Рішення № 136465214, 12.05.2026, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа № 551/261/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Вергун Н.В.,

за участю секретаря судових засідань Курінної Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Миргородського району Полтавської області у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Споживчий центр » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

24 березня 2026 року ТОВ «Споживчий центр» звернулося до Шишацького районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову представник позивача Омельяненко Р.Р., який діє на підставі довіреності, вказав, ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 05 липня 2025 року уклали Кредитний договір (оферти) № 05.07.2025-100001264. Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі 3 000 грн., строком на 217 днів і датою його повернення 06.02.2026 року, із застосуванням фіксованої незмінної процентної ставки 1% за один день користування кредитом, сплатою комісії за обслуговування кредиту у розмірі 270 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.

Відповідно до умов Договору від 05 липня 2025 року та квитанції про перерахунок коштів кредитодавцем надано позичальнику кредит у розмірі 3000 грн. на строк, зазначений в умовах кредитного договору.

Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі.

У свою чергу, ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 8760 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту 3 000 грн., по процентам 3 720 грн., комісії 540 грн. (за обслуговування кредиту), неустойки 1500 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

З огляду на зазначене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 05.07.2025-100001264 року у розмірі 8760 грн., а також просить стягнути суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 березня 2026 року головуючим суддею у цій справі визначено суддю Сиволапа Д.С. ( а.с.36).

27 березня 2026 року з виконавчого комітету Шишацької селищної ради Полтавської області на адресу суду надійшла інформація за вих. № 133/07.1-18 від 27 березня 2026 року, відповідно до якої відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території Шишацької територіальної громади не зареєстрований (а.с.38).

Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2529933 від 30 березня 2026 року ОСОБА_1 з 05.11.2009 до 27.09.2022 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.39).

Ухвалою суду від 30 березня 2026 року провадження у справі за позовом ТОВ «Споживчий центр» відкрито, її розгляд ухвалено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату та час судового розгляду, у зв`язку з чим призначено судове засідання о 09 год. 00 хв. 30 квітня 2026 року (а.с.40).

Наказом голови Шишацького районного суду Полтавської області № 24-ОС від 02 квітня 2026 року суддю Сиволапа Д.С. відраховано зі штату суду в зв`язку з призначенням на посаду судді Чернігівського апеляційного суду.

З огляду на вказані обставини, на підставі розпорядження керівника апарату суду Калюжного С.П. № 2 від 08 квітня 2026 року по даній справі був призначений повторний автоматизований розподіл.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу справи за позовом ТОВ «Споживчий центр» від 08 квітня 2026 року головуючим суддею у ній визначено суддю Вергун Н.В.

Ухвалою суду від 08 квітня 2026 року позовну заяву ТОВ « Споживчий центр » до ОСОБА_1 прийнято до провадження, її розгляд ухвалено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням ( викликом) сторін, до відому яких доведено, що розгляд справи відбудеться у судовому засіданні о 09 год. 00 хв. 30 квітня 2026 року ( а.с. 47).

Ухвалою суду від 30 квітня 2026 року проведення судового засідання відкладено до 08 год. 15 хв. 12 травня 2026 року ( а.с. 53 ).

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ( а.с. 49-50, 55 ).

Зважаючи на викладене та беручи до уваги, що відповідач у встановлений судом строк не надав без поважних причин відзив, суд у відповідності з вимогами ч.8 ст.178 ЦПК України розглядає справу за наявними матеріалами та вважає за можливе провести заочний розгляд справи ( ст. 280 ЦПК України ).

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами виникли правовідносини щодо належного виконання умов укладеного кредитного договору.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положенням статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 05 липня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 05.07.2025-100001264, шляхом надсилання кредитодавцем Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) від 05 липня 2025 року, подання відповідачем Заявки кредитного договору від 05 липня 2025 року та Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту) від 05 липня 2025 року ( а.с. 22-28 ).

Укладені документи підписані одноразовим ідентифікатором «Е528», що надсилався на фінансовий номер позичальника 0959214240.

За умовами пунктів 1-7 Договору № 05.07.2025-100001264 від 05 липня 2025 року кредит надається у сумі 3 000 грн на 217 днів до 06 лютого 2026 року з застосуванням денної процентної ставки «Стандарт» 1% за один день користування кредитом, що застосовується протягом перших трьох періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів, а також із застосуванням процентної ставки «Економ» у розмірі 0,5% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Окрім того, за умовами договору передбачено стягнення комісії за надання кредиту у розмірі 360 грн та комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 360 грн., що застосовується у кожному з двох періодів, наступних за першим черговим періодом ( а.с. 25 зворот).

