Рішення № 136460915, 21.04.2026, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/1235/25

Провадження № 2/604/77/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сташківа Н.Б.,

за участю секретаря судового засідання Крупи А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в селищі Підволочиську Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року представник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулась до Підволочиського районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditcasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1392-0558 (далі кредитний договір).

Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор C1285 для підписання кредитного договору № 1392-0558 від 07 травня 2024 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту: 20000,00 грн.; строк кредитування: 365 днів; базовий період: 10 днів; промо-ставка: 0,87 % в день; стандартна % ставка: 1,45 % в день.

Позивач (через партнера АТ КБ «ПриватБанк», з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року) видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02 грудня 2019 року на карту отримувача (відповідача), чим виконав свої зобов`язання за договором своєчасно та в повному обсязі.

Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме, отримавши кредитні кошти, відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

В подальшому, як стверджує позивач, відповідач всупереч умовам кредитного договору, ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» та ст.ст.525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору.

Станом на 10 вересня 2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить: 127690,00 гривень, а саме: прострочена заборгованість за кредитом: 20000,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами: 104690,00 гривень, прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту 3000,00 гривень.

Разом з тим, позивач вказує, що кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 27690,00 грн. за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 100000,00 гривень.

Відтак, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1392-0558 від 07 травня 2024 року в розмірі 100000,00 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом: 20000,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами: 80000,00 гривень, а також стягнути судові витрати у розмірі 2422,40 гривень, пов`язані з розглядом цієї позовної заяви.

Ухвалою судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 07 листопада 2025 року було відкрито провадження у даній цивільній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в судове засідання не з`явився, разом з позовною заявою подав до суду клопотання в якому просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, вказав що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти винесення у справі заочного рішення.

04 грудня 2025 року від відповідача до суду надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач вказує, що 07 травня 2024 року між ним та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» укладено договір про відкриття кредитної лінії №1392-0558, та позикодавець зобов`язався надати відповідачу в строкове платне користування кредитні кошти в розмірі 20000 грн. Однак доказів перерахування позивачем відповідачу коштів не надано, а надана квитанція платіжної системи LIQPAY не є беззаперечним доказом виконання позивачем обов`язку з переказу грошових коштів відповідачу, отже в матеріалах справи відсутні належні докази надання первинними кредиторами кредитних коштів відповідачу, як передумова для заявлення позовних вимог новим кредитором. Також вказує на відсутність доказів належності відповідачу карткового рахунку на який здійснювався переказ коштів та факт отримання таких коштів відповідачем.

Крім того відповідач вказує, що нарахування позивачем заборгованості в сумі 100000,00 гривень суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки 23 листопада 2023 року було прийнято закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року та яким були внесені зміни до ЗУ «Про споживче кредитування», та відповідно до внесених змін максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%. Однак позивачем не приведено нарахування відсотків у відповідність до вимог закону. На підставі наведеного відповідач вважає, що проценти позивачем нараховано не справедливо, тому проценти повинні бути нараховані на рівні облікової ставки НБУ за відповідний період, а тому загальний розмір відсотків за період з 07 травня 2024 року по 06 травня 2025 року становить 2750,80 гривень.

У зв`язку із наведеним відповідач вважає, що позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є такими що не підлягають задоволенню через їх необґрунтованість, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Представник позивача у призначене судове засідання не з`явилась, разом з позовною заявою до суду було подано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, після надання відзиву на позов жодних заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.

Представник відповідача адвокат Матвійчук В.В. в судове засідання не з`явився, раніше двічі подавав клопотання про відкладення розгляду справи. На час судового розгляду до суду від представника відповідача жодних заяв чи клопотань до суду не надходило.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача та його представника, враховуючи надання суду відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних доказів та ухвалити рішення.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши надані матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 07 травня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1392-0558 продукту «CreditKasa» (далі кредитний договір), згідно з яким кредитодавець відкрив для позичальника кредитну лінію на умовах, визначених цим договором, шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором (п.п.2.1-2.2 кредитного договору) (а.с. 10 зворот - 12).

Згідно з п.п.2.3., 2.4., 4.2 кредитного договору дата видачі кредиту: 07 травня 2024 року, сума кредиту: 20000,00 грн. Мета отримання кредиту, тобто мета відкриття кредитної лінії: для задоволення особистих потреб позичальника.

Згідно п.4.10. кредитного договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1.45% (одна ціла, сорок п`ять сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою ставкою).

Згідно п.10.1 договору позичальник за умови дотримання вимог, передбачених п.п.10.2, 10.3 цього Договору, користується програмами лояльності Кредитодавця та сплачує проценти (відсотки) за користування Кредитом за наступними ставкою (-ми): Промо-ставка (вид акційної процентної ставки) становить 0.87% (нуль цілих, вісімдесят сім сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом протягом перших 10 (десять ) календарних днів першого Базового періоду, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника спробувати скористатися послугами Кредитодавця. Позичальнику протягом вказаної у цьому абзаці кількості календарних днів першого Базового періоду надана можливість сплати процентів за користуванням Кредитом за Промо-ставкою. Якщо Позичальнику протягом певного періоду була надана можливість сплати процентів за користуванням Кредитом за Промо-ставкою, з наступного для після завершення вказаного періоду проценти за користування Кредитом нараховуються Позичальнику до сплати за Пільговою процентною ставкою (якщо Позичальник згідно пунктів 10.1 та 10.2 цього Договору має можливість сплати процентів за користування Кредитом за Пільговою процентною ставкою), та/або за Зниженою процентною ставкою (якщо Позичальник згідно пунктів 10.1 та 10.3 цього Договору має можливість сплати процентів за користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою). Знижена процентна ставка становить 1.45 % (одна ціла, сорок п`ять сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника до сумлінного виконання умов Договору.

Пунктом 4.13. договору встановлено, що строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 365 (триста шістдесят п`ять) календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі Строк кредитування). Дата повернення (виплати) Кредиту 06.05.2025 року. Строк дії Договору є рівним Строку кредитування. У будь-якому випадку Договір діє до 24 (двадцять четвертої) години (включно) доби, наступної після дати повного та належного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. Продовження Строку кредитування або строку дії Договору або строку виплати кредиту в односторонньому порядку Кредитодавцем або Позичальником не допускається. У Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим Договором. Строк кредитування/строк дії Договору можу бути продовжений за взаємною згодою Сторін шляхом укладення Додаткової угоди до цього Договору. У такому випадку актуальний Строк кредитування/строк дії Договору зазначається в останній укладеній Сторонами Додатковій угоді до цього Договору, якою змінювався Строк кредитування/строк дії Договору

Як передбачено п.3.2 кредитного договору для укладання цього договору. у порядку, встановленому Правилами, позичальник надає кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати кредит, шляхом заповнення на веб-сайті кредитодавця усіх граф відповідної форми. Надаючи таку інформацію, позичальник вказує повні, точні та достовірні особисті дані, заповнення яких передбачено відповідною сторінкою веб-сайту кредитодавця та які необхідні для укладення даного договору. Позичальник несе відповідальність за дійсність та достовірність таких даних.

Невід`ємною частиною цього Договору є додатки: (1) Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), (2) Паспорт споживчого Кредиту, (3) Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України. (п.12.14 кредитного договору).

Також пунктом 4.11. кредитного договору встановлено, що комісія за видачу кредиту становить 15.00 % (п`ятнадцять цілих, нуль сотих відсотки(-ів)) від суми виданого Кредиту (якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу Кредиту вказано 0% (нуль відсотків), вказане означає, що комісія за видачу Кредиту є відсутньою). Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим Договором Кредиту у день видачі Кредиту.

Пунктом 4.7. кредитного договору встановлено, що плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування Кредитом та комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту). Тип процентної ставки за користуванням Кредитом фіксована. Процентна ставка за користуванням Кредитом не змінюється протягом усього строку користування Кредитом, однак Позичальнику на умовах, вказаних у цьому Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися Кредитом за Промо-ставкою та/або Пільговою, та/або Зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності. Тип комісії одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту, якщо п. 4.11. цього Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту).

Договір про відкриття кредитної лінії №1392-0558 від 07 травня 2024 року підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) номер пароля C1285 (а.с. 12 зворот).

