду на встановлені на даний час обставини, на переконання суду, на даний час не вбачається підстав для зміни до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту на певний період доби або особисте зобов`язання.

Окрім того, приймаючи до уваги стадію судового провадження, обставини та тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, встановлені на даний час ризики, суд доходить висновку, що наведені обставини у своїй сукупності на даний час не надають об`єктивну можливість зміни запобіжного заходу.

З урахуванням викладеного, у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 177, 181, 194, 201, 331, 376 КПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_19 ,про зміну запобіжного заходу, поданого в порядку ст. 201 КПК України, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали підписано 11.05.2026 року.

Суддя ОСОБА_1