Рішення № 136459071, 12.05.2026, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/381/26

Провадження № 2/615/356/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Логвінова А.О.,

за участю секретаря судового засідання Партоли О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 615/381/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Стислий зміст (виклад) позовних вимог.

06 березня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп»(далі по тексту - позивач, ТОВ «Деал Фінанс Груп») звернулось до Валківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ), у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики № 75162749 у розмірі 24 709,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 27 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 75162749, у відповідності до умов якого остання отримала позику у розмірі 8 000,00 грн, строком на 30 днів та зі сплатою відсотків у розмірі 1,99 % на день.

У порушення умов договору позики № 75162749 від 27 серпня 2021 року про належне, повне і своєчасне виконання зобов`язань, ОСОБА_1 зобов`язання за договором позики належним чином не виконала, в результаті чого має заборгованість в розмірі 24 709,75 грн, а саме: 8 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 16 709,75 грн - заборгованість за відсотками.

04 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) укладено договір факторингу № 025-040122, за умовами якого клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

Згідно витягу з реєстру прав вимоги № 09/02/22 від 09 лютого 2022 року за договором факторингу № 025-040122 від 04 січня 2022 року, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» перейшло право грошової вимоги до божника ОСОБА_1 за договором № 75162749 на суму 24 709,75 грн, а саме: 8 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 16 709,75 грн - заборгованість за відсотками.

05 грудня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» (клієнт) укладено договір факторингу № 05/12/25-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти фінансування в розпорядження клієнта.

Згідно реєстру прав вимоги № 05/12/25, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» перейшло право грошової вимоги до божника ОСОБА_1 за договором № 75162749 на суму 24 709,75 грн, а саме: 8 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 16 709,75 грн - заборгованість за відсотками.

Стислий зміст (виклад) заяв по суті справи.

Заяви по суті справи від сторін не надходили.

Аргументи (позиції) учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. Подав до суду клопотання, у якому просить розглядати справу за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп». Також зазначив, що у разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явилась. Про день, час та місце проведення розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток за адресою реєстрації місця проживання, які отримала особисто, о підтверджується відповідною відміткою у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 67, 84, 91). Про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Згідно із ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Рух справи.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 10 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

27 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 75162749, у відповідності до умов якого остання отримала позику у розмірі 8 000,00 грн, строком на 30 днів (надалі договір позики) (а.с. 16).

Відповідно до п. 2 договору позики, дата повернення позики 26 вересня 2021 року; процентна ставка 1,99 % на день (фіксована); знижена процентна ставка 0,70 % на день; орієнтовна загальна вартість позики 9 671,60 грн.

Згідно п. 4 договору позики проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

Пунктом 5 договору позики визначено, що підписанням цього договору позичальник підтверджує, що: позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з Офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» ( TM «MYCREDIT»), в якій визначені умови застосування зниженої процентної ставки, а також із правилами постійно діючої акції під умовною назвою «OH MY FREEDOM (перша позика 0.01%)» для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (ТМ «MYCREDIT»), розміщених за адресою https://mycredit.ua/ua/akcii/. Позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documentslicense/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

Згідно п. 12 договору позики, цей договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Відповідно до п. 17 договору позики, якщо сума позики, зазначена в п.п. 2.1. п. 2 договору, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, за користування позикою понад встановлений договором строк нараховується процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) в розмірі, визначеному п. 2 договору за кожен день такого користування.

У пункті 20 договору позики зазначено інформацію про ОСОБА_1 , а саме: дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , банківська картка № НОМЕР_2 .

Договір позики підсипано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до договору позики № 75162749, дата видачі кредиту 27 серпня 2021 року; дата повернення кредиту 26 вересня 2021 року; сума позики 8 000,00 грн; розмір відсотків 1 671,60 грн; загальна вартість кредиту 9 671,60 грн (а.с. 16 зворот).

До позовної заяви долучено правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), які затверджені наказом № 12/08/2021 від 12 серпня 2021 року.