Відповідно до п.4.6 договору спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок Кредиту: Кредит надається Позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п.4.1. цього Договору, на банківський рахунок Позичальника шляхом використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, здійснюється Кредитодавцем безпосередньо після укладення Сторонами цього Договору та надіслання Позичальнику примірнику (оригіналу) Договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. При наданні Кредитодавцем Позичальнику в Кредит додаткових грошових коштів на підставі Додаткової угоди, ініціювання безготівкового переказу грошової суми здійснюється Кредитодавцем безпосередньо після укладення Сторонами відповідної Додаткової угоди та надіслання її примірника (оригіналу) Позичальнику у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим Позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку Кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений Позичальником при оформленні Кредиту.

Відповідно до п.п.6.1., 6.11. Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «CreditKasa» (а.с.13 14 зворот) За користування Кредитом Позичальнику нараховуються, а Позичальник повинен сплатити Кредитодавцю проценти у розмірі, який зазначено в Договорі про відкриття кредитної лінії. Обчислення строку користування Кредитом та нарахування процентів за Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування Кредитом відповідно до умов Договору. Таким чином, проценти за користування Кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму Кредиту з першого дня перерахування суми Кредиту Позичальнику (перерахування грошових коштів на поточний (картковий) рахунок Позичальника) до дня (включно), коли Позичальник повністю виконав зобов`язання за Договором. Черговість погашення вимог за Договором. У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за Договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: 1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; 2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; 3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до Договору.

Зазначені вище Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «CreditKasa» містять підпис позичальника ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), номер пароля C1285.

Згідно з Паспортом споживчого кредиту (який підписаний електронним цифровим ідентифікатором (одноразовим паролем) А1285 відповідача ОСОБА_1 ) тип кредиту: кредитна лінія, сума/розмір кредитного ліміту: 20000,00 грн.; строк кредитування: 365 календарних днів; мета отримання кредиту: задоволення особистих потреб, тобто потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Процентна ставка, відсотків річних: стандартна ставка 529,25 % (1,45 % в день); промо-ставка 317,55% (0,87 % в день).

ОСОБА_3 підписав за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) номер пароля C1285 Додаток №3 до договору про відкриття кредитної лінії №1392-0558 від 07 травня 2024 року Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №1392-0558 від 07 травня 2024 року (Графік платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України, копію якого додано до позовної заяви (а.с. 15 зворот).

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Звертаючись до суду з позовом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» посилалося на те, що через неналежне виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором №1392-0558 від 07 травня 2024 року утворилась заборгованість в розмірі 100000,00 грн, яка складається із наступного: 20000,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 80000,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Судом встановлено, що як сам кредитний договір №1392-0558 від 07 травня 2024 року із зазначенням усіх реквізитів відповідача, в тому числі паспортних даних, ідентифікаційного коду, місця реєстрації та проживання, так і додатки до договору про надання кредиту, а також інформація щодо умов кредитування підписані електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.

Суд вважає, що без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між сторонами не був би укладений, суд вважає, що укладення кредитного договору 1392-0558 від 07 травня 2024 року у запропонованій формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системі відповідає Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Крім того, факт укладення спірного кредитного договору відповідачем не оспорюється.

Щодо факту надання кредитних коштів суд зазначає наступне.

У постановах Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі № 569/7648/15-ц, від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц, від 28 жовтня 2020 року у справі №760/7792/14-ц, від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 зроблено висновок про те, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц від 25 травня 2021 року.

У постанові Верховного Суду від 31 травня 2022 року у справі № 194/329/15 зазначено, що виписка з особового рахунку може бути належним доказом заборгованості відповідача за кредитом, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом із тим відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що виписки за картковими рахунками (за кредитним договором) можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Платіжне доручення або ж платіжна інструкція це розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції (п.54 ч.1 ст.1 Закону України «Про платіжні послуги», п.п.15 п.6 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України №163 від 29 липня 2022 року (далі - Інструкція).

Відповідно до п.27 Інструкції, надавач платіжних послуг платника в платіжній інструкції, оформленій ініціатором у паперовій формі:

1) заповнює реквізити «Дата прийняття до виконання» і «Дата виконання» та засвідчує їх власноручним підписом уповноваженого працівника надавача платіжних послуг платника;

2) проставляє відмітку «Вечірня», якщо платіжна інструкція надійшла до виконання після закінчення операційного часу;

3) робить на її зворотному боці напис про причину відмови у виконанні та зазначає дату її повернення (це засвідчується власноручним підписом уповноваженого працівника).

Відповідно до статті 18 Закону України «Про платіжні послуги» надавач платіжних послуг зобов`язаний вести облік своїх операцій та подавати до Національного банку України звітність щодо здійснення діяльності з надання платіжних послуг відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України.

Згідно статті 27 Закону України «Про платіжні послуги», усі документи, що підтверджують надання платіжних послуг (виконання платіжних операцій), зберігаються надавачами платіжних послуг та їх комерційними агентами не менше п`яти років з дня припинення ділових відносин з клієнтом або з дня завершення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин з клієнтом.

Під час зберігання документів, що містять банківську таємницю або іншу інформацію з обмеженим доступом, надавачі платіжних послуг та їх комерційні агенти забезпечують дотримання вимог, встановлених законодавством для зберігання відповідної інформації.

Як стверджує позивач, видача кредитних коштів відповідачу підтверджується повідомленням без номера та дати, виданим АТ КБ «ПриватБанк» щодо перерахування таких коштів через систему «LIQPAY» на картковий рахунок відповідача, де вказана маска картки (а.с.16).

Суд не бере до уваги вищевказаний документ, оскільки він не є первинним обліковим в розумінні Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні». Більше того, вказаний документ не містить відомостей про особу отримувача грошового переказу, призначення платежу. В матеріалах справи відсутня виписка по картковому рахунку, яка б підтверджувала рух коштів та те, що відповідач користувався кредитними коштами на власний розсуд.

Разом з тим, відповідач у відзиві на позов посилається на відсутність первинних документів на підтвердження отримання коштів за кредитним договором №1392-0558, тому просить відмовити у задоволенні позову.

Матеріали справи не містять даних, підтверджуючих належність електронного платіжного засобу, реквізити якого неповно зазначені у тексті договору, саме ОСОБА_1 .

З огляду на докази, наявні в матеріалах справи, суд позбавлений можливості ідентифікувати належність електронного платіжного засобу відповідачу, оскільки повної інформації щодо номеру банківської картки або ж номеру банківського рахунку відповідача матеріали справи не містять.

Позивач не надав суду доказів того, що саме відповідач будь-яким способом застосував ідентифікатор електронного підпису, факту отримання саме ОСОБА_1 цього одноразового ідентифікатора, факту реєстрації саме ОСОБА_1 у інформаційно-телекомунікаційній системі позивача та факту надання позивачу реквізитів банківського рахунку відповідачем, що має наслідком відсутність підстав до задоволення позову.

Також надані позивачем довідка про зарахування коштів та розрахунок заборгованості є документами, що створені самим позивачем, а тому інформація, зазначена в них, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких вони були складені, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі № 759/10277/20.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач не довів належними та достатніми доказами, що зазначена позивачем заборгованість дійсно має місце та що вона виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов договору кредиту.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості.

Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18.

Отже, оцінивши докази у їх сукупності та заперечення відповідача щодо факту отримання грошових коштів, суд вважає, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували існування у позичальника заборгованості за укладеним кредитним договором, факту виплати йому грошових коштів, зокрема первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що доводи позивача щодо розміру нарахованої суми заборгованості не підтверджені жодними належними доказами, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , оскільки будь-яких належних та допустимих доказів фактичної видачі кредиту відповідачу матеріали справи не містять.

Посилання сторони позивача на те, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не є банківською установою, тому не може надати первинні банківські документи, суд не приймає, оскільки у своїй позовній заяві представник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просив розглянути справу без виклику сторін, клопотання про витребування додаткових доказів та інших документів не заявляв.

Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа 755/18920/18.

Більше того, суд враховує процесуальну поведінку позивача, який є фінансовою установою (первісним кредитором) та в якого, відповідно, повинні зберігатися первинні документи щодо видачі кредитних коштів (меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні інструкції, касові документи) із зазначенням обов`язкових реквізитів платника та отримувача, однак вказані докази стороною позивача не долучено.

У відповідності до статтей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини другої статті 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги встановлені судом факти, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності, суд вважає що у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно положень п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись ст.ст.526, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1392-0558 від 07 травня 2024 року - відмовити.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н.Б. Сташків