Рішення № 136466152, 08.05.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/30129/25

пр. № 2/759/5251/26

08 травня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу без повідомлення (виклику) сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» (79018, Львівська обл., місто Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог

Позивач, ТОВ ФК «Кредит-Капітал», звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Договором про споживчий кредит № 6452263 від 18.03.2023 року в сумі 12 989,00 грн, а також судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.03.2023 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем в електронній формі було укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав кошти у розмірі 3 100 грн. Відповідач зобов`язання за договором не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість. 26.07.2023 року право вимоги за вказаним договором було відступлено позивачу на підставі Договору відступлення прав вимоги № 101-МЛ.

ІІ. Процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 22 грудня 2025 року відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив задовольнити позов частково, стягнувши лише суму основного боргу (тіло кредиту) у розмірі 3 100 грн. Заперечення обґрунтовані тим, що нараховані відсотки та комісії є несправедливими, непропорційними та суперечать нормам Закону України «Про споживче кредитування». Також відповідач просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом та норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Судом встановлено, що 18.03.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи було укладено Договір про споживчий кредит № 6452263. Договір підписаний Відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з випискою з особового рахунку Позикодавець виконав свої зобов`язання, перерахувавши кошти в розмірі 3 100 грн на картковий рахунок Відповідача. Факт отримання вказаних коштів Відповідач підтвердив у поданому відзиві.

26.07.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення права вимоги № 101-МЛ, згідно з яким Позивач набув статусу нового кредитора.

Станом на дату подання позову заборгованість Відповідача складає 12 989,00 грн, з яких:

3 100,00 грн прострочена заборгованість за тілом кредиту;

9 300,00 грн прострочена заборгованість за процентами;

589,00 грн комісія.

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За правилами ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно зі ст. 1047 ЦК України у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається в письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідач у відзиві посилається на те, що нарахування процентів та комісій є несправедливим та суперечить нормам Закону України «Про споживче кредитування» в частині обмеження сукупної суми платежів за кредитними договорами, розмір яких не перевищує однієї мінімальної заробітної плати.

Суд не погоджується з даними доводами відповідача, виходячи з наступного.

Як вбачається з наданого Позивачем детального розрахунку заборгованості та виписки з особового рахунку, повне нарахування заборгованості за Кредитним договором № 6452263 від 18.03.2023 року було завершено до 01 липня 2023 року.

Відповідно до ст. 5 Цивільного кодексу України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Закон не має зворотної дії в часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Оскільки умови Кредитного договору були погоджені сторонами 18.03.2023 року шляхом підписання електронним підписом (одноразовим ідентифікатором), а нарахування заборгованості відбулося в межах строку дії договору до 01.07.2023 року, суд приходить до висновку, що зазначені нарахування відповідають вимогам законодавства, яке діяло на момент виникнення правовідносин та здійснення розрахунків.

Крім того, розрахунок заборгованості, наданий Позивачем, є арифметично правильним, відповідає умовам підписаного відповідачем договору та не був спростований відповідачем шляхом надання контррозрахунку.

Таким чином, аргументи відповідача про незаконність нарахувань є безпідставними та не підлягають задоволенню, оскільки базуються на невірному тлумаченні норм права щодо дії закону в часі.

Враховуючи встановлені обставини та наведені норми чинного законодавства, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422, 40 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу: з огляду на характер справи, її складність та вимоги розумності, суд, застосовуючи положення ст. 137, 141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн, що є співмірним із наданими послугами.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 550, 610, 611, 624, 625, 629, 1046, 1048-1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28) заборгованість за Кредитним договором № 6452263 від 18.03.2023 року у розмірі 12 989 (дванадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят дев`ять) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Кредит Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Суддя Н.О. Петренко