Рішення № 136459148, 12.05.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/1126/26

Провадження № 2/645/1692/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Алтухової О.Ю.,

секретар судових засідань Півінська С.Г.,

розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник адвокат Прокопенко Ю.О., звернувся до суду з позовом до Харківської міської ради та просить суд визнати за ним право власності на 50/100 часток домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.11.1997 року на Харківській біржі нерухомості був укладений договір купівлі-продажу № 2-526 між ОСОБА_5 (продавець) та ОСОБА_4 (покупець), зареєстрований у Харківському міському бюро технічної інвентаризації, про що свідчить реєстраційне посвідчення від 01.12.1997 року (за реєстровим № 24146). Предметом договору були 50/100 часток домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги після смерті дружини, 08.08.2025 року звернувся до П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. При цьому нотаріусом встановлено, що заповіти чи спадкові договори стосовно майна померлої відсутні. Інформації про наявність інших спадкоємців після смерті ОСОБА_4 матеріали справи не містять. Постановою державного нотаріуса П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори від 17.12.2025 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 50/100 часток домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 після померлої ОСОБА_4 , в зв`язку із тим, що ОСОБА_1 не подано документів на нерухоме майно на підтвердження права власності спадкодавці.

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 16.02.2026 по вищевказаній цивільній справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 12.03.2026 року постановлено задовольнити клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувати у П`ятіої Харківської міської державної нотаріальної контор (61146, м.Харків, вул.Валентинівська,27-г) належним чином посвідчену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка на час смерті мешкала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Матеріали спадкової справи надійшли до суду 23.03.2026 року.

10.04.2026 року постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду.

Представник позивача адвокат Прокопенко Ю.О. подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Причини неявки суду не повідомлено.

Треті особи у судове засідання не з`явилися. Третя особа ОСОБА_3 подала заяву про розгляд справи за її відсутності, не заперечувала проти позовних вимог. Третя особа ОСОБА_2 причини неявки суду не повідомила.

За результатом розгляду справи суд доходить таких висновків.

Встановлено, що 25.11.1997 року на Харківській біржі нерухомості був укладений договір купівлі-продажу № 2-526 між ОСОБА_5 (продавець) та ОСОБА_4 (покупець), зареєстрований у Харківському міському бюро технічної інвентаризації, про що свідчить реєстраційне посвідчення від 01.12.1997 року (за реєстровим № 24146). Предметом договору були 50/100 часток домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06 листопада 2009 року зазначено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільногокодексу України (2004 року) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

У даному випадку біржова угода укладена у 1997 року, тому спірні правовідносини врегульовані нормами Цивільного кодексу УРСР.

Згідно зі ст. 153 Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963 року), який діяв на момент укладення правочину та підлягає застосуванню до спірних правовідносин, договір є укладеним, якщо сторонами досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 224 Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963 року, далі Цивільний кодекс УРСР) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 227 Цивільного кодексу УРСР договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин.

Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Частина перша статті 47 Цивільного кодексу УРСР вказує на те, що нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього кодексу.

Якщо одна зі сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається (частина друга статті 47 Цивільного кодексу УРСР).

У пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вказано на те, що судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Згідно із частиною першою та другою статті 15 Закону України «Про товарну біржу» від 10 грудня 1991 року № 1956-ХІІ (в редакції станом на 16 лютого 1993 року), біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Зміст біржової угоди (за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і строку виконання) не підлягає розголошенню. Цю інформацію може бути надано тільки на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ, арбітражному суду та аудиторським організаціям у випадках, передбачених законодавством України. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

За своїм змістом договір № 2-526 від 25.11.1997 року, укладений на Харківській біржі нерухомості між ОСОБА_5 (продавець) та ОСОБА_4 (покупець) відповідає вимогам переліченим у статті 15 Закону України «Про товарну біржу» від 10 грудня 1991 року № 1956-ХІІ.

Зважаючи на приписи частини четвертої статті 15 Закону України «Про товарну біржу» означена біржова угода не підлягала нотаріальному посвідченню. Відповідно до вимог статті 227 Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963 року) ця біржова угода підлягала реєстрації у відповідному Бюро технічної інвентаризації за місцезнаходженням нерухомості.

Зазначена вимога чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства позивачами була виконана та проведена реєстрація частини отриманого у власність житлового будинку у Харківському міському бюро технічної інвентаризації, про що свідчить реєстраційне посвідчення від 01.12.1997 року, за реєстровим № 24146.

З довідки № 1173041 від 14.01.2026 року КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» ХМР вбачається, що станом на 31.12.2012 року право власності на 50/100 житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованому 25.11.1997 Харківською біржою нерухомості, р. № 2-526. 23/100 належать ОСОБА_2 . 27/100 належать ОСОБА_6 .

Відповідно до Інформаційної довідки № 462355244 від 30.01.2026 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 зареєстроване таким чином: 23/100 належать ОСОБА_2 . 27/100 належать ОСОБА_3 . Інформація про інших власників в реєстрі відсутня.

Зі змісту договору від 25.11.1997 року № 2-526 також слідує, що його сторонами дотримано вимог статті 224 Цивільного кодексу УРС (які діяли на момент виникнення спірних правовідносин) та досягнуто істотних умов, визначених для договору купівлі-продажу, а саме продавець передав майно у власність покупцеві, а покупець прийняв майно і сплатив за нього 10773,00грн (п. 2.3. Договору).

Таким чином, відсутні підстави вважати недійсним біржовий договір купівлі-продажу № 2-526 від 25.11.1997 року, укладений на Харківській біржі нерухомості між ОСОБА_5 (продавець) та ОСОБА_4 (покупець), зареєстрований у Харківському міському бюро технічної інвентаризації, про що свідчить реєстраційне посвідчення від 01.12.1997 року (за реєстровим № 24146).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 за життя належало 50/100 часток домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції 17.06.2025 складено актовий запис № 5896 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

Відповідно до частини першої статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Стаття 1217 Цивільного кодексу України вказує на те, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (стаття 1258 Цивільного кодексу України).

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 Цивільного кодексу України).

Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини (частина п`ята статті 1269 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 1273 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом (частина перша статті 1274 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 1278 Цивільного кодексу України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

Позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги після смерті дружини, 08.08.2025 року звернувся до П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. При цьому нотаріусом встановлено, що заповіти чи спадкові договори стосовно майна померлої відсутні. Інформації про наявність інших спадкоємців після смерті ОСОБА_4 матеріали справи не містять.

Постановою державного нотаріуса П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори від 17.12.2025 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 50/100 часток домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 після померлої ОСОБА_4 , в зв`язку із тим, що ОСОБА_1 не подано документів на нерухоме майно на підтвердження права власності спадкодавці.

Оскільки, під час розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_4 за життя належало 50/100 часток домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а позивач є єдиним спадкоємцем після смерті його дружини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Питання щодо судових витрат суд вирішує в порядку ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.76-83, 141, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на 50/100 часток домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку проголошення в судовому засіданні скороченого судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Харківська міська рада, код ЄДРПОУ 04059243, м.Харків, майдан Конституції, 7.

Третя особа: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Третя особа: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 .

Повне судове рішення складено 12.05.2026 року.

Суддя О.Ю.Алтухова