Рішення № 13646491, 02.02.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

02 лютого 2011 р.

Справа 2/14-11

за позовом: Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" в особі Філії Вінницьке регіональне управління 21001, м. Вінниця, площа Жовтнева,1

до:Селянського (Фермерського) господарства "Подільське" 22116, Вінницька обл., Козятинський р-н., с. Жежелів, вул. Садова, 1

про стягнення кредитної заборгованості 160 656,19 грн.

Головуючий суддя Мельник П.А.

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

позивача : Стіранець О.М.- за довіреністю;

відповідача : не з''явився.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" в особі філії Вінницьке регіональне управління до Селянського (фермерського) господарства "Подільське" про стягнення 160 656, 19 грн. заборгованості, в тому рахунку 129 250, 41 грн. - боргу по кредиту, 2 014, 15 грн. - відсотків за користування кредитом, 482,53 грн. - комісії за користування кредитом, 7 566, 84 грн. - штрафу, 15 280, 94 грн.- пені та 6 061, 32 грн. -інфляційних за невиконання умов кредитного договору № 99/АГ/2007/01-980 від 08.02.2007 р.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 28.12.2010 р. порушено провадження у справі № 2/14-11 та призначено засідання на 02.02.2010 р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 02.02.2010 року не з"явився, витребуваних ухвалою суду від 03.02.2010 року документів не надав. При цьому, від відповідача через канцелярію суду електронною поштою надійшло клопотання (вх. № канцелярії суду 08-38/1180/11 від 31.01.11 р.) про відкладення розгляду справи через неможливість керівника ОСОБА_1 з''явитись в судове засідання.

Вказане клопотання судом відхиляється, зважаючи на таке.

Відповідно до ст. 28 ГПК України керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

В даному випадку належних доказів, які вказаують, що ОСОБА_1 є керівником СФГ "Подільське" , до поданого клопотання не додано.

Поряд з цим, ст. 28 ГПК України не позбавляє права керівника СФГ "Подільське" направити до суду довіреного представника з відповідними повноваженнями для представництва інтересів в суді, однак цього зроблено не було.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

У зв"язку з цим, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

08 лютого 2007 року між ВАТ КБ "НАДРА" (Філія Вінницьке РУ) (надалі Банк, Позивач) та СФГ "Подільське" (надалі Позичальник, Відповідач) було укладено кредитний договір №99/АГ/2007/01-980 (надалі -Договір).

Відповідно до кредитного договору № 99/АГ/2007/01-980 Банк надав Позичальнику в кредит грошові кошти в розмірі 200000 (двісті тисяч) гривень строком по 15.05.2009 року з відповідною сплатою процентів за користування кредитом згідно п.1.3 - 17 % річних.

Ціль кредитування поповнення обігових коштів.

В забезпечення виконання кредитних зобов'язань СФГ "Подільське" (Майновий поручитель) відповідно до п.3.1 Договору передає в заставу Банку:

1). належні йому на праві приватної власності :

-обладнання борошномельного комплексу КМ -1000,

- піч для випікання хлібу А2-Х НП/10,

про що свідчить Договір застави обладнання, посвідчений 22.11.2007 року приватним нотаріусом Козятинського районного нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_2 за реєстровим №2807.

Предмет застави обладнання знаходиться за адресою: Вінницька обл., Козятинський р-н., с. Жежелів, вул. Садова, буд. 1.

2). товари в обігу, про що свідчить договір застави товарів в обігу від 22.11.2007 року. Родові ознаки, види товарів, якими можуть замінюватися товари, які складають предмет застави, де ринкову вартість кожної одиниці товару, визначену за домовленістю сторін, наведено в описі товарів, які складають предмет застави.

Предмет застави-обладнання знаходиться за адресою: Вінницька область, Козятинський район, с.Жежелів, вул.Садова, буд.1.

В зв'язку із зростаючою заборгованістю та неналежним виконанням Позичальником своїх зобов'язань за даним Договором на адресу СФГ "Подільське" 19.08.2010 року Банком було направлено претензії з вимогою погашення заборгованості, але на даний час зобов'язання за кредитним договором залишається невиконаним.

Згідно п. 6.1.2. позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом, а у випадках передбачених Договором сплатити неустойку та відшкодувати завдані Банку збитки.

Отож, заборгованість відповідача перед позивачем на момент звернення до суду складає 160 656, 19 грн. заборгованості, в тому рахунку 129 250, 41грн. - боргу по кредиту, 2 014, 15 грн. - відсотків за користування кредитом, 482,53 грн. - комісії за користування кредитом, 7 566, 84 грн. - штрафу, 15 280, 94 грн.- пені, 6 061, 32 грн. -інфляційних за невиконання умов кредитного договору № 99/АГ/2007/01-980 від 08.02.2007 р.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір № 99/АГ/2007/01-980 від 08.02.2007 року є кредитним договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 10561 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Виходячи зі змісту п. 3 ст. 346 ГК України кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Поряд з цим, у відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем виконувались свої зобов'язання по наданню кредиту належним чином, що вбачається із меморіального ордеру №1 від 22.11.2007 р., згідно якого банк надав відповідачу кредит на загальну суму 200 000,00 грн.

Пунктом 4.1.4 кредитного договору сторони погодили, що у випадку виникнення у позичальника прострочення сплати відсотків за користування кредитом згідно з графіком за будь-який період, а також у випадку порушення заставодавцем будь-якої умови договору застави, банк має право достроково витребувати наданий позичальнику кредит, в тому числі звернути стягнення на заставлене майно.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач взяті на себе зобов"язання щодо своєчасного повернення суми кредиту, відсотків за користування кредитом виконував не належним чином. З огляду на вказане, за відповідачем утворилась заборгованість, а саме 129 250, 41грн. - боргу по кредиту, 2 014, 15 грн. - відсотків за користування кредитом та 482,53 грн. - комісії за користування кредитом.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню в частині стягнення 129 250, 41 грн. - боргу по кредиту, 2 014, 15 грн. - відсотків за користування кредитом та 482,53 грн. - комісії за користування кредитом оскільки є обгрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов"язань позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 15 280,94 грн. - пені та 7 566,84 грн. штрафу за неналежне виконання взятих на себе зобов"язань по кредитному договору. Розглянувши дані вимоги, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України, відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, що обчислюється у відсотках, розмір яких передбачений обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Пунктом 9.1 Договору передачено, що за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом та/або строків повернення кредиту позичальник зобов'язується сплатити пеню на користь Банку в розмірі 0,5 % від суми прострочення зобовязання за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Разом з тим, за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом та/або строків повернення кредиту позичальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 5% від суми заборгованості по поверненню кредиту та/або сплати відсотків, вказаних у Графіку і визначених на дату прострочення (п.9.3 Договору).

З огляду на вказане, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 15 280,94 грн. - пені та 7 566,84 грн. штрафу заявлено правомірно та підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими та нараховані згідно вимог чинного законодавства.

Крім того, судом розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 6 061,32 грн. індексу інфляції в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат є правомірними, оскільки відповідають умовам чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду від 28.12.2010 року відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості за укладеним кредитним договором, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 629, 1048, 1049, 1050, 1054, 10561 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 346 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовільнити.

2.Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Подільське" (22116, Вінницька область, Козятинський район, с.Жежелів, вул.Садова, буд.1, код 13341116) на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" в особі філії Вінницьке регіональне управління (21001, м. Вінниця, пл. Жовтнева, 1, код 25962332) 129 250, 41 грн. - боргу по кредиту, 2 014, 15 грн. - відсотків за користування кредитом, 482,53 грн. - комісії за користування кредитом, 7 566, 84 грн. - штрафу, 15 280, 94 грн.- пені, 6 061, 32 грн. -інфляційних, 1 606,56 грн. - відшкодування витрат, повязаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя Мельник П.А.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 04 лютого 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 21001, м. Вінниця, площа Жовтнева,1

3 - відповідачу 22116, Вінницька обл., Козятинський р-н., с. Жежелів, вул. Садова, 1