Рішення № 136461866, 12.05.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

м. Запоріжжя

Іменем України

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

12 травня 2026 рокуСправа № 336/1063/26

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Губанова Р.О.,

секретарка судового засідання Петрова А.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в заочному порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за договором.

Короткий зміст позову, рух справи.

9 квітня 2026 року з Шевченківського районного суду м. Запоріжжя до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшла вказана цивільна справа, зі згаданим позовом.

Узагальненими доводами позовної заяви є те, що ОСОБА_1 (далі Позичальник/Відповідач) уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі ТОВ «Авентус Україна»/Кредитодавець) кредитний договір № 8747211 (далі Договір). Вказаний договір укладено в електронній формі. Договором передбачено всі його істотні умови.

Відповідно до умов Договору ТОВ «Авентус Україна», надав відповідачу позику у сумі 30000 грн.

Відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість на загальну суму 81000,00 грн, а саме: сума основного боргу 30000,00 грн; сума боргу за відсотками - 36000,00 грн; сума боргу за пенею, штрафами 15000,00 грн.

28.10.2025 між ТОВ «Авентус Україна» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі Позивач/ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено Договір факторингу № 28102025, у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «Авентус Україна» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 28.10.2025 до Договору факторингу 28102025від 28.10.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 8747211 в сумі 81000,00 грн, з якої: 30000,00 грн - сума заборгованості за основою сумою боргу; 36000,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 15000,00 грн сума заборгованості за пенею, штрафами.

Виходячи з наведеного, посилаючись на норми ст.ст.15, 16, 20, 205, 207, 509, 512 514, 516, 525, 526, 527, 530, 549, 610 612, 625, 626, 628, 639, 641, 644 ЦК України, представниця позивача просила стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 8747211 в сумі 81000,00 грн, а також понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 16.04.2026 відкрито провадження у справі, встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив і заперечень та вирішено провести розгляд справи у порядку спрощеного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання.

Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження вважається отриманою відповідачем відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України 21.04.2026.

Відповідач у встановлений судом строк не подав відзиву.

Сторони в судове засідання не з`явилися, причину неявки суду не повідомили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представниця позивача в позові просила справу розглянути без участі останньої, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Будь-яких інших заяв чи клопотань сторонами не подано.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Судом постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Фактичні обставини встановлені судом,

мотиви з яких виходив суд і застосовані норми права.

08.02.2025 первісний кредитор і позичальник уклали договір № 8747211 про надання споживчого кредиту (а.с. 9 - 27).

Договір укладено в електронній формі.

У договорі визначені умови надання кредиту у сумі 25000,00 грн, процентна ставка, строк дії договору. Договір має реквізити банківської картки позичальника.

До договору додано Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 28, 29), паспорт споживчого кредиту (а.с. 40 44) та інформаційне повідомлення споживача (а.с. 45, 46).

08.02.2025 первісний кредитор і позичальник уклали додаткову угоду до Договору № 8747211 (а.с. 30 - 32). Додатковою угодою збільшено суму кредиту на 5000,00 грн тобто до 30000,00 грн, визначено процентну ставку.

До договору додано Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 33 - 35), паспорт споживчого кредиту (а.с. 36 - 43) та інформаційне повідомлення споживача (а.с. 47, 48).

Згідно з листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 29.10.2025 вих. № 7/17215 на картковий рахунок, який зазначений в договір № 8747211, як картковий рахунок відповідаа, було перераховано кошти в симі 25000,00 грн і 5000,00 грн (а.с. 51).

28.10.2025 відповідно до Договору факторингу №28102025 укладеного між ТОВ «Авентус Україна» і ТОВ «ФК «ЄАПБ» (а.с. 63 -72), акту прийому предачі Реєстру божників № 2 від 28.10.2025 за Договором факторингу №28102025 (а.с. 73) і Реєстру прав вимоги № 2 від 28.10.2025 (а.с. 75), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 81000,00 грн. На виконання умов вказаного договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило первісному кредитору обумовлену в договорі суму коштів, що підтверджується платіжною інструкцією № 167 від 31.10.2025 (а.с 74).

З наданих позивачем розрахунків випливає, що відповідач має заборгованість за Кредитним договором у сумі 81000,00 грн, з якої: 30000,00 грн - сума заборгованості за основою сумою боргу; 36000,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 15000,00 грн сума заборгованості за пенею, штрафами (а.с. 56 - 62).

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з такого.

Щодо надання кредитних коштів, стягнення основної суми боргу та процентів, слід зазначити таке.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтями 514, 516 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У ч. 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Положеннями частини першої статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як передбачено ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред`явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електрону форму. Договір укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмову вигляді ( статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 7 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за його домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України « Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання; іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилається іншій стороні цього договору ( п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до ч. 2 ст. 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.

Положеннями ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Наданим позивачем докази на переконання суду підтверджують те, що сторони узгодили розмір позики, грошову одинцю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, а також те що кредитні кошти були перераховані на рахунок відповідача. Позивачем надано розрахунок, який підтверджує, що сума заборгованості відповідає тим умовам, які зазначені в Договорі.

Відповідачем в свою чергу контр-розрахунку не надано.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконував, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за Кредитним договором № 8747211 про стягнення заборгованості за основною сумою боргу (30000,00 грн) та заборгованості за процентами (36000,00 грн), на загальну суму 66000,00 грн, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення штрафних санкцій, слід зазначити таке.

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного,надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває станом на час розгляду справи.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

За встановлених обставин стягнення штрафних санкцій в сумі 15000,00 грн за кредитним договором у період дії воєнного стану не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат.

За правилами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1), інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 3 ч. 2).

До позовної заяви додано платіжну інструкцію № 149631 від 13.01.2026, якою підтверджується сплата позивачем судового збору в сумі 2662,40 грн.

Суд задовольнив вимогу частково, на суму 66000,00 грн, що дорівнює 81,48 %. Отже сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить: 2662,40 *81,48 % = 2169,32 грн.

Інші документально підтверджені судові витрати в матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263 265, 268, 273, 280, 284, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість на загальну суму 66000,00 грн (шістдесят шість тисяч гривень 00 копійок).

В задоволенні решти позову, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму 2169,32 грн (дві тисячі сто шістдесят дев`ять гривень 32 копійки) витрат по сплаті судового збору.

Реквізити учасників справи:

- позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ідентифікаційний код 35625014;

- відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

СуддяР.О. Губанов