Згідно розділу 6 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (на умовах повернення позики в кінці строку позики) за користування позикою позичальник сплачує товариству проценти у розмірах, визначених у договорі позики. Позичальник зобов`язаний повернути отриману суму позики та проценти за користування нею відповідно до умов укладеного договору позики. Проценти за користування позикою нараховуються на суму позики (її залишок), виходячи із строку фактичного користування позикою. Нарахування процентів за користування позикою починається з дати зарахування коштів на платіжну картку позичальника та нараховується за процентними ставками, зазначеними в договорі позики, за кожен день (календарну дату) користування позикою, включаючи день (дату) видачі позики та включаючи день (дату) її повернення. Позичальник зобов`язаний повернути повністю суму отриманої позики та сплатити проценти в строк, визначений договором позики, будь-яким доступним йому способом.

У раз неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.

Сторони домовились, що у разі якщо після спливу строку позики позичальником не було подовжено строк користування Позикою/строк такого подовження закінчився та/або автоматичне подовження Строку Позики припинилось (відповідно до умов розділу 7 Правил) але, при цьому, позичальник продовжує користуватися позикою (її частиною), товариство має право нараховувати проценти за понадстрокове користування позикою (її частиною) у порядку, визначеному цими правилами та договором позики.

Відомостей про ознайомлення ОСОБА_1 з правилами надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), які затверджені наказом № 12/08/2021 від 12 серпня 2021 року, матеріали справи не містять.

Згідно виписки по банківському рахунку № НОМЕР_3 , до якого емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_4 , який відкритий на ім`я ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 на банківський рахунок зараховано переказ у сумі 8 000,00 грн (а.с. 69-70).

05 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 6008044 до договору позики № 75162749 від 27 серпня 2021 року, за умовами якої сторони домовились про реструктуризацію погашення позивальником заборгованості, що утворилась на дату укладання цієї додаткової угоди в сумі 14 368,50 грн на 75 днів. Загальна сума заборгованості є фіксованою, а нарахування процентів до сплати згідно умов договору призупиняється (а.с. 17).

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», що є тотожнім розрахункам заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп, ОСОБА_2 має заборгованість за договором позики № 75162749 у розмірі 24 709,75 грн, з яких 8 000,00 грн заборгованість за позикою; 16 709,75 грн заборгованість за відсотками (а.с. 8-11).

Із розрахунку заборгованості, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», вбачається, що відсотки за період з 27 серпня 2021 року по 26 вересня 2021 року нараховані у розмірі 1 671,60 грн за ставкою 0,70 % на день (55,72 х 30 строк кредитування = 1 671,60).

Тобто за період з 27 серпня 2021 року по 26 вересня 2021 року відсотки нараховувались за зниженою процентною ставкою 0,70 % на день.

Також, згідно вказаного розрахунку ОСОБА_1 здійснено оплату у загальному розмірі 4 066,37 грн.

04 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) укладено договір факторингу № 025-040122, за умовами якого клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб (а.с. 31 зворот 34).

Згідно витягу з реєстру прав вимоги № 09/02/22 від 09 лютого 2022 року за договором факторингу № 025-040122 від 04 січня 2022 року, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» перейшло право грошової вимоги до божника ОСОБА_1 за договором № 75162749 на суму 24 709,75 грн, а саме: 8 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 16 709,75 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 34-36).

05 грудня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» (клієнт) укладено договір факторингу № 05/12/25-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти фінансування в розпорядження клієнта (а.с. 37-40).

Згідно реєстру прав вимоги № 05/12/25, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» перейшло право грошової вимоги до божника ОСОБА_1 за договором № 75162749 на суму 24 709,75 грн, а саме: 8 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 16 709,75 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 41-42).

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частинами 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про електронну комерцію».

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений порядок укладення електронного договору. Зокрема, відповідно до частини 3 цієї статті, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частинами 4 та 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

За правилами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з матеріалів справи договір позики № 75162749 містить основні істотні умови, характерні для таких видів договорів, зазначено суму позики, дату її видачі, строк повернення грошових коштів, розмір процентів, умови кредитування.

Вказаний договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

За вказаних обставин суд вважає встановленим факт укладення відповідачем договору позики № 75162749 від 27 серпня 2021 року.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», що є тотожнім розрахункам заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп, ОСОБА_2 має заборгованість за договором позики № 75162749 у розмірі 24 709,75 грн, з яких 8 000,00 грн заборгованість за позикою; 16 709,75 грн заборгованість за відсотками (а.с. 8-11).

Із розрахунку заборгованості, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», вбачається, що відсотки за період з 27 серпня 2021 року по 26 вересня 2021 року нараховані у розмірі 1 671,60 грн за ставкою 0,70 % на день (55,72 х 30 строк кредитування = 1 671,60), які були погашені боржником 26 вересня 2021 року.

Тобто за період з 27 серпня 2021 року по 26 вересня 2021 року відсотки нараховувались за зниженою процентною ставкою 0,70 % на день.

Також, згідно вказаного розрахунку ОСОБА_1 здійснено оплату у загальному розмірі 4 066,37 грн.

Встановлені судовим розглядом обставини свідчать про те, що відповідач не виконала належним чином взяті на себе зобов`язання за договором позики № 75162749 від 27 серпня 2021 року щодо своєчасного повернення позики та сплати відсотків.

У свою чергу суд не погоджується із сумою нарахованих відсотків за вказаним договором.

Так, відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини 2 статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини 2 статті 1057 цього Кодексу.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина 2 статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Суд зазначає, що уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.

За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Отже, припис абзацу другого частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною 2 статті 1050 ЦК України.

Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).

Як вбачається з договору позики, позика надана строком на 30 днів та термін її повернення визначено 26 вересня 2021 року.

Договір позики не містить умов щодо продовження строку дії договору позики або умов про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України.

Таким чином, у даному випадку встановлено, що строк кредитування становить до 26 вересня 2021 року, доказів продовження строку дії договору позики матеріали справи не містять, що в свою чергу свідчить про те, що проценти за користування кредитом також нараховувались поза межами строку дії договору.

У пункті 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З огляду на встановлені вище обставини, враховуючи, що зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти за договором позики, відповідно після 26 вересня 2021 року (закінчення строку кредитування) кредитор не мав права нараховувати відповідачу проценти за користування позикою.

Нарахування відсотків у даному випадку після спливу строку позики передбачено лише умовами Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), які суд до уваги не приймає, оскільки матеріали справи не містять доказів, що відповідач був ознайомлений з даними Правилами та саме в цій редакції.

Інших доказів, які б свідчили, що між сторонами було погоджено сплату відсотків поза межами строку позики на підставі статті 625 ЦК України суду надано не було.

Отже, розмір відсотків нарахованих за період кредитування становить, які були погашені боржником 26 вересня 2021 року, відповідно на момент закінчення строку кредитування, тобто станови на 26 вересня 2021 року несплаченими залишилась сума тіла позики у розмірі 8 000,00 грн, у погашення якої, згідно розрахунку заборгованості, зараховано кешбек у розмірі 37,39 грн, відповідно сума заборгованості становить 7 962,61 грн.

Судовим розглядом було встановлено, що 05 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 6008044 до договору позики № 75162749 від 27 серпня 2021 року, за умовами якої сторони домовились про реструктуризацію погашення позивальником заборгованості, що утворилась на дату укладання цієї додаткової угоди в сумі 14 368,50 грн на 75 днів. Загальна сума заборгованості є фіксованою, а нарахування процентів до сплати згідно умов договору призупиняється (а.с. 17).

Згідно п.п. 3-5 додаткової угоди, позичальник сплачує позикодавцю суму заборгованості, вказану у п. 1 Додаткової угоди, частинами в розмірі не менше ніж 16,67% (шiстнадцять) відсотків від її загальної суми за наступним графіком: 1) 05.11.2021 ? 2394,75 грн. 2) 20.11.2021 ? 2394,75 грн. 3) 05.12.2021 ? 2394,75 грн. 4) 20.12.2021 ? 2394,75 грн. 5) 04.01.2022 ? 2394,75 грн. 6) 19.01.2022 ? 2394,75 грн.

Позичальник зобов`язується забезпечити своєчасне погашення заборгованості згідно з умовами, визначеними цією Додатковою угодою, та має право достроково погасити заборгованості в повному обсязі.

У випадку порушення позичальником своїх зобов`язань за цією Додатковою угодою позикодавець має право вимагати дострокового погашення суми заборгованості, зазначеної в п. 1 Угоди.

При порушенні позичальником виконання зобов`язань за цією Додатковою угодою, позикодавець здійснює перерахунок процентів до сплати в повному обсязі згідно умов Договору, в тому числі проводить нарахування процентів за період визначеної цією Додатковою угодою реструктуризації, з урахуванням здійснених в цей період платежів, нараховуючи відсотки на залишок заборгованості за Договором.

