Ухвала суду № 136464204, 23.01.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/22608/23

Провадження № 6/761/264/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Мальцева Д.О.,

при секретарі Журавльову М.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», зацікавлена особа: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу дублікату виконавчого листа,-

В С Т А Н О В И В :

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (далі по тексту- заявник) звернувся до суду із заявою, відповідно до якої просив видати дублікат виконавчого листа відносно боржника ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) по справі №2-8255/10 за рішенням Шевченківського районного суду м.Києва про стягнення заборгованості по кредитному договору у сумі 1315831 (один мільйон триста п`ятнадцять тисяч вісімсот тридцять одна) грн., 25 коп. а також з оплати судового збору у розмірі 1700,00 грн., та 120,00 витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ, а всього 1820,00 грн., судових витрат.

Подану заяву обґрунтовує тим, що Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва по справі №2-8255/10 було стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» заборгованість по кредитному договору у сумі 1315831 (один мільйон триста п`ятнадцять тисяч вісімсот тридцять одна) грн., 25 коп., а також стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра» витрати з оплати судового збору у розмірі 1700,00 грн., та 120, 00 грн витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ, а всього 1820,00 грн., судових витрат.

На підставі вищезазначеного рішення були видані виконавчі листи №2-8255/10.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва по справі №761/22608/23 від 07.07.2023 року, було змінено сторону стягувача по справі №2-8255/10 за рішенням Шевченківського районного суду м.Києва по справі з ПАТ «Комерційний банк « Надра», як вибулої сторони, на його правонаступника, а саме ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», код ЄДРПОУ 40696815, ажреса: (49089, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул. Автотранспортна, будинок 2, офіс 205, п/р № НОМЕР_2 в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299) у виконавчих листах по справі №2-8255/10.

При передачі кредитного договору №8/2007/840-К/1442-Н від 17.10.2007 року,укладеного між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» (найменування змінено на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» на виконання вимог Закону України «про акціонерні товариства») та ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 , за Договором №GL3N216953 про відступлення прав вимоги, укладений 24 квітня 2020 року, право вимоги перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп».

В той же час, в кредитній справі, яку було передано від ПАТ «КБ «Надра» до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», виконавчий лист по справі №2-8255/10 про стягнення заборгованостіз ОСОБА_2 - відсутній, про що 30.04.2020 року складено акт огляду кредитної справи №8/2007/840-К/1442-Н від 17.10.2007 року.

Також, згідно відповіді Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.12.2023 року вих. №60-14797/23 на запит про надання інформації щодо оригіналів виконавчих листів по справі № 2-8255/10 щодо боржника ОСОБА_2 , встановлено, що за результатами перевірки наявних у Фонду гарантування вкладів виконавчих листів ПАТ «КБ «Надра» запитувані виконавчі листи відсутні, оскільки до Фонду дані виконавчі листи не передавались і від органів ДВС також не надходили.

26.10.2023 року за вих. № 44915/05.2-08 засобами поштового зв`язку було отримано відповідь інформацію від Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (надалі - Управління) щодо перебування на виконанні виконавчі провадження по стягненню боргу з ОСОБА_2 НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) з примусового виконання виконавчих листів по справі № 2-8255/10, виданих Шевченківським районним судом м. Києва. Виконавцем було винесено постанову №48333095 від 18.11.2015 року про повернення стягувачу виконавчого листа щодо стягнення за кредитним договором в розмірі 1317651,25 грн., та відповідно до вищезазначеної відповіді Управління, виконавчий лист №2-8255/10 відносно ОСОБА_2 було повернуто стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (встановлення законом заборони щодо звернення стягнення на майно боржника чи кошти боржника). Відповідно до вимог Закону України «Про мараторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредиту в іноземній валюті», не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважаться предметом застави згідно із статтею 4 ЗУ «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із ст .5 ЗУ «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, за умови, що таке нерухоме майно є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці».

Вищевикладене свідчить про втрату оригіналу виконавчого листа №2-8255/10, виданого Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_2 не з вини стягувача.

На підставі викладеного, представник заявника звернувся до суду із зазначеною заявою.

19.12.2025 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позову передані на розгляд судді Мальцева Д.О.

