Рішення № 136456786, 05.05.2026, Сокирянський районний суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 720/1400/25

Номер провадження 2/722/360/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року Сокирянський районний суд Чернівецької області

в складі:

головуючого судді Унгуряна С.В.

секретаря Ткач Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сокиряни в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-

ВСТАНОВИВ:

03.06.2025 року директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» Сердійчук Я.Я. через систему «Електронний суд», звернулася до Новоселицького районного суду Чернівецької області з вищевказаною позовною заявою, в якій просила стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за договорами №3045595 від 15.12.2021, №3669907482-167762 від 29.12.2021 у розмірі 21552,50 грн., а також понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн.

Ухвалою судді Новоселицького районного суду Чернівецької області Павлінчук С.С. від 01.09.2025 року постановлено позовну заяву ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами передати на розгляд за підсудністю до Сокирянського районного суду Чернівецької області.

Ухвалою судді Сокирянського районного суду Чернівецької області Унгуряна С.В. від 03.09.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у даній цивільній справі, розгляд якої постановлено проводити у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування позовних вимог директор ТОВ «Факторинг Партнерс» Сердійчук Я.Я. посилалася на те, що 15.12.2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» (далі Кредитодавець та/або ТОВ «МІЛОАН») та ОСОБА_1 (далі позичальник та/або відповідач) укладено Договір № 3045595 (далі Договір).

29.12.2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНКАСО ФІНАНС» (далі Кредитодавець та/або ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС») та ОСОБА_1 (далі позичальник та/або відповідач) укладено Договір № 3669907482-167762.

Відповідно до Договорів, основними умовами кредитів передбачено всі істотні умови договорів, а саме: розмір кредитів, строки користування кредитами, строк дії Договорів, відсоткові ставки за користування кредитами, загальна вартість кредитів та всі інші платежі, пов`язані з виконанням вищенаведених Договорів.

26.07.2024 року було укладено договір №26-07/2024 відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» відступило на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі ТОВ «Факторинг Партнерс») права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3045595. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №3045595.

07.03.2023 року було укладено договір №07/03/23 відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНКАСО ФІНАНС» відступило на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3669907482-167762.

18.02.2025 року було укладено договір №18-02/25 відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3669907482-167762. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №3669907482-167762.

Виникла заборгованість за договорами відповідачкою не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у неї обліковується прострочена заборгованість за договорами.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №3045595 від 15.12.2021 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 17425,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 5000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 11875,00 грн.; заборгованість за комісіями - 550,00 грн.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №3669907482-167762 від 29.12.2021 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 4127,50 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 1500,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 2627,50 грн.

Відповідно загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з позичальника становить 21552,50 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 6500,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 14502,50 грн.; заборгованість за комісіями - 550,00 грн.

Крім цього, у зв`язку з пред`явленням даного позову позивач поніс витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн.

Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 19.11.2025 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» задоволено в повному обсязі та стягнуто з ОСОБА_1 , заборгованість за договорами № 3045595 від 15.12.2021, №3669907482-167762 від 29.12.2021 року в розмірі 21552,50 грн, а також судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн.

09.01.2026 року від представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Поляк М.В. за допомогою системи «Електронний суд» надійшла заява про перегляд заочного рішення, в якій остання просила поновити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення та скасувати рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 19.11.2025 року.

Ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 20.01.2026 року заочне рішення від 19.11.2025 року скасовано, а цивільну справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 10 год 00 хв 11.02.2026 року.

04.02.2026 року від представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Поляк М.В. за допомогою системи «Електронний суд» надійшло клопотання про витребування доказів у ТОВ «Мілоан», АТ «Державний ощадний банк України» та АТ КБ «ПриватБанк».

Ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 11.02.2026 року вказане вище клопотання було задоволено у повному обсязі та визначено строк для подання доказів до 26.02.2026 року.

20.02.2026 року представником відповідачки ОСОБА_1 адвокатом Поляк М.В. за допомогою системи «Електронний суд» поданий до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що сторона відповідачки вважає, що нарахування позивачем процентів за договором про споживчий кредит №3045595 за ставкою 5% на день після закінчення погодженого строку кредитування (з 15.01.2022 року) є безпідставним, оскільки встановлений пунктом 2.3.1.2 Договору механізм автоматичного подовження строку за фактом неповернення коштів суперечить статті 1048 ЦК України та правовій позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12, згідно з якою право на отримання договірних процентів припиняється зі спливом терміну дії кредиту, а оскільки позивач обґрунтовує свої вимоги виключно нормами статті 1048 ЦК України, та не заявляє вимог про застосування статті 625 ЦК України, як відповідальність за порушення грошового зобов`язання після закінчення строку дії договору, то нарахування процентів після 14.01.2021 року є безпідставним.

Відтак, вважають, що заборгованість ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 3045595 від 15.12.2021 року має становити 7425 гривень, що складається з тіла кредиту - 5000 грн, процентів за користування кредитом - 1875 грн, та комісії за надання кредиту - 550 грн.

Аналогічні аргументи представником відповідачки були викладені і щодо нарахування процентів за договором позики №3669907482-167762 від 29.12.2021 року, відтак, правомірна заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором на їхню думку, має становити 2 340,00 гривень, що складається з тіла кредиту в розмірі 1 500,00 грн та процентів за фактичний строк користування (14 днів) у розмірі 840,00 грн.

Того ж дня, 20.02.2026 року представником відповідачки ОСОБА_1 адвокатом Поляк М.В. за допомогою системи «Електронний суд» було подане до суду клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу із позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» на користь ОСОБА_1 у розмірі 25941,00 грн.

23.02.2026 року до суду від представника позивача Сердійчук Я.Я. надійшла відповідь на відзив та заперечення на клопотання про стягнення судових витрат, у який остання просила позовну заяву ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити у повному обсязі та відмовити у стягненні з ТОВ «Факторинг Партнерс» на користь ОСОБА_1 понесених витрат на правничу допомогу, або суттєво їх зменшити до розміру 1000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак директор ТОВ «Факторинг Партнерс» Сердійчук Я.Я. подала клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Поляк М.В. у судове засідання також не з`явилися, натомість подали заяву про розгляд справи без їх участі.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості за договорами підлягають до часткового задоволення, з огляду на таке.

Так, судом встановлено, що 15.12.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 3045595 (індивідуальна частина).

Згідно п. 1.1. Договору Кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору (строком на 30 днів з 15.12.2021 року), надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі кредит), а позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 5000,00 грн.

Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 1875 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок. п. 2.3.1.2. Договору передбачено, що Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів.

Згідно п. 4.2. Договору у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 договору.

Відповідно до п. 6.1. Договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця та доступний зокрема через сайт Кредитодавця та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Згідно п. 6.2. Договору розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Кредитодавця про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення Кредитодавцю електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Кредитодавцем електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт Кредитодавця, мобільний додаток, месенджери або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для позичальника визначено у правилах). Після укладення цей договір надається позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Кредитодавця направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником товариству.

Відповідно до п. 6.3. Договору приймаючи пропозицію Кредитодавця про укладання цього договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) (копії додаються) договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Кредитодавцем, що розміщені на сайті Кредитодавця та є невід`ємною частиною цього договору.

Перерахування грошових коштів відповідачці 15.12.2021 року у розмірі 5000,00 грн. підтверджується довідкою ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» від 05.03.2025 року, а також витребуваною судом інформацією з АТ «Держаний ощадний Банк України» №46/1211/31679/2026 від 04.03.2026 року та не заперечується відповідачкою.

Крім цього, 29.12.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «ІНКАСО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 3669907482-167762 «Проста позика», зокрема, ОСОБА_1 здійснила дії, спрямовані на укладання Договору позики шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» було перераховано грошові кошти у розмірі 1500,00 гривень, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 2873_241209140849 від 09.12.2024 року та витребуваною судом у АТ КБ «ПриватБанк» випискою за договором №б/н за період 29.12.2021 року по 03.01.2022 року, а також не заперечується і самою відповідачкою ОСОБА_1 .

Згідно п.п. 2.3. Договору позики, дата видачі кредиту 29.12.2021 року, дата повернення кредиту 12.01.2022 р. (включно), термін користування кредитом 14 діб.

Відповідно до п.п. 2.5. Договору позики, за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплатити Товариству плату згідно Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток № 1 до цього Договору). Умовами Договору позики на період зазначений в п.п. 2.3. Договору (14 днів, починається з 29.12.2021 року та закінчується 12.01.2022 року (включно)), плата за користування Кредитом встановлена в розмірі 0,5 % за кожен день користування Кредитом.

Пунктом 2.7. Договору позики встановлено, що Плата за користування Кредитом нараховується в процентному значенні, за фактичну кількість днів, користування Кредитом, визначену у п.п. 2.3. цього Договору та починається у дату списання Кредитних коштів з Рахунку Товариства й закінчується у дату зарахування Суми кредиту та плати за користування Кредитом на Рахунок Товариства.

Відповідно до п.п. 9.2 Договору позики, цей Договір укладається в електронній формі та є електронним договором, підписання якого відбувається, у відповідності до вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за допомогою Електронного підпису одноразовим ідентифікатором, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних Позичальником, який прийняв пропозицію (оферту) укласти цей Договір, надсилаються Товариству та призначені для ідентифікації підписувача цих даних.

Пунктом 9.3. Договору позики встановлено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором, вказаний у п.п. 9.2. цього Договору, має юридичну силу власноручного підпису.

Підписанням договору відповідачка підтвердила, що вона ознайомлена з усіма його істотними умовами та їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Відповідачка здійснила дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором. Зазначені умови є публічною пропозицією розумінні ст. ст. 641, 644 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідачки для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору. Строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідачка не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

Згідно наданих Первісними Кредиторами розрахунків заборгованості розмір заборгованості ОСОБА_1 становить:

- за Договором №3045595 від 15.12.2021 року станом на 04.03.2022 року - 17425,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 5000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом - 11875,00 грн.; заборгованість по комісії за надання кредиту - 550,00 грн.;

- за Договором №3669907482-167762 від 29.12.2021 року станом на 18.02.2025 року - 1612,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 1500,00 грн.; заборгованість за відсотками 112,00 грн.

26.07.2024 року між ТОВ «МІЛОАН» було укладено договір факторингу №26-07/2024, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3045595, що підтверджується платіжною інструкцією №448090005 від 26.07.2024 року; реєстром боржників для друку до договору факторингу №26-07/2024 від 26.07.2024 року.

07.03.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «ІНКАСО ФІНАНС» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір №07/03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «ІНКАСО ФІНАНС» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3669907482-167762, що підтверджується: актом №1 зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.03.2023 року; актом прийому-передачі Реєстру боржників за договором №07/03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 07.03.2023 року, Реєстром боржників до договору №07/03/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 07.03.2023 року.

18.02.2025 року було укладено договір №18-02/25 відповідно до умов якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3669907482-167762 від 29.12.2021 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно Закону України «Про електронну комерцію», на правовідносини стосовно кредитного договору № 809016 від 28.01.2022 року поширюється дія цього закону.

Частина 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За положеннями п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Докази повернення відповідачкою кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом (позикою) в порядку та на умовах, передбачених спірними договорами, у справі відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло правом вимоги до відповідачки за договором №3045595 від 15.12.2021 року та за договором №3669907482-167762 від 29.12.2021 року.

Згідно розрахунків заборгованості за вищевказаними договорами, станом на 20.05.2025 року, наданими позивачем загальна заборгованість відповідачки становить 21552,50 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 6500,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 14502,50 грн.; заборгованість за комісіями - 550,00 грн.

Зокрема, за договором №3045595 від 15.12.2021 року заборгованість становить 17425,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 5000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 11875,00 грн.; заборгованість за комісіями - 550,00 грн.;

За договором №3669907482-167762 від 29.12.2021 року заборгованість відповідачки становить 4127,50 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 1500,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 2627,50 грн.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт укладення договорів №3045595 від 15.12.2021 року та №3669907482-167762 від 29.12.2021 року та факт переходу права вимоги від первісних кредиторів ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» до позивача ТОВ «Факторинг Партнерс», а тому вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги у частині стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) у розмірі 6500,00 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту за договором №3045595 від 15.12.2021 року у розмірі 5000,00 грн та заборгованості за тілом кредиту за договором №3669907482-167762 від 29.12.2021 року у розмірі 1500,00 грн. Крім цього, суд вважає, що також підлягає стягненню комісія у розмірі 550,00 грн, нарахування якої сторони погодили відповідно до п. 1.5, п.п. 1.5.1. договору №3045595 від 15.12.2021 року.

Разом з тим, суд погоджується з доводами представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Поляк М.В. щодо помилковості нарахування відсотків поза межами строку кредитування згідно договору та №3669907482-167762 від 29.12.2021 року та вирішуючи питання про стягнення відсотків у заявленому розмірі, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 р по справі № 300/438/18.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Як вбачається зі змісту договору №3669907482-167762 від 29.12.2021 року, укладеного ОСОБА_1 з ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс», строк кредитування становив 14 днів, з процентною ставкою 0,5% за кожен день користування кредитом, продовження строку кредитування відбувається за зверненням позичальника (п. 3.19. Договору).

Враховуючи, що за обставин даної справи не встановлено підстав для продовження строку кредитування, зокрема, позичальник відповідного звернення позикодавцю не направляв, нарахування процентів за користування кредитом поза строком кредитування у розмірі 1787,50 грн., є неправомірним.

