Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 755/23462/25
Провадження №2/755/4700/26
УХВАЛА
іменем України
"12" травня 2026 р. м. Київ
Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Коваленко І.В.,
при секретарі - Грищенко С.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська набережна 9А» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
в с т а н о в и в:
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська набережна 9А» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
02.12.2025, на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, позовна заява передана в провадження судді Яровенко Н.О.
04.12.2025 ухвалою судді Дніпровського районного суду міста Києва Яровенко Н.О. відкрито провадження у цій цивільній справі, за правилами спрощеного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, яким роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та визначено відповідні процесуальні строки.
Розпорядженням керівника апарату Дніпровського районного суду м. Києва №1425 від 01.04.26, відповідно до п.п. 2.3.44, 2.3.46 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду вказано здійснити повторний автоматичний розподіл вказаної справи.
21.04.2026, на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2026, цивільна справа за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська набережна 9А» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передана в провадження судді Коваленко І.В.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В. від 21.04.2026 року прийнято цивільну справу за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська набережна 9А» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - до свого провадження. Розгляд справи продовжено за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику (повідомлення) сторін.
21 квітня 2026 (вх.№23152) через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача Халупного А.В., у якій просить закрити провадження в зв`язку з відсутністю предмету спору, оскільки 23.03.2026 року, тобто після відкриття провадження судом, відповідачем оплачено всю суму боргу, що є предметом стягнення у цій справі, що підтверджується квитанцією від 23.03.2026 та просив стягнути судові витрати з відповідача, а саме судовий збір у розмір 3028,00 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд, вивчивши заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Поряд з цим за змістом даної вимоги закону може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2019 року (справа № 456/647/18, провадження №61-2018св19).
Оскільки спір між сторонами врегульований у добровільному порядку, суд приходить до висновку, що між сторонами відсутні неврегульовані претензії, тому цивільне провадження підлягає закриттю.
Щодо стягнення судових витрат з відповідач суд, зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
При зверненні до суду з позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 239 від 20.10.2025.
Згідно положень ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За змістом п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Таким чином, оскільки провадження у даній справі підлягає закриттю з підстави відсутності предмету спору, сплачена сума судового збору у розмірі 3028,00 грн підлягає поверненню.
Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд, зазначає наступне.
Право на її закріплене положеннями ст.59 Конституції України. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України таке право є гарантованою Конституцією України можливістю фізичної особи одержати юридичні (правові) послуги (абз.2 п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000). Це право є одним із конституційних, невід`ємних прав людини і має загальний характер; реалізація права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб`єктами права; вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати; конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість (абз.3, 4, 5 п.п.3.1, абз.1 п.п.3.2 п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009).
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №756/2114/17, «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України» від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України» від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України» від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Норми законодавства передбачають такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Позивач ОСББ «Дніпровська набережна 9А» отримав правничу допомогу від адвоката Халупного Андрія Вадимовича згідно договору №07/05/25 про надання правничої допомоги від 07.05.2025 року, який укладений між адвокатом Халупним А.В. та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська набережна 9А».
На підтвердження розміру судових витрат на правничу допомогу адвокатом, окрім договору від 07 травня 2025 року, додано додаткову угоду №1 до договору №07/05/25 про надання правничої допомоги, згідно якого підготовка і подання однієї позовної заяви становить 3 000,00 грн; додаткову угоду №07/10 до договору №07/05/25 про надання правничої допомоги, згідно якого підготовка і подання однієї позовної заяви становить 3 500,00 грн; Акт №07/10 прийому-передачі наданих послуг до договору №07/05/25 про надання правничої допомоги на суму 3500,00 грн; копію ордеру про надання правничої допомоги серія ВХ № 1097634 від 02.06.2025 року.
При вирішенні стягнення витрат на правничу допомогу суд приходить до висновку, що обсяг наданих адвокатом послуг з правничої допомоги адвоката у цій справі не є значним, визначений адвокатом розмір витрат на правничу допомогу адвоката є завищеним та таким, що не відповідає складності справи та (або) значенню справи для сторони, в тому підлягає зменшенню, що буде співмірним, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи у суді.
З огляду на викладене, враховуючи, що після відкриття провадження у справі відповідач добровільно погасив заборгованість, що стало підставою для закриття провадження у справі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 206, 255, 260, 353 ЦПК України, суд,-
п о с т а н о в и в:
Провадження у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська набережна 9А» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрити.
Повернути Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська набережна 9А» з державного бюджету судовий збір, сплачений при поданні позовної заяви у розмірі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім гривень) згідно платіжної інструкції № 239 від 20.10.2025.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровська набережна 9А» ЄДРПОУ 41716051, витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.
Суддя:
Судове рішення № 136463589, Дніпровський районний суд міста Києва було прийнято 12.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 755/23462/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: