Ухвала суду № 136462605, 11.05.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"11" травня 2026 р. Справа № 363/974/26

У Х В А Л А

11 травня 2026 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Рукас О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження юридичної особи: Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, ЄДРПОУ 35625014) до ОСОБА_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області надійшла вищезазначена позовна заява.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі визначено суддю Рукас О.В.

Вивчивши матеріали позовної заяви з додатками, судом встановлено.

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовом, в якому, посилаючись на набуття права вимоги до відповідача на підставі договорів факторингу, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» суми заборгованості:

- за кредитним договором № 8858503, що укладений 16.03.2025 року між ТОВ «АВЕНТУС Україна» та ОСОБА_1 в розмірі 27 000,00 грн.;

- за кредитним договором № 8812259, що укладений 12.03.2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 в розмірі 14533,20 грн.;

- за кредитним договором № 65008201, що укладений 13.03.2025 року між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 в розмірі 8 490,00 грн.;

Позивач просив стягнути заборгованості за договорами у загальному розмірі: 50 023,20 грн. та стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» понесені судові витрати.

Відповідно до статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 2 ЦПК встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Зі змісту позовної заяви, а також з доданих до неї документів випливає, що:

а) у спірній позовній заяві позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача загальної суми заборгованості, яка складається із сум заборгованостей по трьом різним кредитним договорам;

б) сума заборгованості по кожному з трьох договорів складається із декількох складових частин: основного боргу по кредиту; заборгованості по відсотках; штрафних санкціях.

Суд звертає увагу, що як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 15.02.2019 у справі №910/11811/18 кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків, а тому порушення, які були допущені як при його виникненні, так і при виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового прововідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою (кредитні договори, договори забезпечення тощо).

Отже, вимоги позивача, хоча й пред`явлені до одного й того ж відповідача, проте випливають з окремих самостійних підстав, не поєднаних спільними доказами та не є однорідними. Тобто, позивачем заявлено (об`єднано) позовні вимоги до відповідача, які випливають з різних правових підстав (кредитних договорів), тобто є відмінними між собою за предметом спору, підставою, а також доказами, що підлягають дослідженню для встановлення таких підстав. Заявлені позовні вимоги також не є однорідними, основними та похідними. При цьому, при вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання кожного окремого договору у відповідності до умов, визначених у таких окремих договорах.

Судом встановлено, що при поданні позову позивачем із загальною сумою вимог 50 023,20 гривень, до позовної заяви не долучені докази сплати судового збору окремо по кожному із кредитних договорів, а сплачено судовий збір як за одну позовну вимогу майнового характеру в розмірі 3238 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог, судовий збір сплачується за кожну вимогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За правилами ч. 1, ч. 11 ст. 187 ЦПК України суд має відкрити провадження у справі в разі відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Крім того необхідно врахувати позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Таким чином, відповідачу потрібно усунути вищезазначені недоліки позовної заяви, надавши підтвердження сплати судового збору окремо по кожній позовній вимозі (кожному із кредитних договорів).

У разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається відповідачу.

З урахуванням вищевикладеного, позовна заява підлягає залишенню без руху відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України, з наступним встановленням строку для усунення стороною позивача вищезазначених недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 187, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження юридичної особи: Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, ЄДРПОУ 35625014) до ОСОБА_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без руху.

Встановити позивачу строк тривалістю 5 (п`ять) днів з дня отримання цієї ухвали для усунення зазначених недоліків позовної заяви.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Рукас