Ухвалою суду від 19.12.2025 призначено судове засідання по справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», зацікавлена особа: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу дублікату виконавчого листа.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про дату та час засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 433 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про видачу дублікату виконавчого документа.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши заяву, дослідивши додані до неї матеріали та матеріали цивільної справи №761/22608/23, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити, з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва по справі №761/22608/23 від 07.07.2023 року, було змінено сторону стягувача по справі №2-8255/10 за рішенням Шевченківського районного суду м.Києва по справі з ПАТ «Комерційний банк « Надра», як вибулої сторони, на його правонаступника, а саме ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», код ЄДРПОУ 40696815, ажреса: (49089, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул. Автотранспортна, будинок 2, офіс 205, п/р № НОМЕР_2 в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299) у виконавчих листах по справі №2-8255/10.

При передачі кредитного договору №8/2007/840-К/1442-Н від 17.10.2007 року,укладеного між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» (найменування змінено на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» на виконання вимог Закону України «про акціонерні товариства») та ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 , за Договором №GL3N216953 про відступлення прав вимоги, укладений 24 квітня 2020 року, право вимоги перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп».

В той же час, в кредитній справі, яку було передано від ПАТ «КБ «Надра» до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», виконавчий лист по справі №2-8255/10 про стягнення заборгованостіз ОСОБА_2 - відсутній, про що 30.04.2020 року складено акт огляду кредитної справи №8/2007/840-К/1442-Н від 17.10.2007 року.

Також, згідно відповіді Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.12.2023 року вих. №60-14797/23 на запит про надання інформації щодо оригіналів виконавчих листів по справі № 2-8255/10 щодо боржника ОСОБА_2 , встановлено, що за результатами перевірки наявних у Фонду гарантування вкладів виконавчих листів ПАТ «КБ «Надра» запитувані виконавчі листи відсутні, оскільки до Фонду дані виконавчі листи не передавались і від органів ДВС також не надходили.

26.10.2023 року за вих. № 44915/05.2-08 засобами поштового зв`язку було отримано відповідь інформацію від Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (надалі - Управління) щодо перебування на виконанні виконавчі провадження по стягненню боргу з ОСОБА_2 НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) з примусового виконання виконавчих листів по справі № 2-8255/10, виданих Шевченківським районним судом м. Києва. Виконавцем було винесено постанову №48333095 від 18.11.2015 року про повернення стягувачу виконавчого листа щодо стягнення за кредитним договором в розмірі 1317651,25 грн., та відповідно до вищезазначеної відповіді Управління, виконавчий лист №2-8255/10 відносно ОСОБА_2 було повернуто стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (встановлення законом заборони щодо звернення стягнення на майно боржника чи кошти боржника). Відповідно до вимог Закону України «Про мараторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредиту в іноземній валюті», не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважаться предметом застави згідно із статтею 4 ЗУ «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із ст .5 ЗУ «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, за умови, що таке нерухоме майно є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці».

У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно п.17.4 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Аналізуючи зміст даної норми, єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року в справі №2-1053/10 (провадження №61 - 18169св18) зроблено висновок, що «при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист».

Відповідно до роз`яснень, викладених у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.07.2015 р. «Узагальнення про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.

Дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. Зазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №419/310/12.

Таким чином, суд має право видати дублікат виконавчого листа тільки у разі доведеності втрати його оригіналу.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

За змістом статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Нормами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно положень ст. ст. 77-79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» не надано достатніх, належних та допустимих доказів втрати виконавчого листа.

Надані заявником листи від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про відсутність виконавчого листа на виконання, суд оцінює критично, оскільки зазначені у них факти не є підставою для видачі дублікату виконавчого листа.

Суд вважає, що відсутність виконавчого документа у виконавчій службі та у стягувача не може свідчити про беззаперечний факт, що виконавчий документ втрачений, в тому числі під час пересилання поштою, оскільки стягувачем не доведено належними і допустимими доказами обставин втрати виконавчого документа після його повернення стягувачеві органом державної виконавчої служби.

Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію попереднім стягувачем своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення матеріали справи не містять.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Доведення втрати виконавчого документа і факту подання заяви про видачу дубліката виконавчого листа це не право, а обов`язок стягувача і невиконання останнім своїх процесуальних обов`язків, дає лише правові підстави для висновку про недобросовісне користування та зловживання своїми процесуальними правами.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Разом із тим, представник заявника звернувся із заявою про видачу дубліката виконавчого листа 10.12.2025 року, тобто поза межами строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та одночасно із цим не подав заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, оскільки заявником не доведено та не обґрунтовано факт втрати виконавчого документа, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданої заяви про видачу дубліката виконавчого листа.

Керуючись ст.ст.259, 260, 261, 263, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», зацікавлена особа: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу дублікату виконавчого листа - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України.

Суддя: