Рішення № 136466962, 12.05.2026, Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 2/294/983/26

справа № 294/1119/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року м. Чуднів

Чуднівський районний суд Житомирської області у складі головуючого - судді Білери І.В., за участі:

- секретаря судового засідання Івашкевич В.П.,

- відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами на загальну суму 43 954,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30.10.2020 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено Кредитний договір №639737902, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав 10 000,00 грн. позики на банківський рахунок строком на 30 днів. 21.11.2020 між ТзОВ «ФК «Інвеструм» та відповідачем укладено Кредитний договір №07946-11/2020, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав 2000,00 грн. позики на банківський рахунок строком на 10 днів. Відповідно до Реєстру боржників № 119 від 02.02.2021 до Договору факторингу №28/1118-01 укладеного між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон плюс», останнє набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 639737902. 29.11.2020 між сторонами укладено додаткову угоду до договору №639737902, відповідно до умов якої сторони продовжили строк кредитного договору на наступні 30 днів з відсотковою ставкою 1,55%. 11.08.2021 року між ТзОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №11082021, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТзОВ «ФК «Інвеструм» права вимоги до боржників, зокрема і до ОСОБА_1 . Відповідно до Реєстру боржників № 2 до Договору факторингу №11082021 від 11.08.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 7280 грн., з яких: - 2 000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; - 5 280 грн. сума заборгованості за відсотками. 20.10.2022 року між ТзОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №20102022, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТзОВ «Таліон плюс» права вимоги до боржників, зокрема і до ОСОБА_1 . Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №20102022 від 20.10.2022, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 36674.00 грн., з яких: - 12 000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; - 24674 грн. сума заборгованості за відсотками.

21.02.2024 ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог про стягнення з нього коштів на користь позивача відмовити за безпідставністю позовних вимог, посилаючись на те, що для стягнення заборгованості за кредитним договором суд на підставі відступлення права вимоги до інших осіб, повинен перевірити на підставі належних та допустимих доказів як факт наявності в клієнта права вимоги до боржників, так і факту переходу права вимоги до фактора, зокрема, здійснення повної оплати фактором клієнту права вимоги, що переходить. Відсутність доказів на підтвердження повної оплати за договором факторингу є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні заяви про стягнення заборгованості. Разом з тим, доказів повідомлення відповідача про відступлення права вимоги за договором суду не надано. Таким чином, жодні докази на підтвердження сплати ТОВ «ФК «ЄАПБ» коштів ТОВ «Інвеструм» за передачу права вимоги згідно договору факторингу від 20.10.2022 № 20102022 матеріали справи не містять. Крім того, відповідач вважає, що заборгованість за поданими кредитними договорами нараховувалась поза терміном кредитування. Також надані позивачем докази щодо заборгованості не є підтвердженням банківських операцій та не підтверджено дійсності суми боргу. Тому відсутня можливість перевірити чи виникла зазначена заборгованість саме внаслідок порушення відповідачем умов відповідного кредитного договору.

07.03.2024 представник позивача подав відповідь на відзив, в якій вказав, що відзив відповідача є безпідставним, необгрунтованим та таким що не підлягає задоволенню, з огляду на те, що між сторонами 30.10.2020 укладено кредитний договір № 639737902, 21.11.2020 - кредитний договір № 07946-11/2020. У відповідності до умов кожного з укладених договорів, їх підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладанні Кредитного договору. Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання Одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до Правил є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу Відповідачем на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Відповідачем та Первісним Кредитором не було б укладено. Доказ перерахування Відповідачу кредитних коштів за Договором № 07946 11/2020 про надання коштів на умовах споживчого кредиту: ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА. Слід зауважити, що доказом перерахування кредитних коштів за кредитним договором № 07946-11/2020 є вищезазначена інформаційна довідка, якою ТОВ «Платежі Онлайн» повідомляє про успішно проведену транзакцію. При укладенні кредитного договору № 07946-11/2020, Клієнтом власноруч було зазначено реквізити платіжної банківської картки НОМЕР_1 , на яку і було перераховано кредитні кошти. Щодо тверджень Відповідача про безпідставність нарахування відсотків поза межами строку дії кредитного договору, звернув увагу суду на постанову Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з ч.2 ст.625 ЦК України.

Ухвалою суду від 25.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу надано строк для подачі відзиву на позовну заяву.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2025 головуючим у справі №294/1119/23 визначено суддю Білеру І.В.

Ухвалою суду від 19.03.2026 справу прийнято до провадження судді, здійснено перехід від її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У тексті відповіді на відзив міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги позивача просить задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні факт отримання коштів за вказаними договорами підтвердив, однак щодо стягнення з нього процентів заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 30.10.2020 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено Кредитний договір №639737902, відповідно до п. 1.1 якого ОСОБА_1 отримав 10 000 грн. фінансового кредиту,на умовах строковості, зворотності, платності, зобв`язався повернути Кредит та сплачувати проценти за користування Кредитом, нараховані згідно з пп. 1.3., 1.4., 1.5. цього Договору.

Відповідно до п.1.2. Договору, Кредит надається (Договір укладається) строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником.

Відповідно до п. 1.3 Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,62 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом.

Відповідно до п. 1.4. Договору у випадку користування Кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Базова процентна ставка в розмірі 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Товариству різницю між фактично сплаченими процентами за Дисконтною та нарахованою Базовою процентними ставками за весь строк користування Кредитом (від дати отримання Кредиту до фактичної дати його повернення).

Відповідно п.1.5. за цим Договором, Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку користування Кредитом вказаного в п. 1.2. Договору, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 відсотків від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до п. 1.4. цього Договору.

Відповідно до п.1.6 Договору, Позичальник зобов`язаний повернути Товариству Кредит, нараховані проценти згідно п. 1.3. цього Договору не пізніше строку вказаного в п. 1.2. цього Договору.

29.11.2020 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено додаткову угоду до Договору №639737902 від 30.10.2020, згідно якої сторони продовжили строк кредитного договору на наступні 30 днів з відсотковою ставкою 1,55% в день від суми кредиту.

28.12.2020 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено додаткову угоду до Кредитного договору №639737902, у відповідності до умов якої сторони збільшили суму кредиту на 2000 грн, починаючи з 28.12.2020 та погодили графік розрахунків непогашеної суми кредиту.

30.10.2020 ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ коштів в сумі 10 000,00 грн згідно договору № 639737902 від 30.10.2020 на платіжну картку №5167-80ХХ-ХХХХ-8363 відповідача, що підтверджується платіжним дорученням № a0d3e305-14de-44d6-9401-1b2d4d0b7fe.

21.11.2020 між ТзОВ «ФК «Інвеструм» та відповідачем укладено Кредитний договір №07946-11/2020, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав фінансовий кредит в розмірі 2000.00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності (далі кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п.1.1. кредитного договору).

Відповідно до 1.2. Договору, Кредит надається строком на 10 днів, тобто до 30.11.2020.

Відповідно до 1.3. Договору, За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 803.0000000000001% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2.20% (процентів) на добу. Тип процентної ставки фіксована.

Відповідно до п.1.4. Договору для клієнта, якому Товариство вперше надає кредит, протягом 7 (семи) днів з моменту надання кредиту діє акційний період і нарахування процентів в цей час здійснюється за ставкою 0,01% на добу. З 8 (восьмого) дня користування кредитом процентна для такого клієнта нараховується відповідно до п. 1.3 договору.

Відповідно до п.4.3. за цим Договором, У разі, якщо Клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п. 1.2. цього Договору та/або в Додатку(ах) до цього Договору, проценти передбачені в п. 1.3. цього Договору продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 (дев`яноста) календарних днів, починаючи з дня укладення Договору.

На підставі заяви від 01.12.2020 між ТзОВ «ФК «Інвеструм» та відповідачем укладено Додаткову угоду №2 до Кредитного договору №07946-11/2020, у відповідності до умов якої сторони погодили продовжити строк дії договору на 30 днів (включаючи 1 день прострочення), тобто до 31.12.2020 з фіксованою процентною ставкою 2,20% згідно умов графіка розрахунків.

28.12.2020 ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ коштів в сумі 2000,00 грн згідно договору № 639737902 від 30.10.2020 на платіжну картку № НОМЕР_2 відповідачу, що підтверджується платіжним дорученням № e7се0604-f7c4-4cb2-ab93-6ba7d585a8b4.

Відповідно до Реєстру боржників № 119 від 02.02.2021 до Договору факторингу №28/1118-01, укладеного між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон плюс», останнє набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №639737902.

На підставі Договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022, укладеного між ТзОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», ТзОВ «Таліон Плюс» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, до яких належить, зокрема, і кредитний договір №639737902 з сумою боргу 36 674.00 гривні (а.с. 11-12).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу, у ОСОБА_1 за кредитним договором наявна заборгованість, яка становить 36 674.00 гривні, з яких: 12 000, 00 заборгованість за тілом кредиту та 24 674,00 заборгованість за відсотками, що збігається з розрахунком заборгованості за кредитним договором (а.с. 13-14).

На підставі Договору факторингу №11082021 від 11.08.2021, укладеного між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», ТОВ «ФК «Інвеструм» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, до яких належить, зокрема, і кредитний договір №07946-11/2020 на суму боргу 7280,00 гривні (а.с. 23-26).

Факт переходу від ТОВ «ФК «Інвеструм» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» прав вимоги заборгованості підтверджує підписаний сторонами Акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу від 11.08.2021 (а.с. 25).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу, у ОСОБА_1 за кредитним договором наявна заборгованість, яка становить 7280,00 гривень, з яких: 2000, 00 - заборгованість за тілом кредиту та 5 280, 00 заборгованість за вдсотками, що збігається з розрахунком заборгованості за кредитним договором (а.с. 26).

Позивачем суду надано належні докази оплати за відступленими вимогами до відповідача за договорами факторингу.

Приписами п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.

Нормами ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1048 ЦК України).

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Приписами ст. 1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з вимогами ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Зматеріалів справи вбачається, що 20.10.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №639737902, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 10 000 гривень, який був перерахований на його рахунок, що підтверджується матеріалами справи.

За умовами укладеного договору, у період з 30.10.2020 по 29.11.2020 відповідачу на суму кредиту 10 000 грн нараховано відсотки за ставкою 0,62% від суми кредиту (п. 1.2 Договору), отже сума боргу ОСОБА_1 за вказаний період склала 11 860 грн, з яких 10 000 грн тіло кредиту, 1 860 грн відсотки за користування кредитом.

Строк вказаного кредитного договору, зважаючи на додаткову угоду, укладену 29.11.2020, пролонговано ще на 30 днів з відсотковою ставкою 1,55%, а тому сума боргу відповідача збільшилась на 4 650 грн (відсотки, нараховані за період з 30.11.2020 по 29.12.2020) та загалом борг склав суму 16 510 грн, з яких: 10 000 грн тіло кредиту, 6 510 грн відсотки за користування кредитом.

Разом з тим, враховуючи умови укладеної додаткової угоди від 28.12.2020, сума кредиту збільшилась до 12 000 грн, починаючи з 29.12.2020, а також сторони обумовили новий графік погашення кредитної заборгованості, відповідно до якого відповідачу нараховано проценти за наданий кредит в сумі 4 681 грн, внаслідок чого загальна сума заборгованості відповідача склала 23 191 грн, з яких 12 000 грн сума боргу за тілом кредиту, 11 191 грн заборгованість за процентами (6 510 грн + 4 681 грн).

Таким чином, нарахована позивачем сума боргу за розрахунком заборгованості, наданим за Кредитний договір №639737902, підтверджується на суму 23 191 грн.

При цьому, суд не приймає до уваги умови, передбачені у п. 5 графіку розрахунків, доданого до додаткової угоди від 28.12.2020 до договору №639737902, який передбачає збільшення орієнтовної загальної вартості кредиту на загальну суму 20 374 грн, оскільки доказів настання будь яких обставин, передбачених пунктом 1.4.3 Договору, суду не надано. Більше того, укладені між сторонами Кредитний договір №639737902 та додаткові угоди до нього не містять пункту 1.4.3.

Щодо факту укладення та підписання договору №07946-11/2020.

21.11.2020 з ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №07946-11/2020 шляхом підписання з використання одноразового ідентифікатора, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 2 000 гривень, який був перерахований на його рахунок, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно розрахунку, доданого до позову, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 7 280, 00 грн. з яких: 2 000, 00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 5 280,00 грн - сума заборгованості за відсотками, які нараховувались відповідачу у період з 21.11.2020 по 31.03.2021.

Разом з тим, зважаючи на умови договору та укладеної до нього додаткової угоди від 01.12.2020, строк кредитування сторони погодили з 21.11.2020 по 31.12.2020. Відомостей по те, що між сторонами продовжувався строк кредитування до 31.03.2021, матеріали справи не містять.

Разом із тим, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Таким чином, суд вважає доведеним вимоги позивача на суму 3 320 грн, з яких: 2 000 грн сума боргу за тілом кедиту та 1 320 грн проценти, нараховані в межах строку кредитування.

Згідно з вимогами ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог ст. ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Нормами ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінивши наявні у справі докази з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, а сукупність доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`зку, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню та згідно з умовами укладених кредитних договорів позичальник зобов`язаний повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитами та виконати інші зобов`язання на загальну суму 26 511 грн, з яких: 23 191 грн за кредитним договором №639737902 та 3 320 грн за кредитним договором №07946-11/2020.

За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги судом задоволено частково на 60, 32%, на користь позивача з відповідача слід стягнути судові витрати у вигляді оплати судового збору пропорційно задоволеним вимогам на суму 1 618, 99 грн

Керуючись ст.ст. 12-13, 19,76-82, 89, 95, 141, 178, 223, 247,258-259,263-265,272-274, ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, адреса: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ) суму заборгованості за кредитним договором №639737902 в розмірі 23 191 (двадцять три тисячі сто дев`яносто одну) грн. та за кредитним договором №07946-11/2020 - в розмірі 3 320 (три тисячі триста двадцять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, адреса: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ)судовий збір в сумі 1618 (одна тисяча шістсот вісімнадцять) гривень 99 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Ірина БІЛЕРА