Вирок № 136462027, 13.05.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/2948/26

Провадження № 1-кп/442/256/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

провівши відкрите підготовче судове засідання в залі суду в місті Дрогобичі по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026140000000239 від 20.03.2026, стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця села Бортники Жидачівського району Львівської області зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, працюючого заступником директора ТОВ «ТОП Фаєр», одруженого, батька трьох дітей, військовозобов`язаного, не депутата, не адвоката, раніше не судимого, обвинуваченого увчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України,

з участю сторін:

прокурора ОСОБА_4

представників потерпілого: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 , відповідно до наказу № 1 від 26.08.2022, працюючи на посаді директора ТОВ «ТОП ФАЄР», будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, яка, відповідно до Статуту ТОВ «ТОП ФАЄР» затвердженого рішенням одноосібного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Симетрія» (п. 2 вказаного рішення змінено назву на ТОВ «ТОП ФАЄР») № 26/08/22 від 26.08.2022, зокрема, представляє інтереси Товариства перед юридичними та фізичними особами, державою, державними та громадськими установами, органами й організаціями, включаючи банки та інші установи, вчиняє від імені та на користь Товариства правочини й інші юридично значимі дії, приймає рішення, обов`язкові для виконання всіма працівниками Товариства, приймає рішення про вчинення правочинів (підписання (укладання), зміну та розірвання договорів (угод, контрактів), приймає на роботу та звільняє з роботи співробітників, укладає з ними трудові договори, застосовує до них заходи заохочення і накладає стягнення, діючи умисно, на користь ТОВ «ТОП ФАЄР», з корисливих мотивів, з метою заволодіння бюджетними коштами, зловживаючи своїм службовим становищем, у період дії воєнного стану на території України, який запроваджено Указом Президента України № 64/2022, затвердженим Верховною Радою України Законом № 2102-IX від 24.02.2022, та триває по даний час, достовірно знаючи про те, що ТОВ «ТОП ФАЄР» не здійснювалась поставка устаткування «установка автоматична Корд FIPRON з термоактивною мікрокапсульною вогнегасною речовиною» при виконанні робіт по об`єкту «Влаштування систем протипожежного захисту (система пожежної сигналізації, система передавання тривожних сповіщень, система оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей. Аварійне освітлення. Автономні системи пожежогасіння локального застосування на основі виробів з термоактивованою мікрокапсульною вогнегасною речовиною) в гуртожитку №5 Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (надалі ДДПУ ім. Івана Франка) по вул. Володимира Великого 5, м. Дрогобич, Львівської області - капітальний ремонт (коригування)», згідно договору про закупівлю № 293 від 15.11.2024, склав завідомо неправдиві офіційні документи - акт № 2 від 23.12.2024 та довідку про вартість робіт та витрати від 23.12.2024, до яких внесено неправдиві відомості, щодо закупівлі устаткування по вказаному об`єкту, подав зазначені неправдиві відомості до ДДПУ ім. Івана Франка для підписання та здійснення на їх підставі відповідної оплати на розрахунковий рахунок ТОВ «ТОП ФАЄР», внаслідок чого заволодів грошовими коштами ДДПУ ім. Івана Франка в сумі 870 480 грн.

Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому у великих розмірах, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Крім цього, ОСОБА_3 , працюючи на посаді директора ТОВ «ТОП ФАЄР», будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, діючи умисно, на користь ТОВ «ТОП ФАЄР», з корисливих мотивів, з метою заволодіння бюджетними коштами, зловживаючи своїм службовим становищем, перебуваючи в невстановленому місці та в невставлений досудовим розслідування час, однак не пізніше 23.12.2024, достовірно знаючи про те, що ТОВ «ТОП ФАЄР» не здійснювалась поставка устаткування «установка автоматична Корд FIPRON з термоактивною мікрокапсульною вогнегасною речовиною» по об`єкту «Влаштування систем протипожежного захисту (система пожежної сигналізації, система передавання тривожних сповіщень, система оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей. Аварійне освітлення. Автономні системи пожежогасіння локального застосування на основі виробів з термоактивованою мікрокапсульною вогнегасною речовиною) в гуртожитку № 5 Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка по вул. Володимира Великого 5, м. Дрогобич, Львівської області - капітальний ремонт (коригування)», склав завідомо неправдиві офіційні документи - акт № 2 від 23.12.2024 та довідку про вартість робіт та витрати від 23.12.2024, до яких внесено неправдиві відомості, щодо закупівлі устаткування по вказаному об`єкту, після чого підписав та завірив печаткою ТОВ «ТОП ФАЄР» акт № 2 вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт від 23.12.2024 та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 23.12.2024, до яких внесено неправдиві відомості щодо поставки устаткування «установка автоматична Корд FIPRON з термоактивною мікрокапсульною вогнегасною речовиною», вартістю 870 480 грн, чим надав таким офіційним документам необхідних реквізитів та підтвердив факт поставки ТОВ «ТОП ФАЄР» вказаного устаткування, яке фактично не було поставлено, на суму 870 480 грн та подав їх до ДДПУ ім. Івана Франка для здійснення на їхній підставі відповідної оплати на розрахунковий рахунок ТОВ «ТОП ФАЄР».

Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

17.04.2026 між прокурором другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 за участі його захисника - адвоката ОСОБА_7 в кримінальному провадженні №12026140000000239 від 20.03.2026 була укладена угода про визнання винуватості.

В угоді про визнання винуватості 17.04.2026 прокурор та підозрюваний виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, які ніким не оспорюються.

Згідно угоди про визнання винуватості ОСОБА_3 під час досудового розслідування кримінального провадження добровільно, без примуса та тиску, беззастережно та в повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні ним кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, і зобов`язується беззастережно визнати свою винуватість в суді у обсязі пред`явленої підозри.

Сторони узгодили призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, на що ОСОБА_3 дав свою згоду. Так, сторони визнають наявність обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують його покарання: повне визнання вини, щире каяття, добровільне відшкодування в повному обсязі завданого збитку,надання грошової допомоги військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України в розмірі 300 000 грн., активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, перебування на утриманні ОСОБА_3 трьох неповнолітніх дітей, а саме: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відсутність судимостей, а також враховуючи відсутність претензій з боку потерпілого, відсутність обтяжуючих обставин, що обтяжують покарання. Зважаючи на ці обставини сторони узгодили покарання ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 191 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк 1 рік і 6 місяців, за ч. 1 ст. 366 КК України - у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк 1 рік; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк 1 рік і 6 місяців та звільнити ОСОБА_3 на підставі ст. 75 КК України від відбування основного покарання з випробуванням із покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

В угоді також наведені наслідки її укладення та затвердження, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання Угоди відповідно до ст. 476 КПК України.

В судовому засіданні судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє свої права, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Під час розгляду даного кримінального провадження, суд переконався у тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При перевірці угоди про визнання винуватості на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам вказаного законодавства, дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, обвинувачений спроможний виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання та санкції ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив затвердити укладену угоду про визнання винуватості.

Представники потерпілого ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , у судовому засіданні вказали, що не заперечують проти затвердження даної угоди, ОСОБА_3 повністю відшкодував завдані збитки, претензій матеріального характеру до останнього не мають.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні просили вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджене в ньому покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Відповідно до вимог ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких, тяжких та особливо тяжких злочинів, може бути укладена угода між прокурором підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення, а саме: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Враховуючи встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що укладена між прокуроромдругого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 за участі його захисника - адвоката ОСОБА_7 в кримінальному провадженні №12026140000000239 від 20.03.2026, угода від 17.04.2026 про визнання винуватості підлягає затвердженню.

Частиною 4 ст. 174 КПК України визначено, що одночасно з ухвалення судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, має бути вирішено питання про скасування арешту майна.

Речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.

Процесуальні витрати, а саме, витрати, пов`язані із залученням експертів в розмірі 37 262,50 грн (тридцять сім тисяч двісті шістдесят дві гривні 50 копійок), з них:

-16 963,20 (шістнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят три гривні 20 копійок) для проведення судової будівельно-технічної експертизи №4258-Е від 17.10.2025;

-12 722,40 (дванадцять тисяч сімсот двадцять дві гривні 40 копійок) для проведення судово-почеркознавчої експертизи №5568-Е від 03.12.2025;

-7 576,90 (сім тисяча п`ятсот сімдесят шість гривень 90 копійок) для проведення судово-економічної експертизи №СЕ-19/103-25/15213-ЕК від 26.11.2025, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України.

При вирішенні питання про запобіжний захід до набрання вироком законної сили суд враховує, що ОСОБА_3 цим вироком визнається винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, а тому суд дійшов висновку про необхідність на строк до набрання вироком законної сили залишити чинним запобіжний захід у виді застави, яка застосована на підставі ухвали колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду від 26.02.2026. Після набрання вироком законної сили заставу в розмірі 257720 гривень, внесену ТОВ «ТОП Фаєр» за ОСОБА_3 на підставі платіжної інструкції № 3396 від 03.03.2026 повернути заставодавцю.

Керуючись статтями 100, 124, 174, 369-371, 373-376, 469, 473-476, 615 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 за участі його захисника - адвоката ОСОБА_7 в кримінальному провадженні №12026140000000239 від 20.03.2026.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 191 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк 1 рік і 6 місяців.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 366 КК України - та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк 1 рік;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_3 остаточне узгоджене сторонами угоди покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_3 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Іспитовий строк ОСОБА_3 обчислювати з моменту проголошення вироку.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 03.03.2026.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів для проведення експертиз в загальній сумі 37262,50 гривень.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 у виді застави в розмірі 266240 гривень, застосований на підставі ухвали колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду від 26.02.2026, залишити до набрання вироком законної сили.

Після набрання вироком законної сили заставу в розмірі 257720 гривень, внесену ТОВ «ТОП Фаєр» за ОСОБА_3 на підставі платіжної інструкції № 3396 від 03.03.2026 повернути заставодавцю.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно з положеннями статті 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_11