Сума відсотків за 14 днів користування кредитними кошами становить 840 грн. Саме у такому розмірі відсотки можуть бути стягнуті з відповідачки.

Однак, суд відхиляє доводи представника відповідачки щодо безпідставного нарахування процентів за договором №3045595 від 15.12.2021 року, оскільки сторони погодили, що базовий строк кредитування складає 30 днів.

Підпунктом 2.2.2 кредитного договору передбачено, що нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених підпунктом 2.2.3.

В свою чергу підпунктом 2.2.3 серед іншого встановлено, що після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється.

Підпунктом 2.3.1 передбачено, що продовження строку кредитування може відбуватися на пільгових або стандартних (базових) умовах.

У підпункті 2.3.1.2 договору обумовлено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів.

На підставі системного тлумачення умов зазначеного вище кредитного договору, суд доходить висновку, що строк кредитування, визначений у пункті 1.3 договору, максимально міг бути продовженим на 60 днів, а тому проценти за користування кредитом слід нараховувати за перших 30 днів (строк початкового кредитування) + 60 днів (максимально можливий строк кредитування з урахуванням усіх пролонгацій).

Однак, як вбачається із наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості за кредитним договором №3045595 від 15.12.2021 року, нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснено до 23.02.2022 року включно, тобто додатково за 40 днів кредитування, що в свою чергу не виходить за межі можливої 60-денної пролонгації.

З огляду на це, суд дійшов переконання про правомірність нарахування процентів за користування кредитом №3045595 від 15.12.2021 року у розмірі 11875,00 грн, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

З таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» слід задовольнити частково та стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь заборгованість за кредитними договорами №3045595 від 15.12.2021 року, №3669907482-167762 від 29.12.2021 року в розмірі 19765, 00 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що у даному випадку становить 91,70%, а тому з відповідачки слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2221,49 грн.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідачки витрат на правничу допомогу у розмірі 13000 грн, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Із матеріалів справи вбачається, що 02.07.2024 року між Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» в особі керуючого адвоката Бурдюг Тетяни Вікторівни та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір про надання правової допомоги № 02-07/2024.

Згідно Витягу з Акту №9 про надання юридичної допомоги від 30.04.2025 року, Адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» у відповідності до заявки на надання юридичної допомоги № 527 від 01.04.2025 року погодили надання наступних правових (юридичних) послуг: надання усної консультації з вивченням документів 2 години - 4000 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 3 години - 9000 грн.

Враховуючи наведене вище витрати позивача на правничу допомогу по даній справі підтверджені у розмірі 13000,00 грн.

Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката відповідачкою не заявлено.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц суд зазначив, що не має права вирішувати питання про зменшення суми витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідачки пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (91,70%) у сумі 11921,82 грн.

Разом з тим, представником відповідачки ОСОБА_1 адвокатом Поляк М.В. було подано клопотання про стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 25941,00 грн, на підтвердження чого представником було долучено до матеріалів справи копію договору №257/25 про надання правничої допомоги від 31.12.2025 року, копію звіту (акту) про надані послуги у зв`язку із розглядом справи №720/1400/25, копію квитанції до прибуткового касового ордера №19/26/1 від 19.02.2026 року.

При цьому, суд враховує, що у разі недотримання вимог частини ч.4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Однак, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У той же час, під час розгляду справи представником позивача Сердійчук Я.Я. було заявлено клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду викладене, клопотання адвоката Поляк М.В. про стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 25941,00 грн, підлягає до часткового задоволення, оскільки враховуючи складність справи, розгляд якої проводився в порядку спрощеного позовного провадження та ціну позову, яка є меншою за заявлені до стягнення витрати, суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь відповідачки витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн, що корелюється з засадами справедливості та співмірності.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст.509, 512, 514, 526, 527, 530, 610-612, 625, 626, 629, 634, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст.2, 4, 11, 12, 15, 76-82,89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за кредитними договорами №3045595 від 15.12.2021 року, №3669907482-167762 від 29.12.2021 року в розмірі 19765 (дев`ятнадцять тисяч сімсот шістдесят п`ять) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, ЄДРПОУ 42640371) судовий збір в розмірі 2221 (дві тисячі двісті двадцять одна) грн. 49 коп та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11921 (одинадцять тисяч дев`ятсот двадцять одна) грн. 82 коп.

Клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Поляк Марії Володимирівни про стягнення витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, ЄДРПОУ 42640371) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В.Унгурян

Повний текст судового рішення складено 11.05.2026 року.