Постанова № 136462022, 13.05.2026, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/826/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року м. Кілія

Суддя Кілійського районного суду Одеської області Березніков О.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185-10 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу ПдРУ №376390, 08.04.2026 ОСОБА_2 о 14 годині 30 хвилин здійснив злісну непокору законним вимогам військовослужбовця Державної прикордонної служби України, яка полягала у вимозі пред`явити документи, які надають право особі перебувати в прикордонній смузі, на що не відреагував.

Своїми діями ОСОБА_2 скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 185-10 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся.

Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що факт вчинення правопорушення ОСОБА_2 , передбаченого ч.1 ст. 185-10 КУпАП, повністю доведений та підтверджується наявними у справі доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення, протоколом про адміністративне затримання, рапортом, поясненнями, відеозаписом правопорушення з бодікамери.

Так, ОСОБА_2 інкримінується злісна непокора законним вимогам військовослужбовця Державної прикордонної служби України, яка полягала у вимозі пред`явити документи, які надають право особі перебувати в прикордонній смузі на що він не відреагував.

У судовому засіданні було оглянуто долучений до матеріалів справи диск з відеозаписом правопорушення, з якого дійсно вбачаються викладені вище обставини.

Статтею 185-10 ч.1 КУпАП передбачена відповідальність злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.

За змістом ст.185-10 КУпАП, об`єктивна сторона даного правопорушення полягає у злісній непокорі саме законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, у зв`язку з чим питання їх законності є предметом обов`язкового з`ясування під час розгляду справи про вказане адміністративне правопорушення.

Як роз`яснив Пленум Верховного суду України у Постанові №8 від 26.06.1992 року «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку, або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок (п.7).

Законність вимог військовослужбовців Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків щодо вимоги пред`явити документ, підтверджується матеріалами справи, та здійснено таку вимогу в межах прикордонної смуги на відстані 950м від ліні ДКУ, що передбачено ст.ст. 19,20, 23 ЗУ «Про Державну прикордонну службу України», Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 р. № 1147 (далі - Подоження).

Пунктом 7 Положення передбачено, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства в`їжджають, перебувають, проживають, проваджують роботи і пропускаються у прикордонну смугу з дозволу відповідного органу Державної прикордонної служби, який безпосередньо виконує завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону у визначеній зоні відповідальності, за наявності документів, що посвідчують їх особу. У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом воєнного стану громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років також зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ (у паперовій або електронній формі).

Відповідно до п.10 Положення, особи, зазначені у пунктах 7 та 8 цього Положення, на вимогу уповноважених осіб Державної прикордонної служби та органів Національної поліції, а також членів громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону зобов`язані пред`являти відповідні документи, передбачені цими пунктами.

Отже, ОСОБА_2 , знаходячись у прикордонній смузі, повинен був на вимогу військовослужбовця ДПСУ пред`явити документ, що посвідчує його особу та дозвіл відповідного органу Державної прикордонної служби на перебування у цій смузі, проте цього не зробив, що виразилося у зухвалій формі, про що свідчить диск з відео-доказом правопорушення.

Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення та дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, тому вважає за можливе призначити ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, передбаченого санкцією даної статті, як необхідне та достатнє покарання.

Підстав для закриття провадження у справі не вбачається.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. 23, 40-1, 185, 245, 251, 252, 280, 283, 284, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185-10 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн (реквізити для сплати штрафу: Отримувач ГУК в Од.обл./отг м. Кілія 21081100; Код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код БК 21081100; Номер рахунку (стандарт IBAN) UA988999980313020106000015622).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір на користь держави в розмірі 665,60 грн (реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN) UA908999980313111256000026001, Призначення платежу: 101;__(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, РНОКПП або серія та номер паспорта) Судовий збір стягнутий з (ПІБ чи назва установи, з якої стягується судовий збір) на користь держави, за постановою суду по справі №502/1961/24).

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі через Кілійський районний суд Одеської області апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом 3 місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя О.В. Березніков