Тобто, якщо позичальник не виконує умови додаткової угоди, в частині сплати заборгованості у дати, визначені угодою, відповідно позикодавець має право нараховувати відсотки за період дії реструктуризації.

Із розрахунку заборгованості видно, що ОСОБА_1 05 листопада 2021 року внесено платіж в рахунок заборгованості у розмірі 2 394,75 грн.

Тобто, перший платіж за графіком реструктуризації боржником був виконаний, однак у наступні дати чергові платежі боржником не вносились.

Отже, проценти за додатковою угодою можуть нараховуватись з моменту несплати чергового платежу за реструктуризацією, а саме з 20 листопада 2021 року і до 19 січня 2022 року (дата останнього платежу за додатковою угодою), відповідно загальний розмір за цей період відсотків становить 9 711,20 грн.

При цьому, сплачений ОСОБА_1 платіж у розмірі 2 394,75 грн, суд зараховує в рахунок плати тіла позики.

З урахуванням встановлених вище обставин, загальний розмірі заборгованості відповідача перед позивачем становить 15 279,06 грн, з яких: заборгованість за позикою 5 567,86 грн; заборгованість за відсотками 9 711,20 грн.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З аналізу долучених до матеріалів справи доказів підтверджений факт відступлення права грошової вимоги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до боржника ОСОБА_1 за договором позики № 75162749 від 27 серпня 2021 року.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

На час розгляду справи судом відповідач не надала даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитними договорами у добровільному порядку.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором позики № 75162749 від 27 серпня 2021 року у розмірі 15 279,06 грн, з яких: заборгованість за позикою 5 567,86 грн; заборгованість за відсотками 9 711,20 грн.

Розподіл судових витрат.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачено 2 662,40 грн судового збору за подання позову (позов подано через систему Електронний Суд»), що підтверджується платіжною інструкцією № 579941462.1 від 23 лютого 2026 року (а.с. 1).

Приймаючи до уваги, що позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1 646,27 грн (15 279,06 / 24 709,75 х 2 662,40 = 1 646,27).

Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі № 357/8277/19 (провадження № 14-65цс22).

У вказаних постановах Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн до матеріалів справи надано копії наступних документів: договір № 22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги від 22 серпня 2025 року, який укладений між адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною та Товариством з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (а.с. 44-46); витяг з акта № 5-ДІЛ від 02 січня 2026 року приймання передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22 серпня 2025 року, згідно якого вартість послуг правничої допомоги щодо боржника ОСОБА_1 становлять 4 500,00 грн (а.с. 47); акт приймання передачі справ на надання правничої допомоги, відповідно до якого адвокат прийняла на себе зобов`язання надати правничу допомогу щодо боржника ОСОБА_1 (а.с. 48-49); копія платіжної інструкції від 16 січня 2026 року, о підтверджує оплату за договором про надання правничої допомоги (а.с. 50).

Керуючись критеріями, визначеними частиною третьою статті 141 ЦПК України, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн відповідає критерію реальності адвокатських послуг та критерію обґрунтованості їхнього розміру, такі витрати мають характер необхідних і пропорційні із складністю справи та виконаною адвокатським об`єднанням роботою.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що позов підлягає частковому задоволенню, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 782,53 грн (15 279,06/ 24 709,75 х 4 500 = 2 782,53 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 141, 259, 264-265, 268, 273, 280-284, 289, 351-352, 354-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» заборгованість за договором позики № 75162749 від 27 серпня 2021 року у розмірі 15 279 (п`ятнадцять тисяч двісті сімдесят дев`ять) грн 06 коп, з яких: 5 567 (п`ять тисяч п`ятсот шістдесят сім) грн 86 коп заборгованість за позикою; 9 711 (дев`ять тисяч сімсот одинадцять) грн 20 коп заборгованість за відсотками.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» судові витрати зі сплаті судового збору у розмірі 1 646 (одна тисяча шістсот сорок шість) грн 27 коп, та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 782 (дві тисячі сімсот вісімдесят дві) грн 53 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», місцезнаходження: Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, оф. 40/3, код ЄДРПОУ: 44280974.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 12 травня 2026 року.

Суддя А.О. Логвінов