Рішення № 136465212, 12.05.2026, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа №530/1579/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" травня 2026 р. селище Шишаки Полтавської області

Шишацький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Вергун Н.В., розглянувши поза межами судового засідання у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику ) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Українські Фінансові Операції » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

07 серпня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» (далі позивач, ТОВ «Українські Фінансові Операції») через систему «Електронний суд» звернулось до Зіньківського районного суду Полтавської області з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 4563584 від 17 квітня 2024 року в загальному розмірі 70 200 грн. 00 коп., а також судові витрати в розмірі 2 422 грн. 40 коп. і 10 000 грн.00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 17 квітня 2024 року між первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір № 4563584 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі Кредитний договір). За умовами Кредитного договору сума кредиту складає 7 200 грн. 00 коп., строк кредиту 350 днів: з 17 квітня 2024 року по 02 квітня 2025 року, з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 25 днів.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачкою за кредитним договором виконало та надало їй кредит у сумі 7 200 грн. 00 коп., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту НОМЕР_1 , яку відповідач вказав особисто під час укладення договору.

25 листопада 2024 року ТОВ «Лінеура Україна» на підставі договору факторингу № 25/11/2024 за плату відступило, а ТОВ «Українські Фінансові Операції» набуло право грошової вимоги до відповідача.

Всупереч умовам договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після укладання договору факторингу та переходу права вимоги до позивача відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «Українські Фінансові Операції», ані на рахунки первісного кредитора.

На підтвердження позовних вимог представник позивача адвокат Дідух Є.О. просив витребувати у АТ КБ « Приват Банк » ( місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д ) наступну інформацію:

- щодо підтвердження належності ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 платіжної картки № НОМЕР_1 ;

- щодо підтвердження або спростування зарахування ( надходження ) на платіжну картку № НОМЕР_1 , банком - емітентом є АТ КБ « Приват Банк » 17.04.2024 у розмірі 7200 грн. 00 коп. за ініціативою ТОВ « Лінеура Україна » ( код ЄДРПОУ 42753492 ) через платіжного провайдера ( платіжну систему ) ТОВ « Пейтек Україна ».

Таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем за договором № 4563584 від 17 квітня 2024 року в загальному розмірі 70 200 грн. 00 коп.

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 03 вересня 2025 року провадження у справі за позовом ТОВ «Українські фінансові операції» відкрито, її розгляд ухвалено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату та час судового розгляду (а.с. 113).

Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2500332 від 23 березня 2026 року, відповідач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.137).

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 23 березня 2026 року справу передано на розгляд за підсудністю Шишацькому районному суду Полтавської області ( а.с. 138 ).

14 квітня 2026 року справа № 530/1579/25 надійшла на адресу Шишацького районного суду Полтавської області ( а.с. 140 ).

Ухвалою суду від 14 квітня 2026 року позовну заяву ТОВ «Українські фінансові операції » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором прийнято до розгляду, її розгляд ухвалено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, що відому яких доведено, що розгляд справи відбудеться у порядку письмового провадження о 09 год. 00 хв. 12 травня 2026 року. Клопотання представника позивача адвоката Дідуха Є.О. про витребування доказів задоволено ( а.с. 143-144 ).

05 травня 2026 року на адресу суду з АТ КБ « ПриватБанк » надійшла витребувана судом інформація ( а.с. 150-152 ).

Сторони належним чином повідомленні про місце, дату та час розгляду справи ( 147-149 ).

Від відповідача на адресу суду не надходило будь яких заяв ( клопотань ). Не скористався відповідач і правом подати відзив на позов.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що 17 квітня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, який підписаний електронним підписом відповідачки шляхом відтворення одноразового ідентифікатора 91354 ( а.с. 64 73 ).

За умовами Кредитного договору ТОВ «Лінеура Україна» надає ОСОБА_1 кредит у розмірі 7 200 грн. 00 коп. (п. 1.2 Кредитного договору), строком на 350 днів, з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 25 днів (п. 1.3 Кредитного договору). За користування кредитом клієнт сплачує ТОВ «Лінеура Україна» проценти за стандартною процентною ставкою в розмірі 2,50% в день та застосовується в межах всього строку кредиту (п. 1.4.1 Кредитного договору).

ТОВ «Лінеура Україна» на виконання умов кредитного договору 17 квітня 2024 року надало відповідачу кредит у розмірі 7 200 грн. 00 коп., перерахувавши на платіжну картку № НОМЕР_3 , указаною відповідачем при укладенні кредитного договору, що підтверджується інформації АТ КБ « ПриватБанк», яка надійшла на вимогу суду 05 травня 2026 року ( а.с. 150 152 ).

Згідно з розрахунком заборгованості за Кредитним договором станом на 25 листопада 2024 року у відповідача перед ТОВ «Лінеура Україна» виникла заборгованість у розмірі 70 200 грн. 00 коп., з яких сума заборгованості за основним боргом ( сумою кредиту ) 7 200 грн. 00 коп., сума заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором - 40 140 грн. 00 коп., сума заборгованості за процентами, нарахованими ТОВ « Українські фінансові операції » - 22 860 грн. 00 коп. ( а.с. 75 79 ).

Між ТОВ «Українські фінансові операції» та ТОВ «Лінеура Україна» 25 листопада 2024 року укладено договір факторингу № 25/11/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило за грошові кошти ТОВ «Українські фінансові операції» право грошової вимоги, строк зобов`язань яких настав або виникне в майбутньому до боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «Лінеура Україна». Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 та є невід`ємною частиною договору ( а.с. 29 38 ).

Згідно з витягом із реєстру боржників до договору факторингу № 25/11/2024 від 25 листопада 2024 року ТОВ «Українські фінансові операції» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором в сумі 50 940 грн. 00 коп., з яких 7 200 грн. 00 коп. сума заборгованості за основною сумою боргу; 40 140 грн. 00 коп. сума заборгованості за відсотками; 3 600 грн. 00 коп. сума заборгованості за штрафами ( а.с. 104 105 ).

ТОВ «Українські фінансові операції» після відступлення права вимоги за Кредитним договором до відповідача у межах строку дії договору нараховано відсотки за користування кредитом за процентною ставкою 2,5% у сумі 22 860 грн. 00 коп., що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості ТОВ «Українські фінансові операції» за договором № 4563584 про надання споживчого кредиту від 17 квітня 2024 року за 127 календарних днів ( 26.11.2024-02.04.2025)

Після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача остання не здійснювала платежів для погашення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до частин 1, 2 сті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтями 1049, 1054 ЦК України передбачено, що Позичальник зобов`язаний повернути Кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Судом встановлено, що кредитний договір, про який йдеться у справі, за формою відповідає вимогам законодавства, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, який є аналогом власноручного підпису.

ОСОБА_1 при укладенні договору пройшла ідентифікацію за паспортними даними, ідентифікаційним кодом, номером мобільного телефону, погодилася на запропоновані умови кредитування і скористалася кредитом, який був перерахований на зазначений нею картковий рахунок.

Встановлено, що прийняті на себе зобов`язання за кредитним договором первісний кредитор ТОВ «Лінеура Україна» виконало своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти. У свою чергу, взяті на себе зобов`язання ОСОБА_1 належним чином не виконувала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість загальний розмір кредитної заборгованості відповідача перед позивачем становить 70 200 грн. 00 коп.

Відповідачем ОСОБА_1 відповідно до ст. 81 ЦПК України будь-яких заперечень на позовні вимоги станом на час розгляду справи не подано, як і не подано доказів, що свідчать про неправильність представлених позивачем розрахунків суми кредитної заборгованості, що нарахована згідно умов укладеного договору.

Таким чином, зважаючи, що відповідач свої зобов`язання перед кредитором не виконав, а позивач отримав право грошової вимоги за кредитом, то позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимоги про стягнення інфляційних витрат і 3% річних:

Відповідно до ч. 10 ст. 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Згідно з ч. 11 ст. 265 ЦПК України остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

При ухваленні рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд може вирішити питання нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення. Тобто це є правом суду, а не обов`язком, та має вирішуватись з урахуванням обставин конкретної справи.

Частиною другою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Кредитні правовідносини між сторонами у даній справі виникли 17 квітня 2024 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час.

Суд вважає, що вимоги позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення, інфляційних втрат та 3% річних, не передбачено нормами ч. 10 та 11 ст. 265 ЦПК України, в яких передбачено нарахування відсотків або пені. Крім того вимоги про нарахування інфляційних втрат та 3% річних у воєнний час суперечить чинному законодавству, тому не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає сплаті судовий збір в розмірі 2 422 грн. 40 коп., сплачений за ставкою 0,8 за подання позову за допомогою підсистеми «Електронний суд» ( а.с. 1 ).

До судових витрат також відносяться витрати на правничу допомогу (ст.133 ЦПК України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 5 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок довести неспівмірність заявлених витрат покладається на відповідача.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надані суду:

довіреність у порядку передоручення від 01 серпня 2024 року, яка дійсна до 31 грудня 2025 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 5972/10, видане на ім`я Дідуха Є.О., договір про надання юридичних послуг № 01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року, заявка № 4563584 на виконання доручення до договору № 01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року, детальний опис робіт ( наданих послуг ) № 4563584 від 20 липня 2025 року, акт № 4563584 прийому - передачі виконаних робіт ( наданих послуг ) згідно договору № 01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року.

Відповідач не скористався своїм правом подати заперечення щодо зазначеного розміру судових витрат, відтак суд не вбачає підстав для їх зменшення.

Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 10 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст.12, 13, 81, 89, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» заборгованість за кредитним договором № 4563594 від 17 квітня 2024 року у загальному розмірі 70 200 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» 2 422 грн. 40 коп. у рахунок відшкодування судового збору та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 10 000 грн. 00 коп., а всього 12 422 грн. 40 коп.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції», місцезнаходження: вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, м. Київ, код ЄДРПОУ 40966896.

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текст рішення суду виготовлено 12 травня 2026 року.

Суддя: