Рішення № 136466516, 11.05.2026, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/481/26

Провадження № 2/157/446/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11 травня 2026 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

у складі головуючого судді Ходачинського Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Кисляка Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

16.03.2026 до Камінь-Каширського районного суду Волинської області надійшла позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , у якій позивач просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 1944286 у розмірі 26775 грн, сплачений судовий збір 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідно до умов укладеного в електронній формі між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 договору № 1944286 про надання споживчого кредиту від 17.11.2024 року останнє зобов`язується надати споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 5100 грн. У період з 17.11.2024 до 13.08.2025 відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в розмірі 3366 грн, які спрямовані на оплату процентів за користування грошовими коштами, що є підтвердженням факту отримання боржником від первісного кредитора грошових коштів.

Згідно з умовами договору факторингу № 13082025-1 від 13.08.2025 до ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором у розмірі заборгованості 23332,50 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 5100 грн, за процентами 8032,50 грн та штрафні санкції 10200 грн. За 90 календарних днів (14.08.2025 - 11.11.2025) у межах строку кредитного договору позивачем нараховано відсотки у розмірі 3442,50 грн, у зв`язку з чим сума заборгованості за договором становить 26775 грн.

Ухвалою судді від 19.03.2026 заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача Столітній М.М. у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив справу розглянути без участі позивача та його представника, не заперечив проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.

Враховуючи норми ст. 280 ЦПК України суд вирішив провести заочний розгляд справи та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає до часткового задоволення.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України). Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Норми ЗУ «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Судом встановлено, що 17 листопада 2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір № 1944286 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» (а.с. 93-99).

Згідно з умовами договору ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надає ОСОБА_1 кредит у сумі 5100 грн строком на 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів (п. 1.3, 1.4 договору).

Відповідно до п. 1.5.1 1.5.3 договору підвищена процентна ставка становить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом (за календарний день в якому надано кредит). Стандартна процентна ставка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом (включно) до 16.12.2024 року включно. Знижена процентна ставка 1.5% в день та застосовується в період дії стандарної процентної ставки, відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 16.12.2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою протягом періоду її дії до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача у період дії стандартної ставки здійснюється за стандартною процентною ставкою, на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та проінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка протягом періоду її дії, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки користування кредитом за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки протягом періоду її дії. Пільгова процентна ставка становить 0,75% в день та застосовується з 17.12.2024 року (включно) до останнього дня строку кредиту (включно).

Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (п. 2.1 договору). Дати надання кредиту: 17.11.2024 року або 18.11.2024 року (п. 2.2 договору).

Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в пп.5.3. Договору. (п. 5.1 договору).

Відповідно до п. 5.3 договору у разі направлення Споживачем коштів з метою дострокового повернення в повному обсязі або частково заборгованості за кредитом (якщо відсутня інша заборгованість, з урахуванням черговості передбаченої пунктом 5.6. цього Договору), проценти за фактичний термін користування кредитом повинні бути сплачені до моменту такого повернення, тобто вважається що строк сплати таких процентів настав в момент отримання такого платежу. Якщо, після сплати Споживачем таких процентів, у Споживача залишаються несплаченими штрафи, решта коштів направляється на сплату штрафів. Залишок коштів (за наявності) направляється на дострокове повернення (частково або в повному обсязі) суми (тіла) кредиту.

Згідно з підпунктом 3 п. 4.1 договору товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Споживача, але з обов`язковим повідомленням Споживача про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення у спосіб, визначений частиною першою статті 25 Закону України «Про споживче кредитування», що забезпечить доведення до відома споживача такого факту.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами Сторін та діє протягом строку, вказаного в п.1.4 Договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за Договором будуть наявні невиконані грошові зобов`язання, Договір продовжує діяти до повного виконання Споживачем зобов`язань за ним (п. 9.2 договору).

Договір від 17.11.2024, а також додатки до нього таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 100), паспорт споживчого кредиту (а.с. 103-104), які є його невід`ємною частиною (п. 9.11 договору), підписані сторонами договору, зокрема відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е042.

Відповідно до умов зазначеного договору ТОВ «Слон кредит» перерахувало кошти на рахунок ОСОБА_1 в розмірі 5100 грн, що підтверджується повідомленням ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20250820-1488 від 20.08.2025 (а.с. 87), повідомленням АТ «АЦЕНТ-БАНК» від 24.03.2026 № 18898/47-260322/127-БТ (а.с. 114) та інформацією товариства про рух коштів (а.с. 115-118).

У наданому позивачем розрахунку заборгованості за кредитом у гривні за договором № 1944286 від 17.11.2024 визначено, що станом на 20.10.2025 боржник має заборгованість перед ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» у розмірі 26775 грн, що складається з тіла кредиту 5100 грн, відсотків за користування кредитом 11475 грн та штрафу, пені (за просрочку платежу) 10200 грн (а.с. 81).

Матеріалами справи підтверджується факт укладення 17.11.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 договору № 1944286 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» та виконання кредитодавцем свого зобов`язання щодо надання кредиту у сумі 5100 грн, а також неналежне виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість, що добровільно не сплачена.

Щодо стягнення штрафу (пені):

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (далі Закону № 2102-ІХ), з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який відповідними Указами Президента України неодноразово продовжувався і триває по теперішній час.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18.

Згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд дійшов висновку, що стягнення з відповідача штрафу в розмірі 10200 грн за невиконання/неналежне виконання умов кредитного договору підлягає списанню кредитодавцем.

Щодо нарахованих відсотків:

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1,00 %. Зміни до вказаної статті набули чинності 24.12.2023 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Незважаючи на те, що розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, вони повинні узгоджуватися із нормами законодавства. Із розрахунку заборгованості встановлено, що 17.11.2024 нараховування відсотків за користування кредитними коштами здійснювалося за ставкою 15% в день, а з 18.11.2024 до 16.12.2024 - за ставкою 1,5% в день, тобто у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством. Відсоткова ставка позивачем встановлювалась та не змінювалася відповідно до змін у Законі, нарахування відсотків у цей період здійснювалося всупереч нормам законодавства.

Враховуючи, що самим Законом України від 22.11.2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» було передбачено те, що він набирає чинності 24.12.2023 року, а кредитний договір було укладено 17.11.2024 року, тобто після набрання чинності цим Законом, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина п`ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Договір про надання споживчого кредиту укладено після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умови договору щодо встановлення розміру процентної ставки понад 1% є нікчемними згідно з ч. 5 ст. 8 та ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». Заборгованість за процентами за укладеним між сторонами договором слід розраховувати виходячи із встановленої ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки 1% за період з 17.11.2024 до 16.12.2024.

17.11.2024 з урахуванням ставки 1% в день від суми кредиту, відповідачу повинні були бути нараховані відсотки за користування кредитом у розмірі 51 грн.

У період з 18.11.2024 до 16.12.2024 (всього 29 днів) з урахуванням ставки 1% в день від суми кредиту, відповідачу повинні були бути нараховані відсотки за користування кредитом у розмірі 1479,00 грн (29 х 51). Із врахуванням сплати відповідачем 16.12.2024 на користь позивача 2983,50 грн як погашення заборгованості, така внесена сума у порядку черговості повинна була бути зарахована на погашення заборгованості за відсотками та часткове погашення тіла кредиту, у зв`язку з чим станом на 17.12.2024 залишок заборгованості відповідача за кредитом, з урахуванням часткового погашення, становив: тіло кредиту 3646,50 грн (5100 + 51 + 1479 - 2983,50), відсотки за користування - 0 грн.

У період з 17.12.2024 до 05.01.2025 (всього 20 днів) з урахуванням ставки 0,75% в день від суми кредиту, що передбачена п. 1.5.3 Договору, відповідачу повинні були бути нараховані відсотки за користування кредитом у розмірі 547,00 грн (20 х 27,35). Із врахуванням сплати відповідачем 05.01.2025 на користь позивача 1147,50 грн як погашення заборгованості, така внесена сума у порядку черговості повинна була бути зарахована на погашення заборгованості за відсотками та часткове погашення тіла кредиту, у зв`язку з чим станом на 06.01.2025 залишок заборгованості відповідача за кредитом, з урахуванням часткового погашення, становив: тіло кредиту 3046,00 грн (3636,50 + 547,00 - 1147,50), відсотки за користування кредитом - 0 грн.

У період з 06.01.2025 до 13.08.2025 (всього 220 днів) з урахуванням ставки 0,75% в день від суми кредиту, що передбачена п. 1.5.3 Договору, відповідачу повинні були бути нараховані відсотки за користування кредитом у розмірі 5027,00 грн (220 х 22,85).

Таким чином загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором буде становити 8073 грн, з яких 3046 грн тіло кредиту, 5027 грн нараховані відсотки за користування кредитом. Враховуючи розмір первинного тіла кредиту 5100 грн та здійснених Позичальником протягом користування кредитом платежів у розмірі 4131 грн, такий розмір остаточної заборгованості відповідає принципам справедливості та добросовісності, тому є законним, пропорційним діям Позичальника, що були спрямовані на виконання зобов`язання, та повністю узгоджується з економічною метою кредитних відносин.

Щодо переходу права вимоги:

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

13 серпня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (далі Фактор) та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (далі Клієнт) укладено Договір факторингу № 13082025-1 (а.с. 61-64).

Згідно з п. 1.1. договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Права грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Перелік боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 1.2 перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №3, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з договором факторингу під правом вимоги розуміється права грошової вимоги щодо погашення (стягнення) Заборгованостей з Боржників, які виникли на підставі кредитних договорів.

Ціна Продажу за договором становить 1 936 527,89 грн (п. 3.3. договору факторингу). Фактор сплачує Клієнту 100% Ціни Продажу, передбаченої п.3.3. цього Договору, протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту передачі по Акту прийому-передачі Реєстру Боржників, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів за реквізитами (п. 3.4 договору факторингу).

Згідно з актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором Факторингу № 13082025-1 від 13.08.2025 (а.с. 69 зворот), платіжною інструкцією № 4838 від 15.08.2026 (а.с. 78), повідомленням про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором № 1944286 від 17.11.2024 (а.с. 79), Реєстром боржників від 13.08.2025 (а.с. 85-86), ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 23332,50 грн, з яких: 5100 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 8032,50 грн - заборгованість за відсотками; 10200 грн заборгованість за пенею.

Однак, враховуючи, що загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 8073,00 грн, що встановлено судом, позивач набув право вимоги до відповідача саме у такому розмірі.

Договір факторингу та додатки до нього підписані його сторонами, що підтверджує укладення договору факторингу та перехід права вимоги від клієнта ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» до фактора ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА».

Суд дійшов висновку, що копії договору факторингу, акту прийому-передачі Реєстру Боржників, платіжної інструкції, реєстру боржників є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Починаючи з 15 серпня 2025 року до 11 листопада 2025 року, відповідно до п. 1 договору № 1944286 від 17.11.2024, ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» здійснювало нарахування відсотків за користування кредитом в розмірі 0,75% в день, оскільки ОСОБА_1 і надалі не сплачував заборгованість. Нарахування підтверджується розрахунком заборгованості, сформованим ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», згідно з яким за вказаний період нараховано відсотків на загальну суму 3404,25 грн (а.с. 82-83).

Суд вважає таке нарахування відсотків ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» безпідставним. Оскільки згідно з договором факторингу до Фактора перейшло право грошової вимоги щодо погашення (стягнення) заборгованості з боржника, яка виникла на підставі кредитного договору, а не виникне після укладення договору факторингу. Подальше нарахування Фактором відсотків, тобто збільшення боргу, не передбачено умовами договору факторингу.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Оскільки сума заборгованості відповідача за договором № 1944286 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» від 17.11.2024 у розмірі 8073 грн підтверджена проведеним судом розрахунком, тому саме такий її розмір необхідно стягнути на корить позивача.

Щодо розподілу судових витрат:

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь судовий збір та витрати на правову допомогу в розмірі 10000 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено на 30,15% (8073 х 100% : 26775), з відповідача підлягає стягненню на користь позивача частково сплачений ним судовий збір у розмірі 802,71 грн (2662,40 грн х 30,15%).

Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Відповідно до пунктів 1 та 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження надання правової допомоги позивач надав копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 9422/10 від 18.09.2020 (а.с. 17), договору № 10/12-2024 про надання правової допомоги від 10.12.2024 (а.с. 75-76), рахунку на оплату № 16159-10/03-2026 від 10.03.2026 (а.с. 80), акту № 16159 від 10.03.2026 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 10/12-2024 про надання правової допомоги від 10.12.2024 (а.с. 84), заявки № 16159 від 09.02.2026 на виконання доручення до договору № 10/12-2024 про надання правової допомоги від 10.12.2024 (а.с. 89-90), згідно з якими вартість послуг з надання правничої допомоги становить 10000 гривень.

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідачки, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною.

За таких обставин суд вважає, що позивачем витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 10000 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розумної необхідності судових витрат. Враховуючи складність справи та виконані роботи, суд вважає розмір у сумі 5000 грн співмірним розміром витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 1507,50 грн (5000 грн х 31,15%).

Керуючись ст. 81, 89, 137, 141, 263-265, 280 ЦПК України, ст. 526, 610, 625, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 1944286 від 17.11.2024 у розмірі 8073 (вісім тисяч сімдесят три) гривні.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» 802 (вісімсот дві) гривні 72 коп. судового збору та 1507 (одна тисяча п`ятсот сім) гривень 50 коп. витрат за надання професійної правничої допомоги.

Заочне рішення може бути переглянуте Камінь-Каширським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана ним протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Роман ХОДАЧИНСЬКИЙ