Ухвала суду № 136461959, 12.05.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа №337/2994/26

Номер провадження 1-кс/337/230/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 рокум. Запоріжжя

Слідчий суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного адвоката - ОСОБА_6 , розглянувши в судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП № 5 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62025080100004689 від 24.06.2025, стосовно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, не одруженого, який на утримані дітей не має, який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у військовому званні солдат, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого в силу ст. 89 КПК України, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 408, ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2026 року до Хортицького районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 5 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Мелітопольського відділу Запорізької Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділом відділу поліції №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 24.06.2025 року за № 62025080100004689, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.408, ч. 4 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24 березня 2025 року № 84 солдата ОСОБА_5 зараховано в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .

Будучи військовослужбовцем військової служби по мобілізації, солдат ОСОБА_5 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені чинним законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.

25 квітня 2025 року, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилитись від проходження військової служби, солдат ОСОБА_5 самовільно залишив місце служби, а саме місце розташування 313 запасної роти військової частини НОМЕР_1 на об`єкті «8» у АДРЕСА_2 , службові обов`язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконно перебував за межами місця служби.

Таким чином, ОСОБА_5 , за викладених вище обставин, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 01 березня 2026 року приблизно о 14 годині 40 хвилині, ОСОБА_5 , знаходячись в квартирі АДРЕСА_3 , діючи з умислом на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав з ліжка в кімнаті майно, що належить його матері ОСОБА_7 , а саме: мобільний телефон «Samsung Galaxy A07 (SM-A 075F/DS)» 4/128GB в корпусі фіолетового кольору, імеі-1- НОМЕР_2 , імеі-2- НОМЕР_3 вартістю 4450 гривень 75 копійок.

В подальшому ОСОБА_5 покинув квартиру, та викраденим мобільним телефоном розпорядився на власний розсуд, чим завдав матеріальну шкоду ОСОБА_7 на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

30 квітня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.408, ч. 4 ст. 185 КК України, а саме дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану та таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Слідчий посилаючись на існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вважає, що наявні підстави для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Інші більш м`які запобіжні заходи за вищевказаних обставин не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігання наявним ризикам. Крім того, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються у вчиненні злочину, передбаченого ст.408 КК України застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи наведене, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 з метою уникнення ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, необхідно обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, тому слідчий звернувся до слідчої судді з вказаним клопотанням.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, вважав обґрунтованим, просив його задовольнити, зазначивши, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти встановленим ризикам.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, просили відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Захисник у своїй промові вказав, що слідчим не доведено наявності ризиків, які вказані у клопотанні.

Вислухавши думку учасників справи, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до такого.

Відповідно до ст.176, 177, ч.1 ст.194 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, передбаченим п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу (ч.1 ст.183 КПК).

Так, за приписами ч.8 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім того, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України.

Оцінивши викладені в клопотанні слідчого обставини, додані до клопотання на їх підтвердження докази, слідчий суддя вважає встановленим та доведеним, що були вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст.408, ч. 4 ст. 185 КК України, відомості про які внесені до ЄРДР та проводиться досудове розслідування, в ході якого встановлена причетність ОСОБА_5 до цих кримінальних правопорушень та його у встановленому КПК України порядку повідомлено про підозру у їх вчиненні.

При цьому, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень підтверджується наданими до клопотання матеріалами досудового розслідування: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення; матеріалами проведених службових розслідувань відповідно до наказів командира військової частини НОМЕР_4 , відповідно до яких зафіксовано факт самовільного залишення військової частини, після якого ОСОБА_5 , не виходив на зв`язок, для проходження консультації не з`явився, до місця дислокації військової частини не прибував; протоколами допитів свідків військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які підтвердили факти, викладені в службовому розслідуванні та надали відповідні свідчення відносно самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 військовослужбовцем ОСОБА_5 , без поважних на те причин; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 ; протоколом огляду предмета а саме коробки з під мобільного телефону та чек до нього за участю потерпілої; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; протоколом пред`явленням особи до впізнання за участю свідка ОСОБА_11 та іншими матеріалами.

Оскільки дане кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому на цій стадії провадження слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

В даному випадку, слідчий суддя вважає, що клопотання містить достатньо даних для висновку про причетність підозрюваного ОСОБА_5 до злочинів, передбачених ч.4 ст.408, ч. 4 ст. 185 КК України, і така вірогідність є достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.

Також слідчий суддя вважає встановленим та доведеним наявність ризиків, передбачених п.1,3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 наразі обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, за які передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до восьми та від п`яти до дванадцяти років відповідно.

Виходячи з практики ЄСПЛ, сама по собі тяжкість злочину та суворість можливого покарання не можуть бути безумовною підставою для тримання особи під вартою, однак є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування.

Крім того, слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_5 раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, має постійне місце мешкання в м.Запоріжжі, відомостей про наявність у нього стійких соціальних зав`язків, будь яких джерел доходу та утриманців не має. За змістом підозри, будучи військовослужбовцем ЗСУ, ОСОБА_5 тривалий час без поважних причин не виконував обов`язків військової служби.

Вказані обставини в сукупності свідчать про можливість підозрюваного ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування і суду.

Слідчий суддя також враховує наявність ризику передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 в період воєнного стану ймовірно вчинив кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військове кримінальне правопорушення), зокрема до військової частини безпідставно не прибував, обов`язки військової служби не виконував, проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби. А також той факт, що перебуваючи в статусі СЗЧ, ймовірно вчинив майновий злочин.

Надаючи оцінку ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваного незаконно впливати на потерпілого та свідків, слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_5 знайомий зі свідками ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , з потерпілою ОСОБА_7 є близькими родичами та проживають за однією адресою, а тому, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 самостійно або через інших осіб може перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показанням інших осіб, які визнані свідками та потерпілими у справі, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі «алібі» щодо його непричетності до вчинення інкримінованих йому правопорушень, тим самим перешкодити встановленню істини в кримінальному провадженні.

Враховуючи конкретні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, дані про особу ОСОБА_5 з урахуванням обставин підозри, слідчий суддя дійшов висновку, що існують високі ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КК України, про які зазначено у клопотанні слідчого та наведено прокурором у судовому засіданні.

За вказаних обставин, слідчий суддя вважає, що більш м`які запобіжні заходи, зокрема, особисте зобов`язання, особиста порука, застава та домашній арешт не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання наявним ризикам, які є достатньо високими.

Крім того, на неможливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, вказують і норми ч.8 ст.176 КПК України, які передбачають застосування під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються, в тому числі, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 408 КК України, виключно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Отже, сукупність вищевказаних обставин однозначно свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондується з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Таким чином, слідчий суддя вважає необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відомостей, які свідчили б про неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, учасниками не надано.

Разом з тим, слідчий суддя виходить з того, що за ч.4 ст.183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429,437-442 Кримінального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

В даному випадку слідчий суддя, враховуючи всі обставини справи, ставлення підозрюваного до інкримінованого йому кримінального правопорушення, дані, що його характеризують, а також враховуючи інші фактичні обставини даного конкретного кримінального провадження, вважає можливим застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі, визначеному відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, а саме 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 83200,00грн., з покладанням на підозрюваного у випадку внесення вказаної суми застави обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Підстав для беззаперечної неможливості застосування такого альтернативного запобіжного заходу на цій стадії кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Керуючись вимогами ст. 183, 188-190, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП № 5 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62025080100004689 від 24.06.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 408, ч. 4 ст. 185 КК України відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» строком на 60 днів.

Строк дії ухвали визначити до 10 липня 2026 року включно.

Визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 83200,00 грн. (вісімдесят три тисячі двісті гривень 00 копійок), яка може бути внесена на депозитний рахунок Хортицького районного суду м. Запоріжжя в будь-який момент дії ухвали про застосування запобіжного заходу (рахунок UA378201720355249002000001205 в ДКСУ м.Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700), призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_5 .

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора або суду у визначений ними час; 2) не відлучатися з м.Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; 4) утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, захиснику, прокурору.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення, безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Повний текст ухвали проголошено 13.05.2026 року

Слідчий суддя: ОСОБА_1