Рішення № 13646553, 02.02.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2011 р.

Справа № 1/152-64. За позовом Приватного підприємства "Спека"

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1

про стягнення 57 345,43 грн.

Суддя: Гончар М. М.

За участю представників сторін:

від позивача: Цехош А.М., довір. №9 від 01.02.2011 року, Шумивода В.М., довір. №10 від 02.02.2011 року

від відповідача: н/з

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України розяснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки сторін.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представників позивача не поступало.

У судовому засіданні 02.02.2011 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: позивач приватне підприємство "Спека" просить суд стягнути з відповідача приватного підприємця ОСОБА_1 57 345 грн. 43 коп., з них 11 906 грн. 80 коп. заборгованості за поставлений товар, згідно договору № 053 від 10.09.2009 року, 39 768 грн. 71 коп. відсотків за користування товарним кредитом, 1424 грн. 90 коп. пені, 976 грн. 36 коп. інфляційних нарахувань та 3268 грн. 66 коп. - 30% річних.

Відповідач вимоги ухвали суду від 27.12.2010 року не виконав, в судове засідання представник відповідача не зявився, хоч був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №4301029607316 від 31.12.2010 року.

Відповідно до ст.75 ГПК України в разі неподачі відзиву на позовну заяву та витребуваних судом доказів, справу може бути розглянуто за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2009 року між приватним підприємством "Спека", "постачальник", та приватним підприємцем ОСОБА_1, "покупець", був укладений договір поставки № 053.

Згідно п. п. 1 та 5.1 договору поставки №053 від 10.09.2009 року постачальник зобовязувався поставити та передати або передати зі свого складу покупцю у власність нафтопродукти (далі-товар) в асортименті, кількості, за ціною, що зазначені в накладних, а покупець зобовязувався прийняти та оплатити товар протягом 7 календарних днів з дня відвантаження, зазначеного в накладній.

Позивач на виконання умов договору поставки товару №053 від 10.09.2009 року поставив приватному підприємцю ОСОБА_1 по накладній на відвантаження № 000027 від 22.01.2010 року товар - нафтопродукти на загальну суму 11906,80грн.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обовязки.

Відповідно до цього цивільні права і обовязки виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Отже, з моменту укладення договору між сторонами виникли цивільноправові відносини, які регулюються як загальними положеннями про зобов'язання так і окремими зобовязаннями, зокрема, поставка.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 Цивільного кодексу України).

Позивач виконав свої зобовязання відповідно до закону, поставив товар, що підтверджується договором поставки №053 від 10.09.2009 року, накладною на відвантаження № 000027 від 22.01.2010 року, відповідачем зобовязання не виконані.

Заборгованість на день розгляду справи складає 11 906 грн. 80 коп., підставна, підтверджена матеріалами справи, і в цій сумі позов підлягає задоволенню відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, оскільки господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Пунктом 8.1 договору поставки №053 від 10.09.2009 року за несвоєчасне проведення розрахунків передбачена пеня в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення від неоплаченої суми, або суми невиконаної чи неналежно виконаної умови, яка за період з 22.01.2010 року по 22.07.2010 року складає 1424 грн. 90 коп. відповідно до розрахунку позивача в розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України і в цій сумі підлягає задоволенню відповідно до статті 230 Господарського кодексу України.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 розділу 5 договору поставки покупець має право здійснити повну або часткову оплату отриманого товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом 7 календарних днів з дня відвантаження, зазначеного в накладних; у випадку неоплати покупцем відвантаженої партії товару в строки вказані в п. 5.1 даного договору, покупець дає згоду на те, щоб невиплачений товар, рахувався поставленим на умовах товарного кредиту, терміном на 30 днів, починаючи з дня після відвантаження товару з нарахуванням покупцю 1% за кожний день використання товарного кредиту; покупець зобовязується оплатити товар, поставлений на умовах товарного кредиту і сплатити відсотки за його використання в терміни, вказані в п. 5.3 договору; під наданням покупцем згоди на те, щоб неоплачений товар рахувався поставленим на умовах товарного кредиту розуміється підписання даного договору.

Пунктом 5.4 договору обумовлено, якщо після закінчення 30 днів користування товарним кредитом, покупець не внесе всіх передбачених договором платежів - він продовжує сплачувати відсотки за користування товарним кредитом до повного погашення заборгованості, а також сплачувати пеню в розмірах, передбачених в п. 8.1. даного договору.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за користування товарним кредитом позивачем нараховано відповідачу відсотки за період з 22.01.2010 року по 21.12.2010 року в сумі 39 768 грн. 71 коп..

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів, що згідно розрахунку становить 3268 грн. 66 коп.- 30% річних (п. 8.2. договору).

Також, згідно статті 625 Цивільного кодексу України з відповідача підлягають стягненню 976 грн. 36 коп. інфляційних нарахувань за період з 22.01.2010 року по 24.11.2010 року.

Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача необхідно покласти державне мито в сумі 573 грн. 45 коп. та стягнути з відповідача 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 193, 230 Господарського кодексу України, статтями 11, 625, 712 Цивільного кодексу України, статтями 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити в сумі 57 345 грн. 43 коп.

2.Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь Приватного підприємства "Спека", м. Луцьк, вул. Стрілецька, 12, код ЄДРПОУ 20134464 (р/р 26005144301 в "Райффайзен банк Аваль" ЛЦВ ВОД, МФО 380805) 11 906 грн. 80 коп. заборгованості за поставлений товар, 39 768 грн. 71 коп. відсотків за користування товарним кредитом, 1424грн. 90 коп. пені, 976 грн. 36 коп. інфляційних нарахувань, 3268 грн. 66 коп. - 30% річних, 573 грн. 45 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М. М. Гончар

Повний текст рішення

складено та підписано

02.02.11