Рішення № 136460917, 22.04.2026, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/178/26

Провадження № 2/604/259/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді - Сташківа Н.Б.,

за участі секретаря судового засідання Крупи А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2026 року представник позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 18 лютого 2014 року у розмірі 27675,91 гривень, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9200,00 гривень та витрати по сплаті судового збору.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 18 лютого 2014 року ОСОБА_1 уклав з АТ «Альфа-Банк» угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, мета кредиту для особистих потреб, ліміт кредитної лінії у розмірі 75000,00 гривень, процентна ставка 21% річних, тип процентної ставки фіксований, обов`язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 7% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 гривень.

АТ «Альфа-Банк» прийняло пропозицію відповідача на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк». Тобто відповідач погодився на приєднання до публічної пропозиції, підтвердив акцептування публічної пропозиції на укладення зазначеного договору і приєднання до умов договору, погодився з усіма умовами обраної програми кредитування в редакції, що діяла на час його підписання. Паспорт споживчого кредиту надавався для ознайомлення відповідачу та він погодився з ним, підписуючи угоду. Вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів містив умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами зазначеному в цьому документі, що додані до позовної заяви, у розмірах і порядках нарахування.

Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором позивач виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Наведене підтверджується випискою по рахунку за кредитною карткою відповідача.

22.02.2021 року між AT «АЛЬФА-БАНК» та TOB «ФК ФОРТ» було укладено договір факторингу, за умовами якого право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК ФОРТ». В подальшому, 23 лютого 2021 року між ТОВ «ФК ФОРТ» та ТОВ «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, TOB «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за кредитним договором від 18 лютого 2014 року, укладеним між AT «АЛЬФА-БАНК» та відповідачем. За таких обставин позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 27675,91 грн та судові витрати.

Ухвалою судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 12 лютого 2026 року було прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній цивільній справі розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з`явився, подав до суду відзив на позов, в якому вказав, що надана на підтвердження наявності у ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором від 18 лютого 2014 року до позовної заяви виписка з особового рахунку позивача. зроблена по рахунку приватного клієнта ОСОБА_2 , хоча як слідує із довідки про умови кредитування з використанням картки Банк зобов`язаний був перерахувати кредитні кошти на інший рахунок. Тому виписка по рахунку, що долучена позивачем до справи, не є належним та допустимим доказом існування за відповідачем заборгованості за договором від 18 лютого 2014 року. Крім того представник відповідача вважає, що до матеріалів справи не долучено належних та допустимих доказів на доведення факту порушення права Банку у вказаних правовідносинах з ОСОБА_1 , а саме не доведено факту утворення заборгованості у ОСОБА_1 та її розміру перед первісним кредитором за договором від 18 лютого 2014 року. Також представник відповідача вказав, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що права вимоги до відповідача ОСОБА_1 були відступлені саме за офертою на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в рамках продукту «Максимум- готівкою», адже згідно вищезазначених виписок ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» відступлено право вимоги до відповідача за конкретним кредитним договором з певним номером CCNG-630094917 від 18 лютого 2014 року, номер та назва якого не міститься в доказах які надані на підтвердження факту наявності між сторонами кредитних відносин. У зв`язку із наведеним просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник позивача в призначене судове засідання не з`явився, подав до суду відповідь на відзив, в якій вказав, що надані позивачем виписки по рахунку є доказами видачі кредиту та доказами наявності заборгованості у відповідача. Крім того вказав, що наявність чи відсутність номеру кредитного договору жодним чином не спростовує факту укладеного кредитного договору. Просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились усі учасники справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов такого висновку.

18 лютого 2014 року ОСОБА_1 власноруч підписав анкету-заяву про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк».

Відповідно до умов анкети-заяви про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» та довідки про умови кредитування з використанням картки «Максимум-готівка» ОСОБА_1 запропонував АТ «Альфа-Банк» укласти з ним угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», укладеного між ним та банком, форма кредитування - відновлювальна кредитна лінія, мета кредиту - споживчі потреби, ліміт кредитної лінії у розмірі 75000,00 гривень, тип процентної ставки фіксований, обов`язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 7% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 гривень.

Акціонерне товариство «Альфа-Банк» прийняло пропозицію відповідача на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа- Банк».

22 лютого 2021 року між АТ «Альфа-Банк» (Клієнт) та ТОВ «ФК ФОРТ» (фактор) було укладено договір факторингу №1 відповідно до пункту 2.1. якого в порядку і на умовах, визначених цим договором, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору, а фактор набуває належне клієнту право вимоги до боржників за договорами, перелік яких наведено у додатку № 1-1 до договору.

Згідно з пунктом 2.2. договору право вимоги, що відступається згідно даного Договору включає суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями, пенями та всіма іншими платежами за основними договорами, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно з пунктом 2.3. договору право вимоги вважається відступленим фактору з моменту підписання цього договору. В день підписання цього договору сторони підписують акт приймання-передачі реєстру боржників за формою, встановленою в додатку № 2 до цього договору.

Умовами пункту 2.3.1. договору факторингу № 1 передбачено, що клієнт зобов`язаний в день здійснення оплати фактором ціни прав вимоги відповідно до пункту 4.2 договору додатково підготувати і передати фактору в електронній формі, електронною поштою або кур`єрською доставкою на електронному носієві (флеш карта, флеш компакт диск та інші оптичні носії інформації) реєстр боржників за формою, встановленою у додатку № 1-2 (реєстр боржників має містити поля відповідно до переліку згідно додатку № 1-2) до цього договору, з усіма заповненими даними про боржників.

Згідно з пунктом 4.2. договору факторингу № 1 фактор зобов`язаний передати у розпорядження клієнту грошові кошти і сплатити клієнтові ціну прав вимоги у розмірі 14235001,00 гривень шляхом перерахування на рахунок Клієнта № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Альфа Банк», до 23 лютого 2021 року.

Відповідно до акту приймання-передачі реєстру боржників від 22 лютого2021 року до договору факторингу № 1 від 22 лютого 2021 року, клієнт передав, а фактор отримав право вимоги, детальний опис складових якого наведений у Додатку № 1-1 до договору. Загальна кількість боржників становить 10590, загальний розмір заборгованості складає: за тілом, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платежами 219536249,91 гривень за штрафними санкціями (неустойкою, пенею) 23894743,61 гривень.

Згідно копії платіжного доручення № 35 від 23 лютого 2021 року ТОВ «ФК ФОРТ» перерахувало АТ «Альфа-Банк» кошти в сумі 14235001,00 гривень з призначенням платежу за право вимоги згідно з договором факторингу № 1 від 22.02.2021, без ПДВ.

Згідно витягу з додатку до договору факторингу №1 від 22 лютого 2021 року, ТОВ «ФК ФОРТ» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором №CCNG-630094917 від 18 лютого 2014 року в сумі 27675,91 грн, з яких залишок по тілу кредиту 23529,61 гривень.

23 лютого 2021 року між ТОВ «ФК ФОРТ» (клієнт) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» (фактор), було укладено договір факторингу № 01-23-2021, відповідно до пункту 2.1. якого в порядку і на умовах, визначених цим договором, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору, а фактор набуває належне клієнту право вимоги до боржників за договорами, перелік яких наведено у додатку № 1-1 до договору.

Згідно з пунктом 2.2. договору право вимоги, що відступається згідно даного Договору включає суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями, пенями та всіма іншими платежами за основними договорами, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно з пунктом 2.3. договору право вимоги вважається відступленим фактору з моменту підписання цього договору. В день підписання цього договору сторони підписують акт приймання-передачі реєстру боржників за формою, встановленою в додатку № 2 до цього договору.

Умовами пункту 2.3.1. договору факторингу № 1 передбачено, що клієнт зобов`язаний в день здійснення оплати фактором ціни прав вимоги відповідно до пункту 4.2 договору додатково підготувати і передати фактору в електронній формі, електронною поштою або кур`єрською доставкою на електронному носієві (флеш карта, флеш компакт диск та інші оптичні носії інформації) реєстр боржників за формою, встановленою у додатку № 1-2 (реєстр боржників має містити поля відповідно до переліку згідно додатку № 1-2) до цього договору, з усіма заповненими даними про боржників.

Згідно з пунктом 4.2. договору факторингу № 01-23-02/21 фактор зобов`язаний передати у розпорядження клієнту грошові кошти і сплатити клієнтові ціну прав вимоги у розмірі 14235001,00 гривень шляхом перерахування на рахунок Клієнта № НОМЕР_2 , відкритого в АТ «ПУМБ», до 09 березня 2021 року.

Відповідно до акту приймання-передачі реєстру боржників від 23 лютого 2021 року до договору факторингу № 01-23-02/21 від 23 лютого 2021 року, клієнт передав, а фактор отримав право вимоги, детальний опис складових якого наведений у Додатку № 1-1 до договору. Загальна кількість боржників становить 10590, загальний розмір заборгованості складає: за тілом, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платежами 219536249,91 гривень за штрафними санкціями (неустойкою, пенею) 23894743,61 гривень.

Згідно копії платіжного доручення № 129 від 23 лютого 2021 року ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» перерахувало ТОВ «ФК ФОРТ» кошти в сумі 13235000,00 гривень з призначенням платежу за право вимоги згідно договору факторингу № 01-23-02/21 від 23.02.2021 Без ПДВ.

Згідно витягу з додатку до договору факторингу №01-23-02/21 від 23 лютого 2021 року, позивач ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором №CCNG-630094917 від 18 лютого 2014 року в сумі 27675,91 грн, з яких залишок по тілу кредиту 23529,61 гривень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

У пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75 установлено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Як передбачено статтею 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі статтею 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи. Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

За змістом частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Підписавши Анкету-заяву від 18 лютого 2014 року та довідку про умови кредитування з використання картки «Максимум-готівка» від 18 лютого 2014 року відповідач підтвердив укладення договору кредиту та умови отримання кредитних коштів, зазначені в анкеті-заяві та довідці до неї.

Однак, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Позивач до позовної заяви надав копію договору факторингу № 1 від 22 лютого 2021 року, який укладено між АТ «Альфа-Банк» (клієнт) та ТОВ «ФК ФОРТ» (фактор) та копію договору факторингу № 01-23-02/21 від 23 лютого 2021 року, який укладено між ТОВ «ФК ФОРТ» (клієнт) та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» (фактор).

Однак, в той же час, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що право вимоги як до попереднього фактора - ТОВ «ФК ФОРТ» так і до відповідача були відступлені саме за договором про обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 18 лютого 2014 року, адже згідно виписки з додатку до договору факторингу № 1 від 21 лютого 2021 року АТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «ФК ФОРТ», а ТОВ «ФК ФОРТ» в свою чергу відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» право вимоги до ОСОБА_1 за конкретним кредитним договором з певним номером, а саме CCNG-630094917 від 18 лютого 2014 року, однак цей номер та назва не міститься в договорі про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії від 18 лютого 2026 року.

Отже, з огляду на положення вказаних вище норм законодавства, позивачем надано докази укладення письмового договору на обслуговування кредитної картки та встановлення кредитного ліміту на ній між відповідачем та АТ «Альфа Банк», надано докази відступлення права за кредитним договором CCNG-630094917 від 18 лютого 2014 року в сумі в сумі 27675,91 грн. на користь самого позивача, однак не надано доказів відступлення прав на користь позивача саме за спірним кредитним договором.

Разом з цим, статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 80 ЦПК України передбачає достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, за змістом цих норм процесуального права сторона справи зобов`язана та має право довести обставини, на які вона посилається на підставі доказів, які вона надає самостійно або за допомогою суду.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 13 ЦПК України).

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч.3 ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

У постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20 зазначено, що виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, є належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.

Це відповідає положенням статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, передбачено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Водночас, надана позивачем виписка з рахунка приватного клієнта №120027-2025/1001 за період з 18 лютого 2014 року по 22 лютого 2021 року, із зазначенням руху коштів по рахунку НОМЕР_3 не є належним доказом надання коштів за спірним кредитним договором, зокрема, зважаючи на те, що вона зроблена за поточним рахунком, який не зазначений в жодному з інших наданих позивачем доказів, крім того, за період, який виходить за межі дії строку дії картки (2 роки), зазначеного у довідці про умови кредитування. Крім того відомостей про видачу ОСОБА_1 будь-яких кредитних карток, матеріали справи також не містять.

Зазначені обставини унеможливлюють перевірку правильності нарахування заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором на підставі наданих виписок, та доведення на підставі таких наявності заборгованості взагалі.

Враховуючи, що позивачем не обґрунтовано та не підтверджено належними та допустимими доказами отримання кредитних коштів за договором від 18 лютого 2014 року, наявності та розміру заборгованості за кредитним договором, зазначені позивачем обставини ґрунтуються на припущеннях, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» про стягнення заборгованості, судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.4,10-13,76-81,141, 263-265,268,273,280-283,354,355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: Н.Б. Сташків