Рішення № 136456555, 06.05.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/8994/25

пр.№ 2/464/799/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.05.2026 року

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючої-судді Бойко О.М.

секретар судового засідання Константинова С.С.

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС'' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

позивач звернувся в суд із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 12 932 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 28.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптимальні кредити» та відповідачкою за допомогою одноразового ідентитфікатора укладено кредитний договір у формі електронного документа №LM182122472. Відповідачці було надано кредит у розмірі 5 300 грн. Відповідно до умов договору відповідач був зобов`язаний здійснювати повернення суми кредиту та сплачувати нараховані проценти у строки, передбачені цим договором, однак, не виконала таких зобов`язань. 23.10.2024 між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №ОК-ТП/5 відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників, у тому числі і до відповідачки. 28.05.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК`Онлайн фінанс» було укладено договір факторингу №28/0525-01 відповідно до якого ТОВ «ФК`Онлайн фінанс» набув право грошової вимоги до відповідачки за вказаним договором. 16.07.2025 між ТОВ «ФК`Онлайн фінанс» та позивачем було укладено договір факторингу №16/07/25-Е відповідно до якого позивач отримав право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 . Відповідачка належним чином не виконала свої зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 12 932 грн яка складається з заборгованості за кредитом - 5 300 грн, несплачені відсотки - 7 632 грн . Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідачка продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, просить позов задоволити. Крім того, просить стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн. та сплачений судовий збір. Просить позов задоволити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій позов підтримав в повному обсязі, просить справу розглядати у його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, відзиву на позов не подав, а тому відповідно до ст.280 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглядати справу заочно у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

З`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 28.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптимальні кредити» та відповідачкою укладено кредитний договір у формі електронного документа №LM182122472, який підписано відповідачем за допомогою використання електронного підпису, згідно довідки про ідентифікацію, ОСОБА_1 підписала договір за допомогою одноразового ідентифікатора - «ATTU-3299» 28.08.2024 о 18:15 год. За умовами договору відповідачці надано кредит в 13.06.2025. Також, згідно із повідомленням від АТ «Ощадбанк» від 03.04.2026, на ім`я ОСОБА_1 в банку було емітовано банківську картку на яку здійснено зарахування коштів у сумі 5 300 грн.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з п. 6, 12 ч.1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію": електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Згідно положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та позивачем не було б укладено.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 року у справі №757/40395/20-ц, від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18.

Отже, із змісту наведених положень Закону випливає, що електронний договір може бути підписаний стороною за допомогою одноразового ідентифікатора, отримання якого є неможливим без прийняття особою пропозиції укласти електронний договір (оферти).

Таким чином, даний кредитний договір укладений відповідно до вимог чинного законодавства у електронній формі.

Згідно з положеннями ст. 509 Цивільного кодексу України , зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання, згідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), правовими наслідками, зокрема, є відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом.

Як вбачається із розрахунку заборгованості за кредитним договором від 28.08.2024 така становить в загальній сумі 12 932 грн та складається з заборгованості за кредитом - 5 300 грн, несплачені відсотки - 7 632 грн. Відповідачем на спростування вказаного розрахунку не надано жодних доказів.

23.10.2024 між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №ОК-ТП/5 відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників, у тому числі і до відповідачки.

28.05.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК`Онлайн фінанс» було укладено договір факторингу №28/0525-01 відповідно до якого ТОВ «ФК`Онлайн фінанс» набув право грошової вимоги до відповідачки за вказаним договором. 16.07.2025 між ТОВ «ФК`Онлайн фінанс» та позивачем було укладено договір факторингу №16/07/25-Е відповідно до якого позивач отримав право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 . Згідно ч.1 ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи наведене вище, оскільки відповідачем не виконано зобов`язання щодо повернення кредитних коштів за наведеним вище кредитним договором, набуття позивачем права вимоги до відповідача, суд приходить до висновку, що з відповідача в користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №LM182122472 від 28.08.2024 року в розмірі 12 932 грн .

Згідно з положеннями ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннми ч.ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі часткового задоволення покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що 25.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Ейс» та адвокатським об`єднанням «Соломко та партнери» укладено Договір про надання правової допомоги № 20./08.20-01.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 гривень представником позивача надано договір про надання правничої допомоги № 20./08.20-01 та акт прийому передачі наданих послуг від 20.08.2025 підтвердження факту надання правничої допомоги .

Враховуючи зазначене, а також відсутність заперечень відповідача щодо розміру судових витрат, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 80, 81, 137, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280, 281, 282 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Стягнути із ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС'' (місце знаходження: м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6 каб. 13, ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором №LM182122472 у розмірі 12 932 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя Бойко О.М.