На виконання вимог кредитного договору позивач здійснив перерахування коштів у розмірі 3 000 грн. 05 липня 2025 року, о 14:18:06 на номер картки 4149510047346632, призначення платежу: видача за Договором № 05.07.2025-100001264, що підтверджується довідкою ТОВ « Універсальні платіжні рішення » за вих. № 1-1703 від 17 березня 2026 року ( а.с. 35 ).

ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим позивачем надано розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором № 05.07.2025-100001264 від 05 липня 2025 року ( а.с. 17-19 ). Зокрема, заборгованість відповідача перед ТОВ «Споживчий центр» складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3 000 грн., по процентам - в розмірі 3 720 грн., комісії за обслуговування кредиту 540 грн., неустойки 1 500, а всього 8 760 грн.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положення частини першої статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту.

За положенням частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини другої статті 1050, частини другої статті 1054 ЦК України позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Із встановлених обставин вбачається, що між сторонами виникли договірні правовідносини у сфері споживчого кредитування, в яких ТОВ «Споживчий центр» виступає кредитодавцем (виконавцем послуги кредитування), а відповідач ОСОБА_1 - споживачем (отримувачем вказаної послуги), та в межах яких виник спір щодо права позивача, як кредитора у цьому зобов`язанні, на повернення відповідачем, як боржником, отриманого ним кредиту та сплати процентів за його користування.

Керуючись принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, оцінивши надані у справі докази, суд вважає доведеними факт укладення Договору № 05.07.2025-100001264 від 05 липня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр і ОСОБА_1 .

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 05.07.2025-100001264 від 05 липня 2025 року заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 3 000 грн., заборгованість за процентами 3 720 грн.

Суд погоджується з наведеним позивачем розрахунком заборгованості відповідача за нарахованими процентами, що відповідає умовам пунктів 6 - 7 Договору № 05.07.2025-100001264 від 05 липня 2025 року та вимогам Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов до висновку, що нарахована позивачем сума заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3 000 грн. та заборгованість за користування кредитними коштами у розмірі 3 720 грн. у встановлений договором строк відповідач не повернув, що є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 6 720 грн. (3 000 грн.+3 720 грн.).

Щодо стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 540 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 9 кредитного договору комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, не вказані в даному пункті, однак надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії по обслуговуванню кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит. Комісія за обслуговування сплачується в останній день кожного з трьох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.

Згідно з абзацом 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері, у зв`язку з чим, у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Правилами частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність,постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальними витратами за споживчим кредитом, є витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що встановлення комісії за надання послуг, пов`язаних з обслуговуванням кредиту, зазначених в Договорі № 05.07.2025-100001264 від 05 липня 2025 року є нікчемною умовою кредитного договору, оскільки не зрозуміло, які саме послуги надавались відповідачу, як часто проводились консультаційні та інформаційні послуги з клієнтом, чи проводились вони за вимогою клієнта частіше одного разу на місяць.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження №14-44цс21).

За таких обставин, позивачем без належних на те правових підстав нарахована комісія за обслуговування кредитної заборгованості на загальну суму 540 грн., тому позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» про стягнення заборгованості за вказаною комісією, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

З приводу стягнення з відповідача на користь позивача 1500 грн. неустойки, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які чинні, як на день укладення кредитного договору 05 липня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» і ОСОБА_1 , так і на час ухвалення цього рішення, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит(позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу,пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка(штраф,пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання(невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Отже, у стягненні неустойки з відповідача на користь товариства слід відмовити.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за основним зобов`язання у розмірі 3 000 грн., заборгованість за процентами у розмірі 3 720 грн., що у сумі складає 6 720 грн.

Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути понесені позивачем судові витрати щодо сплати судового збору у розмірі 2042,06 грн. (76,71% від 2662,40 грн.).

Керуючись статтями 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором № 05.07.2025-100001264 від 05 липня 2025 року у загальному розмірі 6720 грн. 00 коп.

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" судовий збір в розмірі 2042 грн. 06 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте Шишацьким районним судом Полтавської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом вищевказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Найменування сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», що розташовується за адресою: 01132, м. Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А, код ЄДРПОУ 37356833;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання відома адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Повний текст рішення суду виготовлений 12 травня 2026 року.

Головуючий суддя: