Ухвала суду № 136464276, 12.05.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/8414/24

Провадження № 2/761/951/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Саадулаєва А.І.,

за участю секретаря Сідого В.Ю.,

від відповідача: представник ОСОБА_1 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо позову: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рижков Сергій Іванович, про встановлення факту родинних відносин, визнання недійсним заповіту та визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вказана цивільна справа.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15.04.2024 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24.02.2026 закрито підготовче провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо позову: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рижков Сергій Іванович, про встановлення факту родинних відносин, визнання недійсним заповіту та визнання права власності на спадкове майно, та призначено справу до розгляду по суті.

В судове засідання, яке відбулось 13.04.2026, позивачка та її представник не з`явилися, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу від 25.02.2026. Проте представником позивачки було подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю позивачки прибути в судове засідання, оскільки автобус, яким позивачка перетинала державний кордон України для в`їзду на територію України, здійснив перетин кордону з порушенням графіку руху, тому позивачка наразі знаходиться у дорозі та не має можливості своєчасно прибути до суду.

Протокольною ухвалою суду від 13.04.2026 відмовлено в задоволенні клопотання про відкладення судового засідання, оскільки стороною позивачки не надано жодного доказу на підтвердження заявленого клопотання. При цьому, представник позивачки - адвокат Трутнєв С.В. також не надав жодних доказів, що підтверджують поважність причин неможливості його явки в судове засідання. Судове засідання відкладено у зв`язку із першою неявкою позивачки та її представника.

В судове засідання, яке відбулось 12.05.2026, позивачка та її представник не з`явилися, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу від 14.04.2026. Заяви про розгляд справи за їх відсутності не надходило.

В судовому засіданні, яке відбулось 12.05.2026, представник відповідача просив залишити позовну заяву без розгляду, оскільки сторона позивача вдруге без поважної причини не з`являється в судові засідання.

За наслідком розгляду даного процесуального питання, суд перейшовши до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до положень ч. 1 ст. 244 ЦПК України, відклав судове засідання до 12.05.2026 на 16 год. 30 хв. для ухвалення та проголошення судового рішення.

Про дату, час і місце судового засідання з проголошення судового рішення, учасники справи повідомлялись належним чином.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, заслухавши представника відповідача, дійшов наступного висновку.

Частинами першою, другою, п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі "Осман проти Сполученого королівства" та від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Суд вважає, що системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Крім того, як зазначено в Постанові Верховного суду у справі № 465/6555/16-ц від 28.10.2021 повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності.

Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи, однак позивачка та її представник не скористалися таким своїм правом та не подали вказаної заяви до суду.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 10 лютого 2022 року у справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20), від 20 червня 2022 року у справі № 607/2015/17 (провадження № 61-19391св21).

Разом з тим, позивачка та її представник, відповідно до приписів ст. 212 ЦПК України, має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Своїм правом участі в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду позивачка та її представник також не скористалися.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо позову: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рижков Сергій Іванович, про встановлення факту родинних відносин, визнання недійсним заповіту та визнання права власності на спадкове майно, слід залишити без розгляду через систематичну неявку позивачки та її представника в судові засідання, про причини неявки суд не повідомлено та не подано заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257, ст. 223, 259, 260, 353, 354 ЦПК України, суд

постановив:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо позову: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рижков Сергій Іванович, про встановлення факту родинних відносин, визнання недійсним заповіту та визнання права власності на спадкове майно - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України.

Суддя: