Рішення № 136460656, 08.05.2026, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/6696/25

Провадження 2-а/465/106/26

РІШЕННЯ

Іменем України

08.05.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді Дзеньдзюри С.М.,

за участі секретаря судового засідання Титикайла І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження у справі, -

встановив :

представник ОСОБА_1 - адвокат Шимін Олег Павлович через систему "Електронний суд" звернувся до суду із позовною заявою до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 31.05.2025 по вул. Грунтова, 1А поліцейським 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції Львівської області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Дурнєвим К.А. винесено відносно позивача постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 4855133 за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Згідно цієї постанови, суть правопорушення полягає у тому, що у позивач здійснив проїзд на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3. «е» ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Вважає дану постанову незаконною, оскільки така суб`єктом владних повноважень прийнята з порушенням положень КУпАП, не з`ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інших обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. У Постанові відсутній підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, постанова не надходила на адресу позивача поштою. Ознайомитись зі змістом постанови позивач зміг лише після отримання такої 23.07.2025 року електронною поштою на адвокатський запит адвоката Шиміна О.П.

Враховуючи вищевикладене, просить суд поновити строк звернення до суду, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4855133 від 31.05.2025 та закрити провадження у справі.

Не погоджуючись з поданим позовом, від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити повністю у задоволенні позову у зв`язку з безпідставністю такого.

Відзив мотивує тим, що доводи незаконності постанови не відповідають дійсності та об`єктивній реальності ситуації, яка мала місце 31.05.2025 року. Із доданого до відзиву відеозапису із портативного відео реєстратора можна побачити наступний перебіг подій (Clip-0):

Час: 02:45:32 в секції світлофора по вул. Зубрівській (по якій рухався екіпаж патрульної поліції) ввімкнено зелений сигнал основного світлофора. Час: 02:45:37 транспортний засіб під керуванням позивача, що рухався по вул. Зелена здійснює проїзд на заборонений червоний сигнал основного світлофора. Час: 02:45:42 чітко зафіксовано в секції світлофора горить заборонений червоний сигнал світлофора. (Clip-1) - час: 00:04:07 після нетривалого переслідування поліцейські вжили превентивних заходів і зупинили транспортний засіб FIAT DUCATO реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував позивач (Факт керування зазначеним транспортним засобом саме позивачем підтверджується наданим відеозаписом, який містить докази того, що після зупинки автомобіля позивач виходить із нього саме з водійського місця).

Дані факти беззаперечно спростовують доводи позивача, щодо відсутності доказів вчинення ним адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Звертають увагу суду, що розгляд справи, відбувався в присутності особи, що відповідає пункту 8 Наказу Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 (далі Інструкція № 1395), з дотриманням вимог пункту 9, а саме було оголошено, яка справа розглядається, ознайомлено з правами та обов`язками. Крім цього, із доданих до даного відзиву відеозаписів із портативного відеореєстратора поліцейського встановлено, що Позивач, під час розгляду справи не заявляє будь-яких клопотань, ознайомився із наявними доказами, та погоджується із інкримінованим йому правопорушенням (Clip-2) час: 00:01:47. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, поліцейським Управління в позивача були виявленні ознаки алкогольного сп`яніння. Працівниками поліції було запропоновано Позивачу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. На що Позивач відмовився. А також, висловив свою версію наявної ситуації, начебто транспортним засобом не керував, порушення правил дорожнього руху не вчиняв, а також не ознайомлений із наявними доказами. Власне після чого висловив незгоду із складеними адміністративними матеріалами та відмовився проставляти особистий підпис у відповідних графах постанови. Після чого, оскаржувану постанову на адресу позивача відправлено рекомендаційним листом вих. № 5418 від 02.02.2025 року.

Відтак, на думку представника відповідача, постанова у справі про адміністративне правопорушення є обгрунтована та винесена на підставі та у порядку, передбаченому законодавством.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак від його представника надійшло клопотання про розгляд справи без їхньої участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча й був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення такого, однак у відзиві на позовну заяву просив проводити розгляд справи без їх участі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Судом встановлено, що постановою поліцейського 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області сержантом поліції Дурнєвим Костянтином Артуровичем серії ЕНА №4855133 від 31.05.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.

За змістом даної постанови, 31.05.2025 року о 02:51 год., у м.Львів на вул.Грунтовій, 1А водій керуючи ТЗ проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3.е. ПДР України, за що передбачена відповідальність, передбачена ч.2 ст.122 КУпАП.

Предметом оскарження у даній справі є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306.

Відповідно до п. 1.1 Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 8.7.3.е. Правил дорожнього руху України передбачено, що червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоні миготливі сигнали забороняють рух.

Частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Стаття 9 КУпАП визначає адміністративне правопорушення (проступок) як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.

Відповідно до закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо заперечує проти адміністративного позову.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

У справі Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).

Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення(п. 21 рішення).

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

В рекомендації № R (91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).

Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Статтями 31, 40 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII визначено, що поліція може застосовувати як превентивний захід застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису для забезпечення публічної безпеки і порядку з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Таким чином, положення Закону №580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.

Разом з тим, наданий представником відповідача відеозапис з портативного відеореєстратора зі службового транспортного засобу працівників поліції не дає чіткої змоги суду встановити факт порушення позивачем ПДР України, а саме: проїзд транспортного засобу позивача на заборонений "червоний" сигнал світлофора.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Враховуючи вищевикладене, докази надані суду, які стали підставою для винесення оскаржуваної постанови, не фіксують, що позивачка порушила п.п. 8.7.3.е. ПДР України, а відтак не підтверджують факт вчинення позивачкою зазначеного правопорушення.

За даних обставин, відповідачем при винесені постанови не дотримано вимог КУпАП та Інструкції, та не надано суду належних та допустимих доказів, які б у встановленому законом порядку підтверджували, що позивач порушив Правила дорожнього руху, та відповідно, в його діях міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена нормами ч. 2 ст. 122 КУпАП України, що є його обов`язком відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України.

Відтак, суд вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4855133 від 31.05.2025 року винесена інспектором без додержання вимог законності, а відтак підлягає скасуванню.

За правилами ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що доводи позивача щодо невідповідності оскаржуваної постанови вимогам закону, відсутність посилання у ній на докази, які були предметом дослідження свідчать про те, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою. Оскільки в ході розгляду справи встановлено відсутність в діях позивачки складу адміністративного правопорушення, як і не встановлено можливості отримання доказів протилежного, зазначена постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення відносно позивачки закриттю.

Окрім цього, згідно з ч. 5 ст. 139 КАС України, судові витрати по справі в розмірі 605,60 грн. необхідно стягнути на користь позивача з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області на користь позивача.

Керуючись ст.2, 77, 205, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.251, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження у справі задоволити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4855133 від 31.05.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.122 КУпАП - скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп. судових витрат на відшкодування судового збору.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, адреса: м. Львів, вул. Перфецького, 19.

Cуддя Дзеньдзюра С.М.