Ухвала суду № 136457755, 12.05.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/14876/25

Категорія 38

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Войтенко Т. В. ,

за участю секретаря судового засідання - Крупина Ю. А.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок» звернулося до Подільського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позивач просив стягнути з відповідачки на користь ТОВ «Кошельок» заборгованість за кредитним договором №3637807963-581538 від 13.01.2022 у розмірі 26 989,20 грн., 2422,40 грн. судового збору та 10000 грн. витрат на правову допомогу.

24.11.2025 до суду надійшов Відзив на позовну заяву. У Відзиві представник відповідача зазначила, що 22.11.2022 року безпосередньо на сайті https://koshelok.net/ через особистий кабінет здійснила оплату суми 9024,00 гривні, що підтверджується Довідкою-випискою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 03.10.2025 року, квитанцією АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про підтвердження проведення транзакції від 22.11.2022 року та скріншотом екрану мобільного телефону Відповідача з смс-повідомленням від Позивача про отримання оплати за договором № 3637807963-581538. Однак, кредитор відмовився надати довідку про відсутність заборгованості, запевнивши Відповідача, що кредит закритий та Позивач більше немає жодних фінансових претензій до Відповідача.

В подальшому Позивач виключив заборгованість Відповідача за даним кредитним договором в Українському бюро кредитний історій.

Однак, 12.08.2025 інформація про кредит знову з`явилась на сайті ubki.ua, крім того, Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Посилаючись на те, що нею була сплачена заборгованість за договором №3637807963-581538 від 13.01.2022, а отже, в даному випадку відсутня заборгованість відповідача перед позивачем, тобто відсутній предмет спору, відповідачка просила суд закрити провадження у справі № 758/14876/25 за відсутністю предмету спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Зважаючи на те, що матеріали справи містять докази про здійснення плат на користь позивача, беручи до уваги, що відповідач наполягає на тому, що не має заборгованості перед позивачем, для з`ясування усіх обставин справи, повного та об`єктивного її розгляду, суд визнав обовязковою особисту участь представника позивача у судовому засіданні.

Так, ухвалою Подільського районного суду м.Києва від 09.12.2025р. визнано обов`язковою явку представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (в тому числі шляхом участі через систему відеоконференції з власних технічних засобів) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

17 лютого 2026 року представник позивача, будучи належним чином повідомленим про обов`язкову явку та про розгляд справи, шляхом отримання судової повістки в електронному вигляді до електронного кабінету 11.12.2025 у судове засідання не з`явився.

Суд відклав розгляд справи та у подальшому призначав справу до розгляду на 03.03.2026, 28.04.2026 та 12.05.2026 р.

У судове засідання 12 травня 2026 р. представник позивача не з`явився. Таким чином, 12 травня 2026 року належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у судове засідання.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Частиною 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

ЄСПЛ в рішенні від 07.07.1989 року в справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Як зазначено у постанові ВС від 22.05.2019 року в справі № 310/12817/13 процесуальний закон не вказує на необхідності врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Також, відповідно до позиції Верховного Суду, яка зазначена у постанові від 12.08.2022 року в справі № 686/32906/19, законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в підготовче/судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в підготовче/судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 10 лютого 2022 року у справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20), від 20 червня 2022 року у справі № 607/2015/17 (провадження № 61-19391св21).

Отже, суд з врахуванням викладеного, приймаючи до уваги те, що позивач повторно не з`явився у судове засідання, тоді як його явка була визнана судом обов`язковою, приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 200, 257, 352, 353 ЦПК України, суд, -

Ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а особами, які не були присутні при її оголошенні, протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяТ. В. Войтенко