Ухвала суду № 136462832, 11.05.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/411/26

номер провадження 1-кп/546/55/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі прокурора ОСОБА_2 , потерпілої ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 та секретаря судового засідання ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про звернення застави у дохід держави та застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі в межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026170440000086 від 04 лютого 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,

встановив:

У провадженні Решетилівського районного суду Полтавської області перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.

Ухвалою суду від 27.04.2026 було застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави в розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 33280 гривень 00 копійок. Судове засідання було відкладене на 06 травня 2026 року.

У судове засідання 06 травня 2026 року обвинувачений ОСОБА_4 не з`явився.

Ухвалою суду від 06 травня 2026 року було здійснено привід обвинуваченого ОСОБА_4 на 11 травня 2026 року.

У судовому засідання 11 травня 2026 рокупрокурор ОСОБА_2 заявила клопотання про звернення застави в дохід держави та обрання запобіжного заходу у більшому розмірі у зв`язку із неявкою обвинуваченого у судове засідання 06 травня 2026 року та порушення обвинуваченим обов`язків та обмежувальних заходів, визначених в ухвалі суду від 27.04.2026, що підтверджується матеріалами Сектору поліцейської діяльності № 1 Відділу поліції № 2 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області за фактом завідомо неправдивого виклику ОСОБА_4 працівників поліції з приводу неналежного виконання батьківських обов`язків потерпілою ОСОБА_3 . Однак ураховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 є особою з інвалідністю 3 групи, учасником бойових дій та відсутність з боку обвинуваченого до потерпілої фізичного насильства, прокурор ОСОБА_2 просила застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді застави у більшому розмірі.

Потерпіла ОСОБА_3 зазначила, що обвинувачений ОСОБА_4 неодноразово порушував умови ухвали суду від 27.04.2026, перебуваючи у їхньому домогосподарстві. Підтримала клопотання прокурора ОСОБА_2 та просила його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 суду повідомив, що не з`явився у судове засідання у зв`язку із болями у животі. Підтвердив порушення ним окремих обов`язків та обмежувальних заходів, визначених в ухвалі суду від 27.04.2026. Також не заперечував проти звернення застави у дохід держави та застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі. Зобов`язувався залишити помешкання, де проживає потерпіла та не порушувати обов`язки та обмежувальні заходи, які визначені в ухвалі суду.

Захисник ОСОБА_7 зазначив, що визначення запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі є більш доцільним, ніж тримання під вартою, оскільки обвинувачений є особою з інвалідністю, учасником бойових дій, має на утриманні неповнолітню дитину. Крім того намірів перешкоджати кримінальному провадженню обвинувачений ОСОБА_4 не має. У вирішенні питання про звернення застави у дохід держави поклався на розсуд суду.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження та вивчивши клопотання прокурора, доходить висновку, що у даний час є передбачені законом підстави для задоволення клопотання прокурора, виходячи з таких підстав.

Згідно частини 1 статті 333 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема запобіжні заходи.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, також, зокрема запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (частина 1 статті 177 КПК України).

Одним із запобіжних заходів є застава (частина 1 статті 176 КПК України).

Згідно частини 1 статті 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Отже, застава як один з видів запобіжних заходів має забезпечувати дієвість кримінального провадження, що обумовлюється забезпеченням виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Ухвалою суду від 27.04.2026 було застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави в розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 33280 гривень 00 копійок. Крім того на обвинуваченого покладено наступні обов`язки: не відлучатися з населеного пункту села Малий Бакай Решетилівської територіальної громади Полтавського району Полтавської області, де він проживає, без дозволу прокурора або суду; з`являтися до суду за кожним викликом; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; пройти курс лікування від алкогольної залежності. Застосовано до ОСОБА_4 наступні обмежувальні заходи у виді: заборони перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; заборони наближатися на відстань 50 метрів до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; направлення для проходження програми для кривдників за місцем проживання строком на 2 місяці. Термін дії обов`язків, покладених судом, визначено строком на два місяці.

Як установлено з квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 29.04.2026 ОСОБА_4 сплатив на рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області № UA398201720355289002000015950, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26304855, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172 визначено ухвалою суду суму застави у розмірі 33613,00 грн (а. п. 58).

Відповідно до частини 8 статті 182 КПК України у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Установлені судом обставини свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_4 не виконав зазначені в ухвалі суду обмежувальні заходи у виді: заборони перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; заборони наближатися на відстань 50 метрів до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин, а також не виконав обов`язку - з`являтися до суду за кожним викликом.

Тобто, обвинувачений ОСОБА_4 за наведених умов вчинив дії, які передбачені ч. 8 ст. 182 КПК України як підстава для звернення внесеної ним застави в дохід держави та зарахування її до спеціального фонду Державного бюджету України.

У зв`язку із цим клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави підлягає задоволенню.

Частиною 10 статті 182 КПК України передбачено, що у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, визначається у розмірі від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 4, пункт 1 частини 5 статті 182 КПК України).

При визначенні розміру застави суд виходить з вимог наведених вище норм процесуального права, враховує принцип пропорційності та попередню неналежну процесуальну поведінку обвинуваченого. Суд вважає, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б останнього від порушення встановлених процесуальними нормами та\або покладених судом на нього обов`язків, забезпечувала його належну процесуальну поведінку, та не був надмірним.

При цьому суд також вважає за необхідне зазначити, що застава може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено вимогами ч. 2 ст. 182 КПК України.

Розмір застави для обвинуваченого ОСОБА_4 був вперше визначений у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. При цьому максимальні межі розміру застави, визначені п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, становлять двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд виходить з того, що не слід допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для особи та призводить до неможливості виконання застави. Тобто, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до застосування більш суворого запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що має змогу сплатити заставу у розмірі п`ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Ураховуючи вищезазначене та те, що визначений ухвалою суду від 27.04.2026 розмір застави не зміг забезпечити належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, суд вважає за необхідне визначити заставу у більшому розмірі, а саме у розмірі п`ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 920 гривень 00 копійок.

При цьому визначені ухвалою суду від 27.04.2026 обов`язки та обмежувальні заходи суд вбачає за необхідне залишити без змін.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).

На підставі викладеного, керуючись статтями 8, 9, 26, 28, 176, 177, 178, 182, 186, 193, 194, 196, 395 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора про звернення в дохід держави грошових коштів, внесених в якості застави, задовольнити.

Звернути в дохід держави заставу у розмірі 33280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) гривень 00 копійок, внесену 29 квітня 2026 року обвинуваченим ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали Решетилівського районного суду Полтавської області від 27.04.2026, яку зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді застави в розмірі п`ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49 920 гривень 00 копійок.

Сума застави може бути внесена обвинуваченим або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України на спеціальний рахунок: отримувач - ТУ ДСА України в Полтавській області, рахунок отримувача - № UA398201720355289002000015950, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26304855, банк - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки:

не відлучатися з населеного пункту села Малий Бакай Решетилівської територіальної громади Полтавського району Полтавської області, де він проживає, без дозволу прокурора або суду;

з`являтися до суду за кожним викликом;

повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

пройти курс лікування від алкогольної залежності.

Застосувати до ОСОБА_4 наступні обмежувальні заходи у виді:

заборони перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;

заборони наближатися на відстань 50 метрів до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;

направлення для проходження програми для кривдників за місцем проживання строком на 2 місяці.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити строком на два місяці.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що він не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує суду. З моменту застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо він порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвалу направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_4 для негайної постановки на облік обвинуваченого, про що повідомити